Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Використання системно - динамічної моделі мотивації досягнення в спортивній діяльності





 

Костянтин Осика, кандидат психологічних наук, асистент кафедри фізичного виховання Слов'янського державного педагогічного університету

УДК 159.947.5:796 /799

 

У статті розглянуто системно-динамічну модель мотивації досягнення М. Ш. Магомет-Емінова, використання її в індивідуальній спортивній діяльності та сучасному спортивному процесі. Висвітлено структуру та механізми функціонування мотивації ініціації й селекції, психологічні особливості системно-динамічної моделі мотивації досягнення. Виокремлено ключові детермінанти мотивації ініціації та селекції.

 Ключові слова: системно-динамічна модель мотивації досягнення, структура, механізми, детермінанти, спортивна діяльність.

 

В статье рассмотрена системно-динамическая модель мотивации достижения М. Ш. Магомед Эминова, использование её в индивидуальной спортивной деятельности и современном спортивном процессе. Освещены структура и механизмы функционирования мотивации инициации и селекции, психологические особенности системно-динамической модели мотивации достижения. Выделены ключевые детерминанты мотивации инициации и селекции.    

Ключевые слова: системно-динамическая модель мотивации достижения, структура, механизмы, детерминанты, спортивная деятельность.

 

The system-dynamic model of motivation in achievements by M. Sh. Magomet-Eminov and the usage of this model in the individual sporting activities as well as in the modern sporting process is considered in the article. The structure and mechanism of functioning of the initiation and selection motivation and psychological peculiarities of the system-dynamic model of motivating the achievements, is given light to. Some key determinants of motivating the initiations and selections are also singled out.           

Key words: system-dynamic model motivation of achievement, structure, mechanisms, determinants, sporting activities.

 

Постановка проблеми. У процесі дослідження життєдіяльності спортсменів необхідно вивчити структуру та основні механізми психологічного впливу системно-динамічної моделі мотивації досягнення на спортивну діяльність. 

Аналіз основних досліджень і публікацій. У сучасній психології проблема мотивації досягнення привернула до себе увагу широкого кола дослідників. Д. Аткінсон, Р. Бірні, Л. В. Бороздіна, В. М. Ботов, В. К. Гербачевський, С. С. Занюк, Т. В. Корнілова, І. М. Палей, Т. В. Пальчик, М. Ш. Магомет-Емінов, Д. Мак-Клелланд,

Л. Г. Матвєєва, Г. Мюррей, Х. Хекхаузен зробили вагомий внесок у розуміння її змісту, структури, механізмів, психологічних особливостей.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою дослідження є вивчення психологічних особливостей впливу системно-динамічної моделі мотивації досягнення на спортивну діяльність.

Виклад основного матеріалу дослідження. У психологічній науці існують кілька провідних підходів до вивчення мотивації досягнення успіху: когнітивний (створена теорія очікуваної цінності, де описані факторні характеристики мотивації досягнення); соціокогнітивний (інтерпретує механізми функціонування мотивації досягнення); когнітивно-біхевіоріальний (вивчає мотивацію досягнення успіху як впевненість у своїх можливостях та здібностях у площині успішної реалізації певної діяльності); інтегративний (досліджує мотивацію досягнення успіху крізь призму ключових компонентів мотиваційного процесу: мотиваційно-регулятивну, цільову, інтенціональну, реакцію на труднощі й перешкоди та реалізацію певних намірів); з позицій самодетермінації (вивчає внутрішню мотивацію як компонент мотивації досягнення успіху та вплив різноманітних факторів на її формування).

С. С. Занюк вважає, що мотивація - це сукупність спонукальних факторів, які визначають активність особистості; це всі мотиви, потреби, стимули, ситуативні чинники, які спонукають поведінку людини [2].

Мотивація - це не лише мотиви, а й ситуативні фактори (вплив різних людей, обставин, подій, специфіка діяльності й ситуації).

У мотиваційному процесі важливу роль відіграють просоціальні (суспільно значущі) мотиви, котрі пов'язані з усвідомленням суспільного значення діяльності, з почуттям обов'язку, відповідальності перед певною групою або суспільством взагалі. Стимулюючи ідентифікаційні процеси, спрямовані на ототожнення людини з групою, можна розвинути чи актуалізувати суспільно значущі мотиви. Ідентифікація є механізмом розвитку відповідної мотивації.

Мотивація досягнення охоплює не тільки мотиви досягнення (стійкі атрибути особистості), а й ситуативні чинники (цінність, імовірність досягнення успіху, складність завдання).

М. Ш. Магомет-Емінов запропонував системно-динамічну модель мотивації досягнення, яка складається з мотивації ініціації, селекції, реалізації наміру та контролю за дією, постреалізації [1; 3].

Структура та механізми функціонування мотивації ініціації в психологічному сенсі, на нашу думку, унікальні.

Ключова функція мотивації на даному рівні - функція ініціації та спонукання діяльності, вона реалізується механізмами мотивації ініціації. Під ініціацією спортивної діяльності розуміється поновлення перерваної спортивної діяльності або початок здійснення нового етапу спортивної діяльності. Мається на увазі початок орієнтувальної частини спортивної діяльності, ініціація дії здійснюється після селекції, постановки наміру та прийняття рішення виконати її. Спрацьовують процеси, що спрямовані на вибір предметної ситуації, в рамках якої можливо вибрати мету і дію й перейти до конкретної реалізації певної дії. Головною динамічною структурою, що функціонує на цьому етапі, є мотивація ініціації, котра реалізує функцію ініціації. При цьому процес мотивації ініціації має два аспекти: змістовний, регулятивний аспект - оцінка того, в якому ступені конкретна ситуація позитивна або негативна щодо реалізації і конкретизації мотиву і динамічний аспект - формування мотиваційної тенденції спонукання. Динамічний аспект є синтезом внутрішніх, пов'язаних з узагальненими мотивами, і зовнішніх, що йдуть від спонукальних характеристик певної ситуації, спонук.

Надзвичайно важливі детермінанти структури мотивації ініціації в спортивній діяльності. Виокремлено ряд ключових детермінант структури мотивації ініціації, а саме:

1) узагальнені усталені мотиви особистості спортсмена;

2) мотиваційна ієрархія - вказує на характерне для особистості спортсмена співвідношення між мотивами;

3) мотиваційна значущість ситуації - спонукальні характеристики ситуації (ситуаційні валентності), що виникають на грунті мотиваційної

оцінки ситуації;

4) компетентність в ситуації - враховує потенційні можливості спортсмена займатися спортивною діяльністю в певній ситуації щодо реалізації мотиву (представлено як емоційне переживання почуття власної компетентності в певній ситуації);

5) мотиваційна тенденція, що формується на грунті властивої спортсменові мотиваційної ієрархії, мотиваційної значущості ситуації і оцінки своєї компетентності діяти в даній ситуації [1].

Механізмом мотивації ініціації виступає мотиваційно-емоційна оцінка загальної структури ситуації, в процесі якої здійснюється мотиваційне відображення ситуації - зовнішніх і внутрішніх її аспектів - крізь призму предметних характеристик узагальненого мотиву.

Мотиваційна оцінка ситуації - це спеціальний механізм, в процесі якого ситуація загалом та її окремі умови відкриваються з боку їх значущості щодо реалізації мотиву та можливості здійснення певної спортивної діяльності. Мотиваційна оцінка включає два параметри: 1) оцінка мотиваційної значущості ситуації досягнення; 2) оцінка компетентності особистості спортсмена опанувати ситуацію певного спортивного досягнення. У випадку першого параметра - оцінки мотиваційної значущості ситуації мова йде про мотиваційне відображення зв'язку даної ситуації з мотивом, тобто про особистісний смисл ситуації для конкретного спортсмена співвідносно релевантного мотиву. Мотиваційна оцінка ситуації здійснюється на основі процесів сенсоутворення, котрі регулюють і формують мотиваційні спонуки на грунті зміцнення єдиного ланцюжка спонукальних характеристик особистості спортсмена і певної ситуації. Формується спеціальна функціональна система, динамічно-смислова система, яка регулює спортивну діяльність на основі опосередкування предметних характеристик мотиву і відповідної ситуації і поєднання в єдине ціле зовнішніх і внутрішніх спонук спортивної діяльності [1].

`           Мотиваційна значущість ситуації залежить від мотиву, але, будучи якісним новоутворенням, визначається ним не повністю, а залежить від характеристик і властивостей певної ситуації. У предметних рамках узагальненого мотиву створюється мотиваційний клас з предметних властивостей конкретної ситуації. В рамках предметного змісту мотиву формується мотиваційна значущість ситуації та окремих її складових, тобто виникає ситуаційне спонукання. Мотиваційна значущість ситуації відображається в безпосередній емоційній формі у вигляді емоційного переживання привабливості-непривабливості даної ситуації щодо конкретного спортсмена або спортивної команди. Мотиваційна значущість ситуації не обмежується феноменальним аспектом, а стосується також спонукання, бо в процесі мотиваційної оцінки ситуація постає з боку спонукальних характеристик. Валентності можуть бути позитивними й негативними, бо мотиваційна значущість є модальною. Особистісний смисл може бути модальним і поділятися на негативний особистісний смисл та позитивний особистісний смисл, тобто якщо ситуація позитивна стосовно реалізації мотиву - особистісний смисл позитивний, а якщо певна ситуація перешкоджає реалізації мотиву - особистісний смисл негативний. Особистісний смисл й відповідно валентність ситуації, що виникає на його основі, можуть мати кількісну вираженість.

Другий параметр мотивації ініціації - почуття компетентності - пов'язаний з оцінкою потенційних можливостей спортсмена опанувати дану ситуацію. Щоб реалізувати спортивну діяльність недостатньо оцінки ситуації спортивної діяльності як бажаної чи небажаної, але конче потрібна оцінка потенційної можливості її реалізації. Почуття компетентності відображає відношення між потенційними можливостями особистості спортсмена й вимогами спортивної діяльності. Формою існування даного параметра є емоційне переживання упевненості-невпевненості, надії-відчаю. Емоційні переживання виконують функцію емоційного передбачення - в якому ступені в даній ситуації можливо конкретизувати, реалізувати мотив і здійснити певну спортивну діяльність. Може існувати складна градація у відтінках переживань. Якщо валентність відображає систему «бажань», то почуття компетентності стосується системи можливостей, потенцій. Феноменально на даному етапі виникають дві системи, які інтегруються у третю - «прагнення». Система «бажання» - переживання бажаності-небажаності ситуації; система «надії» - переживання перспективності або неперспективності певної ситуації. На їх основі виникає переживання «прагнення» - «прагнення» в дану предметну ситуацію або «прагнення запобігти» предметній ситуації. Коли певне явище оцінюється як бажане й переживається можливість опанувати його, то виникає мотиваційна тенденція, яка сприймається як прагнення до певної спортивної діяльності, вищих спортивних досягнень [1].

Почуття компетентності впливає на процес цілеутворення в рамках мотивації досягнення. Залежно від зміни мотиваційної значущості ситуації, що релаксує й активує, у спортсменів з мотивом уникнення невдачі змінилися цільові зони, в яких вони здійснювали вибір. Формується мотиваційна тенденція, яка відрізняється від тенденції дії. При стабільній суб'єктивній ймовірності мети й фіксованому значенні сили мотиву інтенсивність мотиваційної тенденції може коливатися в широких межах в залежно від процесів мотиваційної оцінки певної ситуації спортивного досягнення. У спортсменів з мотивом досягнення з підвищенням мотиваційної значущості ситуації інтенсивність мотиваційної тенденції зростає, але при домінуванні мотиву уникнення невдачі знижується. Зростання почуття компетентності підвищує мотиваційну тенденцію у спортсменів з мотивом (Му) і зменшує негативну мотиваційну тенденцію у спортсменів з мотивом (Мн). Здійснюється зміна зони цілей залежно від мотиваційної значущості мети та загальної компетентності в ситуаціях, які активно релаксують і активують. Результатом мотиваційних процесів на етапі ініціації є: у змістовному аспекті - виокремлення в предметній ситуації неформальної структури з боку її функціонального змісту; в рамках даної неконкретизованої зони можлива подальша конкретизація та реалізація мотиву та здійснення певної спортивної діяльності. В динамічному аспекті - на основі інтегрування в єдину цілісну систему внутрішніх і зовнішніх спонукань формується мотиваційна тенденція, що ініціює спортивну діяльність й спрямовує її в предметну ситуацію, виокремлену процесом мотиваційної селекції, позитивну щодо реалізації мотиву. Виокремлення неформальної структури ситуації, зони конкретизації мотиву та формування мотиваційної тенденції, в свою чергу, активує процеси мотивації селекції, що сприяють вибору мети та дії в рамках вже виокремленої предметної зони.

На відміну від когнітивної оцінки, що здійснюється на наступному етапі, на етапі ініціації здійснюється емоційна оцінка. Емоційні переживання, які відображають смисл ситуації, здійснюють регулюючу та спонукаючу функції мотивації. Регулятивна функція здійснюється на основі емоційного передбачення, що виокремлює загальну зону конкретизації мотиву: в даній зоні формується мотиваційна значущість ситуації. Загальна зона або загальна структура ситуації, яка виокремлюється на основі емоційної оцінки, зазнає подальшої когнітивної оцінки й конкретного структурування на наступному етапі. В рамках мотиваційної значущості ситуації формується спонукальна цінність мети. Зі змістовного боку мета виступає як подальша конкретизація та диференціація певної спортивної ситуації в рамках предметного змісту мотиву, а з динамічного боку - як нові спонукальні характеристики, що виникли в даних рамках.

На етапі ініціації реалізуються селективні функції мотивації, тобто здійснюється функціонування компонента мотивації селекції. Селективність виявляється в загальній спрямованості спортивної діяльності в певну релевантну предметну сферу, що задається узагальненим мотивом; у виборі певних ситуацій, що релевантні мотиву, й блокуванні впливу конкуруючих мотиваційних тенденцій; у специфічній селективній функції характеристик ситуацій, яким притаманна мотиваційна значущість. Залежно від мотиваційних компонентів, особливостей ситуації, мотиваційна тенденція на даному етапі має два види: пошуковий і уникаючий.

Складними й розгалуженими є структура, а також механізми мотивації селекції в спортивній діяльності [1]. Провідна функція, що реалізується мотивацією селекції, - це вибір мети та спрямованість дії на мету. На попередньому етапі на основі загальної селективної функції мотиву та процесів мотиваційної оцінки певної спортивної ситуації була виокремлена зона, в якій мотиваційна тенденція спрямовувала спортивну діяльність щодо подальшої конкретизації мотиву. Для цього необхідно вибрати конкретну мету та виконати певну дію. Процеси конкретної селекції реалізують цю функцію, а мотив виконує роль неспецифічної селекції: в рамках мотиваційної стратегії вибирається цільова тактика. До структури мотивації селекції входять такі детермінанти:

1. Цільова структура - ієрархізована система цілей. Мета розуміється як свідоме передбачення майбутнього спортивного результату, певної дії. Цільова структура характеризується такими властивостями: структурованістю, лінійністю-розгалуженістю, часовою віддаленістю, цілі можуть бути в структурі наміру конкретними або загальними, початковими або кінцевими.

2. Мотиваційна значущість мети. Даний параметр має складну будову і не зводиться до спонукальної цінності мети, яка операціонально залежить від її суб'єктивної вірогідності. В моделі мотиваційна значущість мети поділяється на кілька типів: 1) значущість мети, яка визначається відношенням мети до мотиву (смисл мети); 2) значущість мети, яка визначається відношенням мети до загальної мети із зони мотиву (смисл мети опосередкований через відношення її до загальної мети); 3) значущість мети, що пов'язана з тим, наскільки внутрішні або зовнішні умови позитивно або негативно впливають на реалізацію мети (смисл мети опосередкований через її відношення до зовнішніх або внутрішніх умов).

Цілі необхідно розглядати зі змістовного боку

та з боку динамічних властивостей. Кожна мета має певну спонукальну силу, що виникає на підставі інтегрування всіх аспектів мотиваційної значущості мети.

3. Передбачення мети. Параметр передбачення.

Передбачення може бути емоційним та когнітивним. При цьому мається на увазі змістовий аспект (подія, що передбачається) та кількісний аспект (міра передбачення). Кількісний аспект у разі емоційного передбачення - це модальність переживання, у разі когнітивних оцінок вона виражена в певній раціональній оцінці (легкийважкий, можливий-неможливий, досяжний-недосяжний). Виокремлюються два ключові аспекти передбачення досяжності мети: 1) залежність від зовнішніх умов, в яких задана мета; 2) залежність від внутрішніх умов (можливості спортсмена, його компетентність в певній спортивній діяльності). В одному випадку досяжність мети опосередкована компетентністю особистості спортсмена, в іншому - зовнішніми умовами. В дефініції суб'єктивної вірогідності успіху в спортивній діяльності ці два поняття не мають суттєвих відмінностей. Вибір мети залежить як від загальної компетентності спортсмена в певній спортивній ситуації, так і від його конкретної компетентності щодо певного завдання.

4. Компетентність в завданні. В системно-динамічній моделі виокремлюються два типи компетентності: загальна компетентність в ситуації діяльності та конкретна компетентність в задачі. Остання розуміється як порівняльна оцінка спортсменом відповідності своїх потенційних можливостей вимогам певної задачі. Компетентність може переживатися емоційно (надія-відчай, зможу-не зможу) або вербально-логічно.

5. Стандартні норми (стандарти спортивної майстерності) - критерії, норми, що використовуються для оцінювання спортивного результату, певної дії. Вони визначають певну зону, де особистість спортсмена переживає вихід як успішний або неуспішний. Стандартні норми безпосередньо залежать від параметра компетентності спортсмена.

6. Тенденція дії (динамічний параметр) - спонука до дії, що спрямована на досягнення мети і створюється на підставі інтегрування всіх спонукальних потенцій мотиву, а також ситуативних спонук, що пов'язані з мотиваційною значущістю мети. Потужність тенденції залежить не тільки від значущості, але й від можливості її досягнення. Тенденція до дії є утворенням, що виникає з мотиваційної тенденції, яка формується на етапі ініціації.

У системно-динамічній моделі процес вибору мети аналізується на підставі процесів сенсоутворення. Виокремлюється складна смислова структура мети, що формується в ході функціонування мотиваційного процесу. Існує декілька видів смислових явищ [1] - це:

1) загальний смисл мети. Смисл мети залежить від зв'язку мети з мотивом. Мотиваційній диспозиції відповідає окрема зона цілей, що виникає в предметних рамках мотиву. Цілі, які входять в зону мотиву спортивного досягнення, неспецифічні в тому сенсі, що їх реалізація констатується як успіх або невдача, незалежно від змісту. Однак дані цілі специфічні в тому розумінні, що вони мають зміст, який відрізняється від тих цілей, що входять у зону мотиву влади. Узагальнений мотив реалізує свою селективну функцію шляхом загального сенсоутворення, виокремлює зону цілей, які мають однакове відношення до мотиву. Для подальшого ходу регуляції конче потрібен розвиток процесів сенсоутворення на підставі виникнення опосередкування між мотивами, цілями, умовами. Цілям, які входять у мотиваційну зону, притаманний єдиний функціональний зміст - вони пов'язані предметними характеристиками. Процес загального сенсоутворення, який регулює хід мотивації, сприяє виокремленню гомогенної зони цілей, в якій домінує єдиний цілісний смисл. При цьому активно здійснюється процес блокування включення в дану зону гетерогенних цілей, тобто тих, яким невластивий загальний смисл щодо особистості спортсмена відповідно мотиву;

2) смисл мети, який може бути опосередкований її відношенням до загальної мети зони мотиваційної диспозиції. У даному разі зміст мети з мотиваційної зони розглядається з боку її якісної специфіки: наскільки дана мета позитивно впливає на досягнення загальної мети, допомагає реалізації мотиву. Даний вид сенсоутворення регулює конкретний хід мотивації шляхом вибору тих цілей, які пов'язані із загальною метою;

3) смисл мети може бути опосередкований внутрішніми або зовнішніми умовами, тобто досяжністю мети.

Механізми функціонування мотивації селекції в моделі репрезентовані таким чином:

1. На етапі ініціації на підставі мотиваційної оцінки ситуації виокремлюється загальна неконкретизована зона, якій притаманна мотиваційна значущість і яка переживається як ситуація, що позитивно впливає на реалізацію мотиву. В рамках даної зони здійснюється подальша конкретизація мотиву та виникають нові види ситуаційних спонук.

2. У рамках зони, започаткованої на попередньому етапі, виокремлюється суб'єктивна зона цілей, котрі пов'язані з узагальненим мотивом.

3. У подальшому ході мотиваційного процесу здійснюється емоційне й когнітивне оцінювання цілей і формується мотиваційна значущість мети, визначається її досяжність.

4. Відбувається мотиваційно-когнітивне оцінювання двох типів: значущість мети та її досяжність. Це більш складний механізм, коли предметом оцінювання постають самі оцінки, при цьому переоцінюванні підвладні значущість мети відповідно її досяжності. На попередньому етапі створюється певна зона можливостей, бажаних щодо конкретизації мотиву. В цій зоні цілі виокремлюються як альтернативи і оцінюються з боку їх значущості і досяжності. Для пояснення процесу вибору пропонуються три варіанти детермінації: смисл ситуації, в котрій конкретизується мета, її мотиваційна зона та досяжність, що залежать від загальної та конкретної компетентності спортсмена та зовнішніх умов спортивної діяльності. Тому розвиток сенсоутворення ситуації, в якій взаємодіють емоційні та когнітивні процеси, породжує відмінне опосередкування та виникнення спонуки до спортивної діяльності [1].

Висновки. Вправне використання системнодинамічної моделі мотивації досягнення справить позитивний вплив на спортивну діяльність.



Номер сторінки у виданні: 485

Повернутися до списку новин