Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЯ ЯК ЧИННИК ТРАНСФОРМАЦІЇ ЦІННІСНО - СМИСЛОВОЇ СФЕРИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ





 

Світлана Гусаківська, асистент кафедри теорії та методики дошкільної освіти Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту імені Тараса Шевченка

                 УДК 17.022.1

 

У статті обґрунтовується значення ціннісно - смислової сфери у контексті професіоналізації студентської молоді. Описуються результати дослідження мотиваційно - ціннісної структури особистості майбутніх вихователів ДНЗ. Порівнюються та аналізуються виявлені особливості зазначеної структури у студентів - першокурсників і випускників.

Ключові слова: ціннісно - смислова сфера, цінності, професіоналізація, особистість студента, майбутні вихователі ДНЗ.

 

В статье обосновывается значение ценностно - смысловой сферы в контексте профессионализации студенческой молодежи. Описываются результаты исследования мотивационно - ценностной структуры личности будущих воспитателей ДОУ. Сравниваются и анализируются обнаруженные особенности такой структуры у студентов - первокурсников и выпускников.

Ключевые слова: ценностно-смысловая сфера, ценности, профессионализация, личность студента, будущие воспитатели ДОУ.

 

The article reveals the role of value - life sphere in the context of the professionalization of students. Describes the results of motivational value of personality of future educators of preschool. Compared and analyzed the features of this structure in first - year students and graduates.

Key words: value - sense sphere, values, professionalism, personality of students, future teachers of kindergartens.

 

Постановка проблеми. Становлення ціннісних орієнтацій та життєвих виборів особистості студента - одна із пріоритетних проблем у сучасних наукових пошуках, особливо в умовах тих кардинальних змін і численних криз, які переживає українська спільнота. Адже сьогодення ставить кожну молоду людину перед необхідністю самостійності та креативності, самоосвіти та самовиховання, постійного вибору серед безлічі гіпотетичних варіантів життєдіяльності. При цьому певні загрози несе помітне духовне зубожіння нашого суспільства, послаблення не тільки й не стільки фізичного, скільки психологічного, морального здоров'я нації, що відбивається й на особливостях професійної соціалізації молоді.

Усе вищезазначене стимулює помітне підвищення наукового інтересу до вивчення закономірностей професіоналізації особистості - від найперших її етапів. Загалом перед сучасною системою освіти ставляться доволі складні завдання: у тому числі, у процесі навчання, виховання й розвитку студентів вищого навчального закладу сприяти формуванню у них професійно спрямованих ціннісних орієнтацій, життєвих смислів та установок. Адже загальновідомо, що фах педагога - один із тих, які упродовж останніх десятиріч помітно впали у рейтингу привабливості суспільно - значущих професій. Отже, і професійна освіта майбутніх вихователів повинна адекватно реагувати на це.

До того ж, психологічні особливості педагогічної діяльності створюють важливі вимоги до особистісних рис, поза належним рівнем розвитку яких не може бути й мови про успішну професійну діяльність.

Отже, мета статті - теоретичний аналіз відповідних наукових публікацій та експериментальне дослідження ціннісно - смислової сфери студентів у контексті процесу їхнього становлення як майбутніх фахівців (на прикладі дослідження майбутніх вихователів ДНЗ).

Аналіз наукових публікацій. У психології проблему ціннісних якостей особистості, її життєвих смислів та їх розвиток у процесі навчання розглядають К. Абульханова - Славська, О. Асмолов, І. Бех, М. Боришевський, М. Вебер, Т. Вілюжаніна, Ж. Вірна, Д. Леонтьєв, С. Максименко, М. Рокич, В. Роменець, Т. Титаренко, В. Франкл та ін. [2; 6; 8]. Водночас закономірності становлення ціннісно - смислової сфери майбутнього вихователя ДНЗ у процесі його професійної підготовки залишаються недостатньо дослідженими.

У науковій літературі поняття особистісного смислу трактується як усвідомлення людиною важливості певних об'єктів та явищ дійсності, що визначається їх роллю і місцем у житті та діяльності. Особистісний смисл є усвідомлюваною, важливою для особистості сукупністю знань про дії та вчинки людей, соціальні норми, ролі, цінності й ідеали [5, с. 330]. Цінності ж вважаються регулятором людської діяльності, адже здатні виявляти позитивне чи негативне значення будь - яких об'єктів дійсності.

Одним із найвідоміших дослідників проблеми ціннісно - смислової сфери у зарубіжній психології виступає автор логотерапевтичного підходу В. Франкл. Цінності, які реалізуються у творчих діях, він називає «продуктивними»; інші, які проявляються у переживаннях, - «цінностями переживання», а також виділяє цінності відносин, що визначають ставлення людини до факторів, що її оточують [6, с. 431 - 432].

У Росії найбільш авторитетними дослідниками ціннісно - смислової сфери особистості на сьогодні є К. Абульханова - Славська, Б. Братусь, Д. Леонтьєв, В. Чудновський. Зокрема, К. Абульханова - Славська смисл називає конкретним вираженням відповідної життєвої стратегії, яку характеризує як стратегію пошуку та реалізацію власної особистості у житті [2, с. 51].

Дещо по - іншому трактує поняття смислу Д. Леонтьєв, а саме - як складову образів сприймання відповідних об'єктів та уявлень, що відтворює їх життєвий смисл для суб'єкта і презентує його суб'єкту засобом емоційного оцінки образів та їх трансформацій [2, с. 181].

Згідно із твердженнями Б. Братуся, смисл виступає у свідомості людини як те, що безпосередньо відображає і несе в собі її власні життєві відносини. При цьому вчений підкреслює два важливі моменти: 1) смисл того чи іншого вчинку не породжується самим мотивом вищої за ієрархічною структурою діяльності; 2) розуміння людиною смислу того чи іншого ставлення до світу не дається просто, а потребує специфічної внутрішньої діяльності оцінки свого життя [6, с. 407 - 409].

В. Чудновський вважає, що існує гармонійна структура смисложиттєвих орієнтацій, яка істотно обумовлює високу успішність діяльності, розкриття здібностей та індивідуальності особистості у процесі професіоналізації. Цей процес він пов'язує із пошуком смислу життя, наголошуючи саме на вікових особливостях, що обумовлюють становлення смисложиттєвих орієнтацій та вибір життєвого шляху особистості [3, с. 650 - 651].

Відомий український науковець І. Бех ціннісну систему особистості розуміє як регулятор життєдіяльності, що відображає у своїй структурній організації особливості об'єктивної дійсності, охоплює і зовнішній для людини світ, і власне людину в усіх її об'єктивних характеристиках. Саме ціннісна система, як стверджує І. Бех, є єдиною соціокультурною основою перетворення внутрішніх можливостей особистості у реальність здійснюваних нею вчинків і духовно - моральної поведінки загалом [1, с. 23, 27].

Іншим українським дослідником - Т. Вілюжаніною - власне смислова сфера індивіда розглядається як особливим чином організована сукупність смислових структур і зв'язків між ними, що забезпечує смислову регуляцію життєдіяльності суб'єкта [8, с. 12].

Отже, згідно із позицією відомих зарубіжних та українських психологів, саме завдяки цінностям і смислам ми відчуємо повноту і значущість власного буття, наповнюємо свою особистість ідеями та принципами життєствердження.

Важливість ціннісно_смислової сфери особистості в її професійному становленні підкреслює, наприклад, О. Бреусенко. Він стверджує, що існують два основні аспекти будь - якої діяльності, які справляють найбільший вплив на поведінку та вчинки людини:

·          змістова - ціннісний простір та конкретні феномени: архетипи, індивідуальні ціннісні структури (ціннісні орієнтири, ідеали, ціннісні враження, ціннісні уявлення, ціннісні орієнтації, ціннісні інтроекти й паттерни, смислові настановлення, цінності та смисл життя, соціальні ціннісні структури);

·           динамічна (до якої належить макродинаміка сфери в цілому та мікродинаміка окремих її феноменів) [7, с. 9].

А от М. Федоренко у професійному становленні особистості виокремлює вже конкретні види ціннісно - смислових утворень: цінності професії, пов'язані із самовизначенням у професійній діяльності; цінності професії, що виникають на основі різних видів винагороди з боку суспільства; цінності, які утворюються на базі рис інших професій; цінності вищого ґатунку, що використовуються в суспільстві для регуляції ставлення до професії [4, с. 457].

Важливою у контексті теми нашого дослідження є теза С. Єрмакової щодо формування саме професійних цінностей як особливого моменту в підготовці та становленні особистості майбутнього педагога, передумовою чого є зростання його відповідної позиції, що розглядається як складна система цінностей особистості, де настановлення, інтереси, світоглядні категорії та ставлення суб'єкта до загальнолюдських цінностей тісно переплітаються між собою. Наявність належних професійних цінностей забезпечуватиме сумлінне ставлення до майбутньої професійної діяльності, спонукатиме людину до творчого пошуку, вдосконалюватиме у свідомості студентів умовну модель майбутньої фахової діяльності [4, с. 457].

Т. Северіна також стверджує, що «ціннісносмислова сфера особистості, до якої належать потреби, мотиви, інтереси, самосвідомість, спрямованість, ідеї, ідеали та цінності, відіграє вирішальну роль в особистісному та професійному становленні майбутнього педагога» [10].

Отже, ціннісно - смислова сфера є не лише регулятором взаємовідносин між людьми, а й виступає також регулятором поведінки, вчинків молоді у її професійному становленні. У свідомості юної особистості внаслідок життєвого та суспільного досвіду утворюється певна ієрархія ціннісних орієнтацій, які, у свою чергу, задають смисли діяльності. А для майбутнього фахівця такою значущою активністю виступає його навчально - професійна діяльність.

Виклад основного матеріалу дослідження. Здійснивши теоретичний аналіз відповідних наукових публікацій, ми вирішили дослідити емпірично мотиваційно - ціннісні особливості студентів - майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів. Для цього було використано авторську методику «Морфологічний тест життєвих цінностей (МТЖЦ)» В. Ф. Сопова та Л. В. Карпушиної [9].

Основним діагностичним конструктом у МТЖЦ є поняття «термінальні цінності». Такі цінності у методиці включають: саморозвиток (пізнання своїх індивідуальних особливостей), духовність особистості (переважання духовних потреб над матеріальними), креативність (реалізація творчих здібностей), соціальні контакти (встановлення міжособистісних зв'язків), власний імідж (суспільне визнання шляхом виконання певних соціальних вимог), матеріальне становище (матеріальне благополуччя як смисл життя), досягнення (вирішення відповідних життєвих завдань) та індивідуальність (переважання власних думок, поглядів, переконань над загальноприйнятими). Перелік основних життєвих сфер для прояву вищезазначених цінностей, на думку авторів методики, має такий вигляд: сфера професійної діяльності, сфера освіти, сфера сімейного життя, сфера громадської діяльності, сфера захоплень і сфера спортивної активності.

До емпіричного дослідження загалом було залучено 109 осіб - студентів напряму підготовки «Дошкільна освіта» педагогічного факультету Кременецького обласного гуманітарно - педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка. Серед них 66 осіб - студенти І курсу та 43 - IV курсу. Учасникам тестування було запропоновано питальник зі 112 тверджень, які необхідно було оцінити за п'ятибальною шкалою, а саме: якщо смисл певного твердження не має ніякого значення, то у спеціальному бланку потрібно було поставити 1, якщо має невелике значення - 2, певне значення - 3, важливе - 4, дуже важливе - 5. Отримані таким чином результати оброблялися шляхом спочатку додавання всіх відповідей окремо для кожного учасника тестування та за кожною з усіх видів цінностей, сфер настановлень, а потім - за допомогою виведення середніх арифметичних показників для всієї вибірки загалом.

Узагальнивши результати дослідження щодо значущості життєвих цінностей, ми отримали такий загальний їх рейтинг: 1) матеріальне становище (4,0), 2) саморозвиток (3,8), 3) духовність та соціальні контакти (по 3,7), 4) досягнення та індивідуальність (по 3,6), 5) власний імідж і креативність (по 3,5). Серед життєвих сфер прояву зазначених вартостей також була виведена певна їх ієрархія: 1) сфера освіти (4,3), 2) професійна сфера (3,9), 3) сфера сімейного життя (3,6), 4) сфера захоплень (3,4), 5) громадська діяльність (3,3), 6) сфера спортивної активності (2,8). Отже, отримані результати демонструють, що найбільш вагомими для студентів є матеріальні цінності та орієнтири індивідуального саморозвитку у сферах, насамперед, професійної освіти та сімейного життя. Водночас прикро констатувати той факт, що малозначущими є творчий розвиток, громадська та спортивна активність.

Зведені результати дослідження для всієї вибірки відображені на мал. 1:

Мал. 1. Зведені результати для загальної вибірки студентської молоді

 

Тепер проаналізуємо отримані результати окремо для студентів І курсу та випускного ІV курсу. Так, ієрархія термінальних цінностей для першокурсників має такий вигляда: 1) матеріальне становище (3,7); 2) соціальні контакти та індивідуальність (по 3,5); 3) саморозвиток (3,4), 4) духовність і досягнення (по 3,3), 5) власний імідж і креативність (по 3,2). А для студентів IV-го курсу вона має дещо інший вигляд: 1) матеріальне становище та духовність (по 4,3); 2) саморозвиток і соціальні контакти (по 4), 3) досягнення (3,9), 5) креативність та індивідуальність (по 3,8); 4) власний імідж (3,7). Приємно констатувати зростання значущості всіх цих груп цінностей від І до ІV курсу, що наочно відображено на мал. 2:

Мал. 2. Співвідношення життєвих цінностей студентів І та ІV курсів

 

Обробка та узагальнення результатів оцінювання життєвих сфер прояву згаданих груп вартостей дали змогу вивести такий їх рейтинг для студентів І курсу: 1) професійна сфера (3,7), 2) сфера освіти та сфера сімейного життя (по 3,6);

                3) сфера захоплень (3,3), 4) сфера громадської діяльності (3,2); 5) сфера спортивної активності (2,8); і для студентів IV_го курсу: 1) професійна сфера (4,1); 2) сфера освіти (3,8); 3) сфера сімейного життя (3,7); 4) сфера захоплень (3,5); 5) сфера громадської діяльності (3,4); 6) сфера спортивної активності (2,8). Зведені результати співвідношення значущості життєвих сфер для студентів обох досліджених курсів наочно відображені на мал. 3:

Мал. 3. Співвідношення життєвих сфер студентів І та IV курсів

 

З наведених показників, а особливо з їх графічного відображення, помітна загальна тенденція зростання значущості майже усіх термінальних цінностей та життєвих сфер їх прояву у студентської молоді випускного курсу (порівняно з першокурсниками). Виняток становлять лише активне спортивне життя, від початку низький інтерес до якого, як бачимо, не зростає з часом; цікавим є той факт, що до випускного курсу значущість матеріального становища також дещо втрачає свою вагу.

Серед життєвих цінностей як у студентів - початківців, так і у випускників перше місце посідає матеріальне становище. Іншими словами, молодь впевнена у тому, що матеріальний достаток є основною запорукою життєвого благополуччя, а також підґрунтям почуття власної значимості та високої самооцінки. Крім того, у студентів ІV курсу до цієї ціннісної орієнтації додається ще й «духовність», що свідчить про прагнення отримувати ще й моральне задоволення у всіх сферах життя, дотримуватись ідеалів у поглядах, етичних норм у поведінці й діяльності, що пов'язане, мабуть, зі змістом численних навчальних дисциплін як втіленням педагогічних ідеалів.

Другу сходинку у першокурсників займає бажання активно взаємодіяти із соціумом, тобто встановлювати позитивні та дружні відносини з іншими людьми, зберігаючи при цьому власну індивідуальність. Це цілком пояснюється соціальною ситуацією адаптації відповідних респондентів до нової для них спільноти ВНЗ, академічної групи, студентських мікроколективів. А от для четвертокурсників другою за значущістю цінністю виступає «саморозвиток». Отже, на шляху їхнього становлення спостерігається помітна тенденція до самодостатності, бажання зберегти власну індивідуальність, тобто вони прагнуть до незалежності від інших людей, вважають, що найважливіше у житті - зберегти неповторність власної особистості, своїх поглядів, переконань, стилю життя.

На третій позиції першокурсників - духовне задоволення, важливість власних досягнень і власного іміджу (із приблизно однаковими середніми показниками). Зрозуміло, що ці студенти вже будують відповідні плани, проте саме четверта сходинка згаданих цінностей свідчить про наявність настановлення «поживемо - побачимо», тобто постановкою, насамперед, близьких цілей. Четвертокурсники ж третє місце віддають активним соціальним контактам, а також власним досягненням.

Створення власного іміджу посідає лише п'яте місце у студентів - початківців (у випускників тут перебувають «власні досягнення»), що свідчить про байдужість до звершень, підвищення свого соціального статусу. Наступну сходинку займає потреба креативного розвитку в обох підвибірках, - як прояв незначних їхніх прагнень до саморозвитку, пригніченість творчих нахилів, стереотипність у поведінці та діяльності.

Індивідуальність на сьомій позиції у четвертокурсників заявляє про потяг до конформності, а також показує замкнутість, небажання брати на себе будь - яку відповідальність, відстоювати свої погляди чи переконання. Важливість створення та збереження іміджу четвертокурсників на даному етапі засвідчує поступливість у характерах, уникнення невдач і конфліктів.

Щодо ієрархії життєвих сфер, то вималювалася така ситуація. Так, студенти - початківці на першому місці визначили сферу освіти - як основну їхню діяльність, четвертокурсники ж - професійну сферу, отже розвиток професіоналізму наразі є смислом їхнього життя та засобом подальшого існування. На другій позиції у першокурсників професійна сфера, що пояснює їхнє бажання пізнавати особливості майбутньої діяльності; випускники тут виокремили сферу освіти, прагнучи підвищувати рівень своїх знань, розширювати кругозір, навчатися. Сімейне життя є третім за значущістю у обох вибірках студентів, отже все, що пов'язане із життям рідних їм людей, є дуже важливим.

Четверта сходинка теж виявила однакові результати - всі респонденти віддали їй сферу захоплень. Саме студентському віку притаманний інтенсивний розвиток творчості та інтелекту, проте у даному випадку він дещо пригнічений. Сфера громадської діяльності помістилась на п'ятій позиції в обох групах опитуваних, що свідчить про їхню пасивність у суспільнополітичному житті, відсутність стійких політичних переконань. Зауважуємо, що активність у спортивному житті є малозначущою, адже помістилась на останній сходинці в обох вибірках студентської молоді.

Висновки з дослідження та перспективи подальших розвідок. Таким чином, ціннісно - смислова сфера особистості - це сукупність та певна ієрархія смислових структур, а також відповідних ціннісних орієнтацій людини, які забезпечують регуляцію її життєдіяльності. Основний чинник становлення ціннісно - смислової сфери - це процес соціалізації, зокрема професіоналізації як вагомого її аспекту. Наявність відповідних ціннісних орієнтацій та життєвих смислів забезпечує сумлінне ставлення до майбутньої професії, спонукає особистість до творчого пошуку, будує у свідомості модель належного у фаховій діяльності.

Емпіричне дослідження засвідчило, що серед особистісних цінностей студентів - майбутніх вихователів ДНЗ - переважає орієнтація на матеріальні цінності та вартості індивідуального саморозвитку. Серед потенційних сфер самореалізації малозначущими для студентства є сфера захоплень (тобто власних хобі), громадської діяльності та спортивної активності. Отже, викладачам ВНЗ потрібно звернути посилену увагу на формування відповідних аспектів у становленні особистості майбутніх фахівців, які вже завтра транслюватимуть свої цінності наступним поколінням.



Номер сторінки у виданні: 378

Повернутися до списку новин