Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

ОСОБЛИВОСТІ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Тематика: ПЕДАГОГІКА




Кирмач Галина, кандидат педагогічних наук, Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (м. Луганськ, Україна), кафедра педагогіки та психології, доцент,

e-mail: galina_44@i.ua

Анотація

У статті визначено, що політичні й соціальні процеси, які відбуваються в Україні, зумовлюють необхідність відповідних змін у вихованні школярів, спрямування їх завдань на розвиток високоінтелектуальної, свідомої особистості, готової до конкурентного вибору свого місця в житті на засадах моралі. Розглянуто теоретичні засади морального виховання молодших школярів, проаналізовано вікові особливості дітей молодшого шкільного віку. Увагу акцентовано на необхідності приділяти значну увагу прихованим можливостям молодшого шкільного віку, коли закладаються і розвиваються основи багатьох психічних і моральних якостей особливості. Стверджується, що важлива роль у моральному вихованні молодшого школяра залежить від використання на заняттях основних методів виховного впливу: етичного інформування, створення виховних ситуацій, стимулювання моральної поведінки. Аналіз психолого-педагогічних праць дозволив автору представити структуру моральної вихованості молодших школярів, у якій виокремлено три компоненти — інтелектуальний (змістовий), емоційний (мотиваційний), поведінковий (дійовий).

Ключові слова: моральне виховання, молодший шкільний вік, моральні якості, моральні норми, засоби морального виховання, «моральні інстанції», рефлексія, децентрація особистості, сенситивний вік.

 

FEATURES OF MORAL EDUCATION OF JUNIOR PUPILS

Kyrmach, Galyna, Candidate of Pedagogics, Lugansk Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education (Lugansk, Ukraine), Department of Pedagogics and Psychology Associate Professor,

e-mail: galina_44@i.ua

Summary

In this article is determined that political and social processes, which take place in Ukraine, condition the necessity of relevant changes in education of pupils, orientation of their tasks to the development of a highly intellectual, conscious personality, who is ready for the competitive choice of his/her place in life on the basis of morals. In the article the theory of moral education of junior pupils is defined. The author analyses the age-related peculiarities of children of primary school age. The necessity to take substantial notice of hidden abilities of primary school age while laying down and developing the foundations of many psychic and moral qualities of the personality is emphasized. In the article is asserted that an important role in moral education of a primary school pupil depends upon the usage of the main methods of educational influence at the lessons: ethic informing, creation of educational situations, stimulation of moral behavior. The analysis of psychological and pedagogical works made possible for the author to present a structure of moral education of primary school pupils. The structure includes three components — intellectual (contensive), emotional (motivational), behavioral (operational).

Key words: moral education, primary school age, moral qualities, moral principles, methods of moral education, «moral instances», reflection, decentering of a personality, sensitive age.

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями

За роки державної незалежності суспільство України визначило нові пріоритети соціального розвитку, зокрема в галузі освіти. Орієнтація на гуманістичні цінності та світові стандарти, демократизація, інтеграція у світову культуру віддзеркалили суспільні перетворення й знайшли відображення в Конституції України, Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національній доктрині розвитку освіти Україні у ХХІ ст., Державній національній програмі «Освіта (Україна ХХІ століття)».

Виховання духовності й моральності в учнів як пріоритетне завдання національної освіти також актуалізувалося на межі століть: у час соціально-економічних трансформацій, кардинальних змін у самому суспільстві, його структурі, організації, ідеології, а отже, в освіті й вихованні. На державному рівні зафіксовано стратегічні орієнтири розвитку системи освіти та визначено тенденції, пов’язані із зростанням вимог суспільства до якості освіти та управління навчально-виховним процесом у закладах системи загальної середньої освіти. Становлення України як суверенної, демократичної, соціальної, правової держави актуалізувало формування системи освіти на основі принципів гуманізму, демократичності, пріоритетності загальнолюдських духовних цінностей, толерантності, у зв’язку з чим освіта та виховання перебувають у процесі переходу на нову — дитиноцентристську — парадигму, у центрі якої — особистість дитини в усіх її взаємозв’язках з навколишнім світом.

Зміст початкової освіти є основою різнобічного розвитку учнів, формування у них мислення, пізнавальних інтересів, оволодіння навичками здобування знання. У цей період у молодших школярів інтенсивно формуються інтелектуальні, соціальні і моральні якості. Саме в початковій школі учні отримають основи знань з навчальних дисциплін, правил поведінки, розуміння моральних норм, що служитимуть підґрунтям їхньої успішної діяльності та поведінки впродовж усього життя.

Разом з тим темпи й глибина перетворень у системі освіти, зокрема у виховній практиці сучасної початкової школи, не задовольняють потреби суспільства, особливо щодо морального виховання молоді. Останнім часом спостерігаються тенденції: «омолодження» злочинності, проявів агресивності в дитячому середовищі, залучення молодших школярів до шкідливих звичок старшокласниками, невиконання батьками своїх обов’язків стосовно виховання дітей тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор

Сучасні вітчизняні психологи (І. Бех, Л. Божович, Д. Ельконін, М. Боришевський, І. Булах, Г. Горська, З. Карпенко, О. Матвієнко, В. Москалець, М. Савчин) указують у наукових дослідженнях на філософсько-психологічне тлумачення моральності особистості, зокрема, на гуманістичне спрямування в психології (А. Маслоу, Е. Фромм, В. Франкл).

Теоретичні основи морального виховання висвітлені як у працях видатних педагогів минулого, зокрема, К. Ушинського, В. Сухомлинського, так і в роботах сучасних учених: І. Беха, Л. Божович, А. Богуш, О. Вержиховської, О. Кононко, В. Кременя, О. Матвієнко, О. Савченко, О. Скрипченка, О. Сухомлинської та ін.

Виділення невирішених частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття

Незважаючи на зростання інтересу науковців до проблеми морального виховання школярів, аналіз наукової літератури свідчить, що вивчення особливостей морального виховання молодших школярів до цього часу не знайшло належного відображення в психолого-педагогічній літературі.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Мета статті полягає в тому, щоб розкрити особливості морального виховання у молодших школярів.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

У початковій школі моральне виховання учнів має виразну особливість, зумовлену передусім віковими особливостями учнів. Молодший шкільний вік є сенситивним для морального виховання, оскільки в цей період закладається підґрунтя світосприйняття, активно формується моральна сфера, нтеріоризуються моральні цінності, усвідомлюється необхідність моральних якостей, поведінки, дотримання моральних норм.

Тонкий знавець дитячої душі В. Сухомлинський відзначав, що учні живуть своїми уявленнями про добро і зло, про честь і безчестя, про людську гідність; у них навіть своє вимірювання часу: в роки дитинства день здається роком, а рік — вічністю. «Виховання в молодшому шкільному віці — від 6 до 10 років — я назвав би школою сердечності», — писав В. Сухомлинський у статті «Народження громадянина» [11, с. 219].

Досліджували психолого-моральний розвиток молодших школярів сучасні вчені І. Бех, О. Докукіна, М. Геник, В. Киричок, О. Савченко, Л. Хоружа та ін., які у своїх дослідженнях розглядали різні чинники і аспекти оптимізації морального виховання молодших школярів. Реалізуючи завдання статті, спробуємо розглянути типові характеристики молодших школярів у контексті морального виховання.

У молодшому шкільному віці можна виділити 2 мікроперіоди: 1–2 класи і 3–4 класи. Якщо 1–2 класи за своїми характеристиками ближчі до старшого дошкільного віку, в якому переважає ігрова мотивація, то 3–4 класи вже ближчі до молодшого підліткового віку з усіма труднощами цього періоду.

На відміну від учнів 3–4-х класів, які вже адаптувалися до шкільного життя, учні 1–2 класів потребують значної педагогічної і психологічної підтримки. Це пов’язано зі зміною їхньої соціальної ролі. Як правило, діти цього віку переживають труднощі з адаптацією до нових умов. Причому набагато важче доводиться дітям, які не відвідували дитячий садок. Для них «все навколо нове, незвичайне, таке, що, на жаль, може сприйматися малюком як вороже. Причому головну роль у налаштуванні дитини на те чи інше сприймання школи відіграють, як правило, приховані внутрішньо сімейні фактори, без точного розуміння яких неможлива правильна корекція шкільного статусу дитини, водночас саме незадовільний статус є чи не найголовнішим чинником, що спричиняє як шкільну дезаптацію, так і специфічні соматичні розлади здоров’я молодших школярів» [9, с. 38].

О. Савченко відмічає, що молодший шкільний вік — надзвичайно значущий період у житті людини. У ньому яскраво виявляються риси дошкільного дитинства і типові особливості школяра. Цей вік багатий прихованими можливостями розвитку, які важливо своєчасно помічати і підтримувати. У цей час закладаються і розвиваються основи багатьох психічних якостей [10].

Порівняно з дошкільниками у молодших школярів процеси гальмування переважають над збудженням, що свідчить про формування таких важливих вольових якостей, як самостійність, здатність приймати рішення, контролювати власну поведінку, дотримуватись загальноприйнятих норм і правил тощо.

Водночас збільшення рухливості нервових процесів визначає здатність дітей до нових видів діяльності, адаптацію до різних життєвих умов, оточення тощо.

Молодших школярів характеризує також природна допитливість, емоційність, вразливість, довіра до дорослих, бажання наслідувати їх, випробовувати власні сили і можливості. Цих поглядів дотримується і В. Киричок, яка у роботі «Гуманне ставлення до дитини» зазначає, що «період молодшого шкільного дитинства є сенситивним для засвоєння моральних правил і норм. Це обумовлено надзвичайною пластичністю психіки дітей цього віку, здатністю до великого емоційного відгуку як передумови розвитку моральних почуттів, новоутвореннями, пов’язаними з підпорядкуванням мотивів, появою внутрішніх механізмів регуляції поведінки тощо» [8, с. 16]. Вчена переконана, що молодший шкільний вік має такі можливості для виховання, які не можуть повторитися в інші періоди дитячого життя, а упущення у моральному вихованні саме в цей період не буде змоги надолужити пізніше.

О. Докукіна вказує на зміни у психіці дітей молодшого шкільного віку, у яких у цей період розвивається рефлексія (внутрішній аналіз, розмірковування над власними діями, вчинками, з’ясування їх причин, усвідомлення своїх взаємин з однолітками через внутрішнє обговорення стосунків з ними) і такі розумові дії, які дозволяють їй встати в позицію іншого, розуміти його, переживати за нього. Дослідниця переконана, що це створює умови для децентрації особистості (переборення

егоїзму особистості, зміна власної позиції внаслідок зіткнення, зіставлення, наближення до позиції іншого в процесі спілкування), яка сприяє розвитку просоціальної мотивації дитини, засвоєнню моральних знань, свідомої поведінки на користь інших людей [7, с. 11].

На думку М. Геник, молодший шкільний вік є сенситивним у плані накопичення морально-етичних знань, формування уявлень і понять морального змісту, осягненню навколишнього світу. «Співвіднесення «образу Я» з етичними еталонами створює особистісне ставлення до самих еталонів, бажання відповідати одним і протистояти іншим» [6, с. 140].

Фундаментальна праця Л. Божович «Особистість та її формування у дитячому віці» (1968) і дотепер є базовою для подальших досліджень у розвитку особистості дитини молодшого віку та її моральних рис зокрема [3]. У цій роботі розвинуто положення Л. Виготського та Д. Ельконіна щодо формування в дітей наприкінці дошкільного віку так званих «моральних інстанцій», які, у свою чергу, є фундаментом для формування в молодшого школяра певних моральних рис особистості. Автором звернуто увагу на те, що ефективні методики, які були б спрямовані на формування моральних навичок та морально-психологічних якостей особистості, практично не розроблені.

Формування моральних якостей, на думку педагога-психолога, відбувається в процесі вправ дитини у відповідних формах поведінки, що здійснюється за наявності певної мотивації. Засвоювана форма поведінки стає стійкою тільки в тому разі, якщо дитина, з одного боку, научається відповідним способам поведінки, з іншого — якщо у неї виникає внутрішня спонука поводитися згідно із засвоєними зразками. Виховання стійкості морально-психологічних якостей дитини вимагає певної організації як її мотиваційної сфери, так і поведінки [3, с. 271–272].

У своєму дослідженні О. Чорна зазначає, що у молодших школярів відсутній власний моральний досвід, тому діти вірять в істинність того, що їм говорять дорослі, перш за все у безумовність і необхідність моральних норм. Бувають випадки, що діти, хоча і знають, як потрібно поводитись, нехтують усіма правилами, що пояснюється тим фактом, що дорослі обмежуються словесними формами виховання, мало вправляючи дітей, не вимагаючи від них правильної поведінки [12, с. 20].

Отже, з метою морального виховання дітей молодшого шкільного віку потрібно проводити велику виховну роботу, спрямовану на більш-менш усвідомлене засвоєння дітьми моральних знань і уявлень про елементарні норми й правила поведінки.

В Україні окремі аспекти морального виховання висвітлювались у працях В. Білоусової. Вчена справедливо вважала, що без пробудження совісті, обов’язку, відповідальності, доброти та людяності, без поваги до людської гідності, без оздоровлення морально-психологічного клімату в суспільстві, навчальних закладах не можна розраховувати на докорінні зміни в різних сферах нашого життя [5, с. 151].

У моральному вихованні молодших школярів Ш. Амонашвілі використовував:

– етичні бесіди;

– диспути;

– творчі завдання;

– контроль за культурою мовлення і поведінкою дітей як учителями, так і власне школярами;

– формування гуманних стосунків;

– обговорення з дітьми кожного етапу навчально-виховної роботи з акцентом на особистісних і групових досягненнях;

– корекцію внутрішньосімейних стосунків [1].

Особливий інтерес для вирішення проблеми морального виховання молодших школярів заслуговує позиція О. Савченко. Вона вважає, що вчителям необхідно використовувати такі засоби духовно-морального виховання школярів:

1) виховання позитивного ставлення до себе: привчати учнів до оцінної і самооцінної діяльності (морально-етичне); стимулювання до самовдосконалення (культивування прагнення бути кращим);

2) використання виховної сили слова вчителя і виховної сили мистецтва (художніх творів, картин, музики, витворів народного мистецтва);

3) колективне обговорення і розв’язування проблемних завдань і виховних ситуацій морально-етичного змісту;

4) застосування інсценізацій, рольових ігор, насичених моральним змістом;

5) конструювання вчителем ситуацій вибору учнями навчальних завдань з моральним підтекстом;

6) створення ситуацій, які стимулюють моральні вчинки учнів, або моделювання вчинків з допомогою вчителя та їх аналіз;

7) творчі роботи учнів духовно-морального змісту (уявні подорожі в країну «Етика», метод незакінчених речень і незакінчених творів, прогнозування наслідків вчинку, розвитку подій; складання «Етичного словничка», «Азбуки ввічливих», «Абетки моральності»);

8) створення в школі психологічного комфортного середовища [10, с. 119].

Дослідниці А. Богуш і О. Сомовська слушно наголошують, що моральне виховання є надзвичайно важливим для молодших школярів. Вони запропонували серію етичних бесід для учнів І–ІІІ класів. Матеріал бесід подано концентрично, з поступовим ускладненням змісту від класу до класу та вираховуванням вікових особливостей учнів 6–10 років. Особливу увагу звернено на виховання в молодших школярів таких моральних якостей, як: працелюбність, товариськість, чесність, сміливість, чуйність, любов до своєї Батьківщини тощо [2].

Як вважає О. Вержиховська, ефективність морального виховання залежить від використання на заняттях основних методів виховного впливу: етичного інформування, створення виховних ситуацій, стимулювання моральної поведінки [4, с. 31–34]. Найважливішим серед них для проведення виховних заходів є етична бесіда. Успіх її використання значною мірою залежить від її організації на основі принципів створення емоційно збагачених виховних ситуацій, послідовності й системності аналізу вихованцем змісту понять, ситуацій, власних і чужих вчинків, розширення досвіду моральної поведінки. Необхідною умовою їх використання є дотримання вимог до змісту, методичних засобів, організації проведення.

Таким чином, визначається ще одна важлива складова процесу формування моральних якостей, а саме: діяльність учнів при опануванні моральних знань з метою розширення досвіду моральної поведінки.

Відповідно до результатів аналізу психолого-педагогічних праць визначено структуру моральної вихованості в молодших школярів, у якій виокремлено три компоненти — інтелектуальний (змістовий), емоційний (мотиваційний), поведінковий (дійовий). Її формування можливе на основі поетапного становлення відповідних компонентів морального виховання: усвідомлене засвоєння знань про норми моралі, стимулювання і закріплення позитивного ставлення до їх дотримання, організація досвіду моральної поведінки.

Висновки і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі

Проаналізовані погляди науковців до морального виховання молодших школярів з позиції нового розуміння навчально-виховного процесу підтверджують необхідність переосмислення процесу морального виховання, пошуку нових підходів до його організації в умовах докорінної реконструкції українського суспільства.

Аналіз наукових джерел дозволив також виявити деякі особливості морального виховання молодших школярів, переконатися, що цей вік є сенситивним для морального виховання, оскільки в цей період закладається підґрунтя світосприйняття, активно формується моральна сфера, інтеріоризуються моральні цінності, усвідомлюється необхідність моральних якостей.

Перспективним вважаємо вивчення досвіду православної педагогіки в моральному вихованні молодших школярів.



Номер сторінки у виданні: 111

Повернутися до списку новин