Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Основні принципи організації навчальної діяльності в сучасних умовах

Тематика: ГЛОБАЛІСТИКА




Інна Ковалинська, старший викладач Київського міського університету ім. Бориса Грінченка

УДК 373.57. 048 (042.3)

 

У статті розглядаються завдання організації навчання у ВНЗ в сучасних умовах. Автор виокремлює головні принципи організації навчання, такі як гуманізація та відповідність до вимог Болонської конвенції.

Ключові слова: парадигма освіти, Болонська конвенція, гуманізація, гуманітаризація, методологія творчості, особистісний розвиток.

 

В статье рассматриваются основные задачи организации учебного процесса в высшей школе. Автор выделяет принципы организации обучения, такие как гуманизация, гуманитаризация, соответствие требованиям Болонской конвенции.

Ключевые слова: парадигма образования, Болонская конвенция, гуманизация, гуманитаризация, развитие личности, методология творчества.

 

The article concerns the tasks of higher education in modern society. The author points out the following principles of education today: humanization of educational system and keeping up with the requirements of Bologna convention.

Key words: education paradigm, Bologna convention, humanization, humanitarization, methodology of creative activity, personal development.

 

Сучасне суспільство змінює парадигму свого існування. Науковці стверджують, що ми живемо в епоху переходу від постіндустріального суспільства до інформаційного [3]. Це означає, що змінюються технології виробництва, залучаючи все більше сучасних комп’ютерних технологій, зменшуючи відсоток машинної праці та фізичної праці, яка замінюється інтелектуальною працею. Такі зміни у технології призводять до зміни парадигми існування сучасного суспільства, що проявляється у збільшенні виробництва знань, тиражуванні та збереженні інформації [1, с. 260]. Змінюються і завдання та зміст освіти і науки. Із системи передачі знань, що обслуговує виробництво, освіта перетворюється на систему удосконалення людини, її особистого інтелектуального і творчого потенціалу. Найголовніший принцип, згідно якого відбувається зміни у сучасній системі освіти — перехід від освіти на все життя до освіти через усе життя, тобто має відбутися перехід від навчання до освіти, до набуття уміння до здобуття знань, формування потреби і вміння неперервного самовдосконалення, саморозвитку та самовиховання і самовизначення [2, с. 2–3].

Постановка проблеми. У даній статті ми визначаємо проблеми та завдання сучасної системи вищої освіти у світлі нових вимог до організації навчального процесу з урахуванням вимог Болонської конвенції та змін парадигми освіти.

Основна частина. В освіті і науці України зараз відбувається процес змін, викликаних необхідністю входження в європейську систему освіти. Радянська система освіти характеризувалася чіткою ієрархічною структурою, формалізованим та усередненим підходом до організації навчання, суб’єктоб’єктними відносинами тощо. У пострадянський період з’явилась велика кількість різноманітних форм та видів навчальних закладів, матеріальна база та рівень професійної підготовки викладачів у яких не завжди відповідали рівню, необхідному для відповідного ступеня акредитації. Але вони не забезпечували необхідної якості навчання та науководослідницької роботи. Ще одна проблема пострадянської системи вищої та середньої освіти полягала у тому, що різко зменшилося фінансування наукової та дослідницької роботи, що спричинило відтік кадрів.

Сьогодення потребує суттєвих змін як в організації навчальновиховного процесу, так і в модернізації матеріальнотехнічної бази та змін у відносинах між викладачами та студентами. Останнє є дуже важливим у сучасному освітньовиховному процесі. Тенденції світової освітньої системи полягають у гуманізації та гуманітаризації освіти, яка реалізується у визнанні людської особистості як найвищої цінності цивілізації та розвитку особистості як головної мети навчально_виховного процесу.

Напрямки гуманізації та гуманітаризації освіти реалізуються у принципах проблемного й інтерактивного навчання, врахування особистісних цілей та запитів студентів, внесення розвивального загальнокультурного компонента у систему професійно орієнтованих занять. Метою гуманітарної підготовки у технічному ВНЗ є створення умов для розвитку особистості студента: людяної, інтелігентної, високоморальної, внутрішньо вільної, екологічно освіченої, суспільно корисної і активної, ерудованої, системно і творчо мислячої, орієнтованої на продуктивну професійну діяльність, готової для створення власної системи моральних і естетичних цінностей.

Концепція гуманітарної підготовки забезпечується: системністю гуманітарної освіти студентів; формулюванням вимог освітньокваліфікаційної характеристики до гуманітарної підготовки майбутнього фахівця; збалансованим навчальним планом, що включає необхідний процент дисциплін гуманітарного циклу; навчальними програмами, що повністю розкривають зміст гуманітарної підготовки; достатнім рівнем кваліфікації викладачів дисциплін гуманітарного циклу; рівнем вимог до навчальної діяльності студентів; відкритістю курсів дисциплін гуманітарного циклу і можливістю їх вибору.

Основні завдання гуманітарної підготовки:

– розкриття і закріплення понять «людяності», «добра», «гуманності», «толерантності»;

– розвиток внутрішньої потреби у гармонійному існуванні особистості, що проявляється у поклику до постійного отримання нових знань та їх соціально корисного використання;

– прагнення до самовдосконалення. Гуманізація як основний принцип побудови парадигми сучасної вищої технічної освіти відображається в усіх компонентах структури навчальновиховного процесу: мотиваційному, змістовому, операційному, контрольному.

З. Гіптерс [4, с. 29] розглядає гуманізацію освіти як: повагу освітнього закладу й педагогів до особистості того, хто навчається, довіру до нього; прийняття його особистісних цілей, запитів та інтересів, створення максимально сприятливих умов для розкриття й розвитку здібностей та обдарувань студента, для його повноцінного життя, для його самовизначення.

Отже, «гуманізація вважає основним завданням освіти розвиток людини і зорієнтовує увесь процес навчання на її формування як унікальної цілісної творчої особистості, що прагне до максимальної реалізації своїх можливостей. Одним із найважливіших чинників гуманізації вищої освіти є гуманітарні науки, саме вони через свій зміст адресно звертаються до людини, її свідомості, розуму, почуттів, зорієнтовують її на осмислення свого місця і призначення в соціумі, навколишньому середовищі в цілому» [4, с. 99].

У процесі навчання гуманітарних дисциплін ми намагаємося якомога повніше використовувати принцип гуманізму навчання, що виявляється у застосуванні інтерактивних методів. Інтерактивні методи навчання дають змогу студентам вибирати стиль спілкування, який притаманний саме їм; розвивають комунікативні здібності студентів, привчають враховувати думки, прагнення, бажання інших, вчать толерантності, умінню швидко знаходити рішення проблем, які з’являються; відповідальності за свої дії. При навчанні іноземної мови ми постійно використовуємо такі види роботи як: організація круглого столу, що дає змогу студентам вільно висловлюватися з приводу різноманітних проблем; проведення конференцій, обговорень, презентацій, які привчають до уміння слухати інших та відстоювати власну точку зору, не ображаючи гідність інших. Так, нами постійно проводяться огляди матеріалів преси та інших засобів масової інформації та обговорення поточних політичних, культурних, соціальних новин з можливістю для студентів висловитися з приводу найрізноманітніших подій. Такі види навчальної роботи дають можливість враховувати темп навчання, притаманний кожному студенту окремо; створюють сприятливі умови для розкриття особистісних здібностей студентів та їх самореалізації у навчальній діяльності, формують культурний смак; виховують повагу, уміння прислухатися до думок інших людей, розкривають можливості для самовдосконалення. Введення загальнокультурного компоненту у систему професійно орієнтованих знань дає можливість розширити світогляд студентів, привчає до розуміння розбіжностей систем культурних цінностей різних верств, спільнот, угрупувань. Такі знання в цілому сприяють

створенню атмосфери толерантності й формуванню гуманного відношення до людей. Ці прийоми, при постійному використанні у процесі навчання, виховують студентів у дусі гуманізму й розуміння того, що людина є найвищою цінністю.

Створення зони європейської вищої освіти, згідно яких працює так звана Болонська система, а саме: введення двоциклового навчання, запровадження кредитномодульної системи навчання, формування системи контролю якості освіти, прозорості вимог до знань, умінь та навичок, прозорості оцінювання, відповідності систем оцінювання та обсягу навчального матеріалу, відповідності освітньокваліфікаційних рівнів, забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти. Відповідність кваліфікаційних рівнів та обсягів навчального матеріалу (кредитів) буде сприяти мобільності студентів та викладачів, надасть змогу студентам продовжувати навчання у будьякий час та у будьякому навчальному закладі.

Але найголовнішим принципом організації навчальної діяльності за принципами Болонської конвенції є те, що навчання переорієнтовується з предметного на навчання методології творчості, уміння швидко орієнтуватися у великому обсязі інформації, виокремлювати головне, використовуючи для цього нові методи й прийоми; вміння виконувати різні соціальні ролі у процесі навчання. Методологія творчості включає в себе уміння знаходити нові, нестандартні рішення, або використовувати уже відомі прийоми, навички у нестандартних ситуаціях. На початку начальна діяльність, організованої подібним чином, завжди супроводжується конфліктними ситуаціями й непорозуміннями, і викликає необхідність вживати прийоми вирішення конфліктів, які базуються на спільних інтересах і приводять до компромісу, або на розбіжностях цілей, і приводять до зникнення конфлікту.

Навички творчої діяльності розвивають уміння особистості швидко адаптуватися до різних умов; створюють підґрунтя для постійного творчого пошуку, виховують в людині готовність до постійного самовдосконалення й інтелектуального розвитку. Але основою якісної творчої професійної діяльності є розуміння необхідності спілкування й толерантної поведінки у соціумі. Прийоми проблемного навчання, як використовуються нами в процесі навчання, привчають студентів самостійно відшукувати рішення, а не користуватися готовими зразками як вирішення самої проблеми, так і соціальної поведінки. Вони привчають студентів до розуміння того, що в реальному житті їм прийдеться зіштовхуватися з проблемами, які можуть мати декілька варіантів вирішення, й відбір правильного рішення відбуватиметься за наявності морального вибору. Такі прийоми сприяють виявленню особистісних якостей студентів та, при необхідності, їх корекції для можливості їх подальшої якісній професійній діяльності в умовах сучасного мультикультурного суспільства.

Іще однією особливістю сучасної системи вищої освіти стає її відкритість й універсальність, що базується на створенні єдиного електронного навчального простору. Необхідність створення умов для навчання протягом усього життя, поширення дистанційного навчання приводять до створення єдиного навчального

простору, який стає доступним через всесвітню інтернетмережу. Такий простір включає в себе різноманітні навчальнометодичні матеріали (електронні підручники, посібники, курси лекцій, творчі й розрахункові завдання і т. ін.), контрольно оцінні завдання (контрольні роботи, тести), пояснювальні матеріали. Такі засоби навчання створюють умови для самостійного оволодіння навчальною дисципліною та проведення самоконтролю якості знань. Електронний навчальний простір дає змогу навчатися без відриву від виробництва; використовувати будьякі навчальні й довідкові матеріали; оволодівати тими знаннями, які дійсно потрібні; кожному студенту оволодівати знаннями з тією швидкістю, яка саме для нього є оптимальною. Така організація навчання значно економить час, матеріальні ресурси, дозволяє уникати міжособистісних конфліктів та напруженості від перевантаженості.

Усі перераховані характеристики сучасного навчального процесу сприяють формуванню гуманістичного світогляду людини. Формування гуманістичного світогляду є необхідною запорукою якісної професійної діяльності майбутнього фахівця у сучасних умовах в будьякій сфері; а також формування особистості сучасного фахівця.

Ураховуючи усі зміни, що відбувається у системі освіти України, можемо визнати, що назріла необхідність створення нової парадигми освіти. Ми вважаємо, що головні зміни відбуваються у таких напрямках: головним завданням освіти стає не забезпечення професійної підготовки, а забезпечення методологією творчої діяльності та передбачення можливих наслідків професійної діяльності; головною тенденцією освітнього процесу стає не підготовка до майбутнього життя, а навчання життя в умовах постійних змін, уміння жити, не спричиняючи конфліктів; головною метою навчання стає не набуття певної кількості знань, а саморозвиток, самовдосконалення; навчання орієнтоване не на набуття теоретизованих знань з усіх галузей науки, які не пов’язані безпосередньо з життям, а направлене на вирішення конкретних проблем, які стоять перед суспільством; викладач перестає бути керівником навчального процесу, той, хто навчається, є повноправним суб’єктом навчального процесу; завданнями навчальновиховного процесу сьогодні є не формування особистості задля роботи у колективі і через колектив (гвинтика у машиніпрофесійної діяльності), а виховання вільної особистості, здатної на постійне самовиховання та самовдосконалення; принципи гуманізму та гуманістичні устремління формуються не тільки у процесі вивчення гуманітарних дисциплін, а у процесі усієї навчальнопрофесійної діяльності майбутнього фахівця; науковою основою діяльності стає не основний природнонауковий метод, а творча ініціатива, інноваційна діяльність; підґрунтям навчання є не сталі знання, а критичне ставлення і логічне осмислення певних навчальних ситуацій; створюються умови для визначення власної траєкторії навчання кожним студентом окремо; навчання стає посправжньому загальним, відкритим й безперервним завдяки використанню глобальної інтернетмережі та електронних навчальних ресурсів.

Висновки. У даній статті ми розглянули питання відповідності системи вищої освіти України до сучасних вимог організації навчального процесу з урахуванням тенденцій гуманізації, гуманітаризації, створення умов для всебічного розвитку особистості та використання принципів Болонської конвенції. Подальшого розгляду потребують питання використання комп’ютерних інформаційних технологій для навчання.



Номер сторінки у виданні: 273

Повернутися до списку новин