Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ АНАЛІЗУ РОЛІ ПОЛІТИЧНОГО ІДЕАЛУ В СИСТЕМІ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ





 Фесун Галина, кандидат політичних наук, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (Україна, Чернівці), асистент,

fesungalya@mail.ru

АНОТАЦІЯ

Протягом тисячоліть людство черпає соціальну енергію, прагнення до поліпшення життя і ентузіазм у досягненні поставлених цілей та завдань у високих ідеалах. Поняття «ідеал» має широке значення психологічного, філософського, соціально-політичного характеру. Ідеал як загальна форма цілепокладаючої діяльності відіграє значну роль у всіх сферах суспільного життя: соціальній, політичній, моральній, естетичній, релігійній, науковій, особистій, громадській тощо.

Ідеал — винятково психічне (або психофізіологічне), суто духовне утворення унікального, що не має аналогів у світі неживої реальності. Різні трактування ідеалу показують неординарні складові його сутності. І справді, якщо звернутися до аналізу історії філософської думки, то можна побачити, як від століття до століття вчені розкривали все нові й нові характеристики одного з центральних понять політичної психології — «ідеал».

Ключові слова: ідеал, політичний ідеал, політична свідомість, політична культура, політичні цінності, національний характер.

 

THEORETICAL AND METHODOLOGICAL PROBLEMS OF ANALYSIS OF THE ROLE OF POLITICAL IDEALS IN PSYCHOLOGICAL KNOWLEDGE

Fesun Halyna, PhD (Political Science), Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University

(Ukraine, Chernivtsi), Lecturer,

 

fesungalya@mail.ru

SUMMARY

For millennia the mankind has been giving its social power, desire for improvement and enthusiasm in achieving goals and objectives in high ideals. The concept of «ideal» has a broad meaning in psychological, philosophical, social and political spheres. Ideal as a common form of target achieving activity plays a significant role in all spheres of public life: social, political, moral, aesthetic, religious, scientific, personal and so on.

The ideal is only mental (or psycho-physiological), purely spiritual creation of something unique without having analogues in the inanimate reality world. Different interpretations of the ideal show its extraordinary constituent entity. Indeed, if we turn to the analysis of history of the philosophical thought we can see how scientists have revealed for centuries more and more characteristics of the concept «ideal» that is one of the major concepts in political psychology.

Key words: ideal, political ideal, political consciousness, political culture, political values, national character.

 

Історію людства неможливо уявити без існування ідеалів. У мистецтві, статевих взаємовідносинах, у літературі, філософії, релігії, психології та інших сферах духовної і практичної діяльності ідеал є могутньою спонукальною силою. У політичному житті суспільства теж існують ідеали — ідеал держави, політичних відносин, політичного лідера, свободи, демократії тощо.

На початку нового століття Україна знову стоїть перед вибором: які ідеали стануть актуальними у новому тисячолітті, яку історичну модель розвитку вибрати. Тим часом світові тенденції глобалізації техногенної цивілізації, зростаюче значення у ній електронних ЗМІ формують нове соціально-психологічне та політико-інформаційне середовище, у тому числі й в Україні, де за останні роки відбулися кардинальні зміни у соціально-економічній і політичній організації суспільства, й суттєвої трансформації зазнали політичні ідеали. Будучи найважливішим системоутворюючим фактором, політичні ідеали відіграють величезну роль у формуванні політичної свідомості, визначенні ціннісних та світоглядних установок особистості й суспільства в цілому.

Сьогодні одним із найпотужніших засобів психологічного впливу на політичні ідеали українців є ЗМІ, які бурхливо розвиваються завдяки використанню новітніх інформаційних, комп’ютерних і телекомунікаційних технологій. Сучасні ЗМІ завдяки своїм широким технічним можливостям впливають на політичну свідомість (підсвідомість) всіх суб’єктів політичної діяльності і формують таким чином в українців новий континуум політичних ідеалів. Комплексне дослідження політичного ідеалу, механізмів його впливу на свідомість і дії людей постає важливим чинником розвитку психологічної науки.

Політичний ідеал виступає як функціонуюча у суспільстві ціннісна норма, яка визначає зміст діяльності, переконання, впевненість у меті або просто віру. Він може представлятися як необхідний і неминучий комплекс цілей, а може бути деструктивним та надмірним при гіперідеологізації політичного життя, істинним або хибним. Усі його іпостасі необхідно досліджувати, перевіряти на практичність, враховуючи його альтернативність та ймовірний характер, позитивні і негативні наслідки втілення у реальність.

Актуальність дослідження політичного ідеалу зростає через низку факторів, що обумовлює його теоретичну і практичну значущість. По-перше, протистояння раціоналізму та ірраціоналізму існує і в політичному житті. По-друге, важливо також досліджувати сполучення політичних ідеалів з практичною політикою, з функціонуванням політичних інститутів, тому що ідеал значною мірою визначає їх характер, оскільки є сполученням цінностей, які реалізуються у політиці, в інститутах держави та громадянського суспільства. Дослідження рівня і спрямованості впливу ЗМІ на політичні ідеали дозволить не тільки отримати нове теоретичне знання про ціннісні орієнтації суспільства, а й виявити цінну політико-психологічну інформацію прикладного характеру про існуючі у соціумі тенденції формування нових політичних ідеалів, про перспективи політичного устрою українського суспільства.

Безумовно, як у загальній, так і в конкретній формі свого прояву, політичний ідеал виявляється продуктом загальнолюдської культури, але його сучасні характеристики потребують насамперед психологічного осмислення. Ця тема як психологічна проблема, що має безпосередній вихід на політичні інститути і процеси, залишається відкритою і сьогодні, що зумовлює постійне звертання до неї. Щодо психологічного впливу на політичні ідеали українців сьогодні одним із найбільш потужних способів є засоби масової інформації, які бурхливо розвиваються завдяки використанню новітніх інформаційних, комп’ютерних і телекомунікаційних технологій. Сучасні ЗМІ завдяки своїм широким технічним можливостям впливають на політичну свідомість та підсвідомість усіх суб’єктів політичної діяльності і формують, таким чином, у громадян новий континуум політичних ідеалів. Мета нашої розвідкивиявити характеристики стану і тенденцій розвитку сучасних політичних ідеалів, зумовлених психологічним впливом ЗМІ.

Варто підкреслити, що проблема ідеалу була предметом уваги багатьох учених: її розробляли ще Платон та Арістотель. Широкий аналіз ідеалу ми знаходимо у працях Канта, Міллера, Шеллінга, Гегеля, російських революціонерів-демократів, класиків марксизму-ленінізму тощо. Проте ця тема є невичерпною.

За кордоном цією проблемою займалися П. Андреї, А. Бауер, А. Валлан, А. Георге, П. Гиндев, Ф. Гронські, А. Курелло, Д. Міллер, Б. Рассел, Л. Сев, Є. Фаркаш, Е. Хаан, Т. Ярошевські та інші. Сьогодні виникла об’єктивна проблема в усвідомленні сутності політичного ідеалу. Ми лише частково можемо задовольнити цю проблему дослідженнями В. Волгіна, В. Гессена, О. Гілярова, О. Гуревича, М. Довнар-Запольського, Г. Ейкена, О. Ладиженського, О. Кірхенгейма, О. Менгера, проведеними на початку ХХ століття, а також українських учених ХІХ–ХХ століть М. Грушевського, М. Драгоманова, Б. Кістяківського, В. Липинського, М. Туган-Баранівського, І. Франка та інших.

Варто відзначити вагомий внесок у дослідження політичного ідеалу низки вітчизняних вчених, зокрема І. Андреєва, В. Андрущенко, В. Бебика, М. Бузько, І. Василишина, В. Войтенко, М. Головатого, С. Грабовського, Ю. Давидова, О. Дробницького, А. Зоткіна, О. Зотова, Л. Іванько, Ф.Канак, Ф.Кирилюка, В. Князева, В. Котигоренко, В. Кременя, О. Лой, В. Лях, Л. Нагорної, О. Панаріна, В. Пантіна, І. Поліщука, І. Пригожина, В. Розіна, В. Табачковського, М. Тарасенко, П. Толочко, В.Шаповалова, Л.Шкляра, О.Шлезингер, П.Шляхтуна, В. Ядова, П. Яніна, Б. Яроша тощо.

У роботі «Теорія ідеалу» В. Давидович зауважує, що «всі дослідники ... бачать в ідеалі духовне вираження певної норми, способу, що відрізняється від повсякденної дійсності і що володіє спонукальною силою до дії, той образ досконалості, що вабить орієнтир, на який рівняються люди у своїй діяльності» [2, с. 12]. Дослідник А. Ільясов відзначає, що у світогляді людей регулююча функція ідеалу щодо поведінки розкривається у формі морального, правового кодексу правил, законів, прикладів щодо діяльності — у формі вибору мети [6, с. 117]. На психічний характер утворення та функціонування ідеалу, вказує О. Лановенко, який вважає, що ідеал — власне і виключно психічне (або психофізіологічне), суто духовне утворення унікального, що не має аналогів у світі неживої реальності [1, с. 132].

Різні трактування ідеалу показують неординарні складові його сутності. І справді, якщо звернутися до аналізу історії філософської думки, то можна побачити, як від століття до століття вчені розкривали все нові й нові характеристики одного з центральних понять політичної психології — «ідеал» [10, с. 38].

Вже в античній філософії дослідження проблеми ідеалу займало значне місце. Так, Геракліт Ефеський як ідеал державного устрою визнавав закон, за який «народ повинен битися ... як за стіни». При цьому, на думку філософа, «єдина мудрість полягає у тому, щоб досягти такого знання, яке править всім і завжди». Значний внесок у розробку проблеми ідеалу взагалі і політичного ідеалу зокрема вніс геніальний античний мислитель Платон. Держава, на думку Платона, з’являється як наслідок різноманіття людських потреб і виниклого суспільного розподілу праці. Описуючи ідеальну державу, Платон підкреслює, що її створення не має на увазі «зробити якось особливо щасливим один із прошарків її населення, але, навпаки ... зробити такою всю державу в цілому» [1, с. 140–141]. На думку Ніколо Макіавеллі, ідеальний тип держави повинен ґрунтуватися на компромісі народу і знаті. Еразм Роттердамський, розглядаючи політичний ідеал як визначальний спосіб і характер поведінки, у своєму трактаті «Скарга світу» зазначав, що кожен з государів має трудитися і дбати, вживаючи всі свої сили на те, щоб сприяти процвітанню своїх володінь [13, с. 248]. Значний внесок у дослідження політичного ідеалу зробив Т. Гоббс. Відповідно до його теорії, основу соціально-політичного життя, її рушійну силу становлять потреби людини, її матеріальні та духовні інтереси.

Найбільш повний теоретичний опис поняття ідеалу в історії філософської думки знаходимо у німецькій класичній філософії, у роботах І. Канта, І.Фіхте, Г. Гегеля [5, с. 48]. Свою лепту у пізнання ідеалу вніс відомий німецький філософ А.Шопенгауер у праці «Світ як воля і уявлення», яка є популярною та широко відомою у всьому світі. Відомий вчений вбачав політичний ідеал у позитивному праві. На його думку: «... держава створює оплот у законах, у вигляді позитивного права. Головна мета, щоб ніхто не зазнавав несправедливості». Підкреслюючи особливу значущість ідеалу, М. Вебер зазначав, що весь історичний досвід підтверджує, що можливого не можна було б досягти, якщо б у світі знову і знову не тягнулися до неможливого [3, с. 48]. Російські критики В. Бєлінський, Н. Добролюбов і Н. Чернишевський звернули особливу увагу на регулюючу функцію ідеалів. На їхню думку, ідеал здатний перетворювати дійсність. У роботах М. Бердяєва, Д. Ліхачова, Л. Гумільова та інших видатних дослідників національної психології показані суперечливість, важкопередбачуваність, поляризованість національного характеру та його вплив на політичні ідеали [1, с. 145–148].

Виникнення політичних ідеалів є своєрідною відповіддю суспільства на ускладнення проблем шляхом створення нової політичної підстави, політичної програми для спільної діяльності, спільних рішень. Кожен із політичних ідеалів несе у собі високу цінність особливого типу відносин, що забезпечують основу для певного способу життя, певного типу господарства. Поява нового політичного ідеалу є зміною, можливо, зростанням здатності людей формувати більш складні смисли, приймати більш складні рішення, що забезпечують відтворення суспільства, включаючи культуру, всю систему відносин. Раніше сформовані пласти моральності при цьому відтісняються на задній план, можуть бути в очікуванні ситуації, що відкриває шлях своєму переможному поверненню, перетворенню у пануючу форму [9, с. 306].

У різних концепціях виникнення держави політичний ідеал виступає як центральна категорія, яка покликана вказувати орієнтири подальшого розвитку такого політичного інституту, як держава [14, с. 23]. Зокрема, Арістотель вважав, що найголовніше при всякому державному ладі - це за допомогою законів та решти розпорядку влаштувати справу так, щоб посадовим особам неможливо було наживатися. Як бачимо його погляди на ідеальний устрій держави є достатньо актуальними для сучасних процесів, які відбуваються сьогодні в Україні.

Особливе розуміння політичного ідеалу характерно для психологічної теорії походження держави. Серед найбільш відомих представників психологічної теорії походження держави можна виділити Петражицького, Тарда, Фрейда. Вони пов’язують появу державності з особливими властивостями людської психіки

Номер сторінки у виданні: 92

Повернутися до списку новин