Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Спецкурс «Соціальне проектування» у системі формування проектувальних умінь майбутнього соціального працівника





 

Ярослав Романюк, старший викладач кафедри гуманітарно-соціальних дисциплін Рівненського інституту Університету «Україна»

УДК 378.147.227

 

У статті представлено змістові характеристики процесу формування проектувальних умінь майбутнього соціального працівника у формі спеціального введення курсу «Соціальне проектування» у процес його фахової підготовки. Проаналізовано змістові та методичні характеристики цього спецкурсу, його вплив на формування проектувальних умінь, місце самостійної роботи студента в процесі вивчення спецкурсу.

Ключові слова: професійна підготовка, соціальна робота, соціальний працівник, соціальне проектування, проектувальні вміння, спецкурс.

 

В статье представлены смысловые характеристики процесса формирования проективных умений будущего социального работника в форме специального введения курса «Социальное проектирование» в процессе его профессиональной подготовки. Проанализированы смысловые и методические характеристики этого спецкурса, его воздействие на формирование проективных умений, место самостоятельной работы студента в процессе изучения спецкурса.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, социальная работа, социальный работник, социальное проектирование, проективные умения, спецкурс.

 

The article investigates substantial characteristics in process of future social workers' projection skills formation in form of introduction of special course «Social projection» in the process of his professional training. Author analyzes substantial and methodical characteristics of this special course, its influence on projection skills formation, the role of students' individual work in the process of special course study.

 Key words: professional training, social work, social worker, social projection, projection skills, special course.       

 

Актуальність і стан дослідженості проблеми. Професійна підготовка соціальних працівників як відносно нова дослідницька проблема лише фрагментарно висвітлена в наукових дослідженнях з педагогіки, соціальної педагогіки, соціальної психології у контексті соціального проектування та формування проектувальних умінь майбутнього соціального працівника. Основи соціального проектування в структурі соціальної роботи, соціальної педагогіки, професійної педагогіки розглядаються в науковому доробку Н. Коршунової, О. Кравець, О. Кузнєцова, В. Курбатова, О. Курбатової, В. Лукова, С. Харченка, М. Кратінова [1-6] та ін.

Метою нашої статті є визначення провідних характеристик змісту спецкурсу «Соціальне проектування» у процесі професійної підготовки майбутнього соціального працівника задля формування його проектувальних умінь.

Змістові характеристики процесу підготовки соціальних працівників знайшли своє відображення у наукових працях Б. Гершунського, В. Ледньова, І. Якиманської та ін. [7-9]. Різноманітні аспекти педагогічного проектування розглянуті в теорії і практиці педагогічної науки В. Беспалько, Б. Бітінасом, Л. Катаєвою, Є. Ісаєвим, С. Косарецьким, В. Слободчиковим, В. Шадриковим [10-13] та ін. Проте місце та роль проектувальних умінь соціального працівника у цих працях не знайшли свого висвітлення.

Як свідчать наукові розробки О. Новікова, проектувальна діяльність фахівців соціальної сфери, як і інших спеціалістів гуманітарного профілю, включає кілька стадій, серед яких ми, на підставі аналізу робіт цього науковця, вважаємо найважливішими такі:

1) концептуальну, яка вміщує виявлення суперечності (що саме заважає досягти успіхів у практиці навчання й виховання), формулювання проблеми (усвідомлення незадовільного стану елементів навчально-виховної системи), визначення цілей проектувальної діяльності (що саме варто зробити для досягнення успіху в навчально-виховній діяльності навчального закладу) та вибір критеріїв педагогічного проектування (як кількісних моделей якісних цілей);

2) стадію моделювання, до якої входить побудова моделі соціального проекту (образу майбутньої системи навчально-виховного процесу з урахуванням попередньої стадії), її оптимізація та прийняття рішення стосовно проекту соціальної роботи (як підпорядкованість етапів проектувальної діяльності);                   

3) конструювання системи - декомпозицію (розділення загальної мети соціально-проектувальної діяльності на вторинні цілі), агрегування (узгодження окремих завдань проектувальної діяльності майбутнього соціального працівника в навчально-виховному процесі навчального закладу в єдине ціле), дослідження умов (кадрових, мотиваційних, матеріально-технічних, організаційних, інформаційних тощо), побудову проектувальної програми (конкретного плану дій щодо реалізації проектувальної діяльності);

4) стадію технологічної підготовки (підготовка робочих матеріалів для соціально-проектувальної діяльності - планів, програм, графіків, розкладів, методичних розробок, програмного забезпечення тощо) [14, с. 230-236].

Соціальне проектування - це науково-теоретична і одночасно предметно-практична діяльність, спрямована на створення проектів розвитку соціальних систем, інститутів, соціальних об'єктів, їх властивостей і відношень на основі соціального передбачення, прогнозування і планування соціальних якостей і властивостей, що є важливою соціальною потребою. Спрогнозовані, змодельовані, сконструйовані якості і властивості соціальних об'єктів надають можливість керувати соціальними процесами і виражають характер тенденцій соціального розвитку.

Соціальне проектування - це синтез науково-теоретичної, предметно-практичної діяльності і елементів соціальної освіти. Як науково-теоретична діяльність соціальне проектування пов'язано з соціологією, соціальною роботою, соціальною філософією, політологією, конфліктологією, регіоналістикою, економікою. Як предметно-практична діяльність соціальне проектування виражається у створенні конкретних соціальних проектів, плануванні і керуванні розвитком територіально-промислових, економіко-господарчих, соціально-культурних та інших комплексів. Як елемент системи освіти соціальне проектування - навчальна дисципліна, пов'язана з вивченням методології і технології проектування, інструментальних засобів проектування, його системних принципів, форм і методів. Соціальне проектування стало науковою і практичною проблемою не так давно. Ще в 70-ті роки ХХ ст. переважно писали про соціальне планування, програмно-цільові методи, соціальні інновації, але поява нових складних завдань у соціальній сфері виділило соціальне проектування як різновид соціальних технологій.

У зв'язку з вище викладеним вважаємо, що зміст та навчально-методичні характеристики проектувальної підготовки майбутнього соціального працівника мають враховувати означену специфіку проектувальної діяльності. Тому передбачені навчальним планом психолого-педагогічні, спеціальні, загальногуманітарні дисципліни, хоча й несуть на собі відповідне смислове навантаження, але не можуть сповна забезпечити формування проектувальних умінь майбутнього соціального працівника. Вважаємо, з огляду на це, що необхідно вводити спеціальні навчальні дисципліни, які б давали змогу комплексно забезпечувати формування проектувальних умінь соціального працівника на методологічному, теоретичному та прикладному рівнях. Введення таких додаткових дисциплін на старших курсах навчання є найдоцільнішим, оскільки забезпечує використання набутих знань під час двох основних виробничих практик у соціальних закладах та соціальних установах.

Спецкурс «Соціальне проектування» передбачений в обсязі 54 години, з урахуванням і певної кількості годин на самостійну роботу студентів. Основною метою викладання дисципліни «Соціальне проектування» є формування в майбутніх соціальних працівників системи знань, на яких базується сучасне соціальне проектування; набуття ними вмінь і навичок, необхідних для здійснення проектування соціальних структур і процесів, використання універсального інструментарію та методів проектування. Основним завданням курсу є вивчення таких проблем, як неоднозначність сутності соціального проектування, методи соціального проектування і тенденції його розвитку; умови ефективності розроблення соціальних проектів; наслідки й організаційно-процедурні проблеми їх втілення; операціоналізація проектування соціальних технологій; соціальні відношення і соціальна політика як об'єкти проектування. Логіка і структура курсу «Соціальне проектування» та передбачені цією програмою методи його вивчення надають студентам змогу набути певного рівня професіоналізму та навичок, необхідних для самостійного соціально-проектувального процесу під час фахової діяльності в соціальних установах та закладах.

Спецкурс «Соціальне проектування» надає можливість студентам здобути знання місця та ролі соціального проектування, його значення для розвитку суспільства; його головних завдань та понятійного апарату; змісту факторів неоднозначності, аспектів сутності, способів і тенденцій соціального проектування; основних методів соціального проектування; принципів і етапів соціального проектування; сутності соціальних відношень і соціальної політики як об'єктів проектування; операціоналізації проектування соціальних технологій.

Вивчення спецкурсу відбувається впродовж одного модуля, яким передбачено сім таких основних тем для засвоєння майбутніми соціальними працівниками:

1. Соціальне проектування у предметній і проблемній площині: актуальність вивчення соціального проектування, його технологій, інструментарію і галузей застосування; термін «проектування», «соціальне проектування» і близькі йому за змістом поняття; спрямованість соціальних процесів; умови, які надають змогу конструювати соціальне майбутнє; системні основи проектування.

2. Класифікація соціальних проектів: класифікація соціальних проектів за типом об'єкта, що моделюється, за ступенем інноваційності, а також за характером відображення об'єкта; ступінь масштабності об'єктів соціального проектування як параметр класифікації; спосіб представлення соціальних проектів у практиці діяльності соціального працівника.

3. Основні принципи і етапи соціального проектування: модифікаційне застосування загальних принципів під час соціального проектування; класифікація соціальних проблем, які можуть підлягати соціальному проектуванню; етапи проектування в практиці соціальної роботи.

4. Методи соціального проектування: методи проектування як способи досягнення поставленої перед соціальним працівником мети професійної діяльності; застосування у соціальному проектуванні методів наукового пізнання і соціально-педагогічного дослідження.

5. Математичні методи у соціальному проектуванні: автоматизація соціального проектування; використання математичних моделей у соціально-проектувальній діяльності; процедура прийняття рішень під час соціального проектування.

6. Операціоналізація проектування соціальних технологій: сутність і ключові поняття процесу операціоналізації соціального проектування; мережева модель соціальних технологій як різновид соціально-проектувальної діяльності; правила побудови операційних мережевих моделей соціальної діяльності; характеристика процесу проектування операційних систем у професійній діяльності соціального працівника.

7. Проектування соціальних відношень і соціальної політики: регіональне соціальне проектування; проектування нормативно-правових основ соціальної діяльності; проектування діяльності соціального працівника у сфері освіти; спосіб життя як об'єкт соціально-проектувальної діяльності соціального працівника.

Важливе значення при вивченні спецкурсу «Соціальне проектування» має організація самостійної роботи студентів. Самостійна робота з соціального проектування здійснюється за такими напрямками: підготовка теоретичних питань до семінарських занять; конспектування першоджерел; підготовка рефератів; виконання індивідуальних (професійно-орієнтованих) завдань; підготовка до підсумкових модульних робіт; підготовка до екзаменів або заліків.

Підготовка теоретичних питань до семінарських занять передбачає опрацювання теми за питаннями семінарського заняття. Ці питання можуть розглядатися під час лекції або ж повністю виноситися на самостійне опрацювання. Алгоритм підготовки теоретичних питань передбачає реалізацію таких кроків:

1. Визначення питання для підготовки (мають бути розглянути всі питання, вказані у плані семінарського заняття).

2. Опрацювання в бібліотеці університету (читальному залі або на кафедрі) джерел, зазначених у списку основної літератури. При доборі літератури майбутній соціальний працівник може користуватися бібліотечними каталогами (алфавітним, предметним або систематичним).

3. Визначення розділів (тем або параграфів), в яких розкрито питання семінарського заняття. Опрацювання навчального матеріалу, викладеного у цих розділах.

4. Складання плану (простого або складного) відповіді на кожне питання.

5. Визначення основних понять, які мають бути засвоєні студентом під час самостійного опрацювання теми. Аналіз взаємозв'язків опрацьованого питання з іншими питаннями теми для самостійного вивчення.

6. Складання короткого конспекту, схеми, таблиці або графіка за опрацьованим матеріалом. Визначення незрозумілих фрагментів матеріалу, що вивчається; звернення до викладача з питаннями щодо теми для самостійного вивчення.

7. Самоперевірка рівня засвоєння теми для самостійного вивчення. Самостійна відповідь на тестові питання до теми для самостійного вивчення.

Конспектування першоджерел передбачає поглиблений розгляд окремих питань теми. Для конспектування можуть пропонуватися статті із фахових журналів, розділи монографій або підручників.

Підготовка рефератів передбачає глибокий і ретельний аналіз проблеми, винесеної у темі реферату.

Виконання індивідуальних (професійно-орієнтованих) завдань має на меті вироблення умінь, необхідних для вирішення професійних завдань. Для виконання індивідуального професійного завдання студентові необхідно здійснити такі кроки: ознайомитися з вимогами до індивідуального завдання; ознайомитися зі змістом індивідуального завдання; визначити, чи доводилося раніше виконувати схожі завдання; проаналізувати теоретичний матеріал, необхідний для виконання індивідуального завдання; визначити питання, на які студент не може дати відповіді самостійно, та звернутися з ними на консультації до викладача. Далі для виконання індивідуального професійно орієнтованого завдання потрібно: конкретизувати завдання, які мають бути вирішені у ході виконання індивідуального завдання; скласти розгорнутий план виконання завдання; дібрати методи виконання завдання; виконати індивідуальне завдання відповідно до плану; проаналізувати, чи всі поставлені завдання виконані; внести корективи до виконання завдань; оформити індивідуальне завдання професійного характеру відповідно до поставлених викладачем вимог і здати його у визначений термін.

Підготовка до підсумкових модульних робіт (ПМР), заліків та екзаменів має на меті узагальнення й систематизацію знань з окремого модуля або дисципліни загалом. Для цього студентові необхідно: ознайомитися з переліком питань і завдань до ПМР, заліку або екзамену; дібрати відповідні підручники й посібники, користуючись інструктивно-методичними матеріалами до вивчення спецкурсу; переглянути зміст кожного питання та оцінити рівень своїх знань з цих питань; визначити питання, які потребують більш серйозної поглибленої підготовки; здійснити самоперевірку рівня підготовленості до ПМР або ж до заліку чи іспиту.

Окрім організації самостійної роботи студентів, кожен з них має можливість виконати індивідуальне творче завдання із соціального проектування як науково-дослідницьку роботу з цього курсу. При виконанні індивідуального завдання студент повинен викласти теоретично обґрунтовану сутність поставлених проблем, а потім зібрати статистичний матеріал по Україні й проаналізувати його, використовуючи при цьому графіки, таблиці, моделі. Прикладами таких завдань можуть бути: «Проблема творчості в соціальному проектуванні», «Роль соціологічних досліджень у процесі соціального проектування», «Зарубіжний досвід соціального проектування», «Ігрові методи соціального проектування» та ін.

Таким чином, спецкурс «Соціальне проектування» є самостійним компонентом професійної підготовки майбутніх соціальних працівників, з одного боку, а з іншого - структурним компонентом змісту формування проектувальних умінь майбутніх фахівців соціальної сфери. Цей спецкурс займає чільне місце у структурі спеціально розробленої нами технології формування проектувальних умінь майбутніх соціальних працівників експериментальна перевірка якої і становить основу наших подальших досліджень.



Номер сторінки у виданні: 244

Повернутися до списку новин