Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Зміни сенсорних і сенсомоторних проявів з урахуванням функціональної асиметрії





                Сергій Лазуренко, кандидат психологічних наук, доцент кафедри реабілітації Університету «Україна»

УДК 159.931/.936

 

Розглядаються зміни, що відбуваються у сенсорній і сенсомоторній сферах практично здорової молодої людини під квантово-механічним впливом. Зміни розглядаються з урахуванням індивідуального профілю функціональної асиметрії людини. Квантово-механічний вплив резонансної частоти по-різному впливає на людей з різним профілем асиметрії, змінює енергопотенціал, специфічну працездатність. Подальші дослідження можуть бути вельми цікавими і практично значущими.

Ключові слова: сенсорні і сенсомоторні функції, квантово-механічний вплив, індивідуальний профіль функціональної асиметрії.

 

Рассматриваются изменения, происходящие в сенсорной и сенсомоторний сферах практически здорового молодого человека под квантово-механическим влиянием. Изменения рассматриваются с учетом индивидуального профиля функциональной асимметрии человека. Квантово - механическое влияние резонансной частоты по - разному влияет на людей с разным профилем асимметрии, изменяет энергопотенциал, специфическую работоспособность. Последующие исследования могут быть весьма интересними и практически значимыми.

Ключевые слова: сенсорные и сенсомоторные функции, квантово-механическое воздействие, индивидуальный профиль функциональной асимметрии.

 

Changes which take a place in sensory and to the sensomotorniy sphere practically healthy young man under kvantovo-mekhanik's influence are examined. Changes are examined taking into account the individual type of functional asymmetry of man. Kvantovomekhanik's influence of resonance frequency variously influences on people with the different type of asymmetry, changes energopotencial, specific capacity. Subsequent researches can be very much interesnimi and practically meaningful.

Key words: sensory and sensomotorni functions, kvantovo-mekhanik's influence, individual type of functional asymmetry.  

 

Актуальність. Проблема асиметрії вже давно набула міждисциплінарного характеру. Вона привертає увагу психологів, невропатологів, генетиків, фізіологів, психофізіологів та вчених інших галузей знань. Психологи зацікавилися цією проблемою з погляду взаємозв'язку функціональних асиметрій головного мозку з особливостями психічного складу людини, його адаптивних можливостей [7], профпридатної до певних видів діяльності [18], а також особливостей виконання рухових дій [2; 5; 6; 10; 11].

У літературі є немало даних про те, що не тільки нервово-психічна, а й рухова діяльність неправоруких інша, ніж у правшей. Показано, зокрема, що правші, лівші і амбідекстри характеризуються різною вираженістю гальмівних процесів. Тому може бути актуальними дослідження впливу різних факторів, в тому числі квантово-механичного впливу резонансної частоти на людей із різним профілем функціональних асиметрій.

Використаний метод квантово-механічного впливу як електро-магнітне  ипромінювання (ЕМВ) міліметрового діапазону хвиль нетеплової інтенсивності характерний тим, що при проникненні в організм ці випромінювання на певних (резонансних) частотах відіграють роль інформаційних сигналів, здійснююче управління і регулювання активності біологічних функцій, характерних для кожного конкретного організму.

На сьогонішній день існує більше десятка найважливіший фактів, покладених в основу інформаційної теорії резонансних частот, здійснюючих управління і регулювання активності біологічних функцій, характерних для кожного конкретного організму. Ось деякі факти, репрезентовані Н. Д. Дев'ятковим із співавторами [1; 3].

Мінімальна потужність потоку, що опромінює організм, необхідна для того, щоб викликати значний біологічний ефект, нікчемно мала порівняно з тепловою потужністю, що віддається самим організмом у зовнішній простір. Квантово-механічний вплив резонансних коливань не може викликати яких-небудь порушень в тканинах, оскільки кванти його енергії на два порядки менші за енергію слабких (водневих) зв'язків.

Водночас потужність випромінювання, що надходить ззовні, цілком достатня для формування сигналів управління, енергія яких в будь-яких інформаційних системах на декілька порядків менша за енергію системи загалом, визначуваною потужністю виконавських органів або пристроїв. 

 

Біологічна дія випромінювання не залежить від його інтенсивності в широких межах. Такий характер залежності дії від інтенсивності чинника, що діє, закономірний для інформаційних систем і визначається специфікою процесу управління. У разі енергетичних дій (ефект дії яких визначається енергією) такий характер залежності не зустрічається.

Використання ЕМВ резонансної частоти надзвичайно перспективно не тільки у фізіології та медицині, де реальною є нормалізація функціонування органів і систем організму людини безмедикаментозними засобами, але й у розвитку психомоторної сфери, про що свідчать отримані раніше [4; 10; 11] та описані далі результати наших власних досліджень.

Метод квантово-механічного впливу (використання електромагнітних випромінювань вкрай високої частоти низької інтенсивності - ЕМВ ВВЧ НІ) є прикладним аспектом унікального феномену резонансного відновлення порушень функціональних станів людини при дії через біологічно активні точки (БАТ) електромагнітними полями міліметрового діапазону, а відтак тому і подальші дослідження у цьому напрямку видаються досить актуальними.

Об'єкт дослідження - сенсорні і сенсомоторні функції людей із різним індивідуальним профілем функціональної асиметрії.

Предмет дослідження - зміни сенсорних і сенсомоторних функцій людей із різним індивідуальним профілем функціональної асиметрії під квантово-механічним впливом.

Мета - дослідити зміни сенсорних і сенсомоторних функцій людей із різним індивідуальним профілем функціональної асиметрії під квантово-механічним впливом резонансної частоти.

Завдання:

1. Визначити індивідуальний профіль функціональної асиметрії досліджуваних.

2. Вивчити можливі зміни сенсорних і сенсомоторних функцій під квантово-механічним впливом резонансної частоти.

3. Проаналізувати можливу залежність змін сенсорних і сенсомоторних функцій від індивідуального профілю функціональної асиметрії людини.

Гіпотеза дослідження: передбачалось, що можуть бути залежними від індивідуального профілю функціональної асиметрії людини зміни її сенсорних і сенсомоторних функцій під квантово-механічним впливом, а саме:

а) стан нервово-м'язового апарату в динаміці [15];

б) сприйняття і суб'єктивна оцінка просторових признаків [17];

в) моделі операторської діяльності [4; 11];

г) сприйняття і суб'єктивна оцінка активних м'язових зусиль.

Методи дослідження. Нині відомі кілька фенотипічних ознак, які, з одного боку, прийнято пов'язувати з функціональною асиметрією, а з іншого - припускати їх спадкову природу. Це левоі праворукість, тип переплетення пальців, схрещування рук («поза Наполеона»), домінування лівого або правого ока.

Методика визначення провідного ока. Для визначення провідного ока потрібен аркуш щільного паперу розміром 5 . 10 см з отвором 1 . 1 см у центрі. Ви фіксуєте предмет, що розміщений на відстані 2-3 м, дивлячись на нього через отвір в аркуші паперу (аркуш слід тримати на відстані 30-40 см від ока). По черзі закрийте праве і ліве ока. Провідним вважається те око, при закриванні якого предмет зникає з поля зору, або те, яким ви бачите предмет так само, як двома очима.

Проба «переплетення пальців». Переплетіть швидко, не думаючи, пальці. Повторите процедуру кілька разів. Якщо зверху завжди виявляється великий палець правої руки, то за даною ознакою у вас переважає права рука. Якщо зверху лягає великий палець лівої руки, то провідна рука - ліва.

Проба «схрещування рук», або «поза Наполеона». Якщо при схрещуванні рук права кисть лягає першою на ліве передпліччя, виявляючись на ньому зверху, а ліва розташовується під правим передпліччям, значить, в даній пробі провідною

є права рука.

Це проба А. Р. Лурія, але більше вона відома під назвою «поза Наполеона» (рис. 1). При виконанні цієї проби субдомінантна рука лягає на груди першої; домінантною вважається та, лікоть якої розташований зверху (див. рис. 1). Зазвичай суб'єкт виявляє перевагу правого чи лівого типу схрещування рук; пропозиція виконати пробу в іншому порядку найчастіше викликає утруднення, при цьому випробовувані відмічають незвичайність пози й прагнуть повернутись у початкове положення [18]. 

                 Рис. 1 - Проба А. Р. Лурія, яка більше відома під назвою «поза Наполеона».

 

Організація досліджень. Як наголошувалось, при описуванні методів дослідження у даній серії обстежувані виконували тепінг-тест у двох варіантах: правою (як у першій серії досліджень) і лівою рукою. Необхідно зауважити, що в другій серії досліджень по відношенню до першої було змінено час доби, в який здійснювався весь комплекс обстеження, тому отримані результати слід інтерпретувати за двома аспектами. По-перше, в часовому аспекті, тобто по відношенню до динаміки працездатності, що склалася, протягом доби (робочого дня), в основі якої лежить мінливість перебігу психічних і фізіологічних процесів в організмі людини. Як показали наші дослідження динаміка працездатності достатньо варіативна. Якщо в першій серії обстеження проводились о 15-17-й годині, коли працездатність була істотно понижена (за суб'єктивними показниками), то дослідження другої серії здійснювались у діапазоні від 11.30 до 13.00 - час практично обов'язковий в цей момент трудової діяльності. Даний період часу також характерний зниженням працездатності, проте значно меншим і з більшою варіативностью в обстежуваних.

По-друге, в даній серії розглядаються особливості сенсорних і сенсомоторних проявів з урахуванням лише деяких сторін індивідуального профілю функціональної асиметрії.

Загалом зафіксовані такі результати тепінгтесту: показники частоти одиночних рухів знизилися: правою рукою в середньому на 5,5 од.; лівою рукою - в середньому на 8,2 од. Тут необхідно зазначити, що повторне обстеження проводилося через 4-10 хв після квантово-механічного впливу, коли багато обстежуваних відмічали розслаблення, що цілком природно спричиняє зниження стану нервово-м'язового апарату. Тому погіршення показників тепінг-тесту лише підтверджує наявність розслаблення нервово-м'язового апарату відразу після квантово-механічного впливу [10-15]. Часовий аспект розглядуваного явища, тобто тривалість такого розслаблення нервовом'язового апарату і наступне підвищення його тонусу, як відомо, є основою при формуванні моторних установок, що може становити безперечний інтерес у подальших дослідженнях [10-15].

Були піддані аналізу також результати тепінгтесту з урахуванням деяких особливостей індивідуального профілю функціональної асиметрії [9; 10; 18]. Зокрема, враховувалися зміни в даному тесті в осіб, які мають провідну функцію кисті і руки. Доречно відмітити, що поєднання кисть+ рука (правая+правая, ліва+ліва) зафіксовані: правая+правая - у 13 осіб; ліва+ліва - у 28 осіб. Недостатньою для статистично достовірної обробки є кількість обстежуваних, що дає змогу відзначити лише тенденцію в заданому аспекті.

Наступною в порядку обстеження вивчалася точність сенсомоторного акту, яка полягала у відтворенні п'яти ліній заданої величини (від 3 до 21 см). Причому в одному випадку обстежуваним пропонувалося відміряти лінії вказаних розмірів зліва-направо (достатньо звична дія), у другому випадку пропонувалося навпаки - справа-наліво. Результати зведені в табл. 1.

Знов, як і в першій серії, найбільш значущі результати були отримані при роботі з таблицями коректурної проби, що найповніше моделює діяльність оператора. Був проаналізований матеріал у зіставленні з аналогічним, отриманим

в першій серії досліджень. Окрім цього розглянуті результати з урахуванням індивідуального профілю функціональної асиметрії. Як було описано раніше, визначалися провідні в парних органах кисть, рука, око. Так, з 56 обстежених в 62,5% провідною опинилася ліва кисть; у 68,8% - ліва рука і також в 68,8% - праве око.

Була зроблена спроба розглянути результати використовуваної моделі операторської діяльності з урахуванням індивідуального профілю функціональної асиметрії. Зі всіх можливих варіантів з індивідуальним профілем опинилися 26 обстежуваних. Зміни двох показників (індексу точності темпу і темпу виконання психомоторного акту) показані на рис. 2 і 3.

Результати обстеження за допомогою коректурної проби доводять, що вже один сеанс змінює таки показники, як індекс точності і темп виконання психомоторного акту.

При загальному розгляді змін у проявах сенсомоторного акту (кистьова дінамометрія - 100% і 50% зусилля правою і лівою рукою) не         наголошується на скільки - небудь цікавих результатах. За умови проявити 50% від максимального зусилля обстежувані фактично проявили:

- до дії правою рукою - 61,1%, а лівою - 58,2%;

- після дії правої рукою - 58,4%, а лівою - 58,3%.

Спостерігається лише тенденція до точності зусиль правою рукою.

Проте результати даного сенсомоторного акту, розглянуті з урахуванням особливостей індивідуального профілю функціональної асиметрії, більш значущі. Для аналізу до двох груп були віднесені особи з провідною кистю: правою (26 осіб) і лівою (30 осіб). Інші особливості асиметрії в даному випадку не враховувалися.

Виявлено, що особи з провідною правою кистю здатні проявити істотно більше максимальне зусилля як правою кистю (середнє значення 45,5 кг), так і лівою (42,2 кг). Особи з провідною лівою кистю проявили максимальні зусилля відповідно 39,3 і 38,5 кг. Після 15-хвилинної дії ЕМВ ВВЧ НІ (права кисть, точка «хе-гу») показники максимального зусилля в осіб із провідною правою кистю не змінилися (45,8 і 42,2 кг), тоді як у осіб із провідною лівою рукою спостерігається збільшення сили правої кисті (до 42,0 кг), але зменшення сили лівої (до 37,8 кг). Спостерігався випадок, коли обстежуваний К-ов з провідною лівою кистю проявив максимальне зусилля правою кистю після дії на 13 кг (!). До речі, цей обстежуваний висловив думку, що ЕМВ «не чинить на нього істотного впливу внаслідок спадковості: батьки працюють водіями тролейбуса, тобто в умовах підвищеного електромагнітного поля».

Висновки. На завершення необхідно зазначити, що дані дослідження підтверджують положення про те, що результати дії ЕМВ багато в чому залежать від функціонального стану людини, яка піддається розглядуваній процедурі. Це вказує на те, що треба шукати точніший час дії (протягом дня для практично здорової людини) відповідно до динаміки працездатності. Перспективним видається вивчення відстроченого (за часом і т. п.) і кумулятивного (кількість доз залежно від функціонального стану) ефектів.

Відмічено, що особи із різним (за деякими проявами) індивідуальним профілем функціональної асиметрії по-різному реагують на дію ЕМВ. У подальших дослідженнях інтерес до даної проблеми безперечний, зокрема, йдеться про реакції «перенавченого лівші», працівників різних професій, профілактичні заходи та ін.

Перспективи подальшого розвитку напрямку досліджень. На наш погляд, дослідження щодо застосування квантово-механічного впливу резонансної частоти є вельми перспективним. Дослідження мають бути спрямовані на використання вказаної методики не тільки в якості одноразового сеансу, а як курс (8-10 сеансів). При цьому задіювати біологічно активні точки, які адекватні меті дослідження.

Є сенс привернути до досліджень більшу кількість людей із різними варіантами індивідуального профілю функціональної асиметрії і ретельніше проводити попереднє обстеження функціонального стану учасників експериментальної частини, спираючись на один з основних принципів квантово-механічного впливу: різний функціональний стан організму у момент дії може привести до різних результатів.

 



Номер сторінки у виданні: 103

Повернутися до списку новин