Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Психологічна підготовка до юридичної діяльності





Ірина Зошій, студентка Львівського інституту ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом».

УДК 159.923 : 37.047 : 331.548

 

Стаття присвячена дослідженню індивідуальних особливостей студентів майбутніх юристів та їх психологічної підготовки до майбутньої юридичної діяльності. Серед необхідних для обраної діяльності властивостей особистості нами розглядались мотиви вибору професії, комунікативні, організаторські здібності, вольові та мисленнєві властивості тощо.

Ключові слова: професія, мотивація, юридична діяльність, «людина-людина», комунікативні здібності

 

Статья посвящена исследованию индивидуальных особенностей студентов будущих юристов и их психологической подготовки к будущей юридической деятельности. Среди необходимых для избранной деятельности свойств личности нами рассматривались мотивы выбора профессии, коммуникативные, организаторские способности, волевые и мыслительные свойства и т.п.

Ключевые слова: профессия, мотивация, юридическая деятельность, «человек-человек», коммуникативные способности

 

The article is sanctified to research the individual characteristics of students’ future lawyers and their psychological preparation for future legal action. Among the activities necessary for the chosen personality traits we discussed the motives of occupational choice, communication, organizational skills, strong-willed and thinking etc. properties. 

Key words: profession, motivation, legal activities, «man-man» communication skills


В умовах реформування в Україні суспільних відносин, зміни економічного та політичного устрою, оновлення духовної сфери дедалі більше інтенсифікуються правові зрушення в житті країни, змінюється підхід до підготовки фахівців у сфері юриспруденції. Юридична праця належить до тих видів діяльності, що визначаються, насамперед, системою взаємозв’язків «людина — людина». Зміст такої діяльності зумовлюється багатоваріантністю професійних завдань та їхньою значною інтелектуальною й емоційною насиченістю. Юридичну діяльність можна віднести до професій, що передбачають виконання службових обов’язків у напружених, екстремальних, стресогенних умовах. Вона відбувається у сфері дії права з використанням правових засобів, здійснюється спеціально уповноваженими суб’єктами, які володіють юридичними знаннями. Її метою є упорядкування, узгодження суспільних відносин щодо вимог права, вирішення конкретних життєвих ситуацій та задоволення на цій основі індивідуальних, групових та загальнолюдських потреб та інтересів. Юридична діяльність у багатьох ситуаціях виявляє елементи творчості, індивідуального підходу, винесення конкретного рішення на підставі загальної моделі поведінки. Сучасна юридична наука розвивається, тому кожна юридична професія, крім загальних вимог, висуває юристу-практику — слідчому, прокуророві, судді, адвокатові — специфічні вимоги. Підвищення якості праці юриста неможливе без урахування індивідуальних особливостей його особистості та відповідності особистісних якостей об’єктивним вимогам даної професії. Отже, той, хто обирає цей вид діяльності (юридичний), повинен мати чіткі реальні та адекватні уявлення про необхідні для обраної діяльності властивості особистості, мати відповідний рівень комунікативних та організаторських здібностей та певний тип мотивації тощо. 

            Дослідження психологічної підготовки до здійснення юридичної діяльності відображено в працях таких учених, як В. Бакеєв, В. Васильєв, Ф. Глазирін, О. Глоточкін, В. Деєв, О. Дулов, М. Енікеєв, М. Коченов, В. Ф. Пірожков, О. Ратінов, В. Романов, О. Сітковська, О. Столяренко, О. Сухов, А. Ушатіков, Г. Шиханцов, К. Шихриманян. Юридична праця розглядається як цілеспрямований процес здійснення різних видів діяльності, який передбачає включення людини в суспільно-правові процеси на підставі соціокультурних програм. Працівник правоохоронних органів включається в діяльність не генетично, а соціально, через систему правових норм регуляції. Саме за таких умов виникає результат як форма виконання запланованої цілі, яка задається суб’єктом права й визначає всі його дії та дії об’єкта права.

Відповідно до загальних положень про психологію діяльності, юридична діяльність може бути як індивідуальною (проведення допиту свідків, потерпілих, бесіда адвоката з підозрюваним), так і груповою (спільне виконання слідчою групою поставленого перед нею завдання).

Аналізуючи психологічну природу юридичної діяльності, слід зауважити, що працювати з людьми у форматі правового поля набагато складніше, ніж з фізичними об’єктами, адже реакції людини на зауваження, її бажання, мотиви, емоції надзвичайно різноманітні. Іноді людина, для прикладу свідок, говорить одне, пише інше, думає про третє, а чинить ще інакше [2]. Важливим аспектом юридичної діяльності є вміння працівника правоохоронних органів оцінювати свої дії та дії інших за їхньою поведінкою, а не за емоційним ставленням до них. Психологічна специфіка юридичної діяльності полягає і в тому, що головним завданням працівників правоохоронних органів є забезпечення найбільш раціонального функціонування всієї системи «людина-право»; оптимальне з точки зору правових та психологічних потреб включення фахівців-юристів у сферу правозастосовних і правоохоронних відносин, відносин у зв’язку із судочинством шляхом актуалізації внутрішньої мотивації особистості (за власною ініціативою, бажанням, волею і вмінням виконувати завдання, що стоять перед правоохоронними органами та юриспруденцією загалом); підвищення юридичної та етико-психологічної відповідальності; вміння спілкуватися, вести допит, налагоджувати діалог у розмові з потерпілим, підозрюваним; здатність працювати в екстремальних умовах та уміння витримувати високе емоційне напруження.

Юридична діяльність у системі «людина-право» має такі специфічні психологічні особливості [3]:

– правова регламентація діяльності передбачає підпорядкування суворо встановленим нормам закону й обов’язкове їх виконання. Однак із цього не випливає, що суб’єкт права цілковито обмежений у своїх волевиявленнях щодо вибору засобів виконання діяльності, її раціональної організації;

– наявність у фахівця-юриста владних повноважень, тобто права та обов’язку застосування влади від імені закону. За таких умов стан підвищеної відповідальності, поряд із необхідністю винесення виважених рішень, надає юридичній діяльності характеру психологічного напруження і може призвести до появи негативних тенденцій, таких як надмірне чи нерішуче застосування владних повноважень, зловживання службовим становищем, сумніви, побоювання стосовно можливої відповідальності та наслідків;

– наявність елементів небезпеки і ризику, в тому числі й при прийнятті рішення, яке може мати небажані особистісні наслідки. Юридична практика свідчить, що «владний» ризик заохочується керівництвом, а «невладний» характеризується як невиправданий і спричиняє відповідальність;

– охоплення великої кількості службових ситуацій, що унеможливлює чітке планування і прогнозування результатів. Будь-яка ситуація може мати ряд аспектів, кожен із яких потребує своєї оцінки. З цих причин визначити власне ставлення до конкретного об’єкта (свідка, підозрюваного) не завжди просто. Така неочевидність ситуації потребує напруження інтелектуальних, моральних, психологічних зусиль. Водночас слабо прогнозована зміна дій і вчинків, одночасне виконання декількох завдань, іноді таких, що є поза межами компетенції (працевлаштування, оздоровлення дітей), може створювати умови для розвитку у працівника правоохоронних органів стану апатії, фрустрації, депресії;

– високі вимоги до навичок професійного спілкування, наявність індивідуальних технік взаємодії і сприймання людей. Працівник правоохоронних органів повинен вміти швидко реагувати на репліку співрозмовника, на невербальні прояви спілкування (контакт очима, жестикуляція), прогнозувати можливі варіанти поведінки співбесідника.

Аналізуючи психологічні особливості юридичної діяльності, варто враховувати той факт, що вона належить до тих професій, які передбачають виконання службових обов’язків у напружених, екстремальних, стресогенних умовах [2]. Саме тому їй притаманні характеристики так званих критичних видів діяльності: вплив на особистість особливостей соціальної напруженості, екстремальність діяльності в контексті підвищеної відповідальності та дефіциту часу. Передусім ідеться про вплив на особистість особливостей соціальної напруженості, дуже сильних подразників і тривале домінування негативних емоцій за браком позитивних. Помічено, що поведінкові прояви со ціальної напруженості фіксуються у зростанні серед людей недовіри до влади, конфліктності в суспільстві, тривожності, ажіотажному попиті, погіршенні демографічної ситуації, постійних стресах і дистресах.

Отже, психологічні вимоги до особистості досить високі й неоднорідні, адже передбачають наявність у юриста-фахівця сукупності якостей, що рідко поєднуються в одній особі. Зазвичай вони можуть компенсуватися за рахунок індивідуального стилю спілкування й діяльності, однак не завжди і не однаковою мірою.

Мета роботи полягала у дослідженні психологічної підготовки до юридичної діяльності у студентів майбутніх юристів. В емпіричному дослідженні взяло участь 72 студенти-третьокурсники юридичних факультетів ВНЗ м. Львова, 40 хлопців та 32 дівчини, віком 19–21 років. У дослідженні були використані такі методики:

1. Методика виявлення комунікативних і організаторських здібностей (КОЗ-2).

2. Методика «Мотиви вибору професії».

3. Методика «Дослідження уявлень суб’єкта праці про необхідні для обраної діяльності властивості особистості».

4. Методика «Опитувальник професійної готовності» (Л. Кабардова).

За результатами дослідження на виявлення комунікативних та організаторських здібностей (КОЗ-2), у багатьох хлопців та дівчат (табл. 1, табл. 2) виявлено високий рівень комунікативних (58%) та організаторських (53%) здібностей, тобто для них характерні швидка орієнтація в складних ситуаціях та невимушеність поведінки в новому колективі. Вони не розгублюються в нових умовах, швидко знаходять друзів, постійно намагаються розширити коло своїх знайомих, займаються громадською діяльністю, допомагають близьким, друзям, виявляють ініціативу в спілкуванні, із задоволенням беруть участь в організації громадських заходів, можуть самостійно прийняти рішення в складній ситуації. Всі ці якості є надзвичайно важливими для роботи в юридичній сфері.

Також у деяких досліджуваних виявлено середній рівень комунікативних (36%) та організаторських (42%) здібностей, володіючи в цілому середніми показниками, люди цієї групи прагнуть до контакту з людьми, не обмежують кола своїх знайомив, відстоюють свою думку, планують роботу. Ця група осіб має потребу у формуванні й розвитку комунікативних й організаторських здібностей.

У незначної кількості досліджуваних виявлено низький рівень комунікативних (6%) і організаторських (5%) здібностей. Хлопці та дівчата цієї групи не прагнуть до спілкування, відчувають себе незручно в новому товаристві і тому переважно проводять час на одинці із собою, обмежуючи коло своїх знайомств, відчувають труднощі у встановленні контактів із людьми й у виступах перед аудиторією, погано орієнтуються в незнайомій ситуації, важко переживають образи. Виявлення ініціативи в громадській діяльності вкрай низьке. У багатьох справах вони намагаються уникнути прийняття самостійних рішень.

 

За методикою «Мотиви вибору професії» (табл.3) у 32 досліджуваних домінуючим видом мотивації виявлено внутрішні індивідуально значимі мотиви, що становить 33%, а це означає, що у цих осіб є вдоволення, яке приносить робота завдяки її творчому характеру, можливості спілкування, керівництва іншою людиною, вони самі працюють із задоволенням, без зовнішнього тиску.

У 30 досліджуваних домінуючим видом мотивації виявлено внутрішні соціально значимі мотиви, що становить 50%, тобто в них вплив соціального середовища формує внутрішні установки щодо вибору професії.

У шести досліджуваних домінуючим видом мотивації виявлено зовнішні позитивні мотиви, що становить 11 %, люди, які вважають обрану професію своїм покликанням і бажають творчо в ній розкритись та проявити себе, в них домінує матеріальне стимулювання, можливість просування по роботі, схвалення колективу, престиж, тобто стимули, заради яких людина вважає за необхідне докласти свої зусилля.

У чотирьох досліджуваних домінуючим видом мотивації виявлено зовнішні негативні мотиви, що становить 6%, у цієї категорії осіб переважають мотиви уникнення, захисту, присутні конформізм, обмеженість, пасивність.

 

За допомогою методики «Дослідження уявлень суб’єкта праці про необхідні для обраної діяльності властивості особистості» (табл. 4) виявлено у 32 хлопців комунікативні властивості, що ста- новить 80%, у 28 хлопців вольові властивості — 70%, у 16 хлопців мовні властивості — 40%, у 24 хлопців мисленнєві властивості — 60%, у 20 хлопців імажинітивні властивості — 50%, у 12 хлопців атенційні та мнемічні властивості — 30%, у 8 хлопців спостережливість — 20%, у 4 хлопців емоційні властивості, що становить 10%. Не виявлено у жодного досліджуваного хлопця моторних та сенсорних властивостей особистості.

 

У дівчат за допомогою цієї методики виявлено такі показники:

– емоційні властивості — у 20 осіб, що становить 62%;

– вольові властивості — у 16 осіб, 50%;

– мовні властивості — у 14 осіб, 44%;

– комунікативні властивості — у 12 осіб, 38%;

– мисленнєві властивості — у 10 осіб, 31%;

– атенційні властивості — у 6 осіб, 18%;

– мнемічні та імажинітивні — у 4 осіб, що становить 12%.

У жодної досліджуваної дівчини не виявлено спостережливості, моторних та сенсорних властивостей.

За результатами методики «Опитувальник професійної готовності» (табл. 5) у 24 досліджуваних хлопців виявлено схильність до професійної сфери в системі «людина-людина», що становить 60%, у 8 осіб схильність до професійної сфери в системі «людина — техніка — 20%, у 4 осіб схильність до професійної сфери в системі «людина-знакова система» — 10%, по 2 особи схильність до професійної сфери в системі «людина-природа» та «людина — художній образ», що становить по 5% відповідно.

У досліджуваних дівчат виявлено такі показники:

– система «людина — знакова система» у 4 осіб, 12%;

– система «людина — техніка» не виявлено у жодної особи;

– система «людина — природа» у 4 осіб, 12%;

– система «людина — художній образ» у 6 осіб, 19%;

– система «людина — людина» у 18 осіб, що становить 57%.

Для осіб, у яких найбільша схильність до системи «людина — знакова система», об’єктом праці є різні знаки: усна та писемна мови, цифри, хімічні та фізичні символи, ноти, схеми, карти, графіки, малюнки, дорожні знаки, формули тощо. Тому, щоб успішно працювати у цій сфері, потрібні особливі здібності занурюватись у світ сухих позначень, відволікатись від зовнішнього світу і сконцентруватись на тих відомостях, які несуть за собою ті чи інші знаки. Під час роботи зі знаками, як і при роботі з іншими реальностями, виникають завдання контролю, перевірки, звітності, обробки відомостей, а також завдання винаходження нових знаків та знакових систем, тобто тут також є своєрідна можливість для творчості.

Для тих, хто належить до системи «людина — техніка», праця спрямована на технічні об’єкти (машини, механізми, матеріали, види енергії). Орієнтуватись у професіях цього типу допоможуть навчальні предмети, такі як фізика, хімія, математика, креслення. Технічні об’єкти повинні бути точно виміряні, точно визначені за багатьма ознаками і під час їхньої обробки, перетворенні, переміщенні чи оцінці очікується та вимагається від спеціаліста точність, визначеність дій. Оскільки технічні об’єкти створюються самою Людиною, і у світі техніки є широкі можливості для новаторства, винахідництва, технічної творчості, то технічна фантазія, здатність з’єднати і роз’єднати технічні об’єкти та їх частини — важливі умови успіху в цій галузі. Поряд із творчим підходом до справи в галузі техніки очікується і вимагається від спеціаліста виконавча дисципліна.

Для осіб, у яких переважає схильність до системи «людина — природа», — це робота з живою природою, орієнтуватись у якій допомагають біологічні навчальні предмети, науки, зокрема, ботаніка, зоологія, анатомія, фізіологія, загальна біологія. Це професії, праця в яких спрямована на рослинні, тваринні організми та мікроорганізми. Спеціалісту потрібно не просто багато «тримати в голові», а й по думки передбачити можливі зміни в об’єктах праці. Від спеціалістів вимагається ініціатива і самостійність у вирішенні конкретних трудових завдань. Важливі також дбайливість і далекоглядність, тому що багато які зміни в тваринних і рослинних організмах можуть бути безповоротними (рослини можуть зів’янути, загинути від шкідників, можуть масово гинути домашні тварини тощо). Змінні умови праці вимагають від спеціаліста творчих вирішень завдань, які виникли.

У тих осіб, в яких переважає схильність до системи «людина — художній образ» праця пов’язана із художніми об’єктами чи умовами їхнього створення, тобто з винахідницькою, музикальною, літературно-художньою й акторською діяльністю. Обираючи професії цього типу, слід подумати про цей прихований бік праці, який може бути непосильною платою за успіх (наприклад, виступ артиста може тривати декілька хвилин, але можливо це лише тому, що щоденно і багато годин поспіль працює над удосконаленням та підтримує на належному рівні свою майстерність тощо). Ці професії вимагають від спеціалістів художнього смаку, емоційності.

У осіб з домінуючою схильністю до системи «людина — людина» найголовніша вимога полягає у взаємодії з людьми, тобто потрібно навчитись і вміти встановлювати та підтримувати контакти з людьми, розуміти їх, зважати на їхні особливості. Необхідною умовою є залишатись спокійним у будь-якій ситуації та вміти знайти вихід з неї, бути привітним, тактовним, уважним, здатним ставити себе на місце іншої людини, добре пам’ятати, тримати в пам’яті знання про особисті якості багатьох людей, а також знаходити спільну мову з різними людьми.

 

Також за результатами дослідження у хлопців можна побачити нульові показники відповідей на твердження, що стосуються сфери «людина — художній образ», тоді як у дівчат нульові показники можна побачити у твердженнях, що стосуються сфери «людина — техніка».

Проаналізувавши результати за цією методикою, можна говорити про те, що і у хлопців, і у дівчат спостерігається найбільша схильність до професійної діяльності в системі «людина — людина», що й потрібно в здійсненні юридичної діяльності, оскільки професія юриста належить до системи «людина — людина».

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, що вивчалася. Можливими перспективами подальшого дослідження є розроблення комплексу методичних рекомендацій, спрямованих на розвиток якостей, що сприятимуть психологічній підготовці до юридичної діяльності для тих осіб, у яких у ході діагностичного дослідження виявлено низькі показники.



Номер сторінки у виданні: 171
Автор:

Повернутися до списку новин