Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Світоглядні цінності молоді в координатах постмодерністського світу





Кочура Н. М., канд. філос. наук, доцент кафедри суспільно-політичних наук, глобалістики і соціальних комунікацій Університету «Україна»

 

Процеси, що супроводжують розвиток сучасного українського суспільства в координатах так званого постмодерністського світобачення являють собою колаж, на перший погляд, мало сумісних концепцій і напрямів:

 

Багатозначність виокремлених понять накладає характерний відбиток не лише на зміст політичного, а й у широкому розумінні гуманітарного дискурсу, що у свою чергу приховує одне з актуальних питань — формування світоглядно-ціннісних орієнтацій і настанов. 

За радянських часів проблема світоглядного виховання молоді, а відтак і формування світоглядно-ціннісних орієнтацій громадян, вирішувалась переважно шляхом пропаганди комуністичного світогляду. Метою формуючого впливу на людину було тоді наповнення її свідомості однорідним змістом, вираженим, зокрема, у ко муністичній ідеології. Нині очевидним є те, що українське суспільство вибудовується на основі взаємовідносин, що мають неоднорідні і навіть протилежні світоглядно-ціннісні уявлення, орієнтації, що ґрунтуються на різних життєвих і політико-ідеологічних досвідах. З огляду на це, мова піде скоріше про формування світоглядної культури як орієнтуючого духовно-ідеологічного базису.

В добу демократичного розвитку України світоглядна культура стає масовою реальністю тоді, коли з’являється реальне підґрунтя для світоглядного плюралізму, основа якого — конкуренція різних світоглядних орієнтирів і цінностей. Це є базисом для реалізації всіх наявних у культурі світоглядних тенденцій. 

 

Виходячи з зазначеного, можемо говорити, що світоглядний плюралізм становить необхідну умову розвитку світоглядної культури громадян. Відомим на сьогодні є твердження про те, що кожна людина повинна мати можливість вибору, гарантовану законом. Тож з’являється суспільна потреба зосередити зусилля з формування світоглядної культури не на пропагандистських, агітаційних і рекламних акціях, а на створенні таких умов соціалізації молодих громадян, які б забезпечували достатній розвиток їх світоглядної свідомості. Зважаючи на це, певна спрямованість світоглядного розвитку суб’єктів суспільних відносин, під якою ми розуміємо світоглядно-ціннісну орієнтацію, має стати метою формуючих впливів, зокрема з боку громадських інститутів. Напрацювання зі світоглядно-ціннісної проблематики в цьому напрямі спостерігаємо у вчених пострадянського, в тому числі і вітчизняного наукового простору, зокрема: А.Азархіна, А.Ізвєкова, О.Лановенка, М.Степика, В.Ятченка та інших дослідників. У цій роботі ми продовжуємо аналіз окресленої теми, актуалізувавши увагу на специфічних характеристиках світоглядної свідомості молодої людини в умовах постмодерної парадигми культури, а також на осмисленні впливу сучасних світоглядних рис на гуманітарну безпеку нації.

У сучасному демократичному суспільстві протилежні світоглядні позиції суб’єктів суспільних відносин — не лише норма, а й дієвий елемент динамічної соціальної організації. Проте означений підхід не спирається на цілковите заперечення необхідності впливу певних громадських структур, які мають на меті змістовне спрямування світоглядного розвитку. Особливо важливим такий вплив бачиться в епоху постмодерну, коли в етичних установках стверджується релятивізм, що в науковій думці пов’язують значною мірою зі «зникненням суб’єкта» [3; 4].

 

В українському суспільстві як частині загальноєвропейської соціокультурної спільнотимаємо ситуацію, коли формування світоглядно-ціннісних орієнтацій, спрямованих на забезпечення гуманітарної безпеки нації значною мірою ускладнюється. Сучасні реалії свідчать, що світогляд мас піддається всебічному маніпулюванню з використанням засобів масової комунікації та пропаганди.

Масова культура перетворилася нині на галузь індустрії, де різні форми ідеологічного впливу можуть з успіхом відтворювати у світоглядній свідомості різні соціальні міфи, відчужуючи людей від справжніх цінностей культури, поглиблюючи розрив між матеріальним виробництвом як засобом панування людини над природою і духовним виробництвом людини.

Зокрема, вища освіта, що репрезентує вагомий гуманітарний пласт, де формуються світоглядно-ціннісні орієнтації молодої людини, поступово перетворюється на специфічну форму самоорганізації, де суб’єкт освіти не потребує сторонньої допомоги для вибудови світоглядної позиції, що певною мірою поєднувалася би з комплексом отримуваних професійних знань. Ускладнення процесів, пов’язаних із диференціацією наук і спеціальностей, розширення потоку інформації не допускає можливості конструювати цілісну концепцію особистості [4, с. 10–11], яку можна було б створити за використання відомих методів соціального виховання, застосовуваних у попередніх моделях вищої освіти. Це, у свою чергу, потребує додаткових досліджень, пов’язаних з переосмисленням шляхів модернізації вищої освіти з урахуванням характерних рис постмодерністського світу.



Номер сторінки у виданні: 251
Автор:

Повернутися до списку новин