Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

ЕТНІЧНІ СТЕРЕОТИПИ В УЯВЛЕННІ СТУДЕНТІВ-УКРАЇНЦІВ М. ЛУЦЬКА





Чагарна Світлана, кандидат психологічних наук, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, кафедра практичної психології та безпеки життєдіяльності,

доцент,

e-mail: svitlanaroyuk@rambler.ru

Анотація

Статтю присвячено проблемі етнічних стереотипів у студентів-українців гуманітарного напряму освіти м. Луцька. Зазначено, що етнічний стереотип — це узагальнений, емоційно-насичений образ етнічної групи або її представників, що створений історичною практикою міжетнічних стосунків. Теоретичне та емпіричне вивчення етностереотипу, як соціально-психологічного феномену являє неабияку цінність для практичного вирішення питань регулювання міжетнічних відносин, прогнозу їх розвитку та можливості попередження, запобігання виникнення конфліктної взаємодії як усередині етнічної спільноти, так і між представниками різних національностей. Аналіз вітчизняної та за рубіжної літератури показав, що більшість авторів поділяють етнічні стереотипи на два види: автостереотипи (думки, судження, оцінки, що відносять до цієї спільноти її представники) та гетеростереотипи (сукупність оціночних суджень про інші народи). Емпіричне дослідження етнічних стереотипів у студентів-українців гуманітарного напрямку навчання (етнопсихологічний опитувальник Н. Крюкової, методична розробка С. Рижової та Г. Солдатової «Типи етнічної ідентичності») дозволило виявити наступні результати: зазвичай студенти-українці розмовляють рідною мовою; українці (автостереотип) сприймаються як гостинні, дружелюбні, доброзичливі, щирі, щедрі, привітні, заздрісні, конформні та чванливі; росіяни (гетеростереотип) сприймаються як комунікабельні, гордовиті, жадібні, «наглі», самовпевнені, наполегливі, ненаситні та залежні від алкоголю; для студентів-гуманітаріїв характерним є високий рівень вираження позитивної етнічної ідентичності по відношенню до власної та інших етнічних груп.

Ключові слова: стереотип, етнічний стереотип, автостереотип, гетеростереотип, українці, росіяни, мова, народні звичаї, народні традиції, національні особливості.

 

ETHNIC STEREOTYPES NOTIONS OF UKRAINIAN STUDENTS IN LUTSK

Chaharna, Svitlana, Candidate of psychological sciences, Lesia Ukrainka Eastern European National University, Associate professor, Practical psychology and life safety department,

svitlanaroyuk@rambler.ru

Summary

The article deals with the problem of ethnic stereotypes of Ukrainian students of humanities in Lutsk. It is indicated that ethnic stereotype is a generalized, emotionally saturated image of an ethnic group or its representatives, which has been created by the historical practice of interethnic relations. Theoretical and empirical study of ethnic stereotypes as social and psychological phenomenon is of great value for practical issues of interethnic relations regulation, prognosis of development and prevention opportunities, and prevention of conflict interaction both within ethnic communities and among people of different nationalities. Analysis of Ukrainian and foreign literature showed that most authors divide ethnic stereotypes into two types: auto stereotypes (thoughts, opinions, ratings that are referred to this category by the representatives of a certain community) and hetero stereotypes (set of value judgments about other people). Empirical research of ethnic stereotypes of Ukrainian students of humanitarian education (ethno psychological questionnaire by N. Kriukova, methodological workout by S. Ryzhova and H. Soldatova «Types of ethnic identity») revealed the following results: usually Ukrainian students speak their native language; Ukrainians (auto stereotype) are seen as hospitable, friendly, kind, sincere, welcome, envious, conformal and conceited; Russians (hetero stereotype) are perceived as sociable, arrogant, greedy, impudent, arrogant, pushy, insatiable and addicted to alcohol; students of humanities typically have good positive expression of ethnic identity in relation to their own and other ethnic groups.

Key words: stereotype, ethnic stereotype, auto stereotype, hetero stereotype, Ukrainianіs, Russians, language, folk customs, traditions, national characteristics.

Етнічні стереотипи часто виникають в умовах обмеженої інформації про об’єкт, тому можуть бути помилковими та виконувати консервативну, а іноді й реакційну роль, формуючи хибне та певною мірою упереджене знання і ставлення, серйозно деформуючи процес міжособистісної взаємодії як між представниками однієї етнічної спільноти, так і між різними етносами. З урахуванням того, що Україна є поліетнічною країною і в процесі навчання у вищому навчальному закладі особливо активно відбувається формування етностереотипів, то ретельне вивчення етнічних стереотипів студентів набуває неабиякої теоретичної і практичної значущості.

Проблематика етнічних стереотипів та процесу стереотипізації достатньо розкрита як вітчизняними, так і зарубіжними ученими (С. Арутюнов, Н. Бахарєва, А. Бороноєв, К. Брейлі, Ю. Бромлей, О. Васильченко, І. Данилюк, Д. Кац, О. Кульчицький, У. Ліпман, А. Льовочкіна, Г. Олпорт, Л. Орбан-Лембрик, В. Павленко, М. Пірен, Ю. Платонов, Ю. Сілецький, Г. Солдатова, Т. Стефаненко, С. Тагліна, Т.Федотова та інші). Науковці неодноразово зазначають, що ґрунтовне вивчення етностереотипів, як соціально-психологічних феноменів являє неабияку цінність для практичного вирішення питань регулювання міжетнічних відносин, прогнозу їх розвитку та можливості попередження, запобігання виникненню конфліктної взаємодії як усередині етнічної спільноти, так і між представниками різних національностей.

Ґрунтуючись на теоретичних підходах етнологічної, соціологічної, психологічної та етнопсихологічної літератури, ми аналізуватимемо стереотип як соціально-психологічний феномен, що розглядається як стандартизований, спрощений та емоційно забарвлений образ будь-якого явища дійсності, що склався у свідомості людей, і який поєднує в собі елементи опису, оцінки і розпорядження, котрі приписуються йому (певному явищу) суб’єктивно.

Проведена нами теоретична розвідка щодо сутності та специфіки етнічних стереотипів (зміст, види, структура та функції), а також етностереотипів українців дозволяє визначити етнічний стереотип як узагальнений, емоційно-насичений образ етнічної групи або її представників, що створений історичною практикою міжетнічних стосунків. Більшість вітчизняних та зарубіжних авторів зазначають, що етнічні стереотипи слід поділяти на два види [1–4; 6; 7]:

1 – автостереотипи (думки, судження, оцінки, що відносять до цієї спільноти її представники).

Виникнення автостереотипів пов’язане з розвитком етнічної самосвідомості, усвідомлення приналежності до певної етнічної групи. Почуття спільності, що притаманне будь-якій етнічній групі, виражається формуванням своєрідного «ми-почуття», яке фіксує усвідомлення особливостей власної групи та несхожість з нею інших груп і є механізмом виникнення автостереотипів. Автостереотипи – це, як правило, комплекс позитивних оцінок;

2 – гетеростереотипи (сукупність оціночних суджень про інші народи), можуть бути як позитивними, так і негативними, залежно від історичного досвіду взаємодії певних народів. При цьому Н. Лебедєва виділила ряд факторів, що впливають на формування гетеростереотипів [3]: образ держави, політичних взаємовідносин між державами; образ діючих політиків; образ народу; рівень освіти та інтелектуального розвитку; первинний досвід спілкування, взаємодії з якою-небудь групою; умови та особливості соціалізації людини.

У своєму дослідженні ми поставили мету емпірично вивчити етнічні стереотипи у студентівукраїнців гуманітарного напряму освіти м. Луцька. Вибіркову сукупність складали 120 студентів-українців (17–21 років) вищих навчальних закладів (м. Луцьк).

Ми поставили перед собою завдання, проаналізувати психологічну літературу з теми дослідження та підібрати ті методи і методики, які допоможуть розкрити особливості етнічних стереотипів студентської молоді. Серед основних методів ми використовували такі як спостереження, бесіду, тестування.

Наше дослідження було спрямоване на діагностику етнічних стереотипів студентів-українців гуманітарного напрямку навчання м. Луцьк. Для цього ми використовували такі методики, як етнопсихологічний опитувальник Н. Крюкової [12, с. 66–70]; методична розробка С. Рижової та Г. Солдатової «Типи етнічної ідентичності» [11, с. 74–75]).

Результати діагностики проблеми стереотипізації за етнопсихологічним опитувальником Н. Крю кової за першим розділом методики — питання про мову, засвідчили:

– для абсолютної більшості досліджуваних (100%) характерне вільне володіння, читання та письмо рідною мовою;

– 80% досліджуваних вдома переважно розмовляють рідною мовою і лише 20% — здебільшого рідною мовою;

– спілкуючись з друзями, знайомими власної національності в навчальному закладі та в інших місцях 82,5% досліджуваних розмовляють лише рідною мовою, 15% — здебільшого рідною мовою і 2,5% – однаковою мірою рідною та іноземною мовами;

– за умови, коли в колективі люди однієї національності розмовляють рідною мовою, а решта їх не розуміє, 52,5% досліджуваних дратуються, оскільки вони погоджуються з думкою, що в багато-національному колективі потрібно розмовляти доступною (зрозумілою для інших) для всіх мовою, у 22,5% опитаних також виникає роздратування, хоча вони погоджуються з думкою, що люди мають право розмовляти рідною державною мовою де завгодно і коли завгодно.

Відповідно до другого розділу етнопсихологічного опитувальника – народні звичаї та традиції – виявлено таке:

– 77,5% досліджуваних полюбляють однаковою мірою пісні й танці як національні, так і зарубіжні, 15% віддають перевагу пісням й танцям власної країни, 7,5% респондентів полюбляють закордонні пісні;

– з необхідністю збільшення випуску книг про історичне минуле власного народу погоджуються 77,5% досліджуваних, 17,5% — підтримують наявну (актуальну) ситуацією в книгодрукуванні, 5% — не визначилися по цій позиції;

– отримати обов’язкову згоду батьків при одруженні відзначають 52,5% досліджуваних, швидше не обов’язково — 32,5%, не обов’язково — 10%, 5% — не можуть дати чітку відповідь;

– сучасний стиль для власного весільного вбранням обрали 57,5% досліджуваних, 35% – сучасний стиль з елементами національного вбрання, 5% — національний одяг з елементами сучасного стилю і 2,5% опитаним важко відповісти.

Обчислення групових показників третього розділу етнопсихологічного опитувальника — національні особливості — дозволило нам з’ясувати, що:

– головним при визначенні національності людини для більшості досліджуваних (67,5%) є національність батьків, 17,5% респонденті відзначають місце або країну проживання, 2,5% — власне бажання;

– щодо ознак, які відрізняють представників інших національностей, то 35,6% респондентів відзначають культурні традиції, звичаї; 20,2% — риси характеру, психологічні особливості; 18,3% — зовнішній вигляд; 13,5% — особливості поведінки та 11,5% опитаних вказують на вірування;

– серед ознак, які зближують з людьми власної національності, 28,6% досліджуваних вказують на народні звичаї, обряди, культуру, 22,3% виділяють спільне історичне минуле, 21,7% — рідну мову, 8% — релігію, 7,1% — риси характеру, психологію, 3,6% — зовнішній вигляд та родинні зв’язки, спільну поведінку, 0,9% опитаних стверджують, що їх ніщо не зближує.

Ще одним аспектом нашого дослідження було виявлення автостереотипів та гетеростеретипів.

Так, етнопсихологічний опитувальник Н. Крюкової допоміг нам виявити, що серед цінних рис характеру українців 25% студентської молоді відзначають таку рису, як гостинність; 11,8% — дружелюбність; 10,5% — доброзичливість; 7,9% — щирість та щедрість, 5,3% — привітність, 2,6% — роту (добродушність), миролюбність, відкритість, працьовитість, патріотизм, скромність, 1,3% — чуйність, патріотизм, честолюбність, оптимізм, спільність (спільне історичне минуле), співучасність, привітність та відвертість. Вивчаючи риси характеру українців, які не подобаються досліджуваним, ми з’ясували, що 13,2% респондентів відзначили таку рису як пасивність, 11,3% — заздрість, 7,5% «швидко опускають руки», 5,7% — легку піддатливість зовнішньому впливу, конформність, боязливість та чванливість.

Серед найбільш цінних рис характеру росіян 10,9% респондентів відмітили патріотичність; 6,5% — впевненість, наполегливість, дружелюбність, гостинність; 2,2% — привітність, щирість, комунікабельність (балакучість), безпосередність, цілеспрямованість, наполегливість (у праці), кмітливість, справедливість, співучість. Не подобаються досліджуваним у характері росіян: «наглість» (14,3%), скупість (8,9%), грубість, гордість (7,1%), пияцтво (5,4%), ненаситність, нахабство (3,6%).

За допомогою методичної розробки С. Рижової та Г. Солдатової «Типи етнічної ідентичності» ми виявили, що переважаючим типом ідентичності є норма, тобто позитивна етнічна ідентичність (14,6 бала, за ключем методики відповідає високому рівню вираження). Особистостям із «нормальною» етнічною ідентичністю властива природна перевага власних етнокультурних цінностей, що розглядається як початковий ступінь етноцентризму, коли прагнення до позитивної етнічної ідентичності є необхідною умовою збереження цілісності та неповторності етнічної спільності в етно-культурному різноманітті світу.

На середньому рівні вираження знаходяться такі типи ідентичності:

– «національний фанатизм» (9,4 бала), який може проявлятись у готовності йти на будь-які дії заради відстоювання етнічних інтересів власної країни (навіть якщо ці інтереси не чітко або не правильно усвідомлюються, трактуються), аж до етнічних «чисток», відмови у праві користування ресурсами та соціальними привілеями іншим народам, визнання пріоритету етнічних прав народу над правами людини, виправдання будь-яких жертв у боротьбі за благополуччя свого народу;

– етнічна індиферентність (9,4 бала) виявляється у байдужості до своєї етнічності, до можливостей її підтримки та розвитку;

– етноегоїзм (8,4 бала), як лояльний вигляд гіперідентичності, може проявлятись у нешкідливій формі на вербальному рівні, як результат сприйняття через призму конструкту «мій народ», але може й припускати, наприклад, напруженість і роздратування у спілкуванні з представниками інших етнічних груп, або визнання за своїм народом права вирішувати проблеми за «чужий» рахунок;

– етноізоляціонізм (7,7 бала) проявлятись в переконаності переваги свого народу, у визнанні необхідності «очищення» національної культури, негативному ставленні до шлюбів між особами різної національності, ксенофобії тощо.

Низькому рівню вираження відповідає такий тип ідентичності, як етнонігілізм (6 балів), що проявляється у небажанні підтримувати власні етнокультурні цінності, у відчутті етнічної неповноцінності, ущемленні, соромі за представників свого етносу.

Висновки. Емпіричне дослідження етнічних стереотипів у студентів-українців гуманітарного напряму навчання дозволило узагальнити таке:

– у спілкуванні з особами власної національності, в позаурочний час з викладачами, у спілкуванні з друзями й знайомими, перебуваючи вдома, спілкуючись із незнайомими особами в громадських місцях зазвичай розмовляють рідною мовою – українською;

– прослідковується тенденція негативного ставлення до осіб, які не розмовляють рідною державною мовою чи не розуміють її в середовищі людей власної національності;

– поважають історичне минуле, надають перевагу національним пісням й танцям, підтримують закордонне мистецтво, у весільних обрядах та звичаях надають перевагу сучасним модним тенденціям;

– українці (автостереотип) сприймаються як: гостинні, дружелюбні, доброзичливі, пасивні, щирі, щедрі, заздрісні, привітні, як такі, що «швидко опускають руки» та піддаються зовнішньому впливові, боязливі, конформні та чванливі.

– росіяни (гетеростереотип) сприймаються як: комунікабельні, гостинні, дружелюбні, гордовиті, жадібні, «наглі», самовпевнені, наполегливі, ненаситні та залежні від алкоголю;

– для студентів-гуманітаріїв характерний високий рівень вираження позитивної етнічної ідентичності щодо власної та інших етнічних груп, який дозволяє розглядати її, з одного боку, як умову самостійного і стабільного існування етнічної групи, з іншого – як умову мирної міжкультурної взаємодії в поліетнічному світі. 



Номер сторінки у виданні: 39

Повернутися до списку новин