Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Розвиток когнітивної складової моральної свідомості у молодшому шкільному віці





Юлія Тимош, асистент кафедри теорії та методики дошкільної освіти Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту імені Тараса Шевченка

УДК 37.034

 

У статті розкрито особливості становлення моральної свідомості у молодшому шкільному віці. Досліджено когнітивні можливості учнів початкових класів до засвоєння моральних понять на різних вікових етапах (1,4 класи). Обґрунтовується значення морального виховання у становленні особистості дитини цього віку.

Ключові слова: моральна свідомість, дошкільне дитинство, молодший школяр, моральні якості

 

В статье раскрыты особенности становления морального сознания в младшем школьном возрасте. Исследованы когнитивные возможности учеников начальных классов к усвоению моральных понятий на разных вековых этапах (1,4 классы). Обосновывается значение морального воспитания в становлении личности ребенка этого возраста.

Ключевые слова: моральное сознание, дошкольное детство, младший школьник, моральные качества

 

In the article the features of becoming of moral consciousness are exposed in a midchildhood. Investigational kognitivni possibilities of students of initial classes are to mastering of moral concepts on the different age-old stages (1,4 classes). The value of moral education is grounded in becoming of personality of child of this age.

Key words: moral consciousness, preschool childhood, junior schoolboy, moral qualities

 

Однією із найактуальніших проблем, яка не виходить з поля зору науковців різних галузей протягом багатьох століть, є проблема морального становлення особистості. Особливо зростання інтересу до неї спостерігається у кризові для суспільства періоди. І, як справедливо зазначають деякі відомі дослідники (зокрема А. Дусавицький, Д. Фельдштейн та ін.), останнім часом відбулася інтенсивна примітивізація моральної свідомості. Внаслідок цього спостерігається зростання цинізму, жорстокості, агресивності, частішають прояви небажання та невміння зрозуміти іншого, проявити емпатію, повагу, толерантність. Описані явища є закономірним результатом недооцінювання протягом останніх років ролі моральних засад у вихованні підростаючої особистості. Варто зазначити, що розвиток моральної сфери — найважливіше, що становить фундамент людини як особистості. Саме у цьому фундаменті — основа гармонійного розвитку всіх потенційних можливостей індивіда, запорука того, що результати його діяльності слугуватимуть вищим цінностям буття людини та соціуму.

Як показують результати експериментальних досліджень, першооснови моральної свідомості та самосвідомості закладаються ще у період дошкільного дитинства. Це виявляється у здатності виконувати непривабливу діяльність під дією морального переконання, виникнення почуття сорому за свої вчинки [1; 3; 5]. Як зазначає Л. Пастушенко, діти старшого дошкільного віку здатні диференціювати вчинки на позитивні і негативні. При оцінюванні вчинків вони зосереджують свою увагу перш за все на кінцевому результаті, без урахування мотиваційних підстав вчинку. Образ себе як суб’єкта моральної поведінки лише зароджується в період дошкільного дитинства, оціночні судження дітей лише поступово набувають співвідносного характеру. Кінець дошкільного періоду пов’язаний з виявом основних тенденцій морального розвитку — розходження моральної свідомості і моральної поведінки, усвідомлення змісту моральних норм, формування особистісного ставлення до базових понять моральності [5, с. 471].

Найбільш сензитивним періодом для формування моральної свідомості, на думку багатьох вчених, є молодший шкільний вік. Тому що саме у цей період відбуваються важливі зміни в розвитку моральних аспектів індивідуальної свідомості дітей. Від пасивного підкорення вони переходять до усвідомленого прийняття соціальних вимог, виокремлення сутності моральних норм, їх інтеріоризації та екстеріоризації на поведінковому рівні [4, с. 24].

У молодшому шкільному віці моральні знання, уявлення і міркування набувають усвідомленого змісту, збагачуються та узагальнюються. «Затримка в розвитку цієї сфери може надалі стати причиною гострої внутріособистісної «кризи підліткового віку», яка зумовлює небезпеку виникнення труднощів у навчанні та вихованні підлітка» — зазначає Р. Павелків. Важливою складовою розвитку моральної свідомості є засвоєння дітьми моральних знань (когнітивний компонент моральної свідомості). Відсутність або дефіцит цієї умови може ускладнити процес формування моральних понять та уявлень [4].

До проблеми морального виховання, формування моральної свідомості особистості неодноразово зверталися такі науки, як філософія, етика, педагогіка і психологія. Моральний розвиток молодшого школяра ґрунтовно вивчено у дослідженнях таких відомих учених психологів як: І. Бех, М. Боришевський, М. Савчин, Р. Павелків, Л. Сапожникова та інших.

Д. Фельдштейн визначає моральну свідомість таким чином: «Під моральною свідомістю розуміється відображення у свідомості людини принципів і норм моралі, які регулюють взаємовідносини людей, їхнє ставлення до суспільної справи, до суспільства» [2].

Більш широке визначення моральної свідомості пропонує О. Бондаревська. «Моральна свідомість особистості, — пише вона, — це процес відображення індивідуальною свідомістю морального аспекта суспільних подій та актів поведінки, в результаті яких здійснюється їхня моральна оцінка, робиться вибір та регуляція діяльності і поведінки відповідно до інтересів суспільства, які виявляються у вимогах (нормах) суспільної моралі» [5, с. 464]. У структурі моральної свідомості О. Бондаревська виділяє три компоненти:

— нормативний, до якого належать моральні знання, моральні поняття, принципи, ідеї, що виражають вимоги суспільства до поведінки людей і які стали надбанням особистості;

— оціночний, до якого належать оцінка й самооцінка, ідейно усвідомлені оцінні критерії, що використовує особистість у практичній діяльності;

— регулятивний, до якого належать почуття, ставлення, переконання та інші компоненти свідомості, що здійснюють вплив на поведінку особистості.

А. Малихін (на основі аналізу різних підходів учених до визначення структури моральної свідомості) виділяє такі її структурні компоненти, які характерні для кожного із підходів [2]:

— когнітивний: моральні уявлення; моральні поняття; моральні знання;

— світоглядний: моральні переконання; моральні ціннісні орієнтації; ставлення, інтерес до моральних проблем;

— поведінковий: моральний мотив; моральні стосунки;

— емоційний: моральні почуття;

Так, як зазначає Р. Павелків когнітивна складова моральної свідомості включає:

— усвідомлення молодшими школярами моральних імперативів у співвідношенні з конкретним іншим та власним «Я», завдяки чому ці імперативи набувають особистісного сенсу;

— усвідомлення іншого та себе як суб’єкта моральної поведінки (морально-ціннісні орієнтації, норми, ідеали, мотиви, моральний досвід тощо);

— вміння аналізувати моральні аспекти поведінки іншого та власної;

— моральна рефлексія.

Когнітивний компонент моральної свідомості становить фундамент, базу, на якій ґрунтується світоглядний компонент, тобто моральні переконання, ціннісні орієнтації, інтереси [4, с. 26].

Загалом питання розвитку моральної свідомості молодших школярів інтенсивно розробляються в психологічній науці. Водночас можна відзначити, що аналіз когнітивних аспектів моральної свідомості ще потребує подальшого наукового аналізу. Отже, метою цієї статті є аналіз когнітивних можливостей учнів початкових класів до засвоєння моральних понять на різних вікових етапах (1, 4 класи).

В експерименті брали участь діти першого та четвертого класів (24 учні 1 класу та 26 учнів 4 класу) ЗНЗ №1 м. Кременця. Загальний обсяг вибірки — 50 дітей. Для визначення рівня розуміння дітьми різних вікових категорій (1, 4 класи) моральних якостей ми провели бесіду [4].

Зміст бесіди на визначення рівня розуміння учнями молодших класів моральних якостей.

Мета: виявити загальні тенденції розуміння молодшими школярами моральних якостей особистості та встановити рівень розуміння ними цих якостей.

Інструкція: Шановні хлопці і дівчата! Кожного дня ви прагнете підтримувати зв’язки з рідними, друзями, ровесниками; намагаєтесь схарактеризувати їхні вчинки, поведінку. Тому сьогодні вам потрібно розповісти, як ви розумієте моральні якості людини. Спробуйте відповідати на запитання правдиво.

Зміст запитань

1. Які якості людини ми можемо віднести до моральних?

2. Чи кожній людині притаманні моральні якості? Чому ви так вважаєте?

3. Як ми повинні ставитися до людей?

4. Якими якостями повинен володіти кожен школяр?

5. Що ви розумієте під поняттями «честь», «справедливість», «доброзичливість»?

6. Для чого людині потрібні такі якості, як ввічливість, доброта, щедрість, піклування?

7. Чи можна у житті обійтися без цих якостей?

8. Які якості найбільше ви цінуєте?

9. Якими якостями ти б ніколи не хотів володіти?

10. Кого можна назвати сьогодні моральною людиною?

Отримані дані є свідченням того, що глибина розуміння моральних якостей дітей, які навчаються в різних класах, були досить відмінними. Так учні 1 класу на запитання «Які якості ми можемо віднести до моральних?», відповідали: «Це такі якості, коли людина добра, ніколи не свариться, допомагає іншим» тощо. Учні 4 класу таким чином відповідали на поставлене запитання: «Моральні якості — це коли людина добра, чесна, вміє співчувати іншим», «це якості, за допомогою яких ми можемо піклуватися про старших і молодших», «це коли ми піклуємося про тварин, навіть тих, які живуть на вулиці; моральні якості, це ті, завдяки яким людина робить добро іншим».

На запитання «Чи кожній людині притаманні моральні якості. Чому ви так вважаєте?», учні 1 класу відповідали, що не всім притаманні моральні якості, тому що одні люди — добрі, чемні, а інші злі; учні 4 класу також сказали, що не у всіх є моральні якості, тому що є люди добрі, ввічливі, які при зустрічі вітаються, допомагають старшим, не залишають у важкій ситуації, вміють прийти на допомогу, поступаються місцем в автобусі старшим, а інші — не виховані, грубіянять, б’ються, ображають менших, кричать, не поступаються місцем старшій людині в транспорті, ніколи не прийдуть на допомогу, якщо це потрібно іншому тощо. Отже, аналізуючи відповіді учнів 1 і 4 класів можемо сказати, що першокласники більше опираються на поняття «добрий» та «злий», як одні з головних категоріїв моралі, дітям 7 року життя ще не досить легко визначити моральні якості, притаманні оточуючим їх людям; учні 4 класу давали більш поширені та обґрунтовані відповіді.

Аналізуючи відповіді школярів на запитання «Як ми повинні ставитися до людей?», ми помітили, що учні і 1, і 4 класів відповідали, що потрібно бути добрим, нікого не ображати, вітатись з іншими. Необхідно допомагати меншим та старшим, бути дружелюбним, а не жадібним, вихованим, чесним, сміливим, якщо ображають меншого, то потрібно за нього заступитись (відповідали учні 4 класу).

На запитання «Якими якостями повинен володіти кожен школяр?», діти відповідали, що школяр повинен бути добрим, допомагати батькам, вітатися з іншими, не битися — відповіді школярів 1 класу; добрим, ввічливим, розумним, надійним другом, хорошим помічником, вихованим, чесним, сміливим — відповіді учнів 4 класу.

Діти також відчували труднощі при відповіді на питання: «Що ви розумієте під поняттями «честь», «справедливість», «доброзичливість»? Першокласники поняття «честь» частіше охарактеризовували як «чесний, коли говориш правду, не обманюєш», «справедливість — коли вмієш порівну ділитись цукерками», «доброзичливий — коли бажаєш іншим добра». Учні 4 класу поняття «честь» характеризували так: честь — це коли людина справедлива, правдива, благородна, поважає себе та інших. «Справедливість — це коли ставляться до людини так, як вона заслужила». Деякі діти давали й інші характеристики поняття «справедливість». Наприклад: «справедливо, коли я не вивчив уроки, пішов гратись з друзями, а мама мене насварила, адже спочатку потрібно виконати домашнє завдання, а тоді відпочивати» тощо; «доброзичливий — це коли бажаєш добра іншим, сам робиш добро людям, допомагаєш їм».

На питання «Для чого людині потрібні такі якості, як ввічливість, доброта, щедрість, піклування?» більшість учнів давали чіткі відповіді й послідовно пов’язували ці якості з вимогами суспільства й прагненням особистості зберегти у собі благородні риси характеру, репутацію. Наприклад: «Доброта — це робити всім людям добро», якщо ти робиш добро, то будеш мати багато друзів й інші будуть до тебе ставитись так само добре, як і ти до них. «Щедрість — це ділитися з ближнім, не бути жадібним», якщо ти щедрий, не жадібний, то також будеш мати багато друзів і всім подобатись. Адже жадібних не люблять і вони завжди граються самі. «Ввічливість — це коли людина привітна, вітається з іншими, не говорить поганих слів». Якщо людина ввічлива, то значить хороша, добре вихована. «Піклування — це коли когось оберігаєш, турбуєшся про нього, допомагаєш», якщо людина піклується про інших, то значить вона добра, її любитимуть і теж допомагатимуть, коли буде потрібно. Якщо людина буде зла, жадібна, грубіянитиме, не піклуватиметься про інших, то з нею ніхто не буде дружити — відповіді учнів 4 класу.

Аналізуючи відповіді учнів 1 та 4 класів на запитання «Які якості найбільше ви цінуєте?», ми помітили, що з віком змінюється тенденція щодо значущості моральних якостей. Дорослішаючи, молодші школярі починають надавати особливої значущості тим якостям, які можуть докорінно змінити їхню позицію, регулювати дії та вчинки й вплинути на їхнє ставлення до самих себе. Так, у першокласників на першому місці — «доброта» (71%), «чесність» (69,3%), «справедливість» (67%), щедрість (65,4%). У 4-му класі на перше місце виходять такі якості, як «справедливість» (81,6%), ввічливість (80,3%), доброта (80%), щедрість (79,8%). Друге місце у четвертокласників займають: «відповідальність» (54%), любов до людей (52,8%), щирість (43,4%), турботливість (42,8%). У першокласників — товариськість (26,5%), ввічливість (53,2%). Останню позицію у четвертому класі займають такі якості, як «скромність» (20%), працелюбність (18,5 %), а в першому: «відповідальність» (11,7%) і працелюбність (8,7%). Серед названих моральних якостей учні першого класу не вказували на такі якості, як чуйність, скромність, турботливість. Можна сказати, що молодші школярі більшою мірою здійснювали вибори в межах морально-ціннісної позиції, це певною мірою пов’язано із очікуваннями навколишніх щодо них, тобто вони чітко уявляють, якої поведінки від них очікують вчителі, батьки, друзі й прагнуть побудувати на основі цього власний образ «Я».

На запитання «Якими якостями ти б ніколи не хотів володіти?», учні першого класу відповідали: «Не хотів би бути злим, жадібним, говорити погані слова, ображати інших». Учні четвертого класу до цих якостей добавляли і такі як «не хочу бути лінивим, грубіяном, безвідповідальним тощо».

На запитання «Кого можна назвати сьогодні моральною людиною?» діти відповідали, що «моральною людиною можна назвати ту, яка добре поводиться з іншими, піклується не лише про близьких людей, а й любить тварин, не забруднює природу, ввічлива, чесна, справедлива, працелюбна, не жадібна, вміє підтримати, прийти на допомогу та інші».

Висновки. Таким чином, можна зробити висновок, що до кінця молодшого шкільного віку розуміння моральних цінностей особистості досягає рівня сформованості у дитини, виникає потреба чинити відповідно до власних моральних знань. Діти не лише засвоюють основи моральних норм; у моральній свідомості школярів відбувається не лише вербальне фіксування відповідних моральних цінностей, а й виникає емоційне ставлення до них та потреба поводитись згідно з нормами та правилами моралі.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у визначенні впливу різноманітних чинників на формування моральної свідомості особистості.



Номер сторінки у виданні: 186
Автор:

Повернутися до списку новин