Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІЗНИХ ТИПІВ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТІ





Ольга Камінська, кандидат психологічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти          

УДК 316.6(043.3)

В статті аналізуються види інтернет-адикції, їх специфіка та прояви. Визначається їх вплив на особистість, її соціальні контакти та здатність до самореалізації, адекватної поведінки в суспільстві.

Ключові слова: інтернет-залежність, комп’ютерна залежність, залежність від комп’ютерних ігор, кіберсексуальна залежність, веб-серфінг, залежність від азартних інтернет-ігор, залежність від покупок через інтернет.

В статье анализируются виды интернет-аддикции, их специфика и проявления. Определяется их влияние на личность, ее социальные контакты и способность к самореализации, адекватному поведению в обществе.

Ключевые слова: интернет-зависимость, компьютерная зависимость, зависимость от компьютерных игр, аддикция.

The article analyzes the types of Internet addiction, their specificity and manifestations. Determine their influence on the individual, his social contacts and the ability to self-realization, appropriate behavior in society.

Key words: Internet addiction, computer addiction, dependence on computer games, addiction.

Інтернет-залежність є однією з гострих проблем, які постають сьогодні перед людством, що пов’язано зі сприйняттям інтернету як засобу задоволення багатьох потреб: у швидкому, зручному та доступному отриманні інформації, у встановленні контактів з іншими людьми шляхом спілкування на форумах, переписки та знайомств у соціальних мережах тощо. Це може призводити до того, що людина дедалі більше часу проводить в інтернеті, надає перевагу перебуванню в ньому іншим видам діяльності, відчуває нав’язливе бажання повернутися до мережі — в людини виникає інтернет-залежність.

Небезпечність формування інтернет-залежності зумовлена неадекватним сприйняттям інтернету, використання якого перетворюється на самоціль, відсутністю культури користування інтернетом, недостатнім запровадженням психопрофілактичних заходів, спрямованих на попередження виникнення інтернет-адикції. Надмірна захопленість інтернетом є особливо небезпечною в учнівському та молодіжному середовищі, оскільки особистість є ще не до кінця сформованою, не розвиненими є механізми психологічного захисту, що може призводити до асоціалізації особистості, порушення її структури та цілісності, розвитку акцентуацій характеру.

Враховуючи це, метою статті є аналіз видів інтернет-залежності, специфіки їхнього прояву та впливу на особистість.

Методологічну основу дослідження становлять наукові праці щодо особливостей психологічної залежності (С. Куліков, Є. Мельник, К. Сельченко); особливостей профілактики виникнення інтернет-залежності (Н.Завацька, Н.Коломінський, С.Кулаков, І.Лисенко, Н.Максимова, Т. Яценко); специфіки побудови взаємодії у віртуальному просторі (Ю. Бабаєва, Л. Бабанін, О. Войскунський, А. Гольдберг, А. Жичкіна, О. Смислова, Дж. Сулер, Н. Чудова, Л. Юр’єва); мотивів, що спонукають особистість надавати перевагу перебуванню в інтернеті на противагу реальним стосункам (Л. Бабанін, А. Войскунський, О. Смислова) та інші.

Інтернет-залежність охоплює ряд адикцій, при цьому психологи не дійшли до єдиної думки щодо того, які саме види залежності можна віднести до неї.

Так, Кімберлі Янг виділяє п’ять основних типів інтернет-залежності:

– кіберсексуальна залежність (потяг до відвідування порносайтів і заняття кіберсексом); пристрасть до віртуальних знайомств; пристрасть до онлайнових азартних ігор; нескінченний серфінг по сайтах і пошук інформації; пристрасть до комп’ютерних ігор [8].

Подібну класифікацію пропонує і А. Войскунський, який відносить до інтернет-залежності такі форми її прояву: залежність від комп’ютера, тобто обсесивну пристрасть до роботи з комп’ютером (ігор, програмування чи інших видів діяльності); «інформаційне перевантаження», тобто компульсивна навігація по інтернету; компульсивне використання інтернету, тобто паталогічна прив’язаність до азартних інтернет-ігор, онлайнових аукціонів чи покупок; залежність від кібер-стосунків, тобто від соціального застосування інтернету: від спілкування в чатах, групових ігор, телеконференцій, що призводить до заміни реального соціального оточення віртуальним; залежність від кіберсексу, тобто від порнографічних сайтів в інтернеті, обговорення сексуальної тематики в чатах [3].

Не відрізняється в значній мірі і класифікація, запропонована Д.Грінфілдом, який розрізняє: залежність від використання сексуальних ресурсів інтернету; залежність від соціальних контактів, здійснюваних і в чатах, і за допомогою електронної пошти; залежність від можливості грати на біржі, брати участь в аукціонах, грати в азартні ігри, робити покупки в електронних магазинах; залежність від так званого «бродяжництва», або тривалої (багатогодинної) навігації без конкретної мети; джерелом задоволення при цьому є сам факт перебування в мережі, або мультимедійні форми стимуляції відвідувачів сайтів, або пізнання нового в результаті таких блукань [9].

А. Церковний пропонує іншу класифікація видів інтернет-залежності, до яких відносять: хакерство — рух, який переслідує мету демонополізації розповсюдження програмних продуктів та демократизації доступу до інтернет-ресурсів; створення шкідливих програм — включає нешкідливі віруси, покликані швидше продемонструвати майстерність їхнього творця, та шкідливих програм, які знищують файли користувача, або мають на меті доступ до секретної інформації; геймерство — зумовлюється відсутністю необхідності будь-яких навичок роботи з ПК, захопливістю багатьох ігор і наданої ними можливості аутоідентифікації з різними героями; інтернет-злочинність — має ті ж основні ознаки, що і злочинність в цілому, однак характеризується особливостями, які дозволяють віднести її прояви до особливого типу «злочинів високих технологій». Більша частина злочинів цього розряду формально можуть оцінюватися як шахрайство, незаконні фінансові операції, обман споживача [7].

Виділяють також такі підвиди інтернет-залежності, як інтернет-мобільна адикція (через доступ в інтернет-мережу з мобільного телефону чи смартфону); інтернет-аудіо/відео-адикція (прослуховування музики чи перегляд відеокліпів в інтернет-мережі); кіберсексуальна залежність (непереборний потяг до обговорення сексуальних тем на еротичних чатах, відвідування порнографічних сайтів і занять кіберсексом); кіберсуїцид (досить новий різновид групового або індивідуального самогубства, що вчиняється в результаті використання інтернет-ресурсів) [6].

Н.Алексеєнко виділяє такі види інтернет-залежності, як залежність від кіберпростору, що зумовлює довготривале перебування в інтернеті, що шкодить стосункам людини з оточуючими, призводить до її фізичного та психічного виснаження, провокує появу проблем в міжособистісній та офіційній сфері взаємодії. Іншим видом інтернет-залежності є кіберсексуальна адикція, що розглядається на основі уявлень К. Янг, яка наділяє її такими ознаками, як доступність, контроль та збудження. Доступність зумовлюється широким доступом до інформації порнографічного та еротичного характеру, можливістю вільного перегляду сексуальних сцен, в тому числі дітьми та підлітками. Контроль зумовлюється тим, що кіберсекс супроводжується анонімною обстановкою, яка дозволяє відмовитися від повсякденних паттернів сексуальної взаємодії і спробувати проявити приховані фантазії, не відчуваючи при цьому страху викриття. Збудження пов’язане з можливістю вільно проявляти власну сексуальність у кіберпросторі [1].

Одним із найпоширеніших варіантів інтернет-адикції є залежність від еротичних стимулів. Закономірність цього явища пов’язана з особливостями сексуальної поведінки людини. Судячи з різних описів, кількість відвідувань сайтів еротичного змісту постійно залишається високою, причому в усіх країнах, незалежно від особливостей культури. Цікаво, що чинні в деяких країнах жорсткі закони стосовно демонстрації еротики та порнографії на телебаченні й кіно не стосуються демонстрації матеріалів цього ж змісту інтернетом, оскільки у цьому разі абсолютний контроль практично неможливий. Замість заборони демонстрації вводять заборону перегляду. Та чим жорсткіші такі закони, тим більший інтерес до забороненої теми, тим вища активність пошуку заборонених матеріалів [5].

Отже, кіберсексуальна залежність характеризується нав’язливим бажанням людини відвідувати порносайти, встановлювати віртуальні сексуальні стосунки, що часто виступає засобом задоволення тих потреб, які людина не може задовольнити в реальному житті. Цей вид залежності характеризується особливою стійкістю та призводить до того, що адикт надає перевагу віртуальному сексу, не намагається побудувати стосунки з особами протилежної статі в реальному житті, оскільки кіберсекс характеризується анонімністю, простотою встановлення контакту, не призводить до появи певних ускладнень, таких як небажана вагітність, інфекційні хвороби, розчарування з боку сексуального партнера можливостями та

навичками адикта щодо самого сексуального зв’язку. Часто особистість надає перевагу віртуальній сексуальній взаємодії через невпевненість у собі та низьку самооцінку, коли людина боїться зблизитися з особами протилежної статі, оскільки очікує від них неприйняття, глузувань, насмішок чи відмови. Обираючи віртуальний секс, така особистість зберігає свою самооцінку на достатньому рівні, а відмова в мережі сприймається менш болісно, ніж у реальному житті.

Для адикта віртуальний секс стає неодмінною частиною його життя, він поступово втрачає навички побудови взаємодії з особами протилежної статі в повсякденному житті. В процесі формування адикції перебування на порносайтах починає займати дедалі більше часу та витісняє ті заняття, якими особистість займалася у вільний час. Часто це шкодить виконанню професійних функцій людини, оскільки, перебуваючи поза мережею, вона відчуває дискомфорт і напругу та не може зосередитися на роботі, яку вона виконує. Також цей вид залежності особливо негативно позначається на сімейних стосунках, оскільки джерелом задоволення сексуальних потреб стає не чоловік/дружина, а віртуальний об’єкт.

Іншим видом інтернет-залежності Н. Алексеєнко [1] вважає надмірну включеність в мережу, під якою розуміється тип адикції, що виникає через залежність від віртуального казино, аукціонів, брокерських контор, тобто його можна розглядати на рівні залежності від азартних ігор. Для пояснення механізмів виникнення цієї залежності Н. Алексенко виділяє ті ж ознаки, що й для опису кіберсексуальної адикції, а саме доступність, контроль і збудження.

Доступність пояснюється тим, що з появою інтернету людина отримала негайний доступ до багатьох сайтів віртуального казино, веб-сторінок з останньою біржовою інформацією, до мережевих магазинів, де можна знайти практично будь-яку річ. Це робить інтернет особливо привабливим для азартних ігор та покупок. Контроль означає особисте управління власними діями в кіберпросторі. Збудження реалізується як переживання емоційного піку, що асоціюється з виграшем [1].

Залежність особистості від віртуальних знайомств також є видом інтернет-адикції, що потребує подальшого дослідження. Мотивом встановлення віртуальних контактів на шкоду реальним є прагнення особистості отримати підтвердження власної привабливості, довести самій собі власну значущість, здатність подобатися особам протилежної статі. Зазвичай така особистість прагне встановити якомога більшу кількість контактів, які є поверхневими. Цьому сприяють такі особливості, як низька самооцінка, невпевненість у собі, страх встановлювати контакти в реальному житті через боязнь бути неприйнятим та відторгнутим особами протилежної статі.

Такий вид інтернет-залежності, як нескінченний серфінг по сайтах у пошуку інформації на сьогоднішній день також є досить поширеним. При цьому людина, зайшовши в інтернет в пошуках конкретної інформації, відволікається та починає заходити на різноманітні сайти, не пов’язані з її первинною сферою інтересів. Тобто людина не здатна зосередитись на інформації, яка їй потрібна та витрачає час на відвідування розважальних сайтів та розрекламованих посилань. Іншим варіантом такого типу залежності є нав’язливе бажання отримати дедалі більше інформації з якогось питання, на що особистість витрачає весь свій час. Збір інформації стає провідною потребою особистості, а інші види діяльності втрачають для неї свою значущість. За неможливості перебувати в мережі та отримувати інформацію особистість відчуває значний дискомфорт та страждає від негативних переживань. Відбуваються зрушення в структурі її особистості та руйнування соціальних зв’язків.

Залежність від азартних ігор та інтернет-покупок особливо небезпечні тим, що особистість здатна витратити дуже великі суми грошей за незначний проміжок часу, не встигнувши навіть усвідомити, що ж трапилось. Цей вид інтернет-залежності супроводжується надмірною емоційною включеністю в процес гри, прагненням приділяти дедалі більше часу ігровій діяльності. Формування залежності супроводжується тим, що в адикта змінюється коло інтересів, при цьому на передній план виходять азартні інтернет-ігри чи покупки через мережу. В адикта змінюються первинні мотиви ігрової діяльності: якщо раніше участь в азартних інтернет-іграх використовувалась для розваги, то в подальшому вона стає основним об’єктом задоволення потреб особистості. Думки про гру виникають дедалі частіше, набувають елементів нав’язливості, адикт прокручує в голові різноманітні ігрові комбінації чи товари, що демонструються в інтернет-магазинах. Такій особистості важко вийти з гри, незалежно від того, виграє вона чи програє, оскільки навіть незначні інтервали в процесі гри викликають у неї дискомфорт, занепокоєння та тривогу. Це призводить до того, що адикт дедалі більше часу приділяє грі, в нього з’являється прагнення поводитись більш ризиковано, чимраз важче стає не піддатися спокусі відновити гру.

Формуванню такого виду залежності сприяє те, що на початку захопленості азартними іграми особистість отримує виграш, що викликає позитивні емоції. Гра починає сприйматися як безпечний засіб, який можна використовувати для розваги та приємного проводження часу. В особистості виникає бажання повторити спробу, виграти ще більше, що супроводжується збудженням та насиченістю емоційних переживань. З’являється прагнення ризикувати, фантазії щодо того, як можна буде витратити гроші, людині починає подобатися відчуття адреналіну, коли вона робить ставки.

Ситуація дещо змінюється, коли людина починає стабільно програвати. Якщо залежність уже сформувалась, то, незважаючи на програші та значні матеріальні витрати, людина вже не здатна зупинитись, оскільки гра стає осередком її життя. Бажання відігратись постійно супроводжує людину, витісняючи всі інші інтереси та змушуючи її забувати про обов’язки в родині чи на роботі. Ейфорія з’являється не як наслідок виграшу, а в проміжку часу між ставкою та результатом. Отже, людина продовжує отримати від гри яскраві емоції, а бажання виграти набуває особливої нав’язливості. Однак особисті важко буває зосередитися, що призводить до необдуманих кроків, невиправданого ризику, значних витрат. Потреба в грі стає провідною та змушує забувати навіть про задоволення біологічних потреб, таких як їжа та сон. Це призводить до фізичного виснаження людини, значної втоми, емоційної нестабільності, соціальної дезадаптації, може мати серйозні наслідки для здоров’я та психоемоційного стану особистості.

Якщо залежність не буде скоректована на цьому етапі, то відбувається її поглиблення та руйнування соціального життя особистості, яка страждає від непереборного бажання перебувати в стані гри та не здатна зосередитися на чомусь іншому. Перебуваючи поза ігровою діяльністю, адикт відчуває напругу, тривогу, може страждати від депресивного стану. Руйнуються його стосунки з родиною, значно знижується здатність виконувати професійні функції. Тобто на пізній стадії ігрової інтернет-залежності особистість може залишитись самотньою, безробітною, перебувати в значній фінансовій скруті, що може спонукати її до девіантної та деліквентної поведінки. Гра стає сенсом життя людини, а все інше сприймається як другорядне, що не заслуговує значної уваги, також відбуваються зрушення в структурі особистості.

Оніоманія за рахунок здійснення покупок через інтернет також є небезпечним видом адикцій. В інтернеті особистість має можливість здійснювати покупки в будь-який час та має доступ до значного різноманіття товарів. До безконтрольних покупок може призводити нездатність задовольнити важливі для особистості потреби, фрустрація, депресивні стани. Здійснення покупок викликає ейфорію, підвищення настрою, появу позитивних переживань, і саме через це використовується для зняття напруги, стресу, тривоги. Якщо ж позитивні емоції при здійсненні покупок в інтернеті не виникають, залежність не формується, а покупки не мають безконтрольного характеру.

Формуванню залежності від покупок в інтернеті сприяє ставлення до них як до об’єкта задоволення не лише матеріальних, але й інших потреб. Тобто людина купує певну річ не тому, що вона їй потрібна, а тому, що володіння нею дозволяє особистості відчувати свою значущість, перевагу над іншими, задоволення. Таким чином, покупки виступають засобом зняття напруження, отримання позитивних емоцій, компенсації фрустрованих потреб. Покупки можуть бут безконтрольними, коли особистість скуповує все підряд, або ж вона обирає окрему сферу витрат. Людина починає отримувати дедалі більше задоволення від покупок в інтернеті, гостро відчуває контраст між задоволенням від володіння різними предметами та негативними емоціями, що виникають у реальному житті. Таким чином інтернет-покупки дозволяють, з одного боку, отримати позитивні емоції за рахунок оволодіння різними речами, а з іншого — позбавляють від тривоги, страху та розчарувань, від яких людина страждає в реальному житті. Намагаючись заповнити внутрішню порожнечу, зняти стрес, людина купує дедалі більше і більше речей, які їй не потрібні, однак на деякий час дозволяють їй почувати себе щасливою та самодостатньою. В особистості з’являються думки про інтернет-магазини, вона постійно думає про оновлення товару, акції та знижки, що пропонуються в мережі. Коли адикт через певні причини не може здійснювати покупки, він відчуває негативні переживання, може перебувати в стані депресії, демонструвати агресивність та замкненість. З’являється потреба чимраз більше часу проводити в інтернет-магазинах, купувати дедалі більше речей вже не стільки через бажання отримати позитивні емоції, як через прагнення уникнути депресії та дискомфорту. Неконтрольовані покупки призводять до значних фінансових витрат, що може в значній мірі впливати на якість життя особистості. Здійснення покупок за останні гроші чи в кредит може провокувати виникнення почуття провини, що супроводжується рядом інших негативних емоцій, а оскільки адикт не володіє іншими засобами зняття стресу, щоб від нього позбавитись він починає купувати ще більше речей, беручи кошти в борг. Це призводить до того, що борги стають все більшими, а оплатити їх стає неможливо, а отже, людина стикається з серйозними проблемами, вирішити які самостійно не здатна.

Т. Больбот аналізує комп’ютерну залежність та вважає, що її можна розділити на первинну та симптоматичну. Симптоматична комп’ютерна адикція, на її думку, подібна до інших форм психічних розладів, серед яких домінують такі діагностичні таксони, як соціалізовані та несоціалізовані розлади поведінки, органічний тривожний розлад, розлади особистості та поведінки, обумовлені хворобою, ушкодженням чи дисфункцією головного мозку, легка розумова відсталість [2].

П. Мунтян аналізує специфіку комп’ютерної залежності, зокрема залежність від комп’ютерних ігор. Основними критеріями комп’ютерної залежності є такі: небажання відволіктися від роботи чи гри на комп’ютері; роздратування при вимушеному відволіканні; нездатність спланувати завершення сеансу роботи чи гри на комп’ютері; витрачання великої кількості грошей на забезпечення оновлення программного забезпечення; відкидання домашніх справ та службових обов’язків, на користь перебуванню за комп’ютером; нехтування власним здоров’ям, гігієною і сном на користь проведення значної кількості часу за комп’ютером; зловживання кавою та іншими психостимуляторами; готовність задовольнятись нерегулярною, випадковою та одноманітною їжею, не відриваючись від комп’ютера; відчуття емоційного підйому під час роботи з комп’ютером; обговорення комп’ютерної тематики зі всіма людьми [4].

Людину приваблює в грі: наявність власного світу, в який ніхто не має доступу; відсутність відповідальності; реалістичність процесів і повне абстрагування від оточуючого світу; можливість виправити будь-яку помилку шляхом багатьох спроб; можливість самостійно приймати будь-які рішення, незалежно від того, до яких наслідків це може призвести [4].

Висновок. Всі види інтернет-залежності є небезпечними для людини, оскільки спричиняють порушення соціальних зв’язків та структури особистості в цілому. Формування адикції характеризується стадійністю та незворотністю. Особистість, що страждає від інтернет-залежності, потребує психологічної допомоги, що у свою чергу вимагає розробки ефективної системи засобів корекції адиктивних проявів.

Перспективним напрямком дослідження є подальший аналіз особливостей формування та прояву інтернет-залежності, розробка засобів її діагностики та корекції.



Номер сторінки у виданні: 285

Повернутися до списку новин