Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН ПРОЕКЦІЇ ТА ЙОГО МІСЦЕ У ФОРМУВАННІ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДІ





 

Мар'яна Корнівська, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

 

Стаття присвячена аналізу політичної свідомості молоді та феномену психологічної проекції в процесі формування політичної свідомості молоді. Показано стан залучення молоді до громадянських організацій під час політичної соціалізації молоді в сучасному українському суспільстві.

Ключові слова: політична свідомість, чинники політичної свідомості, психологічна проекція, молодіжна політика, цінності, політична культура, демократія.

 

Статья посвящена анализу политического сознания молодежи, а также феномену психологической проекции в процессе формирования политического сознания молодежи. Показано состояние привлечения молодежи к общественным организациям во время политической социализации молодежи в современном украинском обществе.

Ключевые слова. Политическое сознание, факторы политического сознания, психологическая проекция, молодежная политика, ценности, политическая культура, демократия.

 

Article is devoted to analysis of the political consciousness of the youth and the phenomenon of psychological projection in the process of the youth political consciousness formation. It chows the involvement of the youth to public organization during political socialization of the youth in the modern Ukrainian society.

Key words: political consciousness, factors of political consciousness, psychological projection, youth policy, valves, political culture, democracy.

 

Постановка проблеми. Соціально - економічні та політичні перетворення, що нині відбуваються в сучасному українському суспільстві, справляють масштабний вплив на всі сфери життя суспільства, але зумовлені ними прояви суспільної свідомості найчастіше не можуть бути врегульовані раніше встановленими нормами, традиціями та законами. Саме тому стан суспільної та політичної свідомості характеризується неоднорідністю, мінливістю, розгубленістю, еклектичністю у поєднанні із зародженням нових, демократичних суспільнозначимих цінностей.

Процес формування нової, демократичної політичної системи в Україні відбувається за умов, коли складаються різнорідні політичні організації, партії, течії і рухи, коли неясні чи розмиті соціально - економічні та політичні орієнтири майбутнього суспільного ладу, типу держави, характеру взаємовідносин суспільства і держави, громадянина та влади. Перехідний характер розвитку суспільства «різноякісність» політичної свідомості визначають характер їхньої взаємодії: поглиблюється тенденція послаблення єдності елементів політичної системи, посилюєтьсярозмаїтість підходів до суспільнополітичних цінностей.

Мета статті. Показати проблеми в процесі формування політичної свідомості молоді в сучасному українському суспільно - політичному середовищі.

Сьогодні в масовій політичній свідомості українського суспільства виявляється нестійка рівновага двох протилежних систем цінностей, які умовно можна визначити як демократичні та авторитарні. З одного боку, є підтримка тих змін, що відбуваються у суспільному житті, які вселяють надію чи, навіть, впевненість у майбутньому. З іншого - наявність інертності й песимізму, стійке прагнення зберегти хоча б те, що є, і «захистити» себе у невідомому майбутньому.

Значення молоді у такому поступальному розвитку нашої держави важко переоцінити, адже за будь - яких часів, найкращі сподівання державотворення пов'язувалися з молоддю, прийдешніми поколіннями.

Наше сьогодення не є у цьому виключенням, коли не можна не рахуватися з молоддю, з її потенціалом, ідеалами, інтересами, сподіваннями, з її радикалізмом і нетерпимістю до всього оманливого і хибного, з її відвертістю та прямотою.

Політика держави щодо молоді визначає загальні засади створення організаційних, соціально - економічних, політико - правових умов соціального становлення та розвитку молодих громадян України в інтересах особистості, суспільства та держави, основні напрями реалізації державної молодіжної політики в Україні щодо соціального становлення та розвитку молоді.

З огляду на вік, фізичні потенції і кондиції, духовні сили, нереалізовані можливості тощо - молодь є найперспективнішою частиною українського суспільства. Вступ у життя сучасної української молоді супроводжується динамічними та неординарними процесами зміни не лише політичної системи або економічних механізмів господарювання, - вражаючою є зміна системи духовних, моральних цінностей, ідеалів та орієнтирів.

Як відомо, формування особистості молодої людини здійснюється сьогодні під впливом декількох відносно автономних соціальних факторів, які одночасно є інститутами соціалізації молоді. Найважливішими з них є: сім'я (родина), школа, спільнота однолітків (молодіжні організації, різноманітні неформальні, стихійні групи та співтовариства), засоби масової інформації тощо.

Прискорення темпів громадського життя, трансформація українського суспільства в умовах соціально - політичних змін, значно підвищує роль і значення молоді в суспільно - політичному і культурному житті країни. Чим вищий темп техніко - економічного розвитку, чим швидше обновляються знання, умови праці та побуту, тим помітніше стають соціально - культурні розходження між поколіннями. Нові проблеми та події штовхають на пошуки принципово нових рішень і критичну переоцінку минулого досвіду.

Дослідження проблеми. Проблемою вивчення, аналізу політичної свідомості та культури молоді займались такі сучасні дослідники та науковці, як Г. Бевз, В. Бурдяк, І. Ю. Вільченко, М. Ф. Головатий, Ж. В. Деркач, І. Жадан, Т. Зубро, А. В. Іванченко, Ю. І. Кравченко, С. Мігалікова, М. А. Остапенко, М. І. Пірен, Т. К. Пояркова, П. П. Пропокенко, О. О. Проскуріна, В. А. Ребкало та ін.

М. Ф.Головатий у статті «Проблеми формування політичної культури молоді в контексті трансформаційних процесів українського суспільства» наголошує, що для підвищення розвитку демократії в суспільстві багато уваги потрібно приділяти саме молодому поколінню, потрібні практичні дії в напрямі заохочення участі молоді в розвитку державних процесів, відповідальна молодіжна політика, яка б враховувала її інтереси, визначала шляхи розв'язання проблем, що її хвилюють [1].

Розкриття проблеми. Надзвичайно актуально сьогодні звучить питання: «Чи відповідає сучасна політична свідомість української молоді викликам сьогодення?».

Сучасні вітчизняні психологи вважають, що чинники, які впливають на формування політичної свідомості умовно можна поділити на три великі групи: об'єктивні, практично - духовні та технологічні. Останні мають найголовніше значення для формування сучасної політичної свідомості молоді.

Найчастіше, орієнтація, з точки зору формування політичної свідомості громадян, «замикається» на конкретних особистостях сучасних політиків, котрі очолюють ту чи іншу політичну партію. Їм приписують бажані риси, певні ідеальні можливості, існує віра в їх потенціал, які в комплексі здатні вдосконалити життя суспільства.

Такі специфічні механізми у психології належать до механізмів проекції, що перетворюють будь - які відносини, а особливо політичного характеру на несправжні, ті, які відбуваються поза дійсністю.

Проекція являє собою приписування особистісних характеристик або мотивів іншим людям у залежності від власних особистісних характеристик і мотивів людини. Вчені, зосереджуючи свою увагу на даному феномені, виділяють три типи проекції. При атрибутивній проекції, людина усвідомлює наявність у себе певної риси і тільки потім приписує її іншій людині. Наприклад, індивід, усвідомлюючи свій страх, може проектувати страх на інших, при чому використання проекції у даному випадку не усвідомлюється.

При комплементарній проекції людина усвідомлює якусь свою особливість, або своє почуття і бачить причину цього в іншій людині. Наприклад, той, хто відчуває страх, може вважати інших людей небезпечними або ворожими.

При проекції подібності або класичній проекції, людина не усвідомлюючи в себе певної риси, проектує її на інших [6, с. 217]. Коли подібне приписування стосується політиків та правлячої еліти, то можна говорити про так звану «політичну проекцію». При «політичній проекції» електорат найчастіше «проектує» власні риси та особливості нереалізовані або недостатньо реалізовані у повсякденному житті на свого кумира - політика. Виборці наділяють його рисами, що можуть не стосуватися його особистості, тим самим ще більше ідеологізуючи персону політика. Такими рисами є чесність, порядність, відповідальність, обов'язковість, гуманність, справедливість тощо. Якщо обранець виявляється не аутентичним даним якостям, спостерігається високий рівень фрустрації та незадоволення серед виборців. При цьому слід пам'ятати, що політики - це конкретні люди, яким властивіяк людські чесноти, так і вади - «уміння» помилятися, емоційність, афективність, хороший чи поганий стан здоров'я тощо.

Доки ці феномени будуть усвідомленими, то політична свідомість молоді знаходитиметься в «режимі очікування»: очікування практичної реалізації тих ідеалів, сподівань і мрій, що пов'язувалися з покращенням соціально - економічних умов життя. На цей період владі надається величезний кредит довіри як реалізатора цих ідеалів і сподівань (для прикладу можна згадати помаранчеву революцію).

З часом, розчарування в діяльності влади може проявитися як у сфері етичній, так і в політичній. Це все також складає конструктивні параметри політичної свідомості в молоді і допомагає дати відповідь на питання, чому вона змінюється.

Сучасні молоді люди зростали під впливом перебудови не тільки суспільства, але й свідомості попереднього покоління, їхніх батьків. Зараз ідейно - політична зрілість свідомості молоді, насамперед, студентської молоді, перебуває на суперечливому етапі становлення, відмови від ідеологічних і політичних стереотипів тоталітарної доби, утвердження нових політикоціннісних орієнтирів, переконань і соціально - політичних почуттів, установок на вироблення політичної компетентності, формування культури толерантності, політичної коректності. Водночас відбувається переосмислення і переоцінка політичних ідеалів, шляхів участі в громадсько - політичному житті вузу, міста, області, у розвитку місцевого самоврядування тощо.

Стосовно формування політичної свідомості та політичної культури молоді є ціла низка протиріч. Самодіяльність молоді, пов'язана з її ініціативою, створенням певних громадських об?єднань, досить часто наштовхується на деяку її запрограмованість у державних закладах освіти, культури, армійських колективах. Певну ідеологічну спрямованість мають і засоби масової інформації. Отже, логічно постає питання про деполітизацію, деідеологізацію, деконфесіолізацію виховного впливу на молодь. Тобто молодь має отримувати об'єктивну інформацію плюралістичного характеру, щоб сформувати свідомість відповідно нового часу, нових викликів суспільно - політичного життя.

Проте, спроби деполітизації студентської та учнівської молоді, скеровування їх лише на одержання професійних знань, навичок і вмінь призводить інколи до спаду політичної, громадської активності молодих людей. Через свої особливі характеристики молодь є чи не найбільш важливою соціальною опорою радикальних перебудовчих, прогресивних суспільних процесів і одночасно, саме вона, є однією з найбільш беззахисних соціально - демографічних груп суспільства, бо лише готується до життя, до трудової діяльності, тобто інтегрується в суспільство. Суспільство,насамперед, держава має враховувати таке протиріччя, розробляючи та практично реалізуючи молодіжну політику відповідно до вимог життя.

Проте, поглиблення кризи, труднощі економічних перетворень в країні впливають на характер і спрямованість цінностей, соціально - політичних орієнтацій молоді, рівень і форми її активності. У молодіжному середовищі спостерігається також низький рівень інформованості та байдужість до існування й діяльності молодіжних громадських об'єднань. Більшість з них молоді просто не відомі.

Опитування студентів у 2009 р. Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича (опитано 100 чоловік) та студентів Київського національного університету культури і мистецтв (опитано 60 чоловік) засвідчило, що членами молодіжних громадських організацій є лише 28,2% респондентів, членами молодіжних суспільних об'єднань - 4,4%, членами політичних партій виявились 3,8% опитаних, а політичних організацій - 1,3%. Студентів, які не є учасником жодної організації виявилось 65,6% ( Див. табл. 1). Дані опитувальника показали, що інтерес студентської молоді до політики є надто низьким. Це засвідчує про те, що партії ніякої просвітницької роботи з молоддю не проводять: молодь більше занята своїми власними інтересами.

 

Якщо осмислювати проблеми про місце молоді в системі української влади, то тут мало що відомо, хоча з погляду на Верховну Раду України, уряд, та представницькі органи влади, неважко дійти висновку про те, що молодь у них представлена дуже мало. Хіба що трохи більше на районному та сільському рівнях. Між іншим, за останні роки довіра молоді до усіх гілок влади постійно зростає, хоча молоді люди все ще сподіваються, що їх проблеми врешті будуть помічені. Інша справа, рівень підготовки молодої людини до політичної діяльності. Зрозуміло, що незалежно від віку, в політиці потрібні знання, навики, вміння, досвід. Об'єктивно молодь у цьому може дещо програвати старшим. Саме тому постає питання про необхідність професійної підготовки молодих політиків.

Характерною особливістю сучасної політичної свідомості молоді є поліцентризм її політичних уподобань. Загалом нинішній рівень політичної свідомості української молоді є ще досить низьким, що негативно позначається і на рівні її політичної активності. Рівні політичної активності та свідомості не завжди збігаються. Молодь може бути політично пасивною не тому, що вона є політично несвідомою, а тому що не підтримує ту чи іншу форму політичного правління, той політичний курс, який не задовольняє її специфічні потреби та інтереси. Але ця пасивність може вмить змінитися політичною активністю, якщо з'явиться така політична сила, в якій молодь знайде відгук своїм інтересам. Для сучасної України важливо, щоб з'явилися нові, професійні політичні лідери, яким би молодь довіряла.

Висновки та рекомендації. Сьогодні для молодих людей в Україні, здавалося б, відкривається все більше можливостей задовольняти свої інтереси та потреби, але одночасно ускладнюються й умови для такої самореалізації. Складний і суперечливий процес переходу до ринкових відносин призвів до того, що маємо сьогодні такі проблеми, як зменшення зайнятості молоді, зростання безробіття, запотребованість у підвищенні професійної кваліфікації, соціального захисту окремих соціальних груп, в т.ч. і молодих людей, спостерігаються міграційні процеси серед них, особливо активних, професійно добре підготовлених та знаючих  англійську та європейські мови.

Тому для України важливо спрямувати молодь на пошук власного найоптимальнішого для неї самої шляху розвитку, забезпечити цей процес таким чином, щоб він мав тенденцію до самозакріплення і самопідтримки. Цьому повинна сприяти серйозно продумана державна молодіжна політика, просвітницька робота партій.

В Україні помітною є проблема, яка полягає в тому, що надто багато громадян, особливо молодих, виявилися психологічно не готовими до розбудови своєї держави. Це прикро, але факт, що на сьогодні ми не спостерігаємо такого «вибуху» політичної активності, патріотизму, національної самосвідомості, котрий став би консолідуючим фактором економічного, політичного, духовного відродження, на базі якого формувався б наш менталітет, міцніла держава, формувалася б нова генерація еліти, яка мала б державну психологію, громадянську позицію творити демократичну державу, бути готовим реалізуватидемократичні реформи, утверджувати європейські стандарти в розбудові держави та громадянського суспільства.

Молодь України нині знаходиться на етапі зміни ідейних, моральних орієнтирів. Вона надто складно й досить повільно визначає свої позиції як у політичній, так і в інших сферах життя і, відтак, у суспільстві певною мірою орушена природна спадкоємність поколінь загалом. На жаль, далеко не всі, від кого залежить доля молодих людей в Україні, це визнають і розуміють. Проте зміни суспільно - політичного життя вимагають досить серйозної просвітницької роботи серед молоді по реформуванню політичної свідомості молоді з метою реалізації демократичних реформ, які задумані сучасним урядом України.



Номер сторінки у виданні: 62

Повернутися до списку новин