Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Апробація методики діагностики шкільної тривожності





 

Володимир Шпак, старший викладач кафедри медичної психології та психодіагностики,

Ольга Древс, студентка 5 курсу факультету психології Волинського національного університету імені Лесі Українки

УДК 159.922.7 : 159.9.07

 

У статті представлені результати апробаціїа модифікації методики діагностики шкільної тривожності Філіпса.

Ключові слова: психодіагностика, шкільна тривожність, апробація. 


                В статье представлены результаты апробации и модификации методики диагностики школьной тревожности Филипса.

Ключевые слова: психодиагностика, школьная тревожность, апробация.             


                In this article the results of approbation and modification of the test, named «Philips's school nervousness», are presented.

Key words: psycho diagnostic, school nervousness, approbation


                Проблема психічного здоров'я і особливо тривожності дітей шкільного віку є надзвичайно актуальною. Адже у дітей це такий вік, коли формуються соціальні установки, усвідомлення себе в колі інших людей та соціального оточення, виробляються навички поведінки в різних життєвих ситуаціях. Дитяча психіка в цей час є нестійкою, вона, немов губка, вбирає в себе все те, що дитина взнає, побачить, почує та переживе за цей період. Тому будь-які прояви страху, агресії і тому подібних емоцій можуть призвести до формування тривожної поведінки, що, в свою чергу, матиме не найкращі наслідки для дитини.

Основою складності підліткового віку є швидкий темп змін, що відбувається в цьому періоді. Підліток переживає за свою зовнішність, за те, як його оцінять однолітки, за те, що сказати батькам, тощо.

У наш час проблема тривожності широко вивчається в багатьох аспектах практичної роботи психолога з клієнтами. У школах, навчально-виховних комплексах та інших навчальних закладах проводиться діагностика дітей різного віку, включаючи, без сумніву, і діагностику тривожності. Звичайно, на сьогоднішній день існує немало методик, що показують рівень тривожності і навіть розкривають її аспекти. Ось деякі з них: методика вимірювання рівня тривожності Тейлора, методика Спілбергера - Ханіна, шкала тривожності Кондаша «Методика діагностики шкільної тривожності Філіпса» та багато інших.

Методик діагностики тривожності є достатньо, але ці методики, як правило, є російсько-мовними, що істотно обмежує їх використання у вітчизняних умовах. Україномовні аналоги цих методик являють собою простий переклад тексту методики на українську мову - без належної перевірки їх психометричних характеристик. Практично всі використовувані наразі тести не несуть жодної інформації про їх якість, є неперевіреними, здебільшого не мають шкал нормативів. А це ставить під сумнів достовірність психодіагностичних результатів, отриманих за допомогою таких психодіагностичних методик.

Таким чином, значимість тривожності для психічного здоров'я підлітка і становлення його особистості, з одного боку, та відсутність якісних, сертифікованих методик діагностики шкільної тривожності - з іншого боку зумовили мету даного дослідження, яка полягає в здійсненні апробації та підготовці до сертифікації методики «Шкільна тривожність Філіпса».

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- здійснити переклад на українську мову опитувальника «Шкільна тривожність Філіпса»;

- визначити психометричні характеристики методики: дискримінативність пунктів тесту, надійність і консистентність шкал тесту;

- розробити стандартні шкали нормативів.

Характеристика опитувальника шкільної тривожності Філіпса

Тест шкільної тривожності Філіпса призначений для діагностики рівня й особливостей тривожності, пов'язаної зі школою в дітей молодшого та середнього шкільного віку [1, с. 133-139].

Російськомовний варіант тесту включає 58 пунктів (запитань), на котрі треба дати відповідь «так» (+) чи «ні» (-).

Автором закладено у тест такі шкали (синдроми чи фактори):

1. Загальна тривожність у школі - загальний емоційний стан дитини, пов'язаний із різноманітними формами її включення в життя школи.

2. Переживання соціального стресу - емоційний стан дитини, на фоні якого розвиваються її соціальні контакти (насамперед - з ровесниками).

3. Фрустрація потреби в досягненні успіху - несприятливий психічний фон, який не дає змогу дитині розвивати свої потреби в успіху, досягненні високого результату тощо.

4. Страх самовираження - негативні емоційні переживання ситуацій, пов'язаних з необхідністю саморозкриття, представлення себе іншим, демонстрації своїх можливостей.

5. Страх ситуації перевірки знань - негативне ставлення і переживання тривоги в ситуаціях перевірки (особливо - публічної) знань, досягнень, можливостей.

6. Страх не відповідати очікуванням оточуючих - орієнтація на значущість інших в оцінці своїх результатів, вчинків і думок, тривога з приводу оцінок, які даються оточуючим, очікування негативних оцінок.

7. Низький фізіологічний опір стресу - особливості психофізіологічної організації, які знижують пристосованість дитини до ситуацій стресогенного характеру, підвищують ймовірність неадекватного деструктивного реагування на тривожний фактор середовища.

8. Проблеми і страхи у стосунках з учителями - загальний емоційний фон відносин з дорослими в школі, який понижує успішність навчання дитини.

Особливості та результати проведення апробації

Апробацію тесту було здійснено у грудні 2008 р. на вибірці 100 учнів 7, 8 та 9 класів школи-гімназії № 18 м. Луцька.

Першим кроком апробації була оціювання дискримінативності пунктів і тим самим перевірка тестових ключів. З цією метою було здійснено розрахунки коефіцієнтів кореляції Пірсона між відповідями на самі запитання (пункти запитальника) та сумарними шкальними показниками. Рівень статистичної значимості p < 0,05 коефіцієнта кореляції Пірсона при вибірці 100 осіб становить 0,20, тобто кореляційний зв'язок є значимим, коли коефіцієнт кореляції є більшим за +0,20. Після проведення таких розрахунків виявилася така ситуація: ряд пунктів тесту слабо корелюють зі своїми шкалами або не корелюють зовсім (табл. 1).

Так, із сумарним показником шкали «Загальна тривожність в школі» не корелює 9 пунктів із 22, а саме: 4 (r = 0,18), 12 (r = 0,15), 46 (r = 0,18), 48 (r = 0,14), 50 (r = 0,14), 52 (r = 0,08), 54 (r = 0,17), 57 (r = 0,00), 58 (r = 0,15). Зі шкалою «Переживання соціального стресу» не корелюють чотири пункти (із 11). Це такі пункти: 20 (r = 0,02), 24 (r = 0,16), 33 (r = 0,03), 44 (r = 0,07). Зі шкалою «Фрустрація потреби в досягненні успіху» - 7 із 13, а саме: 1 (r = 0,06), 11 (r = 0,19), 25 (r = 0,17), 35 (r = 0,03), 38 (r = 0,13), 41 (r = 0,13), 43 (r = 0,17). Зі шкалою «Страх самовираження» корелюють всі запитання. З наступними трьома шкалами не корелює по одному пункту: «Страх ситуації перевірки знань» - 12 (r = 0,10), «Страх не відповідати очікуванням оточуючих» - 22 (r = -0,03), «Низький фізіологічний опір стресу» - 9 (r = 0,04). І з останньою шкалою «Проблеми і страхи у стосунках з вчителями» не корелюють такі запитання: 6 (r = 0,08), 32 (r = 0,04), 41 (r = 0,07), 47 (r = 0,00).

У такому випадку слід «почистити» тестові ключі, тобто видалити із сумарного тестового показника ті пункти, дискримінативність яких є найбільш недостатньою з усіх шкал і зробити повторну кореляцію. Процедура вилучення із сумарного шкального показника і перерахунок дискримінативності пунктів повторювалась декілька разів - доти, поки всі пункти (запитання) методики не показували статистично значимі коефіцієнти кореляції зі своїми шкалами.

Таким чином з тестових ключів було вилучено загалом 28 пунктів. Кілька вилучених запитань корелювали не з тими шкалами, до яких вони були включені у тестових ключах, але корелювали з іншими шкалами. Такі пункти (всього 4) ми включили у тестові ключі відповідно до їх кореляції.

Результати оцінювання дискримінативності пунктів і тим самим перевірки та вдосконалення тестових ключів шляхом вилучення пунктів із недостатньою дискримінативністю та включенням нових пунктів наведено у табл. 1.       

Номера запитань (пунктів тесту), що мали достатню дискримінативність та показники їх дискримінативності наведено у табл. 2.                                                                                                                                                                                                                           

Наступним кроком перевірки психометричних характеристик було визначення надійності частин тесту. Для цього по кожній шкалі окремо розраховувались суми відповідей на парні та непарні запитання. Наприклад, для шкали «Загальна тривожність» у суму непарних запитань входили такі пункти: 2, 7, 21, 26, 47, 59, а в суму парних - 3, 16, 23, 28, 49. Відтак, між сумарними показниками парних і непарних відповідей розраховувався коефіцієнт кореляції Пірсона, що є показником надійності частин тесту. Надійність частин тесту представлено у табл. 3.    

Отже, ми бачимо, що найвищу надійність має перша шкала - «Загальна тривожність в школі», показник надійності якої r = 0,82. Високу надійність має також шкала «Страх ситуації перевірки знань» (показник надійності r = 0,79). Але такі фактори (шкали), як «Страх самовираження» та «Проблеми у відносинах з вчителями», мають зовсім низькі показники надійності частин тесту (0,06 і 0,05 відповідно).

Далі нами було обчислено показник внутрішньої узгодженості α для кожної шкали тесту. Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов вказують на те, що тест має достатній рівень внутрішньої узгодженості, якщо σ > 0,6. [2, c. 87] Як бачимо, із наведених у табл. 4 показників, усі шкали мають достатню внутрішню узгодженість.

 

За даними проведення методики було виявлено, що статистично зничимих відмінностей між учнями різних класів немає, як і немає статистично зничимих статевих відмінностей. Це дало нам підстави для розроблення узагальнених нормативів для учнів 7-9-х класів.

На підставі отриманих даних нами була розроблена таблиця переводу сирих оцінок у стандартну 9-бальну шкалу - шкалу станайнів.

Висновки. Більше третини пунктів не апробованого україномовного варіанта опитувальника шкільної тривожності Філіпса мають недостатні показники  искримінативності, а відповідно тестові ключі потребують уточнення.

Емпіричне уточнення тестових ключів доцільно здійснювати на підставі показників дискримінативності пунктів тесту. 

Шкали «Страх самовираження» та «Проблеми і страхи у відносинах з вчителями» мають низьку надійність частин тесту, що може бути зумовлено малою кількістю пунктів.

Після проведення апробації було підвищено ефективність методики, оскільки тепер вона має потрібні психометричні характеристики, адаптований ключ, таблицю переводу сирих балів у станайни. Модифікований нами варіант опитувальника шкільної тривожності Філіпса може бути використаним у діагностичній роботі зі школярами 7-9-х класів.

Аналіз психодіагностичних результатів, отриманих у ході апробації, показав відсутність статистично значимих гендерних відмінностей.

Додаток 1

Текст модифікованого опитувальника шкільної тривожності Філіпса

1. Чи важко тобі триматися на одному рівні з усім класом?

2. Чи хвилюєшся ти, коли вчитель говорить, що збирається перевірити, наскільки ти знаєш матеріал?

3. Чи важко тобі працювати в класі так, як цього хоче вчитель?

4. Чи часто тобі хочеться, щоб вчитель не поспішав при поясненні нового матеріалу, поки ти не зрозумієш, що він говорить?

5. Чи сильно ти хвилюєшся при відповіді чи виконанні завдання?

6. Чи трапляється з тобою таке, коли ти боїшся висловлюватись на уроці, тому що боїшся зробити безглузду помилку?

7. Чи трапляється так, що тобі ставлять нижчу оцінку, ніж ти очікував?

8. Чи намагаєшся ти уникати ігор, в яких робиться вибір, тому що тебе, як правило, не вибирають.

9. Чи буває іноді, що ти весь тремтиш, коли тебе викликають відповідати?

10. Чи часто у тебе виникає відчуття, що ніхто із твоїх однокласників не хоче робити те, що хочеш робити ти?

11. Чи сильно ти хвилюєшся перед тим, як розпочати виконувати завдання?

12. Чи важко тобі отримувати такі оцінки, яких очікують від тебе батьки?

13. Чи боїшся ти іноді, що тобі стане зле (не пособі) у класі?

14. Чи будуть твої однокласники глузувати з тебе, якщо ти зробиш помилку при відповіді?

15. Виконавши завдання, чи хвилюєшся ти про те, чи добре з ним справився?

16. Чи сниться тобі іноді, що ти в школі і не можеш відповісти на запитання вчителя?

17. Чи часто ти мрієш про те, щоб менш хвилюватися, коли тебе запитують?

18. Чи боїшся ти іноді вступати в суперечку?

19. Чи відчуваєш ти, що твоє серце починає сильно битися, коли вчитель говорить, що збирається перевірити твою готовність до уроку?

20. Коли ти отримуєш гарні оцінки, чи думає хто-небудь із твоїх друзів, що ти хочеш вислужитися?

21. Чи гарно ти почуваєш себе з тими із твоїх однокласників, до яких діти ставляться з особливою увагою?

22. Чи трапляється, що деякі діти в класі говорять щось таке, що тебе зачіпає?

23. Як ти думаєш, чи втрачають прихильність ті з учнів, які не справляються з навчанням?

24. Чи часто ти боїшся виглядати недоречно?

25. Чи задоволений ти тим, як до тебе ставляться вчителі?

26. Чи допомагає твоя мама в організації вечорів, як інші мами твоїх однокласників?

27. Чи хвилювало тебе коли-небудь, що думають про тебе оточуючі?

28. Чи вважаєш ти, що одягаєшся в школу так само гарно, як і твої однокласники?

29. Чи часто ти задумуєшся, відповідаючи на уроці над тим, що думають про тебе в цей час інші?

30. Чи сердяться деякі з твоїх однокласників, коли тобі вдається бути кращим за них?

31. Чи добре ти себе почуваєш, коли залишаєшся один на один з вчителем?

32. Чи висміюють іноді твої однокласники твою зовнішність і поведінку?

33. Якщо ти не можеш відповісти, коли тебе запитують, чи відчуваєш ти, що ось-ось розплачешся?

34. Працюючи над важким завданням, чи відчуваєш ти іноді, що зовсім забув речі, які добре знав раніше?

35. Чи відчуваєш ти, що починаєш нервуватися, коли вчитель говорить, що збирається дати класу завдання?

36. Коли вчитель говорить, що збирається дати класу завдання чи відчуваєш ти страх, що не впораєшся з ним?

37. Коли вчитель пояснює матеріал, чи здається тобі, що твої однокласники розуміють його краще, ніж ти?

38. Чи хвилюєшся ти по дорозі в школу, що вчитель може дати класу роботу для перевірки знань?

39. Коли ти виконуєш завдання, чи відчуваєш ти зазвичай, що робиш це погано?

 

                                                                                                                                                           Додаток 2



Номер сторінки у виданні: 157

Повернутися до списку новин