Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Проблеми і перспективи післядипломної освіти психологів у контексті Болонського процесу





        Міронова Марина Юріївна,  викладач-стажист кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи  Класичного приватного університету,  м. Запоріжжя

        УДК 378.046

 

У роботі представлено результати роботи автора над проблемою фахової післядипломної освіти психологів. Означений процес фахової підготовки поданий з огляду на положення Болонської декларації. Розкрито сутність завдань, змісту та специфіку підготовки майбутніх психологів у системі післядипломної освіти. Проаналізовано перспективи та шляхи розвитку і формування післядипломної освіти психологів.

        Ключові словапіслядипломна освіта психологів, фахова підготовка майбутніх психологів, Болонський процес.

 

В работе представлены результаты работы автора над проблемой профессионального последипломного образования психологов. Данный процесс профессиональной подготовки подан с учетом основных положений Болонской декларации. Раскрыта сущность задач, содержания, и специфики подготовки будущих психологов в системе последипломного образования. Проанализированы перспективы и пути развития и формирования последипломного образования психологов.

       Ключевые словапоследипломное образование психологов, профессиональная подготовка будущих психологов, Болонский процесс.

 

The results of the author's work on the problem of after receipt of degree education of psychologists are presented in the article. This process of professional preparation is given according the positions of Bologna declaration. The content of tasks, maintenances and specifics of preparation of future psychologists in the system of after receipt of degree education is exposed. Prospects and ways of development and forming of after receipt of degree education of psychologists are analysed.

         Key wordsafter receipt of degree education of psychologists, professional preparation of future psychologists, Bologna process.

 

Прискорення науково-технічного прогресу, високого динамізму всіх суспільних процесів, виникнення напружених ситуацій у взаєминах між людьми, формування інформаційно-технологічного суспільства, докорінні зміни в соціально-економічному, духовному розвитку держави потребують підготовки психолога нової генерації. Реалізація цього стратегічного завдання зумовлена також глибинними змінами в системі й структурі вищої освіти відповідно до вимог Болонської декларації та необхідністю інтеграції національної освіти в європейський освітній простір. Це вимагає визначення концептуальних довгострокових стратегій щодо подальшого вдосконалення та розвитку психологічної освіти, зокрема, освіти майбутніх психологів в умовах післядипломної підготовки у ВНЗ, що повністю відповідаю одному з положень Болонського процесу, а саме, принципу навчання протягом всього життя.

Вихідні положення Концептуальних засад розвитку освіти психологів на Україні, зокрема, післядипломної, та її інтеграції в європейський освітній простір ґрунтуються на засадах Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти, законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", Державної програми "Вчитель" та інших нормативних актів, а з 2005 року ще й засадними положеннями Болонської угоди. Вочевидь постає актуальною проблема післядипломної підготовки психологів, оскільки у ній яскраво реалізується сутність новітніх позицій Європейської безперервної освіти протягом всього життя.

Проблеми, що постають при цьому, активно обговорюються вченими й практиками, ведуться пошуки оптимальних шляхів їх розв'язання. Зокрема, наукові праці стосуються різних аспектів розробки теоретичної моделі, що містила б певні стандарти і вимоги до особистості психолога та його діяльності (Г.С.Абрамова, О.Ф. Бондаренко, І.В. Дубровіна, Л.О. Кияшко, В.Г. Панок, Є.С. Романова, Л.В. Скрипко), виділення основних властивостей особистості або спеціальних здібностей, які впливають на ефективність діяльності психолога (М.О. Амінов, Н.В. Бачманова, М.Т. Лобова, Р.В.Овчарова, М.І. Пов'якель, М.В. Семиліт, Ю.В. Укке та ін.). 

Частина досліджень спрямована на вивчення розвитку професійної самосвідомості майбутніх психологів. Зокрема, це дослідження О.І. Бондарчук, В.І. Карікаш, Ф.О. Михайлов, Н.І. Пов'якель, Т.В.Скрипченко. Професійне самовизначення спеціалістів-психологів представлено у працях І.В. Вачкова, Є.С. Сапогової, О.А. Мальцевої та ін. Низка робіт присвячена розробці змісту освіти психологів (Л.М.Карамушка, Н.Л. Коломінський, В.Г. Панок, В.В.Рибалка, В.А. Семиченко), створенню спеціальних форм і методів їхнього навчання (В.П. Захаров, Т.С. Яценко, І.А. Слободянюк та ін.). Окремо також розглядаються можливості попереднього відбору професійно придатних кандидатів на роботу психологом: Ю.З. Гільбух, В.Г. Панок.

Слід зазначити, що проблема післядипломної освіти є поліаспектною і вона розглядалася на різних рівнях дослідження, але фахова підготовка майбутніх психологів у системі післядипломної освіти не виступала предметом спеціальних наукових досліджень. Отже, теоретичними передумовами нашого дослідження виступають наступні положення: уявлення про особливості професійної діяльності у межах загально-психологічних теорій діяльності та суб'єктної активності (К.О. Абульханова-Славська, М.Й.Боришевський, О.М. Леонтьєв, Ю.І. Машбиць та ін.); вивчення психології людини як активного суб'єкта професійної діяльності (Є.І. Головаха, Є.О. Клімов, Л.М. Мітіна); детермінованість процесу професійного становлення ступенем усвідомленості специфіки майбутньої професії (О.Ю. Артемьева, Д.О.Леонтьєв, І.В. Ханіна); особливості професійної діяльності та особистості практичного психолога (Г.С. Абрамова, М.О.Амінов, О.Ф.Бондаренко, І.В. Вачков, І.В. Дубровіна); проблеми підготовки та підвищення кваліфікації психологів (Л.М. Карамушка, В.Г.Панок, В.В.Рибалка, Є.С. Романова, Н.В. Чепелєва та ін.).

        Науковий пошук у даній царині представлений малочисельними дисертаційними у галузі педагогіки та педагогічної психології. Зокрема, на особливу увагу заслуговують роботи Легун Олена Миколаївна «Розвиток у педагогів орієнтації на суб'єкт-суб'єктну взаємодію у процесі післядипломної освіти» (2005 р.), Кот Галина Миколаївна «Формування психологічної культури керівників загальноосвітніх шкіл у системі післядипломної освіти» (2004 р.), Подолянюк Олена Леонідівна «Розвиток професійної позиції шкільного психолога у післядипломній освіті» (2004 р.).

       Розмаїття інших робіт у цьому напрямку репрезентує лише деякі аспекти фахової підготовки майбутніх психологів (Міхно Катерина Олексіївна Динаміка уявлень студентів-психологів про майбутню професію 2009 р.; Макаренко Наталя Миколаївна Психологічні чинники розвитку креативного мислення майбутніх практичних психологів 2008 р.; Вишньовський Василь Володимирович Формування особистісної готовності майбутніх психологів до діагностико-корекційної роботи з підлітками 2007 р.; Гуляс Інеса Антонівна Перфекціоністські настанови як чинник професійної готовності майбутніх практичних психологів 2007 р.; Мицько Володимир Мирославович Психологічні особливості аксіогенезу майбутніх психологів 2007 р. та ін.).

Однак, не дивлячись на таку кількість наукових робіт з означеної тематики, на даний момент проблема фахової післядипломної освіти майбутніх психологів залишається відкритою як для науково-теоретичних, так і для практичних пошуків.

Таким чином метою нашої роботі є визначення проблем та перспектив фахової післядипломної освіти психологів у ВНЗ. Реалізація мети передбачає виконання наступних завдань: по-перше, розкрити у теоретичному плані зміст поняття «післядипломна освіта психологів» та визначити проблемні моменти даної підготовки, а також перспективи навчання психологів у системі післядипломної підготовки.

Іншими словами, метою розвитку післядипломної освіти психологів є створення такої системи фахової підготовки у ВНЗ, яка на основі національних надбань світового значення та усталених європейських традицій з огляду на Болонський процес забезпечує формування працівників у галузі психології, здатних здійснювати професійну діяльність на демократичних та гуманістичних засадах, реалізовувати функцію психологічної допомоги як пріоритетну функцію, що спрямовується на розвиток та самореалізацію особистості, задоволення її потреб, а також гармонізацію психічної сфери тощо.

Ґрунтуючись на фундаментальні праці науковців з означено проблеми та публікації у періодичних виданнях з педагогіки [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9 та ін.] серед основних завдань післядипломної освіти психологів можна вказати такі:

- забезпечення професійно-особистісного розвитку майбутнього психолога на засадах особистісного, системного та андрагогічного підходів;

- приведення змісту фундаментальної, психолого-педагогічної, методичної, інформаційно-технологічної, практичної та соціально-гуманітарної підготовки психологів до вимог інформаційно-технологічного суспільства та змін, що відбуваються у соціально-економічній, духовній та гуманітарній сфері та пов'язані з напруженістю у суспільстві й загостренням психологічних проблем;

- модернізація освітньої діяльності вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців з психології, на основі інтеграції традиційних педагогічних та новітніх мультимедійних навчальних технологій, а також створення нового покоління дидактичних засобів післядипломної освіти психологів [11, с.293];

- запровадження практичної підготовки майбутніх психологів завдяки системі психологічних практик;

- вдосконалення системи психологічного відбору претендентів на навчання з фаху «психологія» у системі післядипломної освіти психологів, розширення цільового прийому та запровадження підготовки психологів на основі договорів [12, с.137];

- удосконалення мережі вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти з метою створення умов для безперервної психологічної освіти [10, с. 32].

Щодо організації навчального процесу у закладах (інститутах, факультетах) післядипломної освіти згідно положень Болонської декларації, то слід зазначити, що підвищення якості освіти, забезпечення її мобільності, привабливості, конкурентоспроможності на ринку праці вимагає подальшого вдосконалення організації навчального процесу на засадах гуманності, особистісно-орієнтованої педагогіки, розвитку і саморозвитку слухачів та передбачає:

- впровадження кредитно-модульної системи навчання;

- використання інформаційно-комп'ютерних технологій та інтерактивних методів навчання і мультимедійних засобів;

- індивідуалізацію навчально-виховного процесу та посилення ролі самостійної роботи студентів, враховуючи вікові та індивідуально-психологічні особливості особистості майбутніх психологів;

- впровадження електронних засобів навчання (підручників, посібників, каталогів, словників тощо), комп'ютерних навчальних програм;

- технічну і технологічну модернізацію навчальних психологічних лабораторій та засобів навчання;

- використання сучасних систем контролю якості знань студентів та проведення моніторингу якості післядипломної освіти.

Післядипломна освіта психологів здійснюється через перепідготовку, спеціалізацію, підвищення кваліфікації та стажування. Підвищення кваліфікації психологів як основна форма професійного вдосконалення здійснюється в інститутах післядипломної освіти та на факультетах (інститутах) класичних університетів; перепідготовка і спеціалізація фахівців з психології - в педагогічних і класичних університетах; стажування майбутніх психологів - в університетах, психологічних центрах тощо [14, с.25].

На перспективу передбачається запровадити систему підвищення кваліфікації фахівців з психології на базі провідних університетів та наукових установ, впровадити багатоваріантні освітні програми і проекти з проблем психологічної майстерності, інноваційних технологій та інтерактивних форм і методів навчання психологів у післядипломній освіті, досягнень в теорії і практиці сучасної психології, активно використовуються дистанційні форми навчання.

Виходячи з цих позицій, та спираючись на праці з даної проблеми [1; 4; 7; 9; 10; 14; 15; 16] нами визначено такі педагогічні умови ефективної післядипломної освіти психологів.

По-перше, спеціальна підготовка андрагогів (людей дорослого віку - не студентів у прямому значенні цього слова) передбачає ґрунтовну методологічну підготовку, оволодіння дидактикою навчання дорослих, технологіями взаємодії, фасілітації, які найбільшою мірою сприяють особистісному професійному розвитку всіх учасників педагогічного процесу. Чинниками, які зумовлюють необхідність спеціальної підготовки андрагога (майбутнього психолога) до майбутньої професійної діяльності, є такі: високий освітній рівень студентів (наявність мінімум однієї вищої освіти); різноманітність складу аудиторії за віком, статтю, фахом, стажем професійної діяльності, освітніми та культурними потребами тощо; відмінність завдань, які стоять перед різними категоріями майбутніх психологів; партнерство як форма взаємодії в навчанні дорослих тощо [7, с.201].

По-друге, випереджувальна спрямованість як принцип, що орієнтує зміст і методи підготовки майбутніх психологів у післядипломній освіти не на існуючий стан психологічної теорії та практики, а на перспективи майбутнього розвитку. Чинниками забезпечення цієї педагогічної умови можуть бути усвідомлення суспільно значущих завдань психолога ХІ ст.; опанування навичками та вміннями, необхідними для професійного та фахового зростання.

       По-третє, неперервність освіти характеризує послідовність і цілісність етапів розвитку професіоналізму, що забезпечується такими чинниками як необхідність превентивної підготовки майбутніх психологів з метою визначення рівня їх психологічної готовності до професії та рівня відповідності вимогам, що висуває професія «психолог», створення системи семінарів, тренінгів, інших форм професійного розвитку, які сприяють формування професійного образу мислення майбутніх психологів, що набувають освіту післядипломно.

        По-четверте, варіативність змісту та форм післядипломної фахової підготовки психологів є необхідною для здійснення ними самостійного і свідомого вибору мети, цінностей, змісту, способів навчання з урахуванням особистісних запитів та суспільних вимог до професії «психолог»; реалізація можливостей міжкурсового періоду для професійного зростання.

        По-п'яте, інтерактивність навчання дозволяє встановити партнерську взаємодію викладачів із дорослими студентами, що зумовлює діалог, взаємозбагачення, обмін думками як форми навчання, що забезпечується такими чинниками, як готовність до професійного діалогу; активність у взаємодії з іншими учасниками навчального процесу; прагнення до спільної навчальної діяльності тощо [8, с.20].

Педагогічні умови післядипломної освіти психологів забезпечуються основними напрямками діяльності інститутів (факультетів) післядипломної освіти щодо організації системи навчання, узагальнення практичного досвіду роботи, створення діагностичних матеріалів, використання інтерактивних, мультимедійних, дистанційних технологій.

Формування контингенту студентів - майбутніх фахівців з психології має здійснюватися на таких засадах:

- визначення об'єктивної прогнозованої потреби у фахівцях з психології для запобігання перенасиченості ринку робочих місць психологів;

- впровадження підготовки майбутніх психологів на засадах Болонського процесу;

- здійснення психологічного відбору на спеціальність «психологія», що обумовлено тим, що серед регулятивних складових особистості психолога-практика особливе місце займають вимоги до нього я к фахівця, зокрема, здатність легко встановлювати контакти, легкість у спілкуванні, комунікабельність, уміння слухати і підтримувати розмову, крім того психолог повинен володіти і механізмами саморегуляції, важливим у структурі особистості психолога є особистісний сенс, життєві і світоглядні позиції, що зумовлюють вибір людиною цієї професії [11, с.294];

- вдосконалення системи відбору професійної орієнтації.

 Слід зазначити, що розвивальна взаємодія системи післядипломної освіти психологів базується на методах моделювання, особистісної та професійної рефлексії, розвитку професійної позиції, адекватної вимогам професії, прогнозуванні ефективної діяльності в майбутньому [1; 2; 4; 5].

Досвід інтеграції європейського партнерства з огляду на Болонську угоду й результати міжнародної діяльності дозволили науковцям і практикам з'єднати воєдино інтереси психологічної освіти й інтереси суспільства. Як би це не показалося несподіваним, важливим аспектом проблеми фахової підготовки психологів в цій області є проблема психологічної безпеки освітнього середовища. Шляхи рішення завдань психологічної безпеки освітнього середовища, на наш погляд, могли б з'явитися новим змістом діяльності психологів, а значить новим змістом і формами післядипломної освіти психологів.

Однак, орієнтуючись на вимоги Болонської конвенції, ми не повинні забувати власний набутий позитивний досвід у цій сфери й основні засади організації післядипломної освіти психологів, як то гуманізація, демократизація, науковість, компетентність, комплексність, диференціація, інтеграція, наскрізність та неперервність післядипломної освіти психологів; органічна єдність із системою підготовки фахівців, зв'язок із суспільними процесами та соціальними потребами; орієнтація на актуальні та перспективні сфери професійної діяльності психологів згідно з попитом на ринку праці; відповідність державним вимогам та освітнім стандартам післядипломної освіти.

Отже, резюмуючи викладене вище, можна зазначити таке: нагального вирішення потребує проблема післядипломної освіти психологів, оскільки в процесі виконання своїх професійних обов'язків їм доводиться вирішувати багато складних і різноманітних завдань, пов'язаних із просвітницькою діяльністю, проведенням діагностичної, корекційно-розвивальної та профілактичної роботи, а час навчання є досить стислим (1-2 роки) і не дозволяє повною мірою набути професійної кваліфікації.

        Особливої уваги вимагають психологічне консультування, експертна та прогностична робота, бо за таких умов психолог сам потребує кваліфікованої допомоги в післядипломній освіті, щоб досягти високого рівня психологічної компетентності, професіоналізму, психологічної культури, сформувати професійну позицію. Одним із основних завдань для належної організації післядипломної освіти психологів є удосконалення методичного забезпечення на основі нового мультимедійного та навчально-методичного матеріалу [1, с.18].

        Перспективними вбачаємо надалі розробку психологічного портрету претендента (студента) на навчання у післядипломній психологічній освіті, впровадження дистанційних форм та методів навчання майбутніх психологів, що здобувають освіту у післядипломній сфері, корегування навчальних планів підготовки психологів у системі післядипломної освіти з метою збільшення кількості годин на практичну підготовку й тренінгові форми навчальної діяльності студентів для формування професійного образу мислення майбутніх психологів.



Номер сторінки у виданні: 164

Повернутися до списку новин