Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Психологічні основи формування професійного «Я-образу» у студентів





Олександра Дмишко, завідувач кафедри психології Львівського інституту ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна Академія управління персоналом»

УДК 37.047:159.923.2

 

У статті поглиблено уявлення про зміст, сутність, структуру та особливості функціонування професійної свідомості студентів-майбутніх психологів; про етапи та засоби формування професійного «Я-образу» студентів-майбутніх психологів у період навчання у вищому навчальному закладі. Окреслено психологічні властивості особистості як індикатори сформованості професійної свідомості практичних психологів. Показано взаємозв’язки між професійно-психологічним навчанням та рівнем розвитку професійної свідомості майбутніх практичних психологів, обґрунтовано процедури і зміст оптимізації підготовки майбутніх суб’єктів професійної психологічної діяльності.

Ключові слова: «Я-концепція», «Я-професіонал», самооцінка, професійна самосвідомість, саморозвиток

 

В статье углублено представление о содержании, сущностии, структуре и особенностях функционирования профессионального сознания студентов-будущих психологов; об этапах и средствах формирования профессионального «Я-образа» студентов-будущих психологов в период обучения в высшем учебном заведении. Определены психологические свойства личности как индикаторы сформированности

профессионального сознания практических психологов. Показаны взаимосвязи между профессионально-психологическим обучением и уровнем развития профессионального сознания будущих практических психологов, обоснованы процедуры и содержание оптимизации подготовки будущих субъектов профессиональной психологической деятельности.

Ключевые слова: «Я-концепция», «Я-профессионал», самооценка, профессиональное самосознание, саморазвитие

 

Annotation in Englis. In the article a picture is deep of maintenance, essence, structure and features of functioning of professional consciousness of students, — future psychologists; about the stages and facilities of forming of professional «Ya-obrazu» of students — future psychologists in the period of studies in higher educational establishment. Outlined psychological properties of personality as indicators of formed of professional consciousness of practical psychologists. Intercommunications are rotined between professionally psychological by studies and level of development of professional grounded procedures and maintenance of optimization of preparation of future subjects of professional psychological activity.

Key words: «Self-concept», «I am a professional» self-esteem, professional self-awareness, self-development

 

В умовах трансформації сучасної вітчизняної системи освіти у напрямі її гуманізації, зростання вимог до творчого потенціалу особистості, розроблення і впровадження нових інформаційних і психолого-педагогічних технологій навчання, в тому числі і в галузі підготовки майбутніх субєктів професійної психологічної діяльності, наукове обґрунтування професійної самосвідомості майбутніх психологів перетворюється в одну із найбільш актуальних проблем. Досконале володіння майбутніми психологами своїми професійними знаннями і навичками стає запорукою задоволення як широкого кола соціальних проблем, так і тих, що безпосередньо повязуються із актуалізацією субєктної активності особистості. Тому завдання вищих навчальних закладів вбачається в тому, щоб забезпечити майбутніх психологів необхідними умовами для активізації розвитку професійної «Я-концепції». Наявна система підготовки практичних психологів зорієнтована, головним чином, на оволодіння студентами певною системою теоретичних знань, засвоєння зовнішніх вимог, спеціальних умінь та технік. Однак специфіка професії, її спрямованість передусім на надання психологічної допомоги іншим передбачають те, що основним інструментом роботи психолога, крім тестів, спеціальних методик та іншого, має виступати його власна особистість, самооцінка, цінності, образ себе та навколишнього тощо. Проблема підготовки практичних психологів набула сьогодні особливого значення у зв’язку із великим соціальним замовленням на цю спеціальність та різними формами їхньої підготовки.

Існує багато досліджень, які порушують проблему необхідних особистісних рис практичного психолога (В. Панок, Н. Пов’якель, Л. Уманець, Н. Чепелєва, Є. Чорний та інші).

І. Андрійчук досліджувала проблему формування позитивної «Я-концепції» у процесі професійної підготовки психологів. Модель особистості психолога включає в себе важливі особистісні риси та якості, які вона об’єднує у поняття позитивна «Я-концепція», показниками якої є адекватність і сталість самооцінки, високий рівень самоповаги, домінування інтернальних тенденцій локусу контролю, відсутність суттєвих внутрішньо особистісних проблем та особистої тривожності.

З. Становських проводив дослідження динаміки уявлень про себе та образу «Я-професіонал» у процесі професійного становлення психологів. У результаті він з’ясував, що образ професіонала з часом навчання у вищому навчальному закладі стає менш ідеалізованим, більш диференційованим та структурованим. Згідно з його гіпотезою, кожний процес професійного навчання повинен містити можливість актуалізації кризи ідентичності.

Згідно з концепцією Є. Чорного, істинна професійна ідентичність характеризується автентичною поглибленістю у професійну самореалізацію. Звідси основне завдання професійної підготовки психологів він вбачає в актуалізації професійної рефлексії на професійну ідентичність.

Але для того щоб на науковому рівні формувати повноцінну особистість психолога, цих досліджень не досить. Потрібне виокремлення у структурі самосвідомості особистості окремої інстанції, яка відповідає за реалізацію професійного шляху особистості тому, що процес професійного становлення — це досить тривалий процес, який не починається і не закінчується у стінах навчального закладу. Н. Чепелєва назвала цю інстанцію професійною самосвідомістю та визначила її структуру: наявність професійних значень (тезаурусу) та професійних смислів (особистісне професійне знання, професійне ставлення до клієнта, професійні ідеали, норми та цінності, смислоутворюючі мотиви професійної діяльності).

До складу професійної самосвідомості включають також і професійну «Я-концепцію». А. Реан дає таке визначення: професійна «Я-концепція» — це уявлення особистості про себе як професіонала. У зв’язку з цим можемо виділити такі етапи формування професійного «Я-образу» у майбутніх психологів:

1. Формування у майбутніх психологів ідеальної моделі «Я-професіонал».

2. Актуалізація особистісної рефлексії на порівняння реального та ідеального образів «Я-про фесіонал».

3. Стимуляція особистісного зростання майбутніх психологів для досягнення ідеального образу «Я-професіонал».

Професійна психологічна освіта, що існує нині, містить два компоненти: теоретичний та практичний. Теоретична підготовка у процесі навчання передбачає оволодіння професійно-необхідними знаннями. Виділено три рівні системи професійних знань: загальнопсихологічні, спеціально-психологічні та знання зі спеціалізації. Кожен із рівнів передбачає набуття певної суми теоретичних знань і формування практичних навичок, і має відрізнятися від інших специфічним способом організації та подання знань.

Основу першого рівня — загальнонаукового — мають становити ті відомості, що накопичила наукова психологія у вигляді наукових фактів, законів, теорій. Такий спосіб організації автор називає аналітично-статистичним. На цьому рівні одержання знань майбутніми психологами сприяє формуванню таких властивостей професійної психологічної свідомості як теоретичність, гуманітарність, універсальність, здатність до інтерпретації [1].

Наступний рівень складається із загальних основ практичної психології та науково-методичних основ певного її напряму. Основним результатом на цьому рівні навчання має стати сформований «психологічний світогляд» майбутнього психолога. Майбутній фахівець повинен формувати в собі психологічне бачення оточуючого світу. Така особистісна характеристика включає в себе знання умов професійної діяльності людини та її психологічних аспектів, занурення у практичну проблематику, орієнтацію на реконструкцію та розв’язання психологічних проблем інших людей, уміння аналізувати поведінку інших і робити практично значущі висновки. Цей рівень можна вважати основним у формуванні професійної психологічної свідомості майбутніх фахівців, тому що набуті в процесі його опанування знання та вміння сприяють розвитку таких властивостей як інтуїтивність, емпатійність, екзистенційність, толерантність [4].

На третьому, індивідуально-типологічному, рівні знання мають організовуватися довкола певної типології життєвих ситуацій особистості з урахуванням сфери її активності та вікових особливостей. Основою навчання тут є життєва ситуація, а результатом — навички та уміння практичної роботи, володіння набором технік, технологій та професійних дій. Реалізація завдань цього рівня можлива за умов включення до навчального плану підготовки фахівців практикумів, тренінгів, практичних занять, на яких відпрацьовуватимуться засвоєні знання [2].

Як відомо, формування змісту освіти відбувається під впливом великої кількості факторів. При цьому найбільш помітний вплив спричиняють три фактори. Два з них — досить традиційні, а третій, скоріше за все, — надбання останніх. Першим фактором, який впливає на систему професійної підготовки психолога й окремі її складові, є так званий соціальний запит на професіонала. Другий — це наявні методологічні теоретичні та методичні здобутки, перш за все, психології. Третім фактором слід вважати запит конкретної особистості до системи освіти в цілому й системи професійної освіти зокрема. Слід зазначити, що відокремлення «зони впливу» кожного з перерахованих факторів на систему професійної підготовки психологів — досить складне завдання [3].

Отже, з огляду на вище зазначене, провідними психолого-педагогічними умовами формування професійного «Я-образу» в умовах професійної підготовки майбутніх психологів є: допомога студентам в актуалізації професійної рефлексії на фахове самовизначення, включення в навчальний процес активних методів формування особистості.

Метою дослідження було виявлення психологічних особливостей формування професійної самосвідомості студентів-майбутніх психологів на етапі їх університетської підготовки, а також розроблення на цій основі системи психологічних заходів, спрямованих на її розвиток.

Група досліджуваних: 42 студенти четвертого — п’ятого курсу кафедри психології ЛНУ ім. І. Франка, з них 18 юнаків та 24 дівчини, віком від 19 до 25 років.

Дослідження включало в себе формуючий експеримент («професійно-орієнтований тренінг» [5]), спрямований на пізнання та вдосконалення студентами власних особистісних властивостей та якостей, репрезентацію у свідомості студентів змісту образу майбутньої професійної діяльності, формування професійного самовизначення та «Я-образу».

Ефективність психологічного тренінгу вимірювалась нами в доекспериментальному та післяекспериментальному тестуванні за допомогою стандартизованих психодіагностичних методик:

Методика дослідження рівня самооцінки за С. А. Будассі.

Методика «Cемантичний диференціал» Ч. Осгуда.

Діагностика рівня саморозвитку Л. Бєрєжнова.

Отже, за методикою дослідження рівня самооцінки за С. Будассі студентів четвертого та п’ятого курсів ми отримати такі результати (табл.1).

 

Виходячи з отриманих результатів, можна констатувати, що більшість досліджуваних до проведення тренінгових заходів мають середній рівень самооцінки: 4 курс — 10 (50%) осіб, 5 курс — 9 (41%) осіб. 7 (35%) психологів 4 курсу мають низький рівень самооцінки, а 3 (15%) — високий. 7 (32%) психологів 5 курсу мають низький рівень самооцінки, а 6 (27%) — високий рівень самооцінки.

Після проведення тренінгу спостерігається підвищення рівня самооцінки студентів-психологів як четвертого, так і п’ятого курсів. Так, низький рівень самооцінки студентів 4 курсу знизився на 10%, середній — знизився на 5%, а високий — зріс на 15% за рахунок зниження попередніх показників; рівні самооцінки після проведення тренінгу становили відповідно 5 (25%), 9 (45%), 6 (30%) осіб. Рівень самооцінки 5 курсу після проведення тренінгу має таку динаміку змін: низький знизився на 14%, середній — знизився на 5%, високий — зріс на 19% за рахунок зниження попередніх показників, що характеризується позитивно і свідчить про формуючий вплив тренінгових занять.

Показники рівнів самосвідомості студентів-психологів четвертого та пятого курсів відрізняються за тенденцією зростання високого рівня самооцінки і зниження низького рівня самооцінки на старшому курсі порівняно з молодшим. Це може свідчити про те, що у студентів у процесі навчання формується та ускладнюється уявлення про самого себе і призводить до змін в емоційно-ціннісному ставленні до себе та оточуючих.

Дослідження особливостей образу «Я» і образу професіоналу у студентів 4 та 5 курсів проводилися за методикою особистісного диференціалу Ч. Осгуда, за такими параметрами: оцінка, сила, активність.

Динаміка показників «Я-образу» та образу професіонала студентів — майбутніх практичних психологів 4 та 5 курсу представлені у вигляді графіка (рис. 1, рис. 2).

 

У студентів-майбутніх психологів 4 та 5 курсів серед показників «Я-образу» протягом навчання з’явилася більш значна різниця за параметрами оцінки (+2), сили (+5) та активності (-2), а серед показників образу професіонала з’явилася незначна різниця за параметрами оцінки (+1), сили (+1) та активності (0), але між параметрами оцінки, сили та активності образа професіонала значної різниці немає.

Аналізуючи отримані результати, можна говорити про те, що на четвертому курсі навчання у ВНЗі студенти-майбутні практичні психологи мають досить чітко сформульований образ професіонала, тобто зразок, на який треба рівнятися. Цей образ лише коректується протягом навчання через пізнання себе в навчальному процесі, і наприкінці п’ятого курсу образ реального «Я» збігається з образом професійного «Я» за показниками сили та активності (рис. 2). Графіки за цими показниками збігаються та відрізняються за показником оцінки — студенти вважають, що рівень оцінки у них ще не досяг професійного «Я-образу», оскільки їм не вистачає практичного досвіду роботи практичним психологом.

Відомо, що саморозвиток характеризується прагненням розвиватися, наявністю якостей особистості, що сприяють саморозвитку, і можливостей реалізації себе в професійній діяльності.

Ефективність тренінгових занять перевірялася нами за допомогою методики діагностики рівня саморозвитку Л. Бєрєжнова (табл. 2).

 

Так, до проведення тренінгових занять у студентів-майбутніх практичних психологів спостерігалися такі рівні прагнення до саморозвитку: низький — у 2 (10%) осіб, нижче середнього — у 3 (15%) осіб, середній — у 6 (30%) осіб, вище середнього — у 6 (30%) осіб, високий — у 3 (15%) осіб. Після проведення формуючих заходів низький рівень зменшився на 1 (5%) особу, нижче середнього не змінився, середній — зменшився на 1 (5%) особу, вище середнього — збільшився на 1 (5%) особу, високий — збільшився на 1 (5%) особу; і після тренінгу становили відповідно: 1 (5%), 3 (15%), 5 (25%), 7 (35%), 4 (20%) осіб. Зміни, які відбулися у показниках рівнів прагнення до саморозвитку, мають незначні позитивні зрушення і можуть свідчити про наявність ефекту від проведеного тренінгу.

Проте процес становлення та формування професійного «Я-образу» студентів-майбутніх психологів має системний характер і одними тренінговим заходами його не сформуєш. Тут необхідно звернути увагу на формуючий вплив навчання студентів у вищому навчальному закладі, під час якого не тільки отримуються професійні знання, а й придбаються професійні навички та вміння.

Такі висновки дають нам змогу отримати результати дослідження за методикою діагностики рівня саморозвитку Л. Бєрєжнова серед студентів п’ятого курсу. Серед студентів-майбутніх психологів спостерігаються такі показники рівнів прагнення до саморозвитку (табл. 3).

 

Так, до проведення тренінгових занять у студентів-майбутніх практичних психологів п’ятого курсу спостерігалися такі рівні прагнення до саморозвитку: нижче середнього — у 4 (18%) осіб, середній — у 6 (27%) осіб, вище середнього — у 7 (32%) осіб, високий — у 5 (23%) осіб. Після проведення формуючих заходів рівень нижче середнього зменшився на 2 (10%) особи, середній — збільшився на 1 (5%) особу, вище середнього — збільшився на 1 (5%) особу, високий не змінився; і після тренінгу становили відповідно: 2 (10%), 7 (32%), 8 (35%), 7 (35%), 5 (23%) осіб.

Зміни, які відбулися у показниках рівнів прагнення до саморозвитку у студентів пятого курсу також мають незначні позитивні зрушення і можуть свідчити про наявність ефекту від проведеного тренінгу.

Отже, за результатами проведеного дослідження можна говорити, що:

відбулися зміни у самооцінці за тенденцією зростання високого рівня самооцінки і зниження низького рівня самооцінки на старшому курсі порівняно з молодшим. Це може свідчити про те, що у студентів у процесі навчання формується та ускладнюється уявлення про самих себе і призводить до змін в емоційно-ціннісному ставленні до себе та оточуючих;

відбулися зміни у характеристиках рис особистості за параметрами сили, активності та оцінки;

відбулися зміни у прагненні до саморозвитку: після проведення тренінгу як студентів четвертого, так пятого курсів, цей показник має тенденцію до зростання, що характеризується позитивно і підтверджує ефективність проведення тренінгових заходів. Таким чином, у процесі навчання відбуваються зміни, що наближають самосприйняття та самосвідомість студентів до «Я-образу», адекватного обраній професії. Ці зміни відображують структуру та особливості навчального процесу; особливі компоненти «Я-образу» студентів-майбутніх психологів. 



Номер сторінки у виданні: 283

Повернутися до списку новин