Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

ГОЛОВНІ АНТИКОРУПЦІЙНІ АСПЕКТИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ЩОДО ФІНАНСУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ





Сташук Галина, Донецький національний університет (Україна, Вінниця), кафедра політології та державного управління, аспірант,

politicalbigshot@gmail.com

АНОТАЦІЯ

З 2016 року в Україні на законодавчому рівні запроваджується бюджетне фінансування політичних партій та обмеження щодо розміру внесків на підтримку партій з боку фізичних та юридичних осіб. Враховуючи неготовність українського суспільства до фінансування політичних партій за рахунок державного бюджету і разом з тим важливість цього кроку як складової антикорупційної та євроінтеграційної політики, є важливим проведення якісного дослідження. Тому головною проблемою, над вирішенням якої працював автор, є встановлення та роз’яснення взаємозв’язку між державним фінансуванням політичних партій та зменшенням рівня політичної корупції в країні. А також вивчення всіх переваг та позитивних наслідків від упровадження таких антикорупційних заходів, внаслідок яких відбудеться посилення фінансової прозорості та звітності діяльності політиків.

Ключові слова: політична партія, державне фінансування, політична корупція, передвиборча агітаційна діяльність, лобіювання бізнесових інтересів.

 

THE KEY ANTI-CORRUPTION ASPECTS OF UKRAINIAN LEGISLATION REGULATING FUNDING OF POLITICAL PARTIES

Stashuk Galyna, Donetsk National University (Ukraine, Vinnycya), Department of Political Science, Phd student,

politicalbigshot@gmail.com

SUMMARY

From 2016 in Ukraine there have been implementing the public funding of political parties and limits for contributions by individuals and legal entities at the legislative level. Taking into consideration that Ukrainian society is not ready for the public funding of political parties and at the same time, the importance of this stage as a part of the European integration and anti-corruption policy, there is a need in carrying out the well-grounded research. Therefore, the main problem, which the author was working on, was the establishing and explaining the connection between the public funding of political parties and decreasing the level of political corruption in the country. Besides, the author focused on the investigation of all advantages and positive effects from the implementation of anti-corruption measures, the results of which will enhance financial transparency and accountability of politicians.

Key words: political parties, public funding, political corruption, election campaign, business lobbying.

 

Активне запровадження державного фінансування політичних партій у світі та країнах Європи розпочинається з середини 50-х років. Перш за все, підтримка такого роду з боку держави впроваджується для розвитку головного інституту, який відіграє вагому роль у здійсненні та формуванні державної влади – політичних партій. Від запровадження бюджетного фінансування та контролю за ним очікується зменшення процесу лобіювання бізнесових інтересів, зменшення політичної корупції, підвищення прозорості діяльності партій, створення умов для більш рівної передвиборчої боротьби.

З 2016 року в Україні на законодавчому рівні запроваджується бюджетне фінансування політичних партій та обмеження щодо розміру внесків на підтримку партій з боку фізичних та юридичних осіб. Враховуючи значущість таких заходів з боку держави та відсутність попереднього досвіду реалізації фінансової підтримки політичних партій такого роду в Україні, проведення цього дослідження є надзвичайно важливим для встановлення можливих ризиків та як позитивних, так і негативних наслідків. Крім того, вивчення оновленого законодавства в цій сфері є мало дослідженою темою, яка потребує детального аналізу.

Метою статті є вивчення можливих наслідків від запровадження державного фінансування політичних партій в Україні.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

– вивчити антикорупційні складові чинного законодавства України щодо державного фінансування політичних партій;

– проаналізувати механізм відповідальності, який запроваджується.

Політичні партії завжди були одним із головних предметів дослідження у політичній науці, оскільки саме партії як об’єднання активних громадян слугують посередником між населенням та органами державної влади в демократичних країнах. Для України як країни, яка все ще є країною перехідного типу, важливо сприяти розвитку одного з головних політичних інститутів – політичним партіям, їхньому розвитку не у кількісному, а в якісному вимірі.

Незважаючи на те, що політичні партії є неприбутковими організаціями, їх створення та активне функціонування вимагає значних витрат. Відтак, партії в українських умовах перебувають у постійних пошуках фінансового забезпечення своєї діяльності, особливо в передвиборчий період, такими донорами зазвичай виступають зацікавлені олігархи. Наслідки такого фінансування є досить логічними. Зрозуміло, що партія після приходу до влади працює на того, хто оплачував і оплачує її діяльність.

Верховна Рада України 8 жовтня 2015 р. ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції» [1]. В першу чергу закон було прийнято, щоб створити умови для початку державного фінансування політичних партій, наслідком чого стане зміна пріоритетів у їхній роботі. Вони працюватимуть для виборців і за рахунок виборців.

Закон був розроблений на основі правової бази інших країн та вимог і рекомендацій міжнародних організацій (Венеціанської комісії, GRECO). Перш за все вимог GRECO (Група держав проти корупції – орган Ради Європи з антикорупційного моніторингу), виконання яких, в тому числі, є умовою отримання безвізового режиму для України.

Україна приєдналася до Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) 1 січня 2006 року.

Тим самим держава надала згоду проходити оцінку з боку GRECO щодо імплементації в національне законодавство положень Кримінальної та Цивільної конвенцій Ради Європи проти корупції, Керівних принципів боротьби з корупцією Ради Європи, прийнятих у рамках виконання Програми дій проти корупції, схваленої Радою Європи [4].

У світовій практиці існує кілька видів державного фінансування політичних партій. По-перше, пряме або непряме. По-друге, фінансування статутної або агітаційної передвиборчої діяльності.

При прямому держфінансуванні допомога надається у грошовій формі. В межах прямого фінансування існують два провідні підходи до надання фінансової допомоги політичним партіям. Фінансова допомога з боку держави може надаватись політичним партіям щорічно на регулярній основі для підтримки повсякденної або статутної діяльності партії. Інший напрям прямого державного фінансування стосується відшкодування витрат партій під час проведення виборчої кампанії [2].

В Україні запроваджуються два варіанти прямого фінансування статутної та передвиборчої діяльності партій. Розглянемо їх детальніше.

З 1 липня 2016 р. розпочинається бюджетне фінансування усіх партій, які представлені в парламенті, тобто тих, що подолали 5% бар’єр, за умов дотримання вимог щодо фінансової звітності політичних партій, таке фінансування триватиме до наступних парламентських виборів [1].

Після наступних виборів до Верховної Ради ввійде в дію положення про фінансування статутної діяльності усіх політичних партій, які набрали не менше 2% голосів виборців. Крім того, партія матиме право на відшкодування витрат, пов’язаних з фінансуванням своєї передвиборної агітації на виборах народних депутатів України, якщо на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів України така партія взяла участь у розподілі депутатських мандатів [1].

Схожі визначення партій, які мають можливість отримувати кошти з державного бюджету, є досить поширеними у світі, оскільки грошова допомога надходить саме тим партіям, яких обирають виборці. При цьому громадяни, які мають право голосу, повинні розуміти, що саме вони, голосуючи, визначають не тільки партії, які потраплять до парламенту, але й партії, які фінансуватимуться за рахунок платників податків. А для партій – це можливість реалізовувати свою діяльність, зменшивши матеріальну залежність від фізичних та юридичних осіб, бізнесових інтересів. Хоча є ризики, що це зменшить зацікавленість партії у пошуку звичайних членських внесків чи пожертв, та, враховуючи доходи наших громадян, в Україні і зараз не є популярною практика фінансування політичних партій звичайними виборцями.

Згідно з оновленим законодавством України, крім бюджетного фінансування статутної діяльності, політична партія матиме право на відшкодування витрат, пов’язаних з фінансуванням своєї передвиборної агітації на виборах народних депутатів України, якщо на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів України така партія взяла участь у розподілі депутатських мандатів [1]. Це положення вступить у силу після наступних парламентських виборів. Відповідно до закону, це поки що єдине ґрунтовне положення, яке стосується фінансування агітаційної діяльності і належить до прямого державного фінансування.

Щодо можливих негативних наслідків держаного фінансування як статутної, так і передвиборчої діяльності політичних партій, то одним із таких є підтримка та укорінення великих партій, які попередньо вже отримували місця в парламенті. Для запровадження рівності і підтримки усіх партій, що беруть участь у виборах, можна використати досвід Румунії. Усі політичні партії Румунії, які беруть участь у виборчих кампаніях, отримують державну субвенцію. Політичні партії, які не здолали електоральний поріг, повинні повернути отриману субвенцію впродовж двох місяців після публікації результатів виборів в урядовому виданні Monitorul Oficial [3].

Висновки. Законодавство України щодо впровадження державного фінансування політичних партій та контролю за надходженнями і витратами з їх бюджету відповідає більшості стандартів, знаних у законодавстві країн Європи, та рекомендаціям GRECO. Та разом з тим воно потребує доопрацювання у положеннях про фінансування передвиборчої агітаційної діяльності. Також отримання очікуваних позитивних наслідків від нововведень залежить у першу чергу від детально розробленого та впровадженого механізму відповідальності і ефективної роботи контролюючих органів, яких поки що немає.

При повній імплементації ЗУ від 8 жовтня 2015 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції» очікуються позитивні наслідки у сфері боротьби з політичною корупцією. А саме:

значне зменшення залежності політичних партій від олігархічних груп;

зменшення процесу лобіювання бізнесових інтересів;

створення умов для громадськості отримувати вільний доступ до звітів політичних партій, щодо надходжень та видатків з їхнього бюджету;

підвищення прозорості та контролю за фінансовою діяльністю політиків та партій;

створення умов для більш рівної передвиборчої боротьби;

підвищення рівня відповідальності та посилення покарань за недотримання законодавства.

Серед недоліків ухваленого законодавства є недопрацювання щодо державного фінансування та регулювання агітаційної передвиборчої діяльності політичних сил та, можливо, збільшення покарань за порушення законодавства.

Крім того, аналізуючи проблематику цього дослідження, було зроблено висновки, що, як і в більшості суспільних сфер, наявність якісної правої бази ще не є умовою для успіху. Так, не в усіх країнах за наявності законодавства щодо бюджетного фінансування політичних партій ризики політичної корупції зведені до мінімуму. Оскільки часто в державі не вистачає політичної волі та (або) фінансових можливостей для реалізації законодавства.



Номер сторінки у виданні: 19

Повернутися до списку новин