Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

ФУНКЦІЇ ПРЕСИ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ МЕДІАСИСТЕМИ





Парубець Олена, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Київ, Україна), Інститут журналістики, аспірантка,

е-mail: alena_konovalova_@ukr.net

Анотація

У статті зосереджено увагу на основних функціях ЗМІ. Розглядаються особливості функцій преси, спектр теоретичних підходів до їх вивчення, моделі та класифікації. Соціальний, політичний, економічний, культурний контекст визначає трансформацію функцій преси на різних етапах розвитку ЗМІ. Інформаційні потреби суспільства коригують об’єктивні основи журналістських функцій. Аналізуються механізми реалізації функцій у масово-інформаційному процесі. Позначаються тенденції розвитку сучасної періодичної преси з урахуванням соціокультурних та технологічних реалій, які призводять до переформатування функцій друкованих видань. Метою статті є виклад основних положень про функції преси, порівняння та теоретичне осмислення функцій в історичній динаміці з урахуванням нового інформаційного середовища.

Ключові слова: функції ЗМІ, функції преси, гейткіпер, гейтоупенер, функція формування порядку денного.

 

PRESS FUNCTIONS IN THE TRANSFORMATION OF MEDIA SYSTEMS

Parubets, Оlena, Kyiv National Taras Shevchenko University (Kyiv, Ukraine), Journalism Institute, PhD student,

е-mail: alena_konovalova_@ukr.net

Summary

In the article we focus on the main functions of mass media. We analyse the peculiarities of the functions of press, spectrum of theoretical approaches to study them, models and classification. Social, political, economical and cultural contexts determine the transformation of the functions of press at the different levels of the development of mass media. Informational needs of the society adjust the object basis for journalists functions. The mechanisms to realise the functions in mass informational process. The tendencies for the development of modern periodicals taking into consideration the socio cultural and technological realities, that result into reorganisation of the function of the printed press. The aim of the article is the presentation of the main points on the functions of press, comparison and the theoretical understanding of the functions in the historical dynamics taking into consideration the new informational environment.

Key words: functions of mass media, functions of press, gatekeeper, gateopener, agenda-setting function.

 

Медіасистема як складова соціального функціонування суспільства забезпечує відображення різноманітних аспектів, реалій, конфліктів та суперечностей життя соціуму. В термінологічному апараті теорії журналістики важливе місце посідає питання про функції засобів масової інформації. Комплекс функцій преси позначає спектр її завдань та способи функціонування у медіасистемі. У науковій літературі представлено цілу низку теоретичних моделей та класифікацій функцій ЗМІ. Продовження дискусії з цієї теми зумовлене сучасними тенденціями розвитку соціуму та медіа системи, тому поняття функцій преси вимагають концептуалізації з урахуванням реалій початку XXI ст. Сьогодні функції ЗМІ переформатовуються та набувають нового значення в умовах розвитку інформаційного суспільства. Ця обставина актуалізує дослідження функцій сучасної преси.

Аналіз джерел засвідчив розмаїття підходів до визначення ролі, місця та значення поняття функцій ЗМІ. Питання функцій журналістики цікавило багатьох теоретиків, серед яких варто згадати українських вчених В. Владимирова, О. Гриценка, М. Житарюка, І. Михайлина, А. Москаленка, В. Шкляра та інших. Зарубіжні теорії преси також не оминули проблему функцій. Найпомітнішими у цьому контексті є дослідження таких авторів, як А. Алтунян, Р. Блюм, Ф. Бонд, О. Вартанова, Д. Галтунг, Д. Ласвелл, Н. Луман, Б. Місонжников, Ф. Сіберт, Е. Перс, Т. Пітерсон, К. Райт, В. Хаґеманн, Дж. Хартлі, В. Шрам та ін.

Таким чином, у науковій літературі пропонуються різноманітні трактування та класифікації функ цій ЗМІ, у тому числі з урахуванням нового медіасередовища, але робіт, де аналізуються функції сучасних друкованих видань, вкрай недостатньо.

Мета і завдання дослідження. Аналіз та обґрунтування функцій сучасної періодичної преси в умовах трансформації медіасистеми.

Для реалізації мети та завдання дослідження було використано комплекс методів. Аналіз літературних джерел дозволив визначити основні положення теорії журналістики, присвячені функціям преси. За допомогою діалектичного методу вивчалися трансформація функцій ЗМІ, журналістської діяльності та періодичної преси на різних етапах історичного розвитку. Методи синтезу та аналізу використовувалися при розгляді моделей та класифікацій функцій преси.

Основні результати дослідження. Поняття «функція» позначає діяльність, роль, обов’язок і розглядається як властивість об'єкта або як вид зв'язку між ними, якщо завдяки зміні одного з них змінюються інші об’єкти системи.

ЗМІ реалізовують цілий спектр соціальних функцій: пізнавальну, відображення дійсності, комунікативну, інформативну, конструювання соціальної реальності, ідеологічну, розважальну й ін. Фіксація функцій дозволяє визначити природу масової комунікації та окреслює підходи до ЗМІ як складного, багатоаспектного феномену, що не лише відображає та фіксує систему суспільних відносин та взаємозв'язків, але й впливає на соціальні та політичні процеси.

Важливою умовою вивчення функцій преси є урахування обставин, на які звертає увагу М. Житарюк:

– різні етапи суспільного розвитку визначають різні функції журналістики, що свідчить про динамічність цієї категорії в журналістиці;

– детермінантами змін виступають політичні, соціокультурні, технологічні фактори, які коригують призначення та рольові стани мас-медіа [1. с. 115].

Трансформація медіасистеми впливає на набір її функцій. Виходячи із сучасного рівня розуміння функцій ЗМІ варто розглянути наявні теоретичні погляди відносно розглянутого питання.

Д. Ласвелл виділив три головні соціальні функції ЗМІ: контроль стану соціального середовища, формування суспільної реакції на події, трансляція культурних цінностей [2, с. 66]. В. Хаґеманн (1950) до функцій преси відносить інформаційну, впливу на аудиторію, реклами товарів, рекреаційну, функцію повчання. К. Райт як одну з основних виділив функцію розваги. Для Е. Перса головними обов'язками ЗМІ під час кризи є функції спостереження, суспільного відгуку, згуртування людей в умовах небезпеки, ослаблення суспільної напруги [2, с. 260].

На думку А. Москаленка, основними функціями ЗМІ є організаторська, пропагандистська, контрпропагандистська, соціологічна, виховна [3, с. 172]. В. Шкляр виокремив інформаційно-пізнавальну, ціннісно-орієнтаційну, комунікативно-естетичну, соціально-організаторську та функцію психологічної регуляції [4, с. 71].

В рамках інформативної функції ЗМІ виділяють такы окремі функції:

– задоволення потреб в отриманні інформації, яка безпосередньо впливає на життя кожного члена суспільства;

– задоволення окремих інформаційних потреб в інформації, коли будь-який член суспільства може отримати актуальну для нього інформацію [5, с. 110].

Преса за допомогою своїх атрибутивних ознак, як діяльність, що включена в гуманітарну сферу, реалізує комунікативну функцію, що робить її не лише «невід'ємною частиною соціального континууму, але виключно дієздатним суб'єктом громадського світоустрою» [6, с. 54].

Узагальнююча комунікативна функція ЗМІ інтегрує у медіапросторі такі пов'язані та вза ємо-залежні функції: інформаційну; критики та публічного контролю діяльності влади; ціннісно-регулюючу; психологічного регулювання; соціально-організаційну; каналу соціальної участі [7, с. 33–49].

Сучасні реалії кардинально впливають на пресу, яка сьогодні «перестає бути дзеркалом суспільства, вона активно його творить <…> інформація нині не лише конструює соціальний простір, вона, як рушійна сила, здатна змінити його» [8, c. 461]. Преса ХХІ століття бере на себе таку відповідальну функцію завдяки процесам «глобалізації, що зумовлює якісно нову комунікаційну ситуацію» [9, с. 40]

Як зазначає І. Михайлін, періодичні видання, незважаючи на технологічний прогрес та появу нових типів журналістики, не перестають існувати. Преса як підсистема журналістики виконує власну специфічну функцію обслуговування певних потреб суспільства в інформації, тому й надалі буде виконувати свою місію в системі журналістики. Преса сьогодні – найбільш аналітичне медіа

та роз’яснювальна форма масової інформації [10, с. 88–-89]. Основними функціями преси, на думку І. Михайліна, є інформування та формування громадської думки.

Навігаційна соціальна функція є важливим фундаментом існування друкованих ЗМІ [11, с. 137].

Преса завдяки функції соціального навігатора: орієнтує аудиторію у масиві інформації, якої стає дедалі більшою у зв’язку розвитком технологій, поширенням Інтернету та появою новітніх платформ; визначає елементи поведінки та звички на рівні поколінь.

Преса відіграє важливу роль у демократичних суспільствах, що вплинуло на формування концепції «четвертої влади». Демократична модель ЗМІ передбачає виконання таких функцій: задоволення інформаційних потреб суспільства, здійснення контролю за діяльністю всіх гілок влади;

свобода інформації як чинник формування демократії й контролю за її здійсненням [12, с. 201]. Основна функція системи ЗМІ у плюралістичному суспільстві, на думку М. Житарюка, – встановлення взаємозв’язку між суспільством і владою, що формується з двох пар («преса – влада», «преса – суспільство») і становить наступну модель: «суспільство – преса – влада». У тоталітарному суспільстві послідовність елементів наступна: «влада – преса – суспільство» [13, с. 57]. Таким чином, функціями ЗМІ є врівноваження інтересів та важелів впливу, дотримання правил і принципів демократичного суспільства.

Як зазначає О. Вартанова, основні функції ЗМІ, які визнавала радянська теорія журналістики (організації, пропаганди, агітації), подібні до функцій західних нормативних теорій (інтеграції, співробітництва, мобілізації, підтримки контролю й стабільності). Близькими є підходи й до ролі ЗМІ в культурній сфері, освіти та моралі. Дослідниця наголошує на принципово різних підходах до економічної функції ЗМІ в умовах ринкового (медіа одночасно виступають як товар і задіяні у соціально-політичному житті суспільства, формуванні громадської думки, національної та культурної ідентичності) та планового суспільства (ЗМІ розглядаються як позаекономічний, ідеологічний інститут, що функціонує без потреби встановлення зв'язку з аудиторією та її вивчення) [14, с. 9].

Основним напрямом розвитку преси у ХХ та XXI ст. є перехід від впливу держави до впливу бізнесу. Утвердження ролі «журналістики як товару», на думку М. Житарюка, є загрозливою, адже за таких умов вона втрачає світоглядну та фахову принциповість, фокусуючись виключно на досягненні прибутків. Лише за умов рівновіддаленості від трьох центрів впливу (держава, бізнес, громадянське суспільство) ЗМІ можуть виконувати функцію «четвертої влади» (трикутник Д. Галтунга) [15, с. 4–19].

Як стверджує А. Черних, основною функцією сучасної журналістики є процес створення інформаційного продукту та наділення його значенням [16, с. 10]. На думку дослідниці, технічний розвиток, у кінцевому рахунку, призводить до розширення впливу мас-медіа та до трансформації їх соціальної функції [16, c. 18]. Таким чином, сучасні ЗМІ наділені такими основними характеристиками:

– медіа є первинними джерелами значень і образів соціальної реальності й виразником загальної ідентичності;

– традиційні й нові медіа є найважливішим фокусом дозвіллєвих інтересів, які формують загальне культурне середовище, наслідком чого є зростання економічного значення мас-медіа, пов’язаного із конгломерацією та диверсифікованістю діяльності медіаструктур [16, c.145]

На думку Д. Мак-Квейла, преса здійснює низку функцій, що співвідносяться з різними комунікаційними моделями репрезентації реальності. Медіамодель з точки зору ставлення до аудиторії роз глядається як:

– «вікно у світ»: репрезентація подій без привнесення сторонніх елементів;

– дзеркало подій соціуму: обмеження репрезентації подій, внаслідок чого аудиторія не може охопити множину аспектів події;

– «посередник» (фільтр): відбір певних аспектів події;

– інтерпретатор: роз'яснення на перший погляд непов’язаних з подією фактів;

– перешкода (завіса): спотворює сприймання індивіда, віддаляючи його від події [17, с. 44–45].

На домінування певних функцій періодики впливають концепції аудиторії, притаманні різним періодам розвитку ЗМІ. До основних підходів визначення аудиторії належать наступні:

– аудиторія як мішень впливу пропаганди;

– аудиторія як споживач контенту – модель, пов’язана з медіатизацією та функцією відображення дійсності;

– аудиторія як товар, який ЗМІ пропонує рекламодавцям, коли контент перетворюється на засіб для розширення аудиторії;

– новітній підхід, коли аудиторія стає партнером комунікації, продукує інформацію та обмі - нюється нею.

А. Алтунян стверджує, що сьогодні відбувається третій етап інформаційної революції, розпочатої у XVII ст. з появою перших друкованих видань. На першому етапі сформувалася аудиторія, яка отримує ідентичну інформацію (події та коментарі). Другий етап супроводжувався демократизацією аудиторії, її розширенням до національної, а згодом до глобальної. На сучасному етапі відбувається демократизація процесу інформаційного обміну. Кожна окрема людина стає потенційним джерелом інформації, таким чином, сформувалася «нова» аудиторія [18, с. 207].

Трансформація функцій журналістики, на думку Г. Алтуняна, пов’язана з такими факторами:

– неприйняттям «новою» аудиторією ролі журналіста в традиційних ЗМІ («богоподібна фігура», яка знає, що, як і чому сталося);

– контрольованістю аудиторії традиційними засобами масової інформації;

– претензією «нової» аудиторії на контроль контенту журналістських матеріалів [18, с. 207].

У сфері наукових уявлень про функції ЗМІ сформувалася концепція встановлення пріоритетності новин. Б. Коен із цього приводу пише: «преса, можливо, не надто успішна в тому, щоб вказувати людям, що саме думати, але вона надзвичайно дієво вказує своїм читачам на те, про що думати» [2, с. 161] Таким чином, ще однією важливою функцією преси є фільтрація або контроль потоку інформації. Отже, редактори та журналісти серед масиву інформації встановлюють її пріоритетність для читачів, таким чином, контролюючи новини, виконують функцію гейткіперів (від. англ. gatekeeper). Як зауважує І. Фомічова, гейткіпери «опосередковують рух інформації в суспільстві на всіх стадіях комунікативного процесу, визначають зміст і призначення повідомлень, їх допуск до аудиторії» [19, с. 194]. Нові медіареалії трансформують функцію гейткіпера на функцію гейтоупенера (gateopener), що означає «відкрити двері для інформації від аудиторії» [19, с.194].

Така функція ЗМІ як формування порядку денного (agenda-setting function) є антитезою упевненості в невідворотності пропагандистського впливу ЗМІ, їх здатності нав’язувати людям, що думати про певне явище. ЗМІ, з позиції Н. Лумана, здатні звернути увагу аудиторії на певні явища, класифікувати події, визначити тему для дискусії та надати інформацію для неї.

Дж. Хартлі вважає, що зміна ролей у співвідношенні журналіст-публіка кардинально трансформує модель журналістської діяльності: нівелюється принцип авторства; журналіст «надає послуги», відбирає та редагує матеріали для читачів. Тому на перший план висуваються редакторські, організаторські здібності та вміння подати матеріал. Сучасна «редакторська журналістика», на думку Дж. Хартлі, на відміну від традиційної журналістики, яка артикулювала суспільні проблеми, трансформується. Тепер не журналіст формулює прядок денний, а аудиторія. Модель гейткіпера означає контроль інформаційних потоків та його односторонній рух через журналіста до аудиторії. Сучасна функція журналіста – бути медіатором дискусій. Керування цією дискусією покладається на аудиторію. Інформаційний потік складає «сукупності струмочків обміну інформацією усередині аудиторії з журналістом-медіатором у центрі» [18, с. 208].

Як зазначає І. Кірія, журналістська функція формування порядку денного і сьогодні залишається актуальною, але «збагачується гігантською кількістю нових форм і способів повідомлення інформації від джерела до споживача. Крім того, не варто абсолютизувати роль чистої інформації, тому що споживачам пізніше знадобляться подробиці, деталі, коментарі й думки, тому аналітичні жанри нікуди не зникають» [20, с. 35].

Сьогодні в редакціях традиційних ЗМІ, як і раніше, відбирають інформацію, що зумовлюється такими основними причинами: дефіцитом виробника (обмеженість обсягу видання); дефіцитом часу споживача (час, який людина готова витратити на споживання інформації). Інформаційні технології нівелювали дефіцит виробника, адже новітні платформи не обмежують публікацію інформації за обсягом. Але проблема дефіциту часу споживача залишилася, тому проблема фільтрації інформації актуальна і на сучасному етапі розвитку медіасистеми. Принципи відбору інформації можуть бути різними, але відбір за ступенем важливості (ієрархія інформації) залишається незмінним, як і відбір, в основу якого покладено якість матеріалу.

Висновки. Таким чином, аналіз і теоретичне обґрунтування особливостей сучасного медіапростору дозволяє викласти такі концептуальні положення щодо ролі, місця, особливостей та трансформації функцій сучасної преси.

Основними функціями ЗМІ є: пізнавальна, відображення дійсності, комунікативна, інформативна, конструювання соціальної реальності, ідеологічна, розважальна, контроль стану соціального середовища, формування суспільної реакції на події, трансляція культурних цінностей, виховна, суспільного відгуку, формування порядку денного, організаторська, пропагандистська, контрпропагандистська та ін.

Функції преси є динамічною категорією. Етапи розвитку суспільства визначають функції журналістики. На пріоритетність певних функцій преси впливають політичні, соціокультурні, технологічні фактори.

Преса виконує специфічну функцію в системі ЗМІ. Основними функціями преси є інформування, формування громадської думки, навігаційна соціальна функція та ін. Друковані видання в демократичній моделі ЗМІ виконують функції: задоволення інформаційних потреб суспільства, контролю за діяльністю гілок влади, встановлення взаємозв’язку між суспільством і владою, врівноваження інтересів та важелів впливу, дотримання правил і принципів демократичного суспільства. Важливою умовою є забезпечення свободи інформації як чинника формування демократичного суспільства.

Кардинальні зміни моделі інформаційного простору та способів споживання інформації спричинили трансформацію журналістської діяльності. Домінування певних функцій підпорядковане моделям аудиторії, яка розглядається як: мета впливу пропаганди; споживач контенту; товар; партнер комунікації. Сучасний етап супроводжується демократизацією процесу інформаційного обміну. Аудиторія стає рівноправним учасником діалогу, що приводить до переформатування управлінських функцій ЗМІ. Цифровізація комунікації та її інтерактивність трансформує функції преси. Підсилюється економічна функція за рахунок перетворення інформаційного продукту на товар.

До важливих функцій сучасної преси належить концепція встановлення пріоритетності новин, модель фільтрації або контролю потоку інформації (функція гейткіперів, гейтоупенера), принцип формування порядку денного. Ієрархічність новин та відбір за критерієм якості залишається основним способом формування порядку денного. Обмеження, пов’язані із дефіцитом друкованої площі видання та часом споживача, роблять функцію фільтрації інформації актуальною і сьогодні.



Номер сторінки у виданні: 55

Повернутися до списку новин