Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ТА СВІТОГЛЯДНИХ ОРІЄНТАЦІЙ МАЙБУТНІХ ПРОГРАМІСТІВ





                Олександра Когут, соціопсихолог ЦСАта НВП Криворізького технічного університету, член - кореспондент лабораторіїім. П. Р. Чамати Інституту психології ім. Г. С. Костюка

УДК 159.9.072

 

У статті розкривається основний зміст комплексного дослідження особливостей професійноїспрямованості майбутніх програмістів у співвідношенні із власними та освітянськими світоглядними орієнтаціями, яке проводилось у 2006 - 2010 роках соціопсихологами Центру соціального аналізу та вдосконалення навчально - виховного процесу.

Ключові слова: професійна спрямованість,світоглядні орієнтації, професійний характер, професійний світогляд, професійна самоідентифікація, гештальт - р ієнтований тренінг - семінар.

 

В статье раскрывается основное содержание комплексного исследования особенностей профессиональной направленности будущих програмистов в соотношении с личными и образовательными мировозренческими ориентациями, которое проводилось в 2006 - 2010 годах социопсихологами Центра социального анализа и усовершенствования учебно-воспитательного процесса.

Ключевые слова: профессиональная направленность, мировозренческие ориентации, профессиональный характер, профессиональное мировозрение, профессиональная идентификация, гештальт-ориентированный тренинг-семинар.

 

In the article open basic the content of integratedthe study of special occupational a direction future ofare programming specialists in the correlation with personal and educationals of world outlooks are orientations, the psychologist of centers of social analysisand perfection of educational proces was leaded in 2006 - 2010 years.

Key words: occupational a direction, world outlooks are orientations, professional a character, professinal a world outlook, professinal a identificaction, gestalt - orientation of the training - seminar.

 

Актуальність теми дослідження. Зі стрімкимрозвитком комп'ютерних технологій у наш часусе престижнішою стає професія «програміст».У технічних ВНЗ дана професія розгалужуєтьсяна такі спеціалізації, як «програміст», «системний адміністратор», «викладач з інформатики»,«наладчик комп'ютерних мереж». Але переважаюча об'єктивна орієнтація абітурієнтів навибір даної професії (престижність, затребуваність, високооплачуваність) перед сучасними науковцями і практиками, які займаються проблемами професійної спрямованості майбутніх програмістів, ставлять нові запитання:1) яких особливостей формування за таких обставин набуває їхня професійна спрямованість; 2) які професійні проблеми у них виникають іяк їх розв'язувати; 3) як виховувати, на якісвітоглядні принципи орієнтувати майбутніх програмістів у внз; 4) які зміни у розвитку особистості відбуваються в колективі майбутніхпрограмістів?

Проблема. Сучасні дослідники все частішезастосовують поняття «професійна спрямованість» для розв'язання проблем навчання тавиховання особистості у ВНЗ. Але, на відміну від інших, ми дослідили, що за умов орієнтаціїсучасної освіти на цінності західної культури уВНЗ, необхідно досліджувати та виховувати професійну спрямованість майбутніх фахівців успіввідношенні зі світоглядними орієнтаціями особистості. Адже мету їхньої культурно - спрямованої освіти, перш за все, ми вбачаємо у розвиткові «професійного характеру» та «професійного світогляду».

У 2006 - 2010 роках соціопсихолог Центрусоціального аналізу та вдосконалення навчально - виховного процесу Криворізького технічного університету провів ряд експериментальних досліджень, пов'язаних із темою. Виявлено, щопереважаюча тенденція прагматичних світоглядних орієнтирів програмістів на досягнення успіху може спонукати їх до досягнення високих навчально - професійних результатів, аленадмірне захоплення професією та відрив відміжособистісних стосунків можуть проявитисьу формуванні таких негативних світоглядних орієнтирів як індивідуалізм та прагматизм, щопроявляються в професійних рисах характеру:відчуження, корисливість, суперництво, нехтування моральними принципами.

Причиною формування негативних особливостей професійного спрямування майбутніхпрограмістів є не тільки сучасні тенденціїосвіти, а й професійні вимоги: програмістикористуються у своїй роботі, переважно,аналітичним мисленням й схильні до надмірного самоаналізу. Позитивною особливістю професії є те, що вона спонукає програмістів дорозвитку «внутрішньо - особистісного інтелекту»: до самостійності, до самоорганізованості, до самовдосконалення, тобто впливає наформування самосвідомості, що є важливоювимогою побудови культурно - інформаційного суспільства.

Дана тема є вагомим вкладом у програму досліджень «Аспекти самотворення особистості» Інституту психології ім. Г. С. Костюка.Вона розкриває сутність формування соціального образу особистості.

У процесі теоретичного аналізу проблемистало зрозумілим, що останнім часом їй приділялось мало уваги. Найбільш відомим є дослідження проблем програмістів Б. Шнейдермана,яке було проведено ще в 1984 році в Америці.

В основу дослідження покладено праці такихталановитих сучасних дослідників, як Боришевський М. Й., Васильєв Я. В., Дяконов Г. В.,Бенько Л. С., Березовська І. В., Яблонська Т. М., Антоненко В. В., Володарська Н. Д., Гайнова А. Н.,Гарднер Г., Капіца В. Ф., Горбунова В. В., Карамушка Л. М., Ільїн Є. П., Кузьмін Е. И., Лібін А. В., Ложкін Т. В.,  Андрущенко В. П., Дівінська Н. О., Корольов Б. І., Сайтарлі І. А., Григорович І. Є. та ін. 

Об'єкт дослідження. Професійна спрямованість та світоглядні орієнтації майбутніх програмістів.                                                                                                                               

Предмет дослідження. Вплив світогляднихорієнтацій майбутніх програмістів на становлення їхньої професійної спрямованості.                                           

Мета дослідження полягає в знаходженніпсихологічних особливостей професійної спрямованості та світоглядних орієнтацій майбутніхпрограмістів.

З огляду на поставлену мету, структурні компоненти професійної спрямованості ми розділили на: суб'єктивні, суб'єкт - об'єктивні абодіалогічні та об'єктивні. До суб'єктних мивіднесли: інтерес, ідеал, мету, схильність, інтелектуальні здібності, які можна споглядати. Дооб'єктивних - успішність, професійні вимоги,професійний характер, професійна Я - концепція та професійний світогляд. Вони є результатом виховання суб'єкт - об'єктних компонентів: мотиви, настанови, професійна самоідентифікація, воля. Вони формуються шляхом вольових зусиль.

Орієнтуючись на теоретичний дослідницький аналіз виявлених структурних компонентівпрофесійної спрямованості, ми сформулювалитаке визначення: професійна спрямованість - це динамічна система домінуючих навчальнопрофесійних мотивів, інтересів, настанов, якіформуються на основі світоглядних орієнтацій (принципи, ідеали, переконання) студентів упроцесі професійної ідентифікації, та закріплюються і стверджуються вольовим зусиллям. Результатом сформованої професійної спрямованості особистості є професійна «Я - концепція»:образ «Я», образ професії, образ «Я» у професії;а також «професійних характер» та науковийсвітогляд.

Завдяки теоретичному аналізу проблеми мизрозуміли, що діалогічні світоглядні орієнтаціїмайбутніх програмістів впливають на успішнеформування їхньої професійної спрямованості:виховання суб'єкт - об'єктних структурних компонентів (мотиви, настанови, професійна ідентифікація, воля) на основі пізнання суб'єктивних компонентів (інтелектуальні здібності,схильність, інтерес до професії) впливає науспішне формування об'єктивних структурнихкомпонентів (відповідність навчально - професійним вимогам, успішність у професійномунавчанні, науковий світогляд, професійний характер, професійна Я - концепція).

Нами було проведено соціально - психологічне дослідження «Мотивація вступу студентів до ВНЗ» з метою виявлення світоглядних орієнтирів студентів, які спонукають їх до вибору професії. Їм пропонували відповісти на запитання відкритого типу: «Чому Ви обрали данупрофесію?». На основі класифікації відповідей респондентів ми визначились із дослідницькими групами і з'ясували, що, обираючи професію, майбутні програмісти орієнтуються переважно на престижність професії, на високий статус вузу, на майбутню очікувану зарплатню, а такий критерій, як «самопізнання з метоюсамореалізації здібностей» є малозначущим.Так, серед майбутніх програмістів Криворізького технічного університету, що вступали до ВНЗу 2009 р., є велика кількість студентів, які мають переважно об'єктивні світоглядні орієнтації (68,10%): вони керуються мотивами переважносуспільного (37,54%) та невизначеного характеру (30,56%). Діалогічні світоглядні орієнтиримає тільки одна третя частина вступаючих до ВНЗ (29,90%).

Г. А. Ковальов і його послідовники виділяютьтри парадигми психологічної науки, які втілюють сутність і потенціал трьох стратегій психологічного впливу: «об'єктивну», «суб'єктивну»,«суб'єкт - суб'єктну» (інтерсуб'єктну), або діалогічну. На думку Г. В. Д'яконова, якщо об'єктнаі суб'єктна парадигми втілюють у собі ідеологіюмонологічного світогляду, то інтерсуб'єктнапарадигма являє собою парадигму діалогічногосвітогляду [10, с. 325]. Ми вважаємо, що у зв'язку з уявленнями про«об'єктну» і «суб'єктну» парадигми в психологічній науці можна говорити про три різні світоглядні орієнтири у виборі професії студентами таформування стратегії спрямованості їхньогорозвитку. Об'єктивний рівень відображає рівеньзнань студентом інформації про обрану професію, але не зачіпає власних інтересів іздібностей студентів. Їхні світоглядні принципидобре описані в концепціях американськихпрагматиків, таких, як Дьюї Д., Джеймс У. і ПірсЧ.: «прагмат» не повинен міркувати про пізнання внутрішнього сенсу буття, він повинен думати про те, що веде до успіху в житті, а тому заголовне завдання свого життя вважає якнайкраще влаштуватися у світі; істиною для нього є те,що корисне; головним критерієм людськоїдіяльності є успіх; функцію думки вбачає не впізнанні об'єктивної істини, а в подоланнісумнівів, які заважають діяти, у виборі засобів,необхідних для досягнення мети або розв'язання проблемної ситуації. За таких умов, на нашудумку, особистість формує таку форму світоглядних орієнтацій, як прагматизм.

Суб'єктивний рівень відображає рівень пізнання студентом своїх здібностей, інтересів,знань, але такі студенти не вміють їх застосовувати на практиці, втілити в життя, їм бракуєвіри в себе, вміння самостверджувати світоглядні позиції, тому вони стають конформнимий піддаються впливу інших, залежать від думкитих, кого більше, хто авторитарніший чи авторитетніший. Конформний тип спрямованостіповедінки проявляється в спілкуванні, він добре описаний у методиціС. Л. Братченка: конформна спрямованість полягає у відмові від рівноваги в спілкуванні на користь співбесідника;орієнтація на підкорення силі авторитету, на«об'єктивну» позицію для себе; орієнтація нанекритичну «згоду»; відсутність спрямування додійсного розуміння і бажання бути зрозумілим;спрямованість на копіювання, реактивне спілкування, готовність «підлаштуватись» під співбесідника [9, с. 51]. За таких умов, ми вважаємо,формується така форма світоглядних орієнтирів,як колективізм. Але за таких умов можливай інша позиція: нонконформність, яка можепривести людину до відчуження та індивідуалізму. Така позиція часто зустрічається середпрограмістів: їм важко самовиразитись, вониконфліктують самі із собою, часто занадто критично ставляться до себе й схильні до надмірного самоаналізу.

Інтерсуб'єктивний рівень вибору професії ідомінуючих навчально - професійних мотивіввідображає діалогічний взаємозв'язок індивідуального та соціального, суб'єктивного з об'єктивним. «Діалогічний світогляд» допомагає студентам обрати професію, яка відповідає їхнімінтересам, здібностям і спрямовує їх на самореалізацію інтелектуального потенціалу. Діалогічна спрямованість полягає в орієнтації нарівноправне спілкування, основане на взаємнійповазі і довірі; вона передбачає взаєморозуміння, відкритість, комунікативну співпрацю,взаємне самовираження, розвиток, співробітництво. Діалогічний світогляд формує позитивні принципи світоглядних орієнтацій: серед прагматичних - це позитивне ставлення досправи, визнання колег, спрямованість на досягнення успіху, серед колективістичних - позитивна взаємодія з іншими, міжособистісне спілкування, серед індивідуалістичних - самопорозуміння, вміння самовиразитись, самоорганізуватись і т. д.

Г. В. Дяконов зазначає, що діалог є фундаментальною онтологічною основою для психології виховання людини, отже праці дослідження психологів, які розкривають різні аспективиховання з точки зору діалогічного підходу, діалогічного світогляду і діалогічного світовідношення, викликають сьогодні особливий інтерес [10, с. 237]. Тому в дослідженні вибору професії майбутніми програмістами ми спиралисьна діалогічний підхід.

Майбутні професіонали в процесі взаємодіїздійснюють професійну самоідентифікацію:ототожнюють чи протиставляють себе іншимі на цій основі будують уявлення про себе та проінших, формують свій тип сприйняття і ставлення до інших. Тому у визначенні поняття «самоідентифікація» ми спираємось на думку М. Й. Боришевського, який сказав, що це певною мірою усвідомлене означення суб'єктомсебе самого та зарахування себе до якихось суспільних спільнот із прийняттям відповіднихцінностей [17, c. 36].

Важливим фактором міжособистісного критерію професійної спрямованості майбутніх програмістів є фактор «сприйняття індивідомгрупи», який ми визначили за допомогою методики Є. В. Залюбовської. На третьому курсінавчання із реалізацією професійних інтересів розвивається «індивідуалістичний тип спрямованості сприйняття індивідом групи», який спонукає студентів до самопізнання й відкриває власну суб'єктивність. «Колективістичний тип спрямованості сприйняття індивідом групи»,який переважає на другому і третьому курсахпереважно негативно впливає на формування навчально - професійних мотивів майбутніх програмістів, тому рівень згуртованості за такихумов за діловим критерієм нижчий за інші рівні. Перевагу емоційного рівня згуртованості можназрозуміти як реакцію на нову невизначену ситуацію, в якій студенти реагують не раціонально, а емоційно, що їх зближує та поєднує. Саме вцей період, ми вважаємо, у студентів відбувається переоцінка світоглядних цінностей, у побудові яких емоційний та аксіологічний критерії згуртованості відіграють більш значущу роль, ніж інтелектуальний критерій.

Ми з'ясували, що пізнавальна зацікавленістьстудентів, яка переходить у стійкий вибірковий«інтерес - ставлення» до майбутньої професії маєінтернальне походження й орієнтована на духовні цінності. Але чи формується необхіднамотивація в студентів, які неадекватно професійно орієнтовані? Відповідь на дане питаннями намагались знайти шляхом такого дослідження. Ми виходили з того, що інтерес до професії проявляється як схильність до успішногозасвоєння навчально - професійної програми. Кореляційний взаємозв'язок кількісних показників професійного самовизначення студентами (вибір професії за інтересом визначений задопомогою тесту Є. Климова «ДДО») та їхньою успішністю в професійному навчанні показав,що «істинні» професійні інтереси студентів позитивно впливають на «схильність до професійного навчання».

У студентів, які навчаються за спеціальністю КСМ, схильність формується на основі професійних інтересів, які повинні відповідатидвом сферам діяльності, визначеним за Є. Кливовим : «людина - знак» і «людина - техніка», томущо студенти займаються наладкою комп'ютерних систем та мереж. Спеціалісти ПЗАС - цефахівці із програмування, які створюють програми, тобто займаються програмним забезпеченням на підприємствах, чиї професійні інтереси повинні відповідати сфері діяльності«людина - знак». СУА - спеціальність, яка готуєфахівців для автоматизації підприємств, якіповинні мати професійні інтереси типу «людина - знак» та «людина - техніка». ПН - спеціальність, що допомагає засвоїти всі необхіднізнання та навики для того, щоб у майбутньомунавчати програмуванню, тобто це викладачі інформатики, їхні професійні інтереси повинні відповідати сферам «людина - знак» і «людина - людина». Саме такі поєднання професійних інтересів відповідають успішному засвоєнню навчально - професійної програми студентами.

Але, як показує кореляція професійних інтересів майбутніх програмістів та «спрямованості сприйняття індивідом групи», професійні інтереси студентів, що не відповідають спеціальності, негативно впливають на формуванняіндивідуалістичної спрямованості майбутніх програмістів, яка є важливою для формуванняїхньої професійної спрямованості. Наприклад, на другому курсі навчання майбутніх програмістів ПЗАС - 06 - 2 професійні інтереси типу «людина - людина» негативно впливають наформування «індивідуалістичної спрямованості» (-0,5), але позитивно - на становлення«прагматичної спрямованості» (0,53). На третьому курсі навчання професійні інтересимайбутніх програмістів групи ПЗАС - 06 - 2 типу«людина - знак» позитивно позначаються наформуванні індивідуалістичної спрямованості сприйняття індивідом групи, що експериментально підтверджується позитивною кореляцією (0,55).

Введення фахових предметів за спеціальністю «Програмне забезпечення автоматизованих систем» для засвоєння професії типу«людина - знак» сприяє формуванню індивідуалістичної спрямованості майбутніх програмістів. Отже, у вихованні світоглядно - професійної орієнтації майбутніх програмістів миповинні звернути увагу на професійну особливість переваги індивідуалістичної спрямованості сприйняття групи над колективістичноюта прагматичною на третьому курсі. Якщо спиратися на принципи системного мислення, тозміна такого роду порушує баланс усієї системи,і щоб її відновити, на думку Джозефа О'Коннора, можна застосувати два варіанти: підсилитизворотний зв'язок для того, щоб утримати систему в стані нових змін, або збалансувати її, тобто рухатись у протилежному напрямку для того,щоб відновити втрачену рівновагу [15, с. 53]. Звідси ми розуміємо, що виникнення новихзмін у колективах програмістів на третьомукурсі навчання необхідно підсилити зворотнимзв'язком. Це означає, що індивідуалістичнуспрямованість студентів необхідно стимулювати і підтримувати, але, зважаючи на колективістичну складову, - спрямувати її на формування вміння працювати в колективі, на етикуділового спілкування, професійну культуру.



Номер сторінки у виданні: 416

Повернутися до списку новин