Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Політологічний аналіз механізму інформаційного забезпечення міжнародної гуманітарної діяльності





                Ольга Зеркаль, здобувач кафедри політології Донецького національного університету

УДК 327.7

 

Здійснено політологічний аналіз механізму інформаційного забезпечення міжнародної гуманітарної діяльності в контексті інформаційної і гуманітарної діяльності сучасних актерів міжнародних відносин.

Запропоновані шляхи зростаннання ефективності механізмів інформаційного забезпечення міжнародної гуманітарної допомоги.

Ключові слова: міжнародна гуманітарна допомога, гуманітарна діяльність, інформаційне забезпечення, неурядові організації.

 

Дан политологический анализ механизма информационного обеспечения международной гуманитарной деятельности в контексте информационной и гуманитарной деятельности современных актеров международных отношений. Предложены пути усиления эффективности механизма информационного обеспечения международной гумнитарной помощи.

Ключевые слова: международная гуманитарная помощь, гуманитарная деятельность, информационное обеспечение, неправительственные организации.

 

In the article the author gives the political science analysis of mechanism of the informative providing of international humanitarian activity in the context of informative and humanitarian activity of modern actors of international relations. The ways of strengthening of efficiency of mechanism of the informative providing of IHA are offered.

Key words: international humanitarian help, humanitarian activity, informative providing, ungovernment agencies.

 

Відсутність нормативно закріпленої термінології, що характеризує суть і форми, порядок проведення, забезпечення і координації гуманітарної діяльності, відсутність аналізу інформаційної складової гуманітарної діяльності потребує суттєвого аналізу механізму інформаційного забезпечення міжнародної гуманітарної діяльності. Складність і масштабність гуманітарних завдань, що стоять перед світовою спільнотою, вимагає інших підходів до роботи з інформацією, яка стає самостійним і найбільш цінним ресурсом, що визначає успішність або неуспішність гуманітарної операції. Щодо існуючого механізму інформаційного забезпечення гуманітарної діяльності, то він сьогодні не відповідає характеру сучасних інформаційних відносин акторів міжнародної гуманітарної діяльності.

Об'єктом дослідництва виступає система міжнародної гуманітарної допомоги.

Предмет - інформаційне забезпечення міжнародної гуманітарної діяльності.

Ціллю даної статті є зробити політологічний аналіз механізму інформаційного забезпечення міжнародної гуманітарної діяльності. Для того щоб розкрити тему статті, треба розуміти головні терміни: «гуманітарна допомога», «гуманітарна діяльність» та «інформаційне забезпечення».

Згідно з українським законодавством, гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 4 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» [1].

Міжнародна гуманітарна діяльність - діяльність, яка здійнюється акторами міжнародних відносин (міжнародними організаціями, державами, індивідами), та, яка націлена на полегшення страждань та збереження життя людини.

Інформаційне забезпечення - 1) інформація, необхідна для управління економічними процесами, міститься в базах даних інформаційних систем; 2) створення інформаційних умов функціонування системи, забезпечення необхідною інформацією, включення в систему засобів пошуку, отримання, зберігання, накопичення, передачі, обробки інформації, організація банків даних. Створення інформаційного забезпечення - неодмінна умова побудови і функціонування автоматизованих систем управління [2, с. 318].

Є. Єфімов у свєму дисертаційному дослідженні виділяє, що інформаційне забезпечення - це самостійна складова міжнародної гуманітарної діяльності, що вимагає самостійного організаційного і інституційного оформлення, ресурсного оснащення і координації. Крім того, могутній потенціал інформаційного забезпечення дозволяє суб'єктам міжнародної гуманітарної діяльності вирішувати з його допомогою низку найважливіших завдань. Наприклад: моніторинг і прогноз розвитку гуманітарної обстановки в регіонах, що являють собою або геополітичний інтерес для країн - донорів, або загрозу національній безпеці; мобілізація широкої міжнародної ресурсної підтримки; переконання міжнародного співтовариства, населення країн - донорів, керівництва і населення кризового регіону в необхідності гуманітарного втручання; формування у населення, органів державного і адміністративного управління, об'єднань громадян в районі проведення операції єдиної точки зору на події, що відбуваються, та ін. [3].

Сьогодні суттєвою інформаційною системою можна назвати Глобальну систему інформації і раннього сповіщення Продовольчої і сільсько - господарської організації Об'єднаних Націй (ФАО), що є всеосяжною міжнародною системою попередження про погрози для урожаю і продовольчого постачання, продовжувала на тлі різкого збільшення числа продовольчих криз попереджати міжнародне співтовариство про неминучі неврожаї та продовольчі кризи. Протягом періоду 1998-2000 років практично всі регіони серйозно постраждали від стихійних лих або антропогенних катастроф. З використанням цієї системи, яка обробляє дані, зібрані на місцях і за допомогою супутників, здійснюється спостереження за обстановкою в усіх країнах з погляду видів на урожай, продовольчого постачання і попиту, виявляються країни, в яких може виникнути загроза браку продовольства, і на постійній основі здійснюється оцінка можливих потреб у продовольстві в надзвичайних ситуаціях [4].

Гуманітарні катастрофи та гуманітарні проблеми створюються не тільки продовольчими кризами - це й стихійні лиха, й озбройні конфлікти; а інформаційне забеспечення у системі гуманітарної діяльності - це не тільки сповіщення населення про лиха, що наближаються, а й контроль, звітність, поновлення та поширення знань фахівців з надання гуманітарної допомоги, моніторінги.

Потенціал інформаційного забезпечення гуманітарної діяльності повинен дозволяти суб'єктам даної діяльності вирішувати з його допомогою ряд найважливіших завдань. Крім традиційного постачання суб'єктів моніторингової інформації про наявність несприятливих тенденцій, кризового або конфліктного потенціалу в регіонах, що потрапляють у сферу їхніх геополітичних інтересів, на перший план виходить дія на громадську думку - ключовий чинник досягнення успіху у світовій політиці взагалі, а у сфері міжнародної гуманітарної діяльності особливо [3].

Зараз надзвичайно гостро постає проблема спеціалізації саме у сфері інформації. Ті невеликі фінансові ресурси, які мають у своєму розпорядженні окремі гуманітарні НУО, не дозволяють наймати висококваліфікованих журналістів, інформаційних менеджерів, фахівців з лобіювання, реклами і т.п. Об'єднання ж інформаційних і рекламних послуг в регіональному PR - центрі дозволяє:

1) збирати, систематизувати і постійно оновлювати масив допоміжної інформації для всіх гуманітарних, і не тільки, НУО регіону (події, публікації, адреси, телефони, імена та ін. по тематичних, географічних і будь - яких інших інтересах і запитах);

2) професійно обробляти і цільовим чином поширювати інформацію та інші матеріали, які НУО мають у своєму розпорядженні, але не завжди знають, як ними розпорядитися;

3) організовувати і вести цільові солідарні PR - кампанії з найгостріших проблем регіону, країни, планети, причому не тільки на місцевому, а й на загальноукраїнському і міжнародному рівнях;

4) просувати (популяризувати) ідеї і проекти для підтримки їх населенням, співтовариством НУО, властями і комерційними структурами;

5) створювати на основі реальної діяльності привабливий імідж (образ) гуманітарної активності в цілому, окремою НУО, групі або співтовариству НУО, або окремою НУО [5, c. 20].

Вихід полягає в тому, що безумовним суспільним благом і цінністю визнається сам процес узгодження, взаємного врахування різноманітних цілей та інтересів.

Щодо координації інформаційного забезпечення міжнародної гуманітарної допомоги, то тут треба виділити декілька пунктів:

a) прийняти до уваги необхідність інформаційної діяльності в рамках гуманітарної допомоги і в перехідний період;

б) заохочувати продовження зусиль по інформаційно - пропагандистській діяльності у сфері політики, технічного лідерства і співпраці з партнерами на місцях;

в) схвалити стратегію зміцнення інституційного потенціалу;

г) заохочувати внески на здійснення ініціативи у сфері зміцнення потенціалу.



Номер сторінки у виданні: 117

Повернутися до списку новин