Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

ВПЛИВ МОНІТОРИНГОВОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ НА РОЗВИТОК НОВИННИХ ІНТЕРНЕТ-ВИДАНЬ





Марушкіна Ірина, кандидат історичних наук, Львівський національний університет ім. Івана Франка, доцент                                                                                                                           

e-mail: golos_ira@i.ua                                                                                                                           

УДК 007:304:004.9                                                                                                                                  

Зміст журналістської праці сьогодні динамічно змінюється. Цифрові технології двояко впливають на цей процес. З одного боку, джерельна база новин розширюється завдяки використанню цифрових технологій. Разом з тим новинні стрічки переповненні так званим «інформаційним сміттям», що є пережитком епохи Web.01. Моніторингова журналістика – це позитивна тенденція в розвитку сучасної новинної журналістики, яка базується на вмінні журналіста працювати з джерельними та інфомарційними базами, творити новини не виходячи з офісу. В статті розкрито причини та наслідки зростання сегмента моніторингової новинної журналістики, простежено її впливи на структурні зміни в редакціях та характер праці журналістів на прикладі інтернет-видань Львова.                                                                                                                    

Ключові слова: моніторинг, копіпаст, копірайт, рерайт, моніторингова журналістика, новини.                                                                                                                             

THE INFLUENCE OF NEWS MONITORING ON ON-LINE NEWS JOURNALISM DEVELOPMENT                                                                                                                                                                                                                                          

Marushkina Iryna, PhD in History, Ivan Franko National University of Lviv, associate professor                                                                                                                                                                                                                                     

e-mail: golos_ira@i.ua                                                                                                                                                   

The meaning of journalistic work is dynamically changing today. Digital technologies make a diverse impact on this process. On the one hand, the news source base is expanding due to development of digital technologies. On the other hand, the news feeds are overflowed with data so-called «informational garbage», and this phenomenon might be considered as a relic of web01.era. Monitoring journalism is undoubtedly beneficial trend of modern news journalism, being based on journalistic skills of working with sources of information that allows to create news without leaving a workplace. Causes and consequences of monitoring news journalism growing, impact on structural changes in newsrooms and on journalistic work are covered in the article.              

Key words: monitoring, copypaste, copyright, re-write, monitoring journalism, news               

Одна із центральних дискусій, що відбувається сьогодні у середовищі українських інтернет-журналістів, є з’ясування того, який підхід до творення новин є більш продуктивний: копіпаст чи копірайт.

Суть цієї дискусії викладена редактором інтернет-видання «Наші гроші» Олексієм Шалайським у лекції «Копіпейст крутіший, ніж ексклюзив». Насправді, Шалайський відстоює протилежну тезу, а саме – цінність ексклюзивної журналістики, в тому числі і новинної.

«Я точно знаю, що люди, які займаються класичним копіпейстом – не додаючи до новини додаткової вартості, а просто трохи змінивши заголовок, – вони можуть зробити так, що цей сайт трохи буде відомим, можуть трохи заробити грошей, але не зможуть самі стати нормальними журналістами. Вони не отримають того, що мав би отримати журналіст. Гроші, славу. Копіпастери цього не вигрібають. ….Для журналістів-початківців копіпейст – це непогано. Але якщо журналіст не хоче самореалізовуватися, то він не журналіст. Людей-некопіпейстерів є відсотків 30, і тому всі вони дуже цінні. І їх справді можна назвати журналістами», – стверджує Шалайський [1].

За глибшого аналізу постановка проблеми «копіпаст чи копірайт» видається спрощеною і навіть дещо некоректною з позицій журналістської етики, адже і справді складно назвати журналістом людину, котра виконує механічну функцію копіювання текстів. До того ж копіпаст, який здійснюється людиною, є економічно невигідний редакціям, адже його ідеально заміняє, наприклад, функція RSS-експорту, що здійснюється автоматично без витрачання на це зусиль людини. Отож у чистому вигляді його практично журналісти не використовують.

У той же час дискусія «копіпаст vs копірайт» відображає важливі тенденції в розвитку сучасної журналістики, передусім – урізноманітнення методів виготовлення новинних повідомлень, а також свідчить про розширення джерельної бази їх написання.

Якщо раніше ні в кого не виникало сумніву, що журналістська праця є неповторним творчим процесом, то сьогодні володіння журналістом-новинником методами інтерпретації, перед усім рерайта, стають достатньо поширеним інструментом в його роботі поряд з умінням виготовлення ексклюзивних (авторських) новин.

Насправді глибинна суть цієї дискусії зводиться до того, чи варто визнавати новинні продукти, створені за допомогою методів інтерпретації, результатом журналістської праці чи ні. А сама дискусія віддзеркалює важливі зміни в технології підготовки новин у роботі інтернет-видань і не лише. І саме про ці зміни хотілось би поговорити докладніше.                                                                                                                 

Причини появи напряму моніторингової журналістики

Ще на початку 21 століття ні в кого не викликало сумніву, що головним постачальником новин в редакції, в тому числі і інтернет-виданнях, є репортер.

Як то кажуть, «журналіста годують ноги». Репортер відвідує різні заходи, в тому числі й пресконференції, він робить коментарі, він, у разі потреби, самостійно збирає інформацію в державних та інших структурах.

Сьогодні ж репортерська робота є лише одним із багатьох і далеко не головним способом отримання новинної ексклюзивної інформації, а в деяких редакціях новинних інтернет-видань, як от, наприклад, Кореспондент.нет (korrespondent.net), – репортерів взагалі немає. Джерелом написання новин у цьому разі служить інформація різноманітних інформаційних агентств, друкованих та інших видань. Журналісти Кореспондент.нет обробляють, аналізують та систематизують її, отримуючи на виході реально авторський інформаційний продукт.

Насправді в добу інформаційного суспільства не журналіст «бігає за новинами», а новини самі його шукають і приходять до нього.

Адже кожна поважна організація обов’язково має у своїй структурі прес- чи піар-службу, а в багатьох випадках – і перше, і друге одночасно. Вони не чекають, поки до них прийдуть журналісти, а масово закидають своїми повідомленнями редакції, розміщують інформацію про діяльність на власних інформаційних ресурсах, проводять різноманітні заходи тощо. Бо добре усвідомлюють, що важливо не те, ким ти є насправді, а те, як тебе сприймають люди.

Сприяє цьому також державна політика, скерована на інформаційну відкритість та прозорість діяльності органів влади, впровадження системи інформування органів влади про свою діяльність через інформаційні технології, так зване е-урядування.

Ще один важливий момент, який пояснює те, що репортерство втрачає свою актуальність у роботі новинних редакцій, це розвиток технічних засобів зв’язку.

Сьогодні, не виходячи з офісу, журналіст може спілкуватися з різними людьми навіть із закордону, брати участь у скайп-конференціях, переглянути важливі події чи прес-конференцію у відеоформаті чи прослухати їх аудіозапис, нарешті поспілкуватися з будь-ким у соціальних мережах.

Згадуваний вище Олекса Шалайський говорить: «Ексклюзивність – це не значить, що треба писати щодня якісь унікальні тексти. Є 5–7 типів ексклюзивності. Перший – контент. Другий – ексклюзивний підбір текстів. Зараз такий вал інформації, що читачі платять журналісту за те, щоб він зі ста новин вибрав для них правильні. А для цього треба мати мозок. Третій – коли копіпейстнуті тексти отримують додаткову вартість… Є ексклюзивність у подачі матеріалів. Сайтів мільярди, і виграє той, хто подає новину зручніше» [1].

Виходить, робити новини, і справді, здебільшого можна тільки на базі МОНІТОРИНГУ різноманітних джерел інформації, які сьогодні є у розпорядженні журналіста і яких з кожним днем стає дедалі більше, інтерпретуючи отриману інформацію, а отже, створюючи авторські, ексклюзивні новини або ж – «нову додаткову вартість».

Моніторингова новинна журналістика займає дедалі більший сегмент часу в роботі журналіста при підготовці новин, в той час як подієва (репортерська) журналістика якщо і не втрачає свою актуальність, то змінюється за своєю суттю.

Ця тенденція простежується не лише в роботі інтернет-ЗМІ. Так, на телебаченні часто буває достатньо відправити висвітлювати подію лише одного оператора, як то кажуть, «зняти картинку». Бо текст до неї у формі прес-релізу чи будь-якому іншому форматі «приходить» у редакцію сам і потребує лише переробки або ж інтерпретації.

Фантасти припускають, що в недалекому майбутньому на події будуть скеровуватися не репортери, а лише оператори на літаючих машинах, оснащених сучасними відеокамерами. Сюжети, які вони робитимуть, одразу ж транслюватимуться або виготовлятимуться вже у студійних умовах [3].

Можливо, й так….

Існування та розвиток моніторингової новинної журналістики диктує нові виклики і, як свідчить досвід, журналісти до відповіді на них не завжди готові.                   

Ніша моніторингової новинної журналістики

Отож, під моніторинговою новинною журналістикою слід розуміти авторську новинну журналістику, яка не передбачає обов’язкової участі журналіста у події, а базується на критичному аналізі бази інформаційних та інших джерел, яка є в розпорядженні журналіста.

Іншими словами, моніторингова новинна журналістика не є подієвою (репортажною) журналістикою. Втім вона в жодному разі не є і ніколи не буде тим, що зазвичай сьогодні називають «копіпастом» та «рерайтом».

Якщо залишатися в термінах дискурсу «копіпаст vs копірайт», то копіпаст – це діагноз для журналістів, які в умовах дуже насиченого інформаційного простору погодилися відігравати роль звичайних ретрансляторів чужих думок без критичного аналізу і переробки того, що вони ретранслюють.

Відомо, що навіть технічні вимоги пошукових систем в інтернеті вимагають, як мінімум, рерайта новинного джерела. Останнього дотримуються більшість тих інтернет-видань, котрі позиціонують себе як новинні. І навіть в оголошеннях про пошук співробітників деякі з них зазначають таку посаду, як рерайтер.

Однак у цьому разі виходить: перекажи новину своїми словами і ти вже не є копіпастер. Але рерайтер також не є й журналістом. Рерайт, або, іншими словами, – переказування новин, зроблених іншими, чи то піар-, чи прес-служба, чи поважне інформаційне агентство, не може бути завданням моніторингової новинної журналістики.

Наслідком тотального масового рерайту в роботі новинних інтернет-видань стало те, що стрічки новин переповнені маніпулятивними повідомленнями, істинний зміст яких залишився незбагненним ні для рерайтера, ні для редактора, який цю новину включив у стрічку і просто ретранслював. Негативний вплив рерайту простежується також у тому, що більшість новинних інформаційних продуктів (стрічок новин) подібні один до одного як сіамські близнюки.

Ще один негативний наслідок рерайту: дедалі частіше поважні інтернет-видання попадаються на так звані фейкові новини, адже у своїй роботі редакції не дотримуються головних критеріїв відбору новин: достовірність, повнота та оперативність, а керуються тільки читацьким попитом.

Рерайтерство не можна вважати моніторинговою новинною журналістикою, адже суттю є його є одна інтерпретація без жодного критичного аналізу чи систематизації. Іншими словами – рерайт не створює додаткової вартості.                               

Вплив моніторингової журналістики на роботу новинних редакцій

У структурі сучасних новинних інтернет-редакцій, як правило, сьогодні обов’язково є журналісти, які практично не відвідують жодних подій, а цілими днями просиджують біля моніторів комп’ютерів, здійснюючи аналіз різноманітних джерел інформації і на основі цього моніторингу вони шляхом аналізу й систематизації інформації виготовляють ексклюзивні (авторські) новини.

При цьому новини, які вони продукують, не є ні копіпастом, ні рерайтером, про котрі йшла мова вище. У роботі цих офісних журналістів-новинарів саме аналітична складова є домінантною. Адже як ми вже зазначили, навіть повідомлення іншого інформаційного агентства може слугувати джерелом для написання власної, ексклюзивної новини.

Однак, щоб вона з’явилася, необхідно виконати не лише аналітичну роботу, а й повний цикл методичних процедур, пов’язаних із творення новини як жанру: пошук в базах, підготовка коментарів, написання унікального тексту, творення беку та ін.

Саме ці журналісти сьогодні, поряд з репортерами, є справжніми копірайтерами в новинній журналістиці, тобто готують ексклюзивні (авторські) новини, хоч, як правило, їхні прізвища лишаються невідомі загалу.

Як це не парадоксально, попри те, що моніторингова журналістика вже давно стала важливою складовою новинної інтернет-журналістики, до сьогодні не існує офіційного визначення ні цьому напрямку, ні посаді, яку займають ці журналісти.

Не виключено, що так відбувається тому, що зміни, про які йшлося в цій статті, мають більш глобальний характер для всієї сучасної журналістики.                            

Моніторингова журналістика в роботі інтернет-видань Львова

Робота журналістів в інтернет-виданнях Львова якісно змінилася за останні п’ять років. Якщо на початках новинні інтернет-проекти, які створювалися у Львові, були цілком орієнтовані на збір ексклюзивної подієвої інформації, а відтак у їхніх редакціях серед журналістів більшість була репортерами, то сьогодні ситуація кардинально міняється – в редакціях більшість сьогодні складають ті журналісти, кого зазвичай сьогодні поки що називають випусковими редакторами або рерайтерами.

Інформація, яку нам вдалося отримати з розмов з редакторів ряду інтернет-видань Львова, лише підтверджує викладену вище тенденцію до збільшення обсягу, умовно кажучи, «офісної» роботи в роботі журналістів.

Так, наприклад, інтернет-проект «Наші гроші.Львів» (lviv.nashigroshi.org) повністю зорієнтований на журналістські розслідування, які, по-суті, є різновидом моніторингової журналістики. В проекті працює двоє журналістів, для яких основним джерелом інформації написання новин і статей є дані «Вісника державних закупівель», рішення судів, розпорядження органів державної влади та ін.

У штаті інтернет-видання «Варіанти» (varianty.net) є три журналісти, з яких лише один – виконує винятково обов’язки репортера і ще один журналіст займається рерайтом. Журналісти, окрім написання статей, також залучаються до виготовлення новин на базі моніторингу різноманітних джерел інформації, дотичних до їхньої головної спеціалізації, а також рерайту.

Інтернет-видання Захід.нет (zaxid.net) має в штаті чотирьох редакторів, які працюють над обробкою інформації, що надходить у редакцію в електронному вигляді, і лише двох репортерів.

Лише інтернет-видання ЗІК (zik.ua) зберігає значну кількість репортерів у своєму штаті – 5 у Львові та ще приблизно стільки ж – кореспонденти в районах Львівської області. Але разом з тим, як нам вдалося з’ясувати, в цьому виданні немає чіткого розмежування повноважень журналістів.

Отож, репортер, насправді, може займатися також і рерайтом, і моніторинговою журналістикою.

Така ситуація наочно відображається в характері новин, котрі продукуються новинними інтернет-виданнями.

Для прикладу, ми проаналізувати інформаційні стрічки цих видань за одну добу – 15 лютого 2013 року, п’ятниця. При цьому, у випадку Захід.нет і ЗІКу аналізувалася стрічки регіональних львівських новин, які за змістом, географією, а також за цільовою аудиторією, є аналогічною до інформаційного новинного продукту інтернет-видань «»Наші гроші.Львів» і «Варіанти». До ексклюзивних подієвих новин ми зараховували новини, зроблені репортерами цих видань з подій, котрі цього дня відбулися у Львові.

До моніторингових новин потрапили ексклюзивні новини, зроблені на базі аналізу електронних та друкованих джерел, ексклюзивні коментарі, а також новини, зроблені на базі прес-релізів з обов’язковим ексклюзивним бек-граундом.

До рерайту ми зараховували перероблені (інтерпретовані) редакціями прес-релізі та інші повідомлення інформаційного характеру, які, проте, не містять ексклюзивної інформації у формі довідки (бек-граунду) про передісторію цієї новини.

Проведений аналіз підтверджує тенденцію до збільшення інформаційного продукту, виготовленого способом рерайту та на базі моніторингу в більшості редакцій новинних інтернет-видань.

Разом з тим видання, що продукують загалом меншу кількість новин, але при цьому кількість ексклюзивних новин в їхніх стрічках є на рівні більш продуктивних видань, є не менш впливовими і відомими в порівнянні з останніми.

Копіпаст (copypaste, англ.) — функція комп’ютерних редакторів, яка дозволяє перенести фрагмент тексту (зображення, звуку) в інше місце.

Копірайт (сopyright, англ.) – захист авторського права. В цьому випадку вживається у сенсі авторська, ексклюзивна інформація

Рерайт – переказ чужого тексту своїми словами з точним збереженням змісту оригіналу



Номер сторінки у виданні: 110

Повернутися до списку новин