Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Методологічні складові інструментарію психологічної експертизи в умовах навчального закладу





 

Вікторія Назаревич, кандидат психологічних наук доцент кафедри психології Рівненського інституту Університету «Україна»

УДК 159. 522.7: (37: 005)

 

У статті автор розкриває методологічні складові організації і підготовки проведення психологічної експертизи інструментарію в навчальних закладах і презентує алгоритм проведення даного виду психологічної експертизи.

Ключові слова: психологічна експертиза, психологічний інструментарій, алгоритм психологічної експертизи.

 

В статье автор раскрывает методологические составляющие инструментария организации и подготовки проведения психологической экспертизы в учебных заведениях, а также представляет алгоритм проведения данного вида психологической экспертизы.

Ключевые слова: психологическая экспертиза, психологический инструментарий, алгоритм психологической экспертизы.

 

The article deals with the methodical components of psychological examination of methods in schools. The author presents an algorithm of this mode of psychological experts opinions.

Key words: the psychological examination, the psychological methods, the algorithm of psychological expert opinions.

 

Постановка проблеми. Постійне зростання різноманітних соціологічних, психологічних - досліджень, виховних заходів та різних позапланових і позапрограмних форм впливу на особистість у навчальному середовищі потребує контролю за змістовною складовою інструментарію, що впроваджується. Саме це й надає можливість забезпечити екологічну захищеність інформації в освітньому середовищі. Так, психолог навчального закладу відповідно до своїх функціональних обов'язків повинен оптимізувати й активізувати діяльність щодо здійснення експертизи інструментарію. Ця форма роботи психолога нормативно впорядкована наказом Міністерства освіти та науки України № 330 від 20.04.01 р. про затвердження положення щодо психологічної експертизи і соціологічних досліджень, які застосовуються у навчальних закладах, де послідовно викладені основні форми та завдання діяльності психолога при здійсненні аналізу діагностичних методик, психокорекційних і психотерапевтичних програм, реабілітаційних технологій, соціально-психологічних опитувальників [1].

Кваліфікаційною вимогою до психолога, який здійснює експертний аналіз інструментарію, є підготовка вмотивованого висновку про можливість або недоцільність впровадження даної форми інструментарію в умовах навчального закладу. Методичне забезпечення процедури експертного вивчення на сучасному етапі не в повному обсязі відображає структурні складові процесуального характеру аналізу інструментую, що потребує експертного вивчення. Категорії інструментарію, які повинні аналізувати психологи, не мають чіткої класифікації відповідно до мети і форм впровадження, процес експертизи потребує методичного вдосконалення та доповнення. Зауважимо ряд моментів, реалізація яких допоможе психологу стандартизувати й оптимізувати дану форму професійної діяльності.

Розглядаючи психологічну експертизу інструментарію як моніторинг навчальних, виховних, профілактичних, діагностичних та інших матеріалів, які пропонуються дітям для взаємодії у навчальному закладі, психолог повинен бути

зосередженим на головних аспектах: все, що діється у навчальному закладі, має бути на користь дитини. Враховуючи той факт, що розуміння «користі» - це досить абстрактне поняття, саме особистісна відповідальність психолога за прийняте рішення під час експертного аналізу набуває характеру об'єктивізації фактів й узагальнення діагностичних результатів для обґрунтованого висновку.

 

Отже, основним завданням пропонованої статті є визначення структурних одиниць, які виступають необхідною складовою при проведенні психологічної експертизи інструментарію.

Психологічну експертизу інструментарію умовно можна поділити на два види відповідно до головного завдання: а) завдання з обґрунтування доцільності; б) завдання з обґрунтування недоцільності впровадження психологічного інструментарію у навчальному закладі. Стратегічний аналіз вивчення психологічного інструментарію відображає потребу психолога навчитися послідовно й аргументовано доводити особисту думку стосовно тих чи інших матеріалів, що піддаються експертизі. Враховуючи таку потребу, постає завдання визначити низку аспектів, які б оптимізували процес психологічної експертизи інструментарію. Отже, визначимо основні ознаки, які дають можливість відмовити в упровадженні інструментарію в навчальному закладі.

1. Невідповідність мети та змісту, що представлено в інструментарії.

2. Невідповідність цільової аудиторії та інструментарію, наприклад анкета розроблена для дорослих верст населення, а пропонується для впровадження дітям.

3. Форма, в якій представлено інструмент, надто ускладнена, незрозуміла та не відповідає загальній методологічній основі для даної форми діяльності.

4. Методи, які пропонується впровадити, порушують екологічність цільової групи.

5. В інструментарії існує прихована інформація (заклики до агресії, насильства, приниження, саморуйнування і подібні деструктивні психологічні аспекти).

6. В інструментарії, який пропонується, впровадити у навчальному закладі, наявні факти популяризації релігійних конфесій, політичних або асоціальних угруповань.

7. Пропагандуються наявні завуальовані, приховані расистські погляди або простежуються тенденції антигуманності та аморальності.

8. Наявні негативні суспільні та соціальні установки.

9. Опосередковано чи явно має місце емоційна травмуюча для психіки дитини інформація. Наприклад, інформація пригнічувального характеру про смерть, можливі руйнування, стихійні лиха тощо.

10. Інформація прихованого чи явного контексту на сексуальну тематику.

11. Опосередкований чи неопосередкований заклик до деструктивних життєвих диспозицій, заклики до руйнування, саморуйнування, ксенофобних тенденцій.

За наявності таких ознак психолог повинен описати факт, умови, особливості впровадження, змістовні складові, характеристику впливу чи некоректність оформлення інструментарію, який, на його думку, не відповідає загальним вимогам і містить невідповідності чи суперечливі ознаки. У такій ситуації наступним експертним кроком є проведення психологічної експертизи в експертній комісії при районному чи обласному центрі практичної психології, який підпорядковується обласному управлінню освіти та науки.

Розглядаючи методологічні складові психологічної експертизи інструментарію, необхідно зазначити, що експертний висновок повинен готуватися вчасно з тим, щоб експертиза не втратила актуальності та не затримувала реалізацію насправді важливих і необхідних заходів, які позитивно та конструктивно впливатимуть на розвиток, формування й соціалізацію дітей в освітньому просторі.

Психологічна експертиза інструментарію поступово стає важливою складовою роботи психолога закладів освіти. Це зумовлено постійним розвитком інноваційних психолого-педагогічних технологій, які впроваджуються у навчальний

процес освітнього середовища. Розглядаючи дану форму роботи психолога, доцільно зауважити класифікаційні основи інструментарію, які необхідно піддавати експертному аналізу. Так, існує необхідність поділу експертизи за характером замовлення.

Експертний аналіз інструментарію переважно здійснюється на замовлення керівника чи адміністрації закладу, але існують певні випадки, коли експертизу психолог повинен ініціювати в обов'язковому порядку. Наприклад, коли без узгодження із управлінням освіти в навчальних закладах пропонують здійснити просвітницькі чи освітні заходи, не передбачені загальноосвітньою програмою. Важливим є експертний аналіз: соціальних та просвітницьких програм, інформаційних матеріалів, головною метою яких є пропаганда. Особливу увагу психологу необхідно приділяти ініціативам громадських організацій, міжнародних фондів, релігійних громад, інших структур і організацій, не підпорядкованих управлінню освіти. Зауважимо: психологу закладу необхідно аналізувати форми інструментарію, які наведені в табл. 1. Важливим аспектом реалізації експертизи психологічного інструментарію є порядок представлення матеріалів, що реалізується в послідовності проведення експертних етапів. Так, на першому етапі психолог подає психологічний інструментарій районному методисту; другий етап містить експертну перевірку в районі; на третьому етапі методист передає зібрані матеріали до міської експертної комісії, а на четвертому - подаються матеріали для проведення експертного аналізу в обласну експертну комісію.

На першому етапі психолог самостійно повинен здійснити аналіз й отримати інформацію про характер і форму інструментарію, який піддається експертизі, визначити та сформувати доцільність впровадження даного інструментарію у навчальному закладі. Для реалізації цього завдання необхідно ознайомитись із метою впровадження даного інструментарію.

Отже, метою може виступати: діагностика, психокорекція, психопрофілактика, навчання, виховання, інформування, освіта, мотивація, та інші прямі та непрямі форми впливу на учнівську молодь.

Обґрунтованість мети повинна висвітлювати такі складові: значення для учнів, значення для навчального закладу, в якому впроваджується, значення для установи чи особи, яка реалізує впровадження психологічного інструментарію.

Доцільно проаналізувати психологічний інструментарій на предмет наявності маніпулятивних технологій і впливів на свідомість і підсвідомість учнів, визначити вікову відповідність матеріалів; чи здатна психіка дітей приймати адекватно, без певних деструктивних деформацій матеріал, який презентується. Наступним важливим компонентом є правильність оформлення матеріалів, що піддаються експертному психологічному аналізу.

Наведемо деякі особливості оформлення. Так, психологічний інструментарій подається в електронному та у двох паперових примірниках, кожен з яких повинен бути в окремому файлі; файли вкладені в тонку папку з прозорою верхньою обкладинкою; у папку вкладаються файли з такими бланками:

- інформація про психолога чи замовника;

- висновок районної експертної групи;

- копія висновку попередньої експертизи, якщо вже подавався інструментарій на перевірку;

- електронний варіант наданого інструментарію.

Матеріали повинні бути надруковані кеглем № 14, інтервал 1,5;

Поданий інструментарій затверджується: на три роки (за наявності незначних зауважень); на п'ять років (без зауважень); не затверджується (при невідповідності до вимог затвердження психологічного інструментарію) [2].

Представляючи систему основних положень, визначимо основні складові алгоритму вивчення психологічного та соціологічного інструментарію в навчальних закладах. Під час вивчення представлених матеріалів розглядається головна мета впровадження та визначається відповідність реалізації даної форми впливу на рівень навчально-освітнього процесу загалом. Описується рівень повноважень представлення таких матеріалів цільовий групі, рівень погодження із органами місцевого самоврядування, керівництвом закладу. Обґрунтовується формат потреби впровадження даної форми. Наприклад, з метою поліпшення, з метою оптимізації, чи з метою експериментального вивчення. Наступною складовою виступає форма подання матеріалів. Так, психологом аналізується форма представлення матеріалів, визначаються основні ознаки валідності матеріалів, відсутність прихованих підтекстів чи наявність інформації, яка не передбачена метою впровадження інструментарію. Важливим є також урахування вікових особливостей, які повинні бути чітко обумовлені при обґрунтуванні впровадження. Структура викладу має відповідати формі, бути логічною, послідовною, інформативною й зрозумілою в інтерпретації та статистичній обробці результатів. Психологом аналізуються змістові складові інформації та основні завдання впровадження.

Алгоритм експертизи психологічного інструментарію

Мета - реалізація інструментарію.

8. Особливості організації щодо впровадження:

- відкрито,

- конфіденційно чи на загальний розгляд,

- з інструктажем чи на власне розуміння,

- адаптовано під цільову групу чи без змін у формі,

- з використанням технічних засобів чи на паперових носіях інформації,

- потребує додаткових ресурсів (матеріалів і обладнання),

- рівень залучення працівників закладу та цільової групи,

- час, який необхідний для роботи цільової групи.

 

9. Рівень екологічності психологічного інструментарію

                - Характер впливу на цільову групу  

- Визначено рівень екологічності 

10. Висновок експертизи щодо впровадження 

- рівень доцільності для даної вікової групи та в певний час;

- обумовлюються особливості організації;

- відповідальна особа щодо впровадження (відповідальність покласти на...), внутрішня особа;

- зразок інструментарію зберігається разом із експертним висновком;

- інформація щодо результатів експертизи доводиться до відома адміністрації закладу;

- робиться відмітка на експертному висновку щодо впровадження в даному закладі.

Підбиваючи підсумок методологічним складовим, необхідно зауважити, що реалізація основних завдань і функцій психологічної експертизи та підготовка експертних висновків займає значне місце в роботі практичного психолога та потребує як теоретичного, так і науково обґрунтованого супроводу. Аналіз складових психологічного інструментарію експертизи в даній статті є спробою інтеграції нормативно-правових, науково-методологічних та функціонально-змістових положень, що забезпечує практичного психолога системним уявленням про організацію й особливості підготовки експертних висновків при експертизі психологічного та соціального інструментарію у навчальних закладах.



Номер сторінки у виданні: 123

Повернутися до списку новин