Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

МІСЦЕ І РОЛЬ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В НОВОМУ ЗАКОНІ УКРАЇНИ «ПРО МІСЦЕВІ ВИБОРИ»





Ярощук Лілія, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки (Україна, Луцьк), кафедра політології та державного управління, аспірантка,

e-mail: legnovska@rambler.ru

АНОТАЦІЯ

У статті аналізуються особливості та суперечності нового Закону України «Про місцеві вибори»; виокремлюються вади і позитиви цього закону. Досліджується система місцевих виборів, що склалася в Україні, а також аналізуються її переваги та недоліки. Автор робить висновки щодо моделі виборчої системи для місцевих виборів в Україні. На основі проведеного аналізу обґрунтовується роль політичних партій у законі про місцеві вибори.

Ключові слова: місцеве самоврядування, місцеві вибори, виборча система, політичні партії, закон про місцеві вибори.

 

Yaroshchyk Liliia, Eastern European National University named after Lesya Ukrainka (Ukraine, Lutsk), The chair of politology and state governance, PhD Student,

e-mail: legnovska@rambler.ru

SUMMARY

This article deals thecharacteristics andcontradictions ofthe new Law ofUkraine»OnLocal Elections»; defects andpositivesoflaw are selected on local elections.The Ukrainian electoral system is investigated. Its strong and weak points are analysed. The author makes a conclusion that thepatternselectoral systemoflocal elections in Ukraine.The study examines role of the political parties by analyzing the provisions of the Law «On Local Elections».

Key words: local self-government,local elections,electoral system, political parties, the law on local elections.

В умовах конституційної та муніципальної реформ показовою ознакою взаємодії політичних партій і місцевого самоврядування є участь політичних партій у захисті і реалізації інтересів різних верств населення в органах місцевого самоврядування. Тобто участь політичних партій у формуванні та діяльності органів місцевого самоврядування інтегрує інтереси суспільних груп і реалізує функцію суспільної адаптації владно-управлінських рішень, що набуває принципового значення в умовах демократичних перетворень та децентралізації державної влади.

Одним із головних завдань розбудови демократичної держави, є насамперед, створення необхідних умов для становлення дієвої та ефективної системи місцевого самоврядування (оптимальної моделі формування представницьких органів місцевого самоврядування).

І саме вибори є основним способом формування народом органів місцевого самоврядування, що в свою чергу виступають основним елементом демократичного суспільства.

Вибори дають можливість народу формувати владу, тобто склад представницьких органів місцевого самоврядування. Україна за роки незалежності випробувала мажоритарну, пропорційну та змішану систему формування органів місцевого самоврядування, проте актуальною залишається і надалі проблема формування вдалої системи місцевих виборів, пошук необхідних правил проведення місцевих виборів, які відповідали б усім сучасним вимогам.

У зв’язку з цим особливої уваги набувають дослідження з питань вибору оптимальної виборчої системи органів місцевого самоврядування, яка б найповніше представляла б місцеві інтереси та утверджувала європейські засади місцевого самоврядування.

Закон про місцеві вибори визначає основні засади, організацію та порядок проведення виборів депутатів Верховної ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських і селищних рад та сільських, селищних, міських голів. Закон відповідає Конституції та законам України. Водночас він передбачає внесення змін до інших законів, безпосередньо не пов’язаних з проведенням місцевих виборів.

Отож, розглянемо основні елементи та нововедення нової виборчої системи відповідно до закону про місцеві вибори.

Виборча система: [3]

Вибори депутатів районних, районних у містах, міських, обласних рад відбуватимуться на основі пропорційної системи за відкритими партійними списками в багатомандатному виборчому окрузі. Виборець, крім голосування за партію, віддає свій голос за кандидата, який висунутий політичною партією на територіальному окрузі. Також виключається перехресне балотування, тобто одна особа не може бути висунута до рад різних рівнів кількома партіями, а також виключається можливість участі одного кандидата у виборах міських рад, наприклад, одночасно до Волинської і Рівненської облради. Депутатські мандати розподіляються між партіями, як подолали виборчий бар’єр, пропорційно до кількості голосів виборців, отриманих в межах певного виборчого округу.

На нашу думку, більше фективним було б застосування відкритих партійних списків та елементів преференційного голосування, для того, щоб виборець міг обирати не лише партію, а й конкретного кандидата, маючи при цьому можливість визначати пріоритетність партійного списку в цілому. Хоча більшість місцевих рад,обраних на пропорційній основі, є недієздатними. Вибори депутатів сільських, селищних рад відбуватимуться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах. За такої системи переможцем стає кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів відносно до інших кандидатів, але не обов’язково більше половини. Ця система є доволі результативною. Голосування відбувається в один тур. Проте недоліком цієї системи є те, що вона не дає можливості врахувати інтереси усіх виборців округу.

Вибори міського голови (кількість виборців дорівнює або більше 90 тис.) проводяться за мажоритарною системою абсолютної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі. Під час застосування цієї системи переможцем стає той кандидат, який набрав більше як 50% голосів виборців (діє своєрідна формула – 50% +1 голос). Якщо жоден кандидат не набрав абсолютної більшості голосів, проводиться другий тур виборів, в якому беруть участь два чи більше кандидати, що набрали найбільше голосів виборців. Зазначена система враховує інтереси більшості виборців, хоча голоси виборців, поданих проти, втрачаються [1,с.735]. Недоліком цієї системи є її не результатив- ність, оскільки передбачає, як правило, повторне голосування (згідно закону вони відбуватимуться 15 листопада 2015 р.) чи повторні вибори. Але в минуле відійдуть вибори міських голів, коли за них віддадуть голоси не більше 10–15 % жителів громад.

Вибори сільського, селищного, міського голови (кількість виборців менше 90 тис.) проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі.Перемагає кандидат, котрий набрав найбільшу кількість голосів відносно до інших кандидатів.

Ще однією новацією Закону є вибори старост. Ці вибори проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі.

Згідно закону запроваджується гендерна квота: представництво осіб однієї статті у виборчих списках кандидатів у депутати місцевих рад багатомандатних виборчих округах має становити не менше 30% загальної кількості кандидатів у виборчому списку [3] .

Кількісний склад рад: кількість місць залежить від кількості виборців (після запровадження закону значно скорочено кількість депутатів місцевих рад усіх рівнів, приблизно на третину):

1) до 1 тис. виборців – 12 депутатів;

2) від 1 тис. до 3 тис. – 14 депутатів;

3) від 3 тис. до 5 тис. – 22 депутати;

4) від 5 тис. до 20 тис. – 26 депутатів;

5) від 20 тис. до 50 тис. – 34 депутати;

6) від 50 тис. до 100 тис. – 36 депутатів;

7) від 100 тис. до 250 тис. – 42 депутати;

8) від 250 тис. до 500 тис. – 54 депутати;

9) від 500 тис. до 1 мільйона – 64 депутати;

10) від 1 мільйона до 2 мільйонів – 84 депутати;

11) понад 2 мільйони – 120 депутатів [3] .

Право висування кандидатів:

1. У депутати Верховної Ради АРК, обласної, районної, міської, в тому числі міст Києва та Севастополя, районної у місті – через місцеві організації партій.

2. У депутати сільських, селищних рад – через місцеві організації партій або шляхом само висування.

3. На посаду міського, селищного, сільського голови, старости – через місцеві організації партій або шляхом само висування.

У майбутніх виборах згідно з новим законодавством, не зможуть взяти участь комуністичні та націонал-соціалістичні партії.Новий виборчий закон закриває можливості для лідерів, громадських діячів, які користуються авторитетом у певних округах, потрапити до рад усіх рівнів, оскільки не передбачає механізм самовисування. Це означає, що усі безпартійні мажоритарними за ради участі у виборах будуть змушені домовлятись з партійними лідерами.

Досить суперечливим залишається положення про заборону самовисування кандидатів, починаючи з рівня великих міст і районів до рад. Адже по своїй суті місцеві ради є інститутами представницької влади, які повинні представляти інтереси мешканців громад, які їх обрали, що дозволяло б їм займатися передусім тими проблемами, які турбують місцевих мешканців. Своєрідне закріплення монополії політичних партій на висунення кандидатів у цьому разі загрожує надмірною політизацієюроботи рад, а також обмежує можливість оновлення місцевих еліт. З іншої сторони, навряд ще посилення ролі партій на місцевих виборах здатне призвести до посилення внутрішньопартійної демократії: на заваді цьому, перш за все стоятиме фактичне збереження «закритих списків».

Політичним партіям у новій редакції Закону України «Про місцеві вибори» відведено визначну роль на всіх етапах виборчого процесу. Адже саме політичним партіям закон надав ключову роль у виборчому процесі. Однією із новацій закону про місцеві вибори є встановлення 5% прохідного бар’єру для політичних партій, це в свою чергу забезпечить розвиток партій в Україні; зробить неможливим існування політичних проектів-одноденок, які створюються під кожні вибори; проте нечисленні, зате ефективні політичні партії позбавлені шансів змагатися за депутатські мандати.

Нечисленні чи нові політичні партії фактично позбавляються можливості делегувати своїх представників до рад, а віддані за них голоси виборцями будуть розподілені між іншими політичними силами, що подолали виборчий 5 % бар’єр. Також відчутне бажання політичних партій «відрізати» широкі кола громадян від впливу на місцеву владу, що є протилежністю до запропонованого курсу на децентралізацію.

Ця виборча система не передбачає проведення проміжних виборів в разі вибуття депутата місцевого рівня, на відміну від попередньої виборчої системи [2]. Це буде можливо у всіх міських, районних та обласних радах, за винятком сільських та селищних рад, де вибори проходитимуть за мажоритарною системою. Оскільки формуватиметься партійний список, тобто в разі вибуття відповідного кандидата, його змінить депутат, наступний у партійному списку. Це дозволить економити державні кошти.

Варто наголосити, що ця модель є досить заплутаною для пересічних виборців з цієї сторони, проте містить простоту з іншої сторони – замість двох бюлетенів буде один бюлетень, в якому виборець буде ставити лише одну позначку – одночасно за політичну партію і за кандидата, висунутого на виборчому окрузі.

Відповідно до цього, у виборчому бюлетені виборець бачитиме перед собою назву партії і поряд прізвища двох кандидатів, один з них представляє партію у регіоні, а за іншим гарантовано закріплюється місце у місцевій раді, якщо його партія подолає 5% виборчий бар’єр. Післявиборів відбувається ранжування серед кандидатів, які її представляли. Тобто 1 особа – це загальний лідер списку, який буде вказаний в усіх бюлетенях на всіх округах. У разі проходження партії він гарантовано стане депутатом. 2 особа – закріплюється за конкретним округом (висунення в кожному окрузі не є обов’язковим) [4] .

Відповідно до особливостей встановлення результатів голосування окремі округи можуть опинитися без жодного обраного депутата, в той час як інші будуть представлені одразу кількома. Крім того, перемога кандидата у власному окрузі не гарантуватиме йому отримання депутатського мандату. Таке може статися, якщо його партія не подолає 5% бар’єра або якщо його рейтингове місце серед однопартійців буде нижчим за кількість місць, яку отримає його партія. Неважко уявити реакцію виборців, коли їхній «фаворит» не стане депутатом, отримавши при цьому найкращий результат в окрузі або округ взагалі залишиться без свого представника.

Виборці зможутьобиратиміж кандидатами відрізнихпартій, а не міжпартійними списками. При цьому право виборця обирати між різними кандидатами від однієї партії буде нівельовано, оскільки обираючи партію, він буде змушений проголосувати за єдиного кандидата, якого в його окрузі висунула партія.

На нашу думку, застосування під час виборів депутатів районних, районних у містах, міських, обласних рад пропорційної системи з відкритими списками, це лише створення ілюзії відкритих списків, адже вона передбачає, що депутатами стануть ті партійні кандидати, які наберуть більше голосів виборців у своєму окрузі порівняно з результатами своїх одно партійців у інших округах. Однак партійні лідери, розуміючи рівень підтримки власної політичної сили в округах, зможуть ма ніпулювати власним списком, виставляючи бажаних кандидатів в округах із високим рівнем популярності партії, а небажаних – в округах із низьким рівнем популярності. У результаті партії матимуть можливість визначати, хто з їхніх кандидатів стане депутатом.

Термін повноважень депутатів місцевих рад становитиме 2 роки (730 днів), якщо депутати Верховної Ради України кінцево ухвалять зміни (запропоновані Президентом) до Конституції України щодо децентралізації, адже за два роки в Україні зміниться територіальний устрій, а, відповідно, виборчі округи, тому доведеться проводити нові місцеві вибори. В іншому разі місцеві ради, обрані в 2015 р., працюватимуть 5 років.

Ще одним із нововведень закону є процедура відкликання депутата місцевої ради. Цей механізм забезпечить більшу відповідальність депутатів і партій, перед виборцями, котрі їх обрали. Згідно закону, якщо виборці не задоволені роботою депутатів, то мають можливість їх відкликати, для цього виборцям потрібно зібрати необхідну кількість підписів, направити їх у територіальну виборчу комісію, а та в свою чергу, зобов’язана передати їх політичній партії. Згодом, політична партія на з’їзді може відкликати свого представника з регіону і «замінити» його іншим. Сільський, селищний, міський голова може бути відкликаний з посади за народною ініціативою у визначеному законом порядку, не раніше як через рік з моменту набуття ним повноважень.

Висновки. Місцеві вибори в Україні25 жовтня 2015 р. відбуватимуться за так званою гібридною системою, у якій зберігається частина мажоритарної та частина пропорційної системи. На цих виборах буде протестована нова виборча система, яка раніше в Україні ніколи не застосовувалася. Система місцевих виборів за новим виборчим законом про місцеві вибори ще до виборів зазнала значної критики, проте лише застосування закону на практиці покаже, наскільки він є ефективним.

На нашу думку, незважаючи на окреслені у цій статті недоліки, Закон «Про місцеві вибори» є кращим від попереднього. Він позитивно вплине на процес формування представницьких органів місцевого самоврядування, а вони в цілому впливатимуть на дієвість та результативність місцевого самоврядування на місцях.

Аналізуючи повноваження політичних партій у виборчому процесі відповідно до нового закону про місцеві вибори 2015 року, можна дійти висновку, що саме вони є основними суб’єктами виборчого процесу. Від їх успіху на виборах залежатиме доцільність подальшого їх існування як партії та слугуватиме оцінкою їхньої ефективності, конкурентоспроможності серед інших учасників виборчого процесу.

Місце та роль політичних партій у виборчих процесах виокремлюється з їх функцій, які вони покликані виконувати у демократичному суспільстві. Політичні партії посідають ключове місце у процесах формування органів влади,зокрема, органів місцевого самоврядування, включаючи вибори міських голів. Тобто партії постійно беруть участь у формуванні представницької влади.



Номер сторінки у виданні: 36

Повернутися до списку новин