Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Соціальне уявлення студентської молоді про здоров’я: структура та зміст

Тематика: ПСИХОЛОГІЯ




Марія Дергач, аспірантка Інституту соціальної та політичної психології НАПН України

УДК 316.628+613.86

 

У статті розглянуто зміст та структуру соціального уявлення студентської молоді про здоров’я, виявлено ядерно-периферійні елементи соціальної репрезентації, уточнено значення соціального уявлення для формування адекватного, зберігаючого ставлення до здоров’я.

Ключові слова: соціальне уявлення про здоров’я, студентська молодь, зберігаюче ставлення до здоров’я

 

В статье рассмотрены содержание и структура социального представления студенческой молодежи о здоровье, выявлены ядерно-периферические элементы социальной репрезентации, уточнено значение социального представления для формирования адекватного, сберегающего отношения к здоровью.

Ключевые слова: социальное представление о здоровье, студенческая молодежь, сохраняющее отношение к здоровью

 

The content and structure of social representation of students of health is considered in the article, the nuclearperipheral elements of social representation are analyzed, and the impact of social representation on developing adequate, maintaining attitude to health is stressed.

Key words: social representation of health, students, maintaining attitude to health

 

Збереження та підтримка здоров’я молоді на сьогодні залишаються найбільш перспективними і першорядними в системі завдань, що постають перед урядом в напрямі здійснення молодіжної політики нашої держави. За даними багатьох соціологічних і соціально-психологічних опитувань, стан здоров’я молоді можна констатувати як незадовільний, що посилюється проблемами територіальної соціально-економічної нерівності, нестабільністю на ринку праці, загальним зниженням якості життя та іншими факторами [5; 10; 11]. Здоров’я молоді значною мірою обумовлюється екологічними, економічними особливостями, способом життя, але саме ставлення суб’єкта до нього відіграє ту засадничу роль, що в майбутньому сприяє формуванню здорового, гармонійно розвинутого суб’єкта, який повною мірою інтегрується в суспільне життя. Дослідження когнітивних аспектів ставлення суб’єкта до здоров’я невід’ємно пов’язане з реконструкцією соціальних уявлень. Отже, дослідження змісту та структури соціального уявлення молоді про здоров’я є досить актуальним.

Вивчення соціально-психологічних особливостей ставлення молоді до здоров’я на сьогодні ускладнюється, на нашу думку, двома головними проблемами. По-перше, складністю самого предмета дослідження, що зумовлено відсутністю в психологічній літературі чіткого визначення складових компонентів ставлення до здоров’я. По-друге, не чітко встановленим методологічним статусом категорії «ставлення» щодо інших соціально-психологічних концептів, таких як «соціальні уявлення» і «настановлення» (атитюди).

В ключі першої проблеми В. Кабаєва, Г. Никифоров, Л. Овчиннікова розглядають ставлення до здоров’я як багаторівневу категорію, яка представлена трьома компонентами: когнітивним, емоційним, поведінковим [7]. Кожен з них має складну та взаємопов’язану структуру. Ставлення молоді до здоров’я неможливо вивчати без урахування того, як суб’єкт відтворює та пояснює навколишню дійсність, тобто змістового боку відображення. В цьому аспекті ми звертаємося до аналізу соціальних уявлень.

Методологічні засади теорії соціальних репрезентацій представлені в роботах зарубіжних учених: К. Абульханової, Ж. Амбрика, В. Вагнера, О. Донцова, У. Дуаза, І. Маркової, С. Московиси, Т. Ємельянової, Дж. Портера, А. Роса, Р. Фарра, О. Якимової та ін. В працях російських учених (Є. Березіна, І. Бовіна, О. Васильева, І. Гурвич, Ф. Філатова) соціальні уявлення молоді про здоров’я постають окремим предметом досліджень. Такі українські науковці, як Т. Вольфовська, І. Жадан, В. Жовтянська, С. Позняк та інші, вивчають соціальні репрезентації молоді в соціально-політичному, морально-правовому контекстах [9]. Отже, дослідження соціальних уявлень молоді про здоров’я здійснюються переважно зарубіжними вченими, тоді як на теренах української науки ця проблематика представлена поки що недостатньо. Крім цього, невирішеним залишається питання про місце соціальних уявлень в контексті формування зберігаючого ставлення молодого покоління до здоров’я. Таким чином, метою нашої статті стало дослідження особливостей соціальних уявлень молоді як важливих детермінант формування зберігаючого ставлення молоді до здоров’я.

Ставлення суб’єкта до здоров’я обумовлюється комплексом соціально-психологічних особливостей, серед яких важливе значення мають соціальні уявлення. Відповідно до С. Московиси, вони виникають у ході міжсуб’єктної комунікації та відтворюють навколишню дійсність у вигляді когнітивної структури. Між соціальною реальністю та уявленнями існує двосторонній зв’язок: з одного боку, навколишня дійсність структурується на основі уявлень, а з іншого — уявлення виникають у результаті впливу на особистість тих чи інших соціальних процесів та подій.

У структурі соціального уявлення вчений виокремлює такі складові: інформація (сукупність знань про соціальний об’єкт), поле уявлення, в межах якого існує уявлення, настанова, що фіксує позитивне чи негативне ставлення суб’єкта до об’єкта. Емоційно забарвленою настанова стає в умовах браку інформації або нечіткого поля уявлення. На формування настанов впливає система ставлень суб’єкта [6]. Так, згідно з теорією С. Московиси, ставлення є частиною настанови, а відтак і соціального уявлення.

На думку російської дослідниці І. Боріної, соціальні уявлення як концепти більш високого рівня, порівняно, наприклад, з соціальними атитюдами, більше відповідають аналізу таких складних і комплексних явищ як здоров’я та хвороба [2]. Її послідовниця Є. Березіна зазначає, що повсякденні уявлення про хворобу конкретизуються через емоційне ставлення до неї [1]. З іншого боку, українські дослідники (О. Кляпець, Л. Лєпіхова, Т. Титаренко) проблеми регуляції педагогами поведінки молоді на здоровий спосіб життя першочергове значення надають настановленням, які є «вирішальним чинником ставлення молоді до свого здоров’я» [11, с. 24]. Таким чином, одна група науковців первинними утвореннями визначає соціальні уявлення, яким підпорядковуються такі соціально-психологічні феномени, як атитюди, ставлення; інша когорта вчених віддає перевагу настановленням.

У роботі О. Васильєвої та Ф. Філатова обґрунтовується категорія, «соціокультурні еталони здоров’я», яка узагальнює інші соціально-психологічні концепти (соціальні уявлення, ціннісні орієнтації, настановлення особи на здоровий спосіб життя або «валеонастанови») та є базовою щодо них. Соціокультурні еталони здоров’я являють собою універсальні принципи або «незмінні матриці», які є першопричинами для виникнення всіх інших феноменів [4]. Тож, аналізуючи цю роботу, ми припускаємо, що ставлення до здоров’я опосередковується цими «стійкими прототипами» або «еталонами здоров’я».

Досить цікавим, на нашу думку, є рівневий підхід М. Семенова, згідно з яким «ставлення» як соціально-психологічна категорія, є ширшою порівняно з ціннісними орієнтаціями, соціальними уявленнями та соціальними настановами, які, на думку вченого, поглиблюють та конкретизують зміст ставлення до певних об’єктів, «…привносячи свої специфічні акценти і забезпечуючи необхідну наукову евристичність» [8, c. 3]. У своєму дослідженні М. Семенов розглядає ставлення до грошей через різнорівневі утворення: спрямованість, ціннісні орієнтації, потреби і мотиви, соціальні настанови, соціальні норми і правила.

На нашу думку, таку різноманітність методологічних підходів можна пояснити складністю досліджуваних феноменів (соціальні уявлення, настанови, ставлення) та відсутністю єдності між науковцями у визначенні первинності однієї категорії щодо інших. Враховуючи зазначені проблеми, у своїх дослідженнях щодо аналізу ставлення молоді до здоров’я, ми спираємося на комплексний, структурний підхід. Відповідно до нього реконструкція соціальних уявлень дозволяє, на нашу думку, глибоко зрозуміти когнітивну складову ставлення до здоров’я, осмислити існуючу соціальну дійсність, а також визначити технології проведення оздоровчих практик серед молоді.

У межах концепції соціальних уявлень перспективним в емпіричному плані для нас став напрям, заснований представником школи Екс-ан-Прованса Ж. Амбриком. Він, продовжуючи вивчення дійсності в руслі концепції соціальних репрезентацій, модернізує будову соціального уявлення, запропоновану С. Московиси. У своєму концептуальному підході вчений виокремлює центральне ядро, пов’язане з колективною пам’яттю, що складно піддається трансформаціям, і периферію, яка забезпечує інтеграцію індивідуального досвіду кожного члена групи з колективним досвідом і пам’яттю, підтримує її гетерогенність і, на відміну від ядра, є чутливою до певного контексту, а тому — динамічною та здатною до змін. Маючи таку будову, соціальні уявлення забезпечують соціокогнітивну адаптацію суб’єкта [12]. Таким чином, у новій версії будови соціальних уявлень, Ж. Амбрик не виокремлює ставлення в структурі настанови. Це дозволяє нам розглядати зазначені феномени як взаємопов’язані, а не тотожні.

Втілюючи концептуальний підхід Ж. Амбрика на практиці, варто звернути увагу на роботи І. Бовіної. У своїх дослідженнях соціальних уявлень російської молоді щодо здоров’я (2006–2007 рр.) вона встановила, що ядром уявлень є: спорт, краса, сила, бадьорість, радість життя, а периферію — посмішка, хороший настрій, добре самопочуття, упевненість у собі тощо [3]. Аналізуючи змістовне поле виявлених ученою соціальних уявлень молоді про здоров’я, можна констатувати, що в молодіжних групах уявлення про здоров’я співвідноситься з нормами здорового способу життя.

У проведеному нами дослідженні (2012–2013 рр.) брала участь українська студентська молодь (200 осіб), віком 17–25 років, яка навчалася на різних спеціальностях гуманітарного напряму закладів освіти ІІІ–ІV рівня акредитації. Досліджувані запропонували 938 асоціацій зі словом «здоров’я», що в середньому склало 4,7 слова. Основному аналізу підлягали тільки ті поняття, які відтворювалися не менше, ніж 5% респондентів. За допомогою контент-аналізу ми об’єднали отримані асоціації у словник понять, до якого увійшло 451 слово та словосполучення. Застосування методики прототипічного аналізу П. Вержеса для виявлення структури уявлення досліджуваних про здоров’я виявило, що елементи зон ядра та периферії становили 48% від усіх запропонованих висловлювань.

Отже, прототипічний аналіз дозволив виявити елементи, що належать до ядерної та периферійної зон уявлення (табл.). Зона ядра представлена такими елементами, як спорт, сила, щастя, життя, краса. Першу периферійну систему (зону потенційних змін) становлять: радість, благополуччя, добре самопочуття, хороший настрій, лікар, сім’я, здорове харчування та правильне харчування. Ми вирішили не об’єднувати два останні елементи в один, адже «харчування» конкретизується прикметниками, які мають різне смислове навантаження: правильне харчування не обов’язково повинно бути здоровим. До другої периферійної системи належать такі елементи, як вітаміни, лікарня, впевненість, фрукти, бадьорість, діти, можливості, енергія.

 

Отримані дані дозволили зробити висновок, що, незважаючи на територіально-часові відмінності та розмір вибірок, результати нашого дослідження, особливо стосовно структури ядра, мають багато спільного з даними російських дослідників. Такі елементи, як спорт, сила та краса присутні в ядерній зоні уявлення про здоров’я і українських, і російських досліджуваних. Можна припустити, що ці елементи є однаково актуальними та важливими для молодих українців і росіян, що також свідчить про спільність обох етносів в аспектах здоров’я. Звичайно, на рівні периферії відмінності в уявленнях більш очевидні. Ми поясняємо це розбіжністю культурно-історичних контекстів, в яких існує молодь, а також індивідуальними розбіжностями суб’єктів, пов’язаними з їхньою власною історією та досвідом. Однак зазначене суттєво не вплинуло на склад ядерної зони уявлення молоді про здоров’я. Як підкреслював Ж. Амбрик: «Якщо соціальні уявлення досягають консенсусу в своїй центральній зоні, вони можуть залишатися незмінними навіть за сильних інтеріндивідуальних відмінностей» [12, c. 77].

Пояснюючи значення центральних елементів уявлення молоді про здоров’я можна стверджувати, що найчастіше студентська молодь асоціює здоров’я зі спортом, щастям та силою. На нашу думку, ці поняття представляють своєрідні вектори, за якими кристалізується простір здоров’я. Так, наприклад, способом підтримки та профілактики здоров’я є спорт; базовим почуттям, яке переживає здорова людина — щастя; в результаті тренування людина набуває силу.

Розкриваючи взаємозв’язок між елементами центральних і периферійних зон, зазначимо, що такі смислові одиниці, як «радість», «благополуччя», «хороший настрій» конкретизують ядерний елемент «щастя» в особистісному, а «сім’я» та «діти» — в соціальному аспектах. Такий центральний елемент, як «краса», на нашу думку, пов’язаний із «можливостями», які відкриваються перед молоддю, та «впевненістю у собі», що традиційно співвідноситься з красою. На наш погляд, «здорове та правильне харчування», «вітаміни», «фрукти» розкривають такий ядерний елемент, як «сила», адже в розумінні людини її сили завжди залежали від їжі (харчування), а здоров’я — від здорового харчування. Конкретизація «спорту» відбувається завдяки таким одиницям, як «енергія», «добре самопочуття», «бадьорість», а «життя» розкривається через такі периферійні спільнокореневі одиниці, як «лікар» та «лікарня».

Висновки. В умовах зростаючого інтересу до проблем молоді, популяризації активного та здорового способу життя, важливим для психологів і педагогів залишається завдання формувати зберігаюче ставлення молодого населення до здоров’я. В цьому контексті особливого значення набуває дослідження когнітивної складової ставлення, а саме соціальних уявлень молоді про здоров’я.

В результаті проведеного дослідження виокремлено елементи зон ядра та периферії соціального уявлення студентської молоді про здоров’я. До зони ядра віднесено такі елементи, як спорт, сила, щастя, життя, краса. Вони глибоко вкорінені в когнітивну систему суб’єкта, отже, найбільш стійкі до змін та соціальних трансформацій. Зону потенційних змін становили: радість, благополуччя, добре самопочуття, хороший настрій, лікар, сім’я, здорове харчування та правильне харчування. До другої периферійної системи належать такі елементи, як вітаміни, лікарня, впевненість, фрукти, бадьорість, діти, можливості, енергія. Цікавим виявився той факт, що в ядерній зоні уявлення про здоров’я українських і російських досліджуваних були представлені однакові елементи (спорт, сила та краса). Це дозволяє нам припускати наявність певної спорідненості когнітивних систем досліджуваних груп. Також встановлено, що на змістовному рівні існує взаємозв’язок між елементами центральних і периферійних зон.

У подальших наукових пошуках перспективними бачаться дослідження соціальних уявлень про здоров’я в часовому континуумі, проведення порівняльного аналізу уявлень про здоров’я в різних соціально-економічних групах, а також встановлення взаємозв’язку між соціальними уявленнями та специфікою прояву інших соціально-психологічних особливостей ставлення молоді до здоров’я. У практичному сенсі результати цього дослідження можуть стати основою для проведення профілактично-розвиваючих програм для молоді, спрямованих на розвиток зберігаючого ставлення до власного здоров’я.



Номер сторінки у виданні: 230

Повернутися до списку новин