Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

ЧИТАЦЬКІ ІНТЕРЕСИ МОЛОДІ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ФОРМУВАННЯ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ — ЗАПОРУКА ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ





 

Людмила Ковч, викладач української мови Луцького базового медичного коледжу

УДК 808.2

 

Стаття містить відомості про читацькі інтереси студентської молоді та старшокласників. Вміщено статистичні дані відносно ставлення молодих людей до морально - етичних проблем сучасної української літератури.

Ключові слова: ціннісні орієнтації, духовні цінності, матеріальні цінності, естетичні цінності, читацькі інтереси.

 

Статья содержит информацию о читательских интересах студенческой молодёжи и старшеклассников. Содержатся статистические данные об отношении молодых людей к нравственно - этическим проблемам современной украинской литературы. Цель статьи - принудить учителей и преподавателей к популяризации книжных знаний, активизировать процесс пропаганды книги, как основного средства познания и приобретения опыта, среди представителей молодого поколения.

Ключевые слова: ценностные ориентации, духовные ценности, материальные ценности; эстетические ценности, читательские интересы.

 

The article contains the information about interests of students and senior schoolchildren as readers.Besides, it includes the statistics of young people's attitudes to moral and ethic problems of modern Ukrainian Literature. The aim of the article is to make teachers popularize the bookish knowledge, activate the process of spreading the book as the main mean of cognition and acquisition of spiritual experience among the representatives of young generation.

Key words: valuableorientations, spiritual values, moral values,aesthetical values, reader's interests.

 

Мета статті - змусити вчителів та викладачів до популяризації книжних знань, активізувати процес пропаганди книги як основного засобу пізнання та набуття духовного досвіду серед представників молодого покоління.

Свідомість сучасної молоді формується під впливом багатьох чинників: національних та освітніх традицій, преси, телебачення. Доречним буде питанням: а яке місце у цьому переліку посідає книжка? Чи варта вона чого - небудь в очах сучасних молодих українців? Загальновідомо, що саме книга може здійснювати вплив на життя людини, бо відкриває перед нею світ, збагачує розум і почуття, впливає на розвиток характеру, допомагає переймати мудрість попередніх та сучасного поколінь.

Свого часу Т. Г. Шевченко закликав:

 

Учітеся, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

 

Тому, працюючи над дослідженням, ми ставили перед собою мету: визначити місце книги у житті сучасної молоді та окреслити коло її читацьких інтересів.

Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

1. провести анонімне анкетування серед підлітків, студентів Луцького базового медичного коледжу першого року навчання та учнів (9-11-го класів) загальноосвітніх шкіл м. Луцька, з метою визначення місця книги в їхньому житті;

2. визначити суму читацьких зацікавлень серед студентів;

3. простежити ставлення молодого покоління до використання інвективної лексики, аморальноготипу поведінки героїв на сторінках літературних творів, а також періодичних видань;

4. здійснити аналіз отриманої інформації.

 

Дослідження фактичного матеріалу проведено із використанням таких методів:

• анкетування;

• статистичного;

• гіпотетико - дедуктивного;

• описовивого.

 

Джерелом фактичного матеріалу стали анкетні дані, отримані при опитуванні ста п'ятдесяти респондентів, студентів Луцького базового медичного коледжу першого року навчання та учнів загальноосвітніх шкіл (9-11 класи) м. Луцька.

Новизна роботи: дослідження такого типу друкуються вперше, а тому не претендують на вичерпність теми і передбачають продовження розгляду визначеної проблеми.

Сучасний етап розвитку української держави - чи не один із найскладніших в усій історії. Кожен із нас може простежити крах попередніх уявлень про життя, кардинальних ідеологічних концепцій нашого суспільства. На зміну звичним стереотипам приходять нові, які адекватно сприймаються далеко не всіма. Спостерігається гостра соціальна боротьба практично в усіх сферах нашого життя. Природно, що все це відбивається на психічному та моральному стані кожного індивіда, у тому числі й молоді - по-особливому чутливої та вразливої частини суспільства.

Так, сьогодні в Україні сформовані у віках цінності набувають істотно відмітних значень: відбувається перебудова ставлення до предметного світу, до міжособистісних відносин. Місце людини визначається тепер значною мірою не тільки якостями осбистості, але й речовими об'єктами - матеріальними цінностями, які репрезентують її у соціальному плані (дім, квартира, грошові знаки, земля та інші престижні у конкретний момент розвитку суспільства речі). Нині суспільство перебуває у стані маргінальності, що безпосередньо відображається на молоді та підлітках.

Формування світоглядного портрету молодої особистості передбачає визначення пріоритетів у сфері духовних, матеріальних та естетичних цінностей. Духовні цінності - це «нормативна, рекомендаційно - оціночна сторона явищ суспільної свідомості, що виражається через відповідні форми, служить нормативною формою орієнтації людини в соціальній і природній реальності» [1, с. 481].

Моральними цінностями ми звикли називати «явища моральної культури, за допомогою яких задовольняються суспільні й індивідуальні потреби в подоланні суперечностей між поведінкою особи й інтересами суспільства» [1, с. 484 - 485].

Естетичні цінності ж передбачають «предмети і явища природи, доступні людському пізнанню; ...речі створювані людьми...й продукти духовної діяльності; твори мистецтва» [1, с. 485]. Лише гармонійне поєднання перелічених вище ціннісних одиниць може сформувати повноцінну молоду особистість.

Беззаперечним залишається той факт, що незмінним джерелом формування ціннісних орієнтацій у свідомості молодої особи є ні що інше як книга. Виходячи із вищесказаного, виникає потреба у визначенні місця такого виду діяльності людини, як читання у процесі морального, духовного та естетичного вдосконалення молоді.

Загальновідомо, що саме книга, художній твір можуть впливати на життя людини, бо відкривають перед нею світ, збагачують розум і почуття, впливають на розвиток характеру, допомагають переймати мудрість попередніх та сучасного поколінь. «Саме література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру й особистісних якостей, естетичних смаків молодого покоління. Високе мистецтво слова допомагають читачам усіх вікових груп пізнати великий і складний світ, себе у ньому, осмислювати людські стосунки» [2, с. 6] й формувати своє уявлення про духовність.

Іноді складається враження, що Україна - всуціль читаюча країна. У цьому можна переконатися, їдучи у громадському транспорті, прогулюючись парком: одні сидять із газетами, інші - гортають книжку. Але що читають? Яка художня та естетична якість такого чтива?

ХХІ століття - час великих змін не лише у суспільстві, але й у самій свідомості людей. І нова література, безсумнівно, стала виразникомцих зрушень. Не дивно, що майже ніхто не оцінює літературу з точки зору її художньої та естетичної цінності чи практичної вартості, а тим більше - як джерело життєвого досвіду. Молоде покоління практично не здатне відрізнити шедевр від комерційного типу писанини. На сторінках сучасної так званої «художньої літератури» просто рясніють нецензурна лексика, опис еротичних чи брутальних сцен жорстокості.

Учителі загальноосвітніх шкіл, викладачі вищих навчальних закладів одноголосно стверджують про небажання молодого покоління читати. Зовсім невеликий відсоток учнів та студентів читає те, що передбачено навчальною програмою із літератури, а про позапрограмний матеріал не може бути й мови. Молоді люди не вважають це за необхідне, посилаючись на велику зайнятість або альтернативу книги - Інтернет. С. Єфремов зазначав, що «завоювати майбутність допоможе нам книжка і тільки книжка. Без книжки культура минулого гине, культура ж майбутнього без книжки не росте» [3, с. 305]. Логічно напрошується запитання: на скільки високою буде культура молодого покоління при такому стані речей?

Реалізуючи поставлені на початку роботи завдання, ми мали на меті, найперше, з'ясувати те, як студенти читають тексти з літератури, запропоновані міністерською програмою. Результати приголомшили.

Ми спробували поцікавитися тим, чи читає українська молодь на дозвіллі. Ось дані проведеного опитування:

Беззаперечним залишається факт, що найкраща та книга, яка містить у собі найбільше правди, а, отже, найбільше зацікавлює читача. Тому наступним було запитання: «Якому читанню надаєте перевагу?»

Хтось мудрий сказав: «Хороша книга - це те саме, що розмова із високо - культурною людиною». Всім відомо, що сучасне українські літературні твори непозначаються особливою мовною культурою. Тому на сторінках періодичних видань, а часто й художніх творів, зустрічаємо велику кількість слів, що належать до інвективної лексики. Як же сучасний молодий читач реагує на цю проблему?

Відомий філософ А. Шопенгауер зазначав, що «погані книги - це моральна отрута, що притуплює розум» [3, с. 309]. У кожного із нас є своє поняття моралі та моральної поведінки. Все частіше від людей старшого покоління можна почути про те, що сучасна молодь живе аморально. Тому респондентам нами було поставлене наступне запитання: «Як ви ставитеся до проблеми використання еротичних мотивів на сторінках художньої літератури чи преси?»

Сучасний світ потерпає від дефіциту добра та людяності. Неодноразово доводиться чути, що молоді люди поводяться досить брутально. Що ж виховує у них жорстокість? Звичайно ж - телебачення, періодика та література.

Як же ставиться молодь до проблеми опису фактів жорстокості на сторінках художньої літератури чи преси?

Насторожує той факт, що кількість позитивних та негативних відповідей виявилася рівною. Та найбільше занепокоєння викликає те, як байдуже молоді люди ставляться до жорстокості. Чужа смерть, вбивства, кровопролиття не викликає у них жодного відчуття страху чи відрази. Навпаки, молодь сьогодні «смакує» кривавими картинами. Багато із того, що було жорстоким десять років тому, сьогодні вважається просто грубістю. Дивує те, що молоді люди знають лише три прояви жорстокості: вбивство, пограбування, зґвалтування.

Чи вважають себе жорстокими представники молодого покоління?

Логічно постає питання: «З чим пов'язує сучасна молодь жорстокість у світі, у стосунках один із одним?».

Практично в усіх анкетах мала місце порада: вилучити із вільного продажу детективи, в яких йдеться про криваві вбивства. У такий спосіб молоді люди прагнуть подолати жорстокість у суспільстві.

Однак варто зазначити: не зміст книги винен у моральному розбещенні молоді, а той факт, що молоді люди бачать не те, що варто було б побачити. Свого часу Нестор Літописець зазначав: « Якщо пошукаєш мудрості уважно, то знайдеш велику користь для душі своєї» [4, с. 345].

Прикро, але мало хто розуміє основне призначення книги. Суть її полягає у тому, щоб виховувати у душі естетичні смаки, патріотизм, почуття людської гідності, добро, повагу, любов до ближнього, чистоту мовлення та культуру думки. Тому завдання кожного викладача ( і не тільки словесника) відчувати свою відповідальність за те, щоб сприяти популяризації книжних знань, необхідність активізувати пропаганду книги, як основного засобу пізнання та набуття духовних, моральних та естетичних цінностей. Учитель або ж викладач «повинен навчити ... читати, розуміти ідею твору, його художню вартість і практичну цінність як джерела життєвого досвіду; виховувати...високий естетичний смак, уміння розрізнити шедевр від графоманської писанини. Робити це потрібно системно й комплексно... Дуже важливо формувати особистість з інноваційним типом мислення, з належним рівнем інформаційної культури» [5, с. 32].

Отже, проведене дослідження показало, що книзі у житті сучасної молодої людини відводиться зовсім незначна роль. Очевидно твердження про те, що «книга вчить, як на світі жить», залишилося в уявленні молоді пережитком минулого століття. І хоча переважна більшість - читачі з уже досить - таки невибагливим естетичним смаком, тішить те, що аморальні елементи їх насторожують. Таким чином ситуацію ще можна виправити на краще. А, отже, й зберегти моральне здоров'я нації.



Номер сторінки у виданні: 351

Повернутися до списку новин