Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Вплив інформатизації на інформаційне бібліотечне середовище вищих навчальних закладів





                Надія Апшай, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри системного аналізу та теорії оптимізації Ужгородського національного університету

УДК 027.7 : 681.3

 

Розглядаються зміст та характер впливу інформатизації на бібліотечно - інформаційне середовище. Визначаються напрями інтеграції бібліотек до інформаційного середовища вищих навчальних закладів освіти.

Ключові словабібліотечно - інформаційне середовище, трансформаційні зміни, складові інформаційного середовища освіти, інтеграція.

 

Рассматривается содержание и характер влияния информации на библиотечно - информационную среду. Определяются направления интеграции библиотек в информационную среду высших учебных зеведений.

Ключевые слова: библиотечно - информационная среда, трансформационные изменения, составные информационной среды образования, интеграция.

 

Context and character of influence of informatization on library"informational environment are considered. Directions of library integration into informational environment of high school are determined.

Key words: library"informational environment, transformational changes, components of informational environment of education, integration.

 

Постановка проблеми. Зростання ролі освіти як каталізатора суспільного розвитку в умовахінформаційного суспільства обумовлює підвищення інтересу до питань її інформаційної підтримки. Бібліотеки вищих навчальних закладів (ВНЗ) зайняли провідне місце у забезпеченні освітньо - навчального наукового процесу та відповідають за створення необхідних умов доступу і використання інформаційних та когнітивних ресурсів суспільства. Інформатизація стала головним чинником інтеграції бібліотек ВНЗ до інформаційної інфраструктури освіти і передумовою їх динамічного розвитку як сучасних інформаційно - комунікаційних структур.

Мета статті полягає у визначенні основних змін, що викликають трансформаційні процеси складових інформаційного середовища освіти. У досягненні мети головним завданням постає встановлення провідної ролі інформаційних технологій (ІТ) у перетворенні бібліотек ВНЗ в рівнозначну структуру освіти.

Аналіз публікацій. У загальному соціокультурному процесі інформатизація почалася ще у 60 - ті рр. ХХ ст. з упровадження комп'ютерних технологій у різні суспільні підсистеми. У 80 - ті рр. вона перетворилася на широкомасштабний процес впровадження автоматизованих технологій роботи з інформацією. Інформація, інформаційні технології, інформатизація стали основним контентом документального, а в наш час і електронного потоків інформації в різних науково - практичних галузях. Це не обійшло галузі педагогіки та бібліотечно - інформаційної діяльності. Близькість змісту вищеназваних понять водночас не означає тотожного розуміння процесів та феноменів, які за ними стоять. Тривалий час зберігалося ставлення до бібліотек як тільки ресурсної частини освітнього процесу. Їх освітні функції обмежувалися організацією фондів, забезпеченням доступу, пропагандою літератури у відповідності до цілей професійно - спеціальної освіти, залученням до освіти та само - освіти, формуванням інформаційної грамотності, допомогою у виборі та використанні інформаційних матеріалів для засвоєння навчальних програм, проведення заходів, спрямованих на підвищення культурного рівня студентів, духовного збагачення, стимулювання пізнавального інтересу, формування наукового світо - огляду [1, 2, 3]. Відносно педагогічної діяльності бібліотечних фахівців склалися певні уявлення, які отримали теоретикотеоретичного обґрунтування у напрямі «бібліотечна педагогіка» [4, 5]. Слід підкреслити, що вони не виходили за межі традиційного ставлення до бібліотек як до ресурсної складової та обмежували участь бібліотек у навчальному процесі лише використанням бібліотечноінформаційних заходів. Бібліотека розглядалася як окреме педагогічне середовище. Певним кроком інтеграції до педагогічного процесу ВНЗ було включення до програм підготовки студентів спеціальних курсів «Інформаційна культура» або розділів курсу «Введення до спеціальності». Ці курси розкривали завдання, засоби, форми роботи з науковонавчальною інформацією, складанням бібліографічних описів літературних джерел, бібліографічних списків. Додатково розкривали інформаційні ресурси і пошукові можливості бібліотечноінформаційних систем ВНЗ [6, 7]. Використання комп'ютерної техніки заклало основи змін інформаційного середовища у бібліотеках. Інформатизація бібліотек призвела до появи автоматизованих бібліотечних систем (АБС), що поєднують представлення бібліотечних каталогів, видачу книг, комплектування, міжбібліотечний абонемент, управління внутрішніми БД. Локальні АБС, завдяки комунікаційним технологіям глобальних комп'ютерних систем, дозволили здійснити доступ і пошук майже в усьому ресурсі освіти. Створювати корпоративні об'єднання для електронного відображення своїх фондів в інформаційних мережах і користуватися ними за єдиними правилами інших навчальних закладів [8, 9]. Публікації з питань розробки, впровадження, використання автоматизованих бібліотечно - і нформаційних систем (АБІС) склали величезний документальний потік у міжнародному масштабі. Він охопив усю палітру питань щодо процесів комплексної інформатизації діяльності бібліотек. Значним вкладом у цьому напрямі в Україні стали роботи М. С. Слободяника, Л. Й. Костенка В. О. Васильєва, Г. Г. Асєєва, О. Г. Кириленка, М. І. Сенченка, Т. П. Павлуші, Г. В. Шемаєвої, О. Г. Луганського, В. А. Голуба. Фундаментально питання впровадження АБІС, організації автоматизованих робочих місць у бібліотеках, особливості автоматизації різних функціональних підсистем, зокрема індексування вхідного потоку, створення і ведення бібліографічних електронних ресурсів, обслуговування, доставки електронних документів висвітлені у роботах Л. Я. Шрайберга, Ф. С. Воройського та інших російських фахівців.

Використання оцифрованих документів на лазерних дисках значно розширило можливості комплектування і створення фондів бібліотек у ситуаціях подорожчання паперових носіїв і фінансових обмежень на придбання необхідної літератури. До того ж, це дало змогу розширити тематику комплектування соціогуманітарними і довідковими матеріалами, художніми і музичними творами, путівниками по музеях, енциклопедіями, матеріалами краєзнавчого характеру, словниками, ігровими програмами, а також навчальними матеріалами. Включення СD - ROM і DVD - ROM до фондів бібліотек було одним із перших чинників створення у бібліотечній організації електронних читальних залів. На думку М. Потапенко, планомірна робота бібліотек України з оптичними носіями почалася з 2002р. [10]. Поступово з розвитком технологій оцифрування документальних джерел, техніки, що забезпечувала їх створення, поширення їх використання, виникли умови інтегрування до комунікаційних систем, зокрема на базі мультимедійних комплексів. Оптичні носії значно урізноманітнили навчально - виховну роботу бібліотек зі студентами. Локалізовані на окремих комп'ютерах, за відсутності технологічних зв'язків між собою, оптичні технології поступово були включені в інтегровані бібліотечно - інформаційні комплекси завдяки розвитку мережевих технологій. Підключення до локальних обчислювальних систем, а потім і до глобальної мережі Інтернет призвело до нового етапу розвитку інформаційного середовища бібліотек у цілому та бібліотек ВНЗ зокрема.

Викладення основного матеріалу. Приєднання АБІС до локальних обчислювальних систем стало важливим кроком до формування єдиного інформаційного простору ВНЗ. Бібліотека таким чином стала невід'ємним елементом інтегрованої інформаційної системи освіти. Розвиток технологій інтернетінтранет, технологій лінгвістичного забезпечення взаємодії в ІС (Z.39.50, OPAC, шлюзових фільтрів), стандартів обміну даними створили підстави говорити про нову організаційну форму діяльності бібліотеки [11].

Розв'язання різних аспектів функціонування електронних бібліотек утвердили фахівців у наявності змішаного інформаційного середовища ВНЗ, в якому співіснують традиційні і автоматизовані діяльнісні бібліотечні форми. Водночас з'явилося поняття «електронна бібліотека» як «упорядкована колекція різнорідних документів, споряджених засобами навігації і пошуку» [12, с. 45]. Слід зауважити, що дослідники та розробники цифрових і електронних бібліотек фактично концентрують увагу на різних аспектах автоматизації. У першому випадку розглядають специфічні технології бібліотечної діяльності. У другому - загальні інформаційні технології. Їх інтеграція відбиває повну картину інформатизації бібліотек з використанням усього комплексу технологій повних циклів зібрання, обробки, представлення, передачі та використання документів, інформації та знань в електронних комунікаційних каналах сучасного інформаційного суспільства. Ці технології відображають перехід бібліотеки на новий техніко - технологічний, організаційний, функціональний рівні. До речі, на функціональному рівні треба враховувати розподіл функцій як у комунікаційній підсистемі біліотечно - інформаційної галузі, так і в соціально - комунікаційній підсистемі суспільства. Сучасний рівень впливу інформаційно - комунікаційних технологій на діяльність бібліотек ґрунтовно досліджує Т. А. Дурєєва [13, 14].

Діяльність бібліотек динамічно переміщується в мережеве середовище комунікаційних систем. У них за допомогою порталів відбувається здійснення пошуку ресурсів мережі, електронної доставки документів, аутентифікації учасників комунікації і захисту ресурсів та доступу, збору інформації за рахунок експорту й імпорту даних, інтеграції мережевих ресурсів, оцифрування друкованої інформації, забезпечення копірайту, збереження за рахунок створення цифрових архівів, структурування електронних інформаційних ресурсів за рахунок використання стандартів метаданих (Dublin Core, Z.39.50., OPAC) [15].

Програмний компонент нового електронного середовища бібліотек теж набуває значних змін. Для роботи з документами бібліотечні фахівці вже значно просунулися у роботі з програмами операційної системи WINDOWS - Microsoft Word, Microsoft Excel, Microsoft Power Point, Microsoft Access, Microsoft Outlook [16]. Крім того, для проведення операцій сканування і поповнення повнотекстових БД у бібліотеках необхідне знання програмних продуктів Acrobat Reader, Fine Reader; форматів представлення даних PDF, HTML; гіпертекстових оболонок тощо. Також зростає потреба в орієнтації у сфері програм і технологій захисту інформації [17]. Це важливо враховувати, якщо інформація ВНЗ представлена на веб - сайті бібліотеки та обмежує доступ для сторонніх користувачів або коли йдеться про платні послуги, несанкціонований доступ до інформації, що захищена ліцензійними правами. Треба враховувати той факт, що формування єдиного інформаційного простору освіти, крім єдності технологій, передбачає і програмну єдність. Тому інформаційний менеджмент освіти потребує програмної єдності. Це питання загострюється тенденціями інтеграції видавничої діяльності ВНЗ із інформаційно - ресурсною діяльністю бібліотек при генерації потоку навчально - методичної інформації в межах ВНЗ або того, що включається до міжбібліотечного обміну або представляється у галузевих національних і міжнародних освітніх ресурсах.

Насичення інформаційного середовища освіти різними програмами продуктами зумовлює необхідність постійно працювати над архітектурними аспектами ІС ВНЗ і рухатися шляхом інтеграції технологій та систем, що забезпечують освіту.

Розвиток навчального середовища освіти за рахунок його дистанціювання також ставить питання єдності технологій, програм і засобів роботи й доступу до інформації у ВНЗ. Як вважають фахівці, користувачі в освітній сфері у найближчий час мають отримувати найшвидший та найповніший доступ до широкого кола інституцій у режимі онлайн, продовжуючи поствузівське навчання, перекваліфікацію або підвищення кваліфікації [18]. Крім того, відмічається тенденція використання технологій на базі мобільного зв'язку (зокрема системи WAP), що потребує додаткових робочих місць у бібліотеках із виходом до мережі. Говорячи про інформаційно - освітнє середовище, необхідно знов повернутися до Інтернет. Поширення веб - технологій мережі, а також мультимедійних її можливостей, потребують урахування цих аспектів інформатизації в сфері діяльності бібліотек ВНЗ і в освітніх закладах у цілому. Веб - сайти бібліотек уже не є новиною, але потребують постійної уваги з точки зору їх презентаційності, комфорту для користувачів, інформаційної ємкості, естетики дизайну, візуалізаціі певної частини інформації, переходу від простої наочності веб - сторінок до інтелектуальності, з використанням веб - семантичних технологій у представленні і пошуку інформації та знань.

Насиченість освітнього середовища інформацією, покращення доступу до неї формують нові напрями діяльності бібліотек та організації інформаційно - когнітивного середовища освіти. Залучення необхідних інтелектуальних програмно - технологічних комплексів до аналізу та управління освітнього інформаційно - змістовного контенту відкриває нові можливості бібліотек із задоволення потреб користувачів та актуалізації інформаційних ресурсів в навчальному процесі. Управління знаннями, як концепція або перспективна технологія, вже сприйнята бібліотечно - інформаційними фахівцями [19].

Висновки. Інформатизація освіти досягає того рівня, при якому актуальним стає питання створення єдиного освітнього середовища на базі інформаційних і когнітивних комп'ютерних технологій, що розвиваються на основі єдиних інформаційно - технологічних та управлінських стандартів. Інтеграція бібліотечно - інформаційних систем до ІС управління ВНЗ підтверджується як тенденціями технологічного, ресурсного, так і організаційно - структурного, ціннісно-орієнтаційного, функціонального компонентів освітнього середовища в умовах глобальних змін інформаційного суспільства. Всі ці напрями інтеграції бібліотек до інформаційного середовища освіти мають бути враховані як при плануванні інноваційного розвитку бібліотек, так і в повсякденній практичній роботі пошуків форм взаємодії бібліотеки з іншими структурними підрозділами ВНЗ.



Номер сторінки у виданні: 212
Автор:

Повернутися до списку новин