Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Особливості сенсожиттєвих орієнтацій у студентів із вираженою хронічною втомою





 

Тетяна Партико, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка

УДК 159.923:124.5:159.938.363.7-057.87

 

Досліджено особливості сенсожиттєвих орієнтацій студентів з вираженою хронічною втомою упродовж навчального року. З'ясовано, що студентів з надмірно вираженою хронічною втомою характеризує незалежність сенсожиттєвих орієнтацій в освітньо-професійній сфері та сферах, пов'язаних із сімейним життям, суспільно-політичною і фізичною активністю. Виявлено, що помірно втомлені студенти мають тісний взаємозв'язок освітніх, професійних, сімейних, суспільних цінностей та хобі.     

Ключові слова: сенсожиттєві орієнтації, хронічна втома, студенти.   

 

Исследованы особенности смысложизненных ориентаций студентов с выраженным хроническим утомлением на протяжении учебного года. Установлено, что студентов с чрезмерно выраженным хроническим утомлением характеризует независимость смысложизненных ориентаций в образовательно-профессиональной сфере и сферах, связанных с семейной жизнью, общественно-политической и физической активностью. У умеренно утомленных студентов выявлено тесную взаимосвязь образовательных, профессиональных, семейных и общественных ценностей и хобби.

Ключевые слова: смысложизненные ориентации, хроническое утомление, студенты.

 

Peculiarities of sense-living orientations students with strongly chronic tiredness during academic year are investigated. Students with high level of chronic tiredness characterized independence of sense-living orientations in educational and professional spheres, family life, social and political, physical activity. It is revealed that moderately tired students have correlations between educational, professional, family, social values and hobbies.

Key words: sense-living orientations, chronic tiredness, students.          

 

Постановка проблеми. Проблема сенсожиттєвих орієнтацій посідає вагоме місце у сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідженнях (І. Бех, М. Боришевський, Д. Леонтьєв, Р. Райан та ін.). Значна увага у цьому контексті приділяється студентському віку, оскільки саме у віці 17-21 рік, у період пізньої юності, молода людина вибудовує власну систему цінностей, відмінну від батьківської. Цінності, на які орієнтується сучасна молодь, залежать не лише від конкретного культурно-історичного середовища (О. Андрєєв, В. Астахова, О. Крючков, Л. Крючкова), але й від психофізіологічного стану молодої людини, зокрема стану хронічної втоми [1]. У цьому зв'язку було виявлено, що матеріальні та сімейні цінності є найважливішими для хронічно втомлених студентів перших-других курсів; найменшу роль термінальні цінності відіграють у житті помірно втомлених студентів [2]. У цьому дослідженні враховувався стан хронічної втоми лише в середині навчального року. Це не дало підстави поширити висновки на кінець навчального року і зумовило необхідність у проведенні нового обстеження, де було б враховано стан хронічної втоми упродовж цілого навчального року (в середині та кінці).

Аналіз теоретичних джерел. Основним теоретичним конструктом сенсожиттєвих орієнтацій є термінальні цінності, що пов'язані з переконанням людини в тому, що кінцева мета нашої діяльності варта того, щоб її прагнути [3]. На думку Е. Помиткіна, зміст термінальних цінностей розкривається у матеріальних, сімейних, соціальних і духовних цінностях людини [4]. У нашому дослідженні увага звернена на такі термінальні цінності, як саморозвиток, духовні потреби, креативність, соціальні контакти, особистий престиж, матеріальне становище, особистісні досягнення, збереження власної індивідуальності, а також на те, в якій саме життєвій сфері важлива їх реалізація: професійному, сімейному чи суспільно-політичному житті, освіті, хобі чи сфері фізичної активності.

У низці вітчизняних публікацій (Е. Помиткін, І. Селіванова, Я. Поторій, Є. Научитель та ін.) знаходимо дані про роль духовних цінностей у житті молодих українців. Дослідження Я. Поторій продемонструвало внутрішню конфліктність групи цінностей, зокрема сімейних та матеріального забезпечення, які виявилися найбільш конфліктними для студентської молоді: стосовно них була встановлена значна розбіжність між бажаністю і доступністю [5].

Мета нашої роботи полягала у з'ясуванні особливостей сенсожиттєвих орієнтацій у студентів, які мають виражену хронічну втому упродовж навчального року. Завданнями дослідження було виявити тих студентів, які мають виражену (помірно та надмірно) хронічну втому в кінці першого та другого семестрів, з'ясувати її причини і порівняти особливості їхніх сенсожиттєвих орієнтацій з тими студентами, в яких відсутня хронічна втома. Ми припустили, що ці особливості залежатимуть від ступеня переживання студентами фізіологічного, когнітивного, емоційного і комунікативно-мотиваційного дискомфорту, які у сукупності визначають міру хронічної втоми.

Результати емпіричного дослідження. У нашому дослідженні взяли участь 111 студентів першого та другого курсів спеціальності «Психологія» Львівського національного університету імені Івана Франка. Вік досліджуваних був 16-22 роки.

Ми використали морфологічний тест життєвих цінностей В. Сопова та Л. Карпушиної і тестопитувальник ступеня хронічної втоми А. Леонової. Тест життєвих цінностей надав змогу виявити, наскільки важливими для студентів є термінальні цінності і в якій саме життєвій сфері важлива їх реалізація. Опитування проводилось у міжсесійний період. За допомогою опитувальника ступеня хронічної втоми визначались фізіологічний, когнітивний, емоційний і комунікативно-мотиваційний дискомфорт студентів, а також загальний індекс хронічної втоми. Ця методика проводилася в середині та кінці першого (другого) року навчання до початку екзаменаційної сесії.

Для з'ясування особливостей сенсожиттєвих орієнтацій у студентів з вираженою хронічною втомою ми з основної групи досліджуваних виокремили три групи: перша - студенти, в яких немає ознак хронічної втоми або які мають її початкову стадію (N = 31); друга - студенти, які мають виражений та високий ступінь хронічної втоми (N= 39); третя - студенти, які мають ознаки астенічного синдрому (N = 20). До кожної з цих груп потрапили лише ті студенти, рівень хронічної втоми яких і в середині навчального року, і в кінці принципово не змінювався. Надалі ці групи називатимуться так: перша - студенти, які не мають хронічної втоми, друга - студенти з помірно вираженою хронічною втомою; третя - студенти з надмірно вираженою хронічною втомою. Дані решти студентів (N = 21) до уваги не брались, оскільки показники їхньої хронічної втоми в середині і в кінці навчального року коливались і потрапили до різних рівнів.

Вторинне опрацювання даних проводилось за допомогою порівняльного аналізу Шеффе, кореляційного аналізу r-Пірсона (при p < 0,05) та процедури факторного аналізу за методом головних компонент з варімакс-обертанням (при > 600).

Порівняльний аналіз за тестом Шеффе не виявив істотних відмінностей між сенсожиттєвими орієнтаціями в студентів, які упродовж навчального року відчувають різну хронічну втому. Кореляційний аналіз показав такі результати. Станом на середину навчального року виявлені статистично значущі взаємозв'язки між індексом хронічної втоми та такими сенсожиттєвими орієнтаціями студентів з надмірною хронічною втомою: особистісні досягнення (r = 0,534) та сфера суспільного життя (r = 0,457). Прямий зв'язок встановлений також між фізіологічним дискомфортом і особистісними досягненнями (r = 0,584) та сферою освіти (r = 0,460). Для групи студентів, які в середині навчального року не відчувають хронічної втоми, комунікативно-мотиваційний дискомфорт має прямий зв'язок з цінністю матеріального становища (r = 0,401).

Розглянемо взаємозв'язки між показниками хронічної втоми і сенсожиттєвими орієнтаціями студентів, які надмірну хронічну втому відчувають в кінці навчального року. Фізичний дискомфорт для цієї групи студентів має прямий зв'язок з цінністю особистого престижу (r = 0,459), сферою освіти (r = 0,610) та професійного життя (r = 0,482). Емоційний дискомфорт - з цінністю особистих досягнень (r = -0,493) та сферою суспільного життя (r = -0,466). Якщо студенти відчувають помірну хронічну втому в кінці навчального року, їх фізичний дискомфорт має зворотній зв'язок зі сферою фізичної активності (r = -0,392), а комунікативно-мотиваційний дискомфорт - з цінністю креативності (r =  -0,354).

Найбільше обернених кореляцій ми виявили для групи студентів, які в кінці навчального року не відчувають хронічної втоми. Індекс хронічної втоми корелює з такими цінностями, як особистий престиж (r = - 0,415), особистісні досягнення (r = - 0,429) і матеріальне становище (r = - 0,489), а також зі сферами професійного життя (r =  - 0,368) і фізичної активності (r = -0,368). Когнітивний дискомфорт обернено пов'язаний з цінністю особистісних досягнень (r = - 0,473), матеріального становища (r = - 0,532) і сферою професійного життя (r = -0,479); емоційний дискомфорт - з цінністю соціальних контактів (r = - 0,363), матеріального становища (r =  - 0,448), сферами сімейного життя (r = - 0,379) та фізичної активності (r = - 0,388).

Для студентів, які не мають хронічної втоми, ми побудували 5-факторну модель, яка пояснює 68,58% загальної дисперсії даних. Решта дисперсій зумовлена випадковими впливами, які у даній моделі не розглядаються. До першого фактора «Життєві цінності студентів» увійшли майже всі шкали (крім матеріального становища та фізичної активності) методики сенсожиттєвих орієнтацій з високими факторними навантаженнями (від 0,619 до 0,862). Цей фактор пояснює 27,36% загальної дисперсії даних і має факторну вагу 7,38. Другий фактор (14,18% дисперсії, факторна вага 3,82) об'єднав такі показники хронічної втоми в кінці навчального року з низькими факторними навантаженнями: індекс хронічної втоми (-0,953), фізіологічний дискомфорт (-0,785), когнітивний дискомфорт (-0,650) та емоційний дискомфорт (-0,625). Йому присвоїли назву «Відсутність хронічної втоми в кінці навчального року». Третій фактор - «Комунікативно-мотиваційний дискомфорт» (9,89% дисперсії, факторна вага 2,67) - пов'язаний з мотиваційним дискомфортом у комунікативній сфері в середині (0,744) та кінці навчального року (0,611), а також зі шкалами курс (0,655) і вік (0,668). Четвертий фактор - «Уникання фізичної активності» (8,53% дисперсії, факторна вага 2,30) - об'єднав шкали сфера фізичної активності (-0,671) і стать (-0,753). Останній п'ятий фактор (8,60% дисперсії, факторна вага 2,32) включив показники хронічної втоми в середині навчального року - індекс хронічної втоми (0,893), фізіологічний дискомфорт (0,683) та когнітивний дискомфорт (0,865) - і отримав назву «Втома в середині навчального року».

У студентів з помірно вираженою хронічною втомою виявлено шість латентних факторів, які пояснюють 71,77% сукупної дисперсії (решта дисперсій не враховувалась). Найбільший відсоток дисперсій (26,12%) пояснюється першим фактором «Життєві цінності студентів» (факторна вага 7,05). До нього увійшли всі шкали, крім духовних потреб та сфери фізичної активності, методики сенсожиттєвих орієнтацій з високими факторними навантаженнями (від 0,607 до 0,880). Шкали другого фактора «Хронічна втома упродовж першого року навчання» (12,64% дисперсії, факторна вага 3,41) відображають підвищення хронічної втоми студентів у середині (0,846) та кінці (0,757) першого року навчання, а також когнітивний дискомфорт упродовж навчального року (в середині 0,788; в кінці 0,637) і фізіологічний - в середині навчального року (0,697). До третього фактора «Комунікативно-мотиваційний дискомфорт» (9,81% дисперсії, факторна вага 2,65) увійшли шкали комунікативно-мотиваційного дискомфорту в середині та кінці навчального року з високими факторними навантаженнями (0,728 та 0,901 відповідно). Четвертий фактор стосується лише курсу і віку студентів, і ми його детальніше описувати не будемо. П'ятий фактор об'єднав духовні потреби (0,649) і сферу фізичної активності (0,902) і дістав назву «Духовні потреби та сфера фізичної активності». Шостий фактор «Емоційний дискомфорт» пов'язаний з такими змінними, як емоційний дискомфорт у середині (0,813) та кінці (0,742) навчального року.

Факторизація кореляційної матриці для групи студентів, які упродовж навчання відчувають надмірну хронічну втому, надала змогу виокремити п'ять латентних факторів, які пояснюють 73,25% загальної дисперсії даних. Так само, як і в двох попередніх групах, решта факторів до уваги не бралася, бо пояснюють надто малий відсоток даних. Перший фактор, подібно до вищеописаних груп, дістав назву «Життєві цінності студентів» (26,62% дисперсії; факторна вага 6,92). Він об'єднав такі шкали: саморозвиток (0,765), духовні потреби (0,719), соціальні контакти (0,813), особистий престиж (0,780), особистісні досягнення (0,717), а також сфери сімейного (0,810), суспільного (0,747) життя та фізичної активності (0,778). Другий фактор «Освітньо-професійна сфера» (16,06% дисперсії, факторна вага 4,17) пов'язаний із такими змінними: сфера освіти (0,787), професійна сфера (0,804), вік (-0,731) і курс (-0,667). Третій фактор «Хронічна втома в кінці навчального року» (10,61% дисперсії; факторна вага 2,76) має стосунок до хронічної втоми в кінці навчального року (0,805), когнітивного (0,631) та комунікативно-мотиваційного дискомфорту (0,831) в кінці навчального року. Четвертий фактор «Хронічна втома в середині навчального року» (10,81% дисперсії; факторна вага 2,81) включив індекс хронічної втоми (0,858) та комунікативно-мотиваційний дискомфорт (0,713) в середині навчального року. Останній п'ятий фактор «Фізичний дискомфорт в кінці навчального року» (9,14% дисперсії; факторна вага 2,37) об'єднав шкалу фізіологічного дискомфорту в кінці (0,674) і емоційного дискомфорту в середині навчального року (-0,781).

Проаналізуємо структуру і просторове співвідношення факторів, виділених для студентів, які упродовж навчання постійно відчувають надмірну хронічну втому. Перетин першого і четвертого факторів говорить про зростання цінності креативності у сфері захоплень за умови, якщо студенти приділятимуть увагу таким сенсожиттєвим цінностям: саморозвитку, духовним потребам, соціальним контактам, особистому престижу та досягненням у сфері сімейного і суспільного життя, а також фізичній активності. Це відбуватиметься за умови зниження хронічної втоми в середині навчального року. Подібно до того перетин першого і п'ятого факторів показує зростання цінності збереження власної індивідуальності при наданні ролі вищезазначеним сенсожиттєвим цінностям, з одного боку, та при зниженні фізіологічного дискомфорту в кінці навчального року - з іншого.

Узагальнивши щойно представлені емпіричні дані, опишемо особливості сенсожиттєвих орієнтацій студентів, які упродовж навчального року мають виражену хронічну втому. Надмірна втома в середині навчального року пов'язана насамперед зі зниженням мотивації у сфері спілкування: студенти втрачають інтерес до групових форм роботи і намагаються якомога менше часу проводити у навчальному закладі. У кінці навчального року до цього додається також зниження загального самопочуття та дискомфорт у когнітивній сфері: погіршується пам'ять, зростає байдужість, навчання дається важко. Характерним для цієї групи студентів є те, що їхній емоційний комфорт в середині навчального року пов'язаний з фізіологічним дискомфортом в кінці: що більш піднесений настрій вони мають в кінці першого семестру (перед початком заліково-екзаменаційної сесії), то виразніші є різноманітні відхилення у функціонуванні організму в кінці навчального року в очікуванні другої сесії. Студенти можуть скаржитися на головний біль, напади серцебиття, погіршення зору, нудоту, сонливість, неспокійний сон. Ці симптоми зростатимуть, якщо пріоритетною стане навчальна діяльність. Зазначимо, що саме для цієї групи професійно-освітня сфера виявилася достатньо вагомою. Більшою мірою це стосується першокурсників і молодших за віком студентів. При активній залученості студентів з високим ступенем хронічної втоми у суспільно-політичне життя вони відчуватимуть вищу втому в середині навчального року, проте їхній емоційний комфорт в кінці навчального року зростатиме.

                Що стосується конкретних життєвих цінностей, то найбільше з показниками хронічної втоми пов'язані цінності особистісних досягнень та престижу. Найвищий фізіологічний дискомфорт в середині навчального року матимуть ті, хто більше уваги приділяє особистісним досягненням у навчальній діяльності, а в кінці року - ті, хто виявляє бажання мати належний для даного суспільства рівень освіти і прагнуть в майбутньому займатися соціально престижною роботою. Зауважимо, що чим вищих особистісних досягнень прагнуть здобути студенти з надмірною хронічною втомою, тим вищий емоційний комфорт вони матимуть в кінці навчального року.

Якщо студенти упродовж навчального року мають помірно виражену хронічну втому, вона насамперед пов'язана з когнітивним дискомфортом упродовж цілого року та фізіологічним - в середині навчального року. Самостійними і незалежними один від одного є такі фактори впливу на функціональний стан студентів, як емоційний дискомфорт, який виявляється у пониженні настрою та емоційного тонусу, і комунікативно-мотиваційний дискомфорт, що виражається у зниженні спонукань до комунікативної діяльності. Підвищенню цих спонукань може сприяти орієнтація студентів на креативність у своїй діяльності. Студентів з помірно вираженою хронічною втомою характеризує прагнення вибрати такий вид фізичної активності, який би приносив їм моральне задоволення. При цьому процес фізичної активності дає більше задоволення, ніж результат. Що більше студенти будуть залучені до сфери фізичної активності, то менший фізіологічний дискомфорт вони відчуватимуть.

Характерним для студентів, які упродовж навчального року не відчувають хронічної втоми, є те, що окремі ознаки такої втоми починають з'являтися в середині навчального року (наприклад, певне зростання фізіологічного та когнітивного дискомфорту), проте в кінці року вони зникають. У них може виявлятись ознаки комунікативно-мотиваційного дискомфорту, і це більше характеризуватиме студентів другого курсу та старших за віком.

Студенти, насамперед дівчата, які не відчувають втому впродовж навчального року, уникають фізичної активності. Важливо зазначити, що сфера фізичної активності не увійшла до фактора життєвих цінностей цієї групи студентів і має зворотні кореляції з індексом хронічної втоми та емоційним дискомфортом. Це означає, що менша залученість до фізичної активності, а це, власне, і характеризує цю групу студентів, сприятиме зростанню втоми і емоційного дискомфорту. Менша зацікавленість своєю майбутньою професією також призводитиме зростання загальної втоми, погіршення загального самопочуття і когнітивному дискомфорту.

Вагоме місце для цієї групи студентів посідає цінність свого матеріального становища. Що більше студенти прагнуть у своїй діяльності досягти такого рівня освіти, професійних навичок, сімейного добробуту, які б забезпечили їхні матеріальні потреби, то нижчим буде відчуття їхньої втоми, когнітивного та емоційного дискомфорту. Особистісні досягнення сприятимуть зниженню когнітивного дискомфорту та загальної втоми, а активна соціальна взаємодія з іншими людьми і визнання цінностей сімейного життя сприятиме емоційному комфорту.

Висновки. Студентів із надмірно вираженою хронічною втомою характеризує незалежність сенсожиттєвих орієнтацій в освітньо-професійній сфері та сферах, пов'язаних із сімейним життям, суспільно-політичною і фізичною активністю. Якщо студенти намагатимуться здобути вищі особистісні досягнення у цих сферах, а також активно залучатимуться до суспільно-політичного життя, рівень їхньої втоми в середині навчального року зростатиме, а емоційний дискомфорт в кінці року знижуватиметься.

Для помірно втомлених студентів сенсожиттєві орієнтації на освіту, професію, сім'ю, суспільне життя та хобі є тісно взаємопов'язаними. Вони обирають такі види фізичної активності, які приносять їм духовне задоволення, і віддають перевагу процесу, а не результату у заняттях фізичною культурою і спортом. Залученість до цієї сфери діяльності сприяє зниженню їхнього фізіологічного дискомфорту.

Подальші дослідження у цьому напрямку можуть бути пов'язані з вивченням особливостей хронічної втоми та сенсожиттєвих орієнтацій студентів старших курсів, а також з'ясуванням, яку роль в її зниженні має активна залученість студентів у ті чи інші сфери життєдіяльності.



Номер сторінки у виданні: 285

Повернутися до списку новин