Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

ЕКОНОМІЧНА СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ І НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ УКРАЇНИ ТА В’ЄТНАМУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ





Сущенко, Алла, магістр журналістики, Університет «Україна», кафедра сучасних інженерних технологій, викладач

Розглянуто історію розвитку взаємовідносин між Україною та Соціалістичною Республікою В’єтнам. Показано, що наявність значної договірно-правової бази та великий обсяг взаємної торгівлі дозволяють оптимістично оцінювати майбутнє українсько-в,єтнамських відносин. Відмічається продовження системної трансформації суспільно-економічної системи В’єтнаму в умовах переходу до ринкових відносин. Підкреслено, що становлення зон високих технологій, технопарків та інших інноваційних

структур для В’єтнаму має дуже велике значення в подальшому розвитку секторів народного господарства країни. Розвиток високих технологій призводить до досягнення низки соціально-економічних ефектів. Проведено аналіз концепції науково-технологічного розвитку та державних програм В’єтнаму в цій галузі до 2016 р.

Ключові слова: Україна, В’єтнам, кооперація, інноваційна політика, економічна стратегія, науковий і технологічний розвиток, високі технології, соціально-технологічні комунікації.

 

ECONOMIC DEVELOPMENT STRATEGY AND SCIENCE — TECHNOLOGICAL COMMUNICATION WITH UKRAINE AND YETNAMU IN MODERN CONDITIONS

 

Sushchenko, Alla, Master of Journalism, University «Ukraine», Department of modern engineering technology,

The history of relations between Ukraine and the Socialist Republic of Vietnam is reviewed. It is shown that the presence of a significant contractual legal framework and a large volume of bilateral trade are positive signs for the future of Ukrainian-Vietnamese relationship. It is noted that systemic transformation of Vietnamese socioeconomic system is continued in course of the transition to a market economy. It is emphasized that the establishment of high technology areas, technological clusters, and other innovative structures in Vietnam is very important for the further development of the national economy. The development of high technologies results in a number of socio-economic effects. Vietnamese concept of scientific and technological development and government programs in this area till 2016 is analyzed.

Key words: Ukraine, Vietnam, cooperation, innovation policy, economic strategy, scientific and technological development, high technologies, socio-technologies communications.

 

Інноваційна політика держави залежить від сформованої національної інноваційної спроможності, процес формування якої дуже тривалий і залежить від багатьох чинників. На сьогоднішній день Україну та В’єтнам пов’язують традиційно дружні відносини, початок яких припадає ще на часи Радянського Союзу. У перемогу в’єтнамського народу у боротьбі за єдність і незалежність, по воєнну відбудову цієї держави суттєвий внесок зробили представники українського народу, в тому числі і науковці, освітяни, фахівці-виробничники. У В’єтнамі — країні, яка виступає в цій науковій роботі об’єктом дослідження по розвитку новітніх технологій, на державному рівні приділяється увага проблемам використання світового досвіду наукових досліджень з метою випереджаючого розвитку наукомістких галузей, формування сектора інноваційного підприємництва.

Історія розвитку взаємовідносин між Україною і СРВ. Після проголошення незалежності України 27 грудня 1991 р. В’єтнам визнав нашу державу. Дипломатичні відносини між двома країнами було встановлено 23 січня 1992 р. У 1993 р. розпочало свою діяльність Посольство СРВ в Україні. Посольство України у В’єтнамі було започатковано у 1997 р.

Пріоритети українсько-в’єтнамських відносин було визначено у вересні 1992 р. під час зустрічі у Нью-Йорку міністрів закордонних справ двох держав. У 1993–1994 рр. відбулися обміни візитами на рівні глав зовнішньополітичних відомств України та В’єтнаму, у рамках яких було підписано низку важливих двосторонніх угод. У червні 1994 р. Україну відвідав Прем’єр-міністр СРВ Во Ван Кіст. Одним із важливих результатів того візиту стало створення Міжурядової українсько-в’єтнамської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва (МУВК).

Початок відносинам на найвищому рівні поклав державний візит Президента України Л.Кучми до В’єтнаму 7–9 квітня 1996 р. Під час візиту відбулися переговори на високому рівні: зустріч з Президентом СРВ Ле Дик Анем, Головою Національної Асамблеї Нонг Дик Манем, Прем’єр-міністром Во Ван Кістом. Підписано основоположний двосторонній документ «Договір про принципи відносин між Україною та СРВ». Укладені три міжурядові угоди.

У квітні 2000 р. з державним візитом в Україні перебував Президент СРВ Чан Дик Ліонг. Візит завершився укладанням низки міжурядових та міжвідомчих документів.

25–27 березня 2011 р. відбувся державний візит до СРВ Президента України В.Ф. Януковича, що став основною подією останього десятиріччя у двосторонніх відносинах між двома країнами. У рамках візиту глава Української держави провів зустріч та переговори з Президентом СРВ Нгуєн Мінь Чієтом, зустрівся з Прем’єр-міністром В’єтнаму Нгуєн Тан Зунгом та Президентом Національних Зборів, Генеральним Секретарем Комуністичної Партії В’єтнаму Нгуєн Фу Чонгом. Президент України виступив на українсько-в’єтнамському бізнес-форумі, в якому також брав участь Президент СРВ.

Головним підсумком візиту стало підписання президентами України та Соціалістичної Республіки В’єтнам Спільної заяви щодо розвитку всебічного співробітництва та партнерства України та В’єтнаму, в якій окреслюються основні напрями, форми і механізми подальшої взаємодії з широкого кола двосторонніх та міжнародних питань. Документом визначено пріоритети співробітництва між Україною та СРВ.

27 березня 201 р. під час саміту з питань ядерної безпеки (Сеул, Республіка Корея, 26–28 березня 2012 р.) відбулася зустріч Президента України В.Ф. Януковича з Президентом Соціалістичної Республіки В’єтнам Чионг Тан Шангом.

Оцінюючи співробітництво України та В’єтнаму слід зазначити, що наявність значної договірно-правової бази та взаємна торгівля у понад 150–200 млн дол. низку років поспіль дозволяють оптимістично оцінювати майбутнє українсько-в’єтнамських відносин, для яких характерні відсутність принципових політичних розбіжностей і налаштованість на послідовний розвиток відносин дружби і взаємовигідного партнерства.

Україна активно розширює та поглиблює науково-технічне співробітництво з країнами далекого та близького зарубіжжя шляхом спільних міждержавних проектів у сфері інформаційних технологій та технологічного трансферу.

Діяльність України у сфері трансферу технологічних комунікацій направлена на реалізацію оперативного забезпечення необхідною науково-технічною інформацією та актуальними рішеннями для потенціальних інвесторів, споживачів наукомістких технологій, виробників, а також направлена на сприяння розвитку партнерських відносин України із міжнародним співтовариством.

Соціалістична Республіка В’єтнам входить до складу перспективних азіатських партнерів України. Розвиток повномасштабного співробітництва із СРВ є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТР) та відповідає національним інтересам обох держав. Україна та В’єтнам мають деякі спільні пріоритети розвитку науки та економіки, й тому наші країни можуть ефективно співробітничати в цих напрямках. Розвиток партнерства в науково-технічній сфері розглядається у СРВ та Україні як один із стратегічних напрямів подальшого співробітництва.  

За результатами ХІІІ спільного засідання міжурядової українсько-в’єтнамської комісії з питань торгово-економічного та науково-технічного співробітництва, що відбулося у м. Хошиміні 8 жовтня 2012 р. було підписано ряд договорів та досягнуто домовленості щодо двостороннього співробітництва в торговій, промисловій, гірничодобувній, енергетичній, медичній та фармацевтичній, сільськогосподарській та транспортній сферах.

Сторони провели консультації щодо створення спільної Робочої консультативної групи експертів з вивчення перспектив укладення Угоди про вільну торгівлю. В ході заходу також була досягнута домовленість про сприяння участі українських підприємств і організацій в реалізації спільних проектів у В’єтнамі в галузі металургії, суднобудування та енергетики. Разом з цим українська сторона висловила готовність взяти участь, зокрема, в проекті будівництва у В’єтнамі першої гідроакумулюючої електростанції.

Для України стрімкий, починаючи з середини 1990-х років, розвиток В’єтнаму й слідування ринковим принципам економіки, в яких почала працювати країна, викликає захоплення та зацікавленість у спільному плідному, довготривалому співробітництві, що буде корисним для обох наших країн.

29 вересня 2014 р. у м. Ханой відбувся черговий з’їзд Товариства дружби «В’єтнам — Україна», на якому були підбиті підсумки співпраці за останні п’ять років і схвалені плани діяльності до 2019 р. [1].

Економічна стратегія В’єтнаму. Економічна стратегія В’єтнаму на початку ХХІ століття націлена на продовження індустріалізації і модернізації в умовах переходу до розвитку інформаційних технологій. Це стало можливим на основі досягнутих високих результатів політики Дой Мой, ефективної участі країни в міжнародних торговельно-економічних відносинах. Зовнішній фактор розвитку стає визначальним при переході СРВ на інноваційну модель в ХХІ столітті [2–5]. Тому потрібен новий концептуальний підхід до розробки загальної стратегії розвитку країни та стратегічних орієнтувань розвитку науково-технологічних комунікацій між нашими країнами у сфері високих технологій.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють останні десятиліття ХХ і початок ХХІ ст., коли почалася і успішно продовжується системна трансформація суспільно-економічної системи В’єтнаму в умовах переходу до ринкових відносин. Національна концепція соціалістичної товарної економіки, як показав досвід В’єтнаму, цілком вписується в загальні закономірності перехідного періоду, хоча має певні відмінності від теорії та практики переходу постсоціалістичних країн Східної Європи.

Разом з тим стратегічні орієнтири розвитку науки та техніки СРВ на урядовому рівні відповідають цілям і завданням розвитку у країні високих технологій. Високі темпи соціально-економічного розвитку В’єтнаму, який на сьогодні входить до числа країн Південно-Східної Азії, що найбільш динамічно розвиваються, викликають велику зацікавленість спеціалістів і підприємств СРВ у науково-технічних розробках українських вчених у сфері високих технологій. В’єтнам може стати реальним споживачем розробок українських учених у зв’язку з високими темпами та обсягами модернізації виробництва.

Діалог на вищому рівні між Україною та В’єтнамом набирає силу. План розвитку взаємовідносин наших країн здійснюватиметься на основі таких позицій [6]:

– підтримка тісних контактів для здійснення своєчасного обміну думками з найважливіших питань;

– активізація взаємодії в міжнародних і регіональних справах через подібність і близкість підходів двох країн до актуальних питань.

Слід підкреслити, що становлення зон високих технологій, технопарків та інших інноваційних структур для В’єтнаму має дуже велике значення в подальшому розвитку секторів народного господарства країни. Розвиток високих технологій визначається тим, що в процесі еволюції та структурних змін в економіці країни, як свідчить світовий досвід, досягається низка со ціальноекономічних ефектів, серед яких є такі [7–9]:

– створюються матеріально-технічна, фінансова, інформаційна та соціально-культурна бази для становлення, розвитку, підтримки та підготовки до самостійної діяльності фірм-клієнтів;

– створюються нові робочі місця;

– створюються нові технології;

– створюється комерційний продукт;

– забезпечується економічне відродження регіонів;

– створюються нові види виробництва;

– залучаються інвестиції з інших регіонів та із-за кордону;

– підвищується підприємницька культура населення регіону;

– відбувається комерціалізація фундументальних наукових знань, відкриттів, винаходів;

– забезпечується структурна перебудова економіки регіонів.

Роблячи акцент на розвиток у СРВ зон високих технологій, уряд В’єтнаму тим самим доводить, що обирає шлях соціально-технологічного розвитку. Необхідно відзначити, що зони високих технологій, фактично, є механізмами прискорення становлення та розвитку наукомісткого підприємництва та можуть стати такими і у випадку СРВ. Ці структури, які посередньо народжують бізнес, є генераторами бізнесу у сфері науки та високих технологій. Їх ефективність значною мірою визначається їх правильним використанням.

Головне призначення зони високих технологій у контексті сучасних економічних пріоритетів СРВ полягає в початковій підтримці малого, переважно інноваційного малого підприємництва, допомозі «укритим» підприємцям, які бажають, але не мають можливості почати власну діяльність. «Інкубаторні» програми, які реалізують за допомогою зон високих технологій, — це ідея повного забезпечення малих інноваційних фірм усім необхідним для інноваційної діяльності.

Зони високих технологій через згадане вище повинні мати вельми кваліфіковані команди фахівців, які знають, вміють та можуть допомогти тим клієнтам, які звернулися в зону з проханням про вселення під її «дах» і довірилися їй. Нарешті, зони високих технологій повинні мати фінансову можливість підтримки підприємців-початківців у науково-технічній сфері [10; 11].

Важливо розуміти, що в зонах високих технологій створюються технології та послуги, орієнтовані як на довгострокову перспективу впровадження та реалізації, так і на ринок споживача та на поточні сьогоденні проблеми.

Таким чином, зона високих технологій — це зона технологічних комунікацій, створення, і продажу нових технологій, технічних виробів, матеріалів і послуг. У цьому й полягає головне завдання зони високих технологій та її відмінність від інших суб’єктів інноваційної діяльності.

Аналіз концепції науково-технологічного розвитку В’єтнаму до 2016р. У В’єтнамі на сьогоднішній день діють такі державні програми науково-технологічного розвитку [11; 12; 13]:

Програма оновлення технології в основних галузях виробництва, включаючи машинобудування, хімічну промисловість, енергетику, телекомунікації та інші інфраструктурні галузі. Розробка таких перспективних тем, як екологія, ядерна енергетика;

Програма розвитку сільських та гірських районів. Ця програма переслідувала мету сприяти збільшенню сільськогосподарського виробництва. З упровадженням у сільськогосподарське виробництво нових досягнень науки і техніки повинна бути підвищена роль сільської економіки в забезпеченні країни продовольством, полегшена проблема внутрішньої міграції надлишковості сільського населення, переселення людей з села в місто;

Програма охорони навколишнього середовища та екологічної безпеки. Ця програма мала величезне значення для збереження здоров’я в’єтнамських жителів;

Програма підвищення якості продукції. Шляхом суцільного поліпшення технологічної дисципліни необхідно досягти підвищення якості продукції, що випускається з тим, щоб успішно конкурувати в’єтнамськими товарами на зовнішніх ринках.

Програма розвитку гуманітарних та суспільних наук. Ця програма має за мету розробити глибоко обґрунтовану концепцію поновлення економічної та суспільно-політичної політики держави, покращити управління багатоукладною ринковою економікою, розвитку національної культури та мистецтва.

Висновки та перспективи для подальших досліджень. На відміну від стратегії, затвердженої в 1996 р. на п’ять років, середньострокова стратегія розвитку В’єтнаму на наступні 20 років містить конкретні заходи щодо механізму реалізації, включаючи поєднання державного регулювання з розвитком ринкових методів, наданням платних послуг.

Напрямами подальших досліджень мають бути обгрунтування науково-дослідної революції, аналіз інноваційної діяльності, нормативно-правової бази щодо комерціалізації технологій та розвитку ринків СРВ, плани перспективного співробітництва у сфері науково-технологічних комунікацій між Україною та В’єтнамом.



Номер сторінки у виданні: 88

Повернутися до списку новин