Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Уявлення наречених про ідеальну сім’ю

Тематика: ПСИХОЛОГІЯ




Руслана Карковська, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка

УДК 316.614.5

 

У статті представлено результати дослідження уявлень наречених про ідеальну сім’ю. Описано відмінності в уявленнях про ідеальну сім’ю у наречених різної статі та наречених у парі. Висвітлено зв’язок соціально!психологічних характеристик

осіб, які мають намір вступити у шлюб, та їхніх уявлень про ідеальну сім’ю.

Ключові слова: сім’я, уявлення про ідеальну сім’ю, наречені.

 

В статье описаны результаты исследования представлений об идеальной семье у пар, которые намерены пожениться. Обнаружены отличия в представлениях об идеальной семье у исследуемых разного пола и у людей, составляющих пару. Установлено связь между социально – психологическими характеристиками лиц, намеревающихся создать семью, и их представлениями об идеальной семье.

Ключевые слова: семья, представления об идеальной семье, пара, намеревающаяся пожениться.

 

This article presents research results about bride’s ideas about ideal family. There are descriptions of the differences in ideas about the ideal family of brides and grooms separately and of the pair. Here is presentation of connections between social and psychological characteristics of persons who intend to get married, and their ideas about the ideal family.

Key words: family, idea of an ideal family, bride and groom.

 

Вступ. Сім’я стала об’єктом численних наукових досліджень, оскільки важко переоцінитиїї роль у формуванні особистості та функціонуванні суспільства загалом. Інститут сім’ї трансформується під впливом соціальних процесів і водночас є індикатором того, що відбувається зі світоглядом, людськими взаєминами в рамках певної культури. В психології значна увага приділяється вивченню чинників стабільності та задоволеності шлюбом. Великий науковий доробок у цій ділянці не зменшує актуальність указаної тематики. Мінливість соціальних умов, відмінності між поколіннями вимагають усе нових і нових досліджень, результати яких можна було б використовувати практично в наданні фахової психологічної допомоги сім’ям, людям, які мають намір чи бажання вступити у шлюб.

Постановка проблеми. Уявлення особи про ідеальну сім’ю, які формуються ще до створення власної сім’ї, є важливим фактором майбутньої задоволеності шлюбом, а відтак і стабільності шлюбу. Система цих уявлень формує наче трафарет, з яким у майбутньому член подружжя зіставляє своє сімейне життя. Як зазначає С. Голод, задоволеність шлюбом визнається як результат адекватної реалізації уявлення (образу) про сім’ю, що склалось у свідомості людини під впливом його досвіду (дійсного або символічного) у цій сфері діяльності [3]. Підставою багатьох розчарувань та непорозумінь між чоловіком та дружиною можуть стати саме нереалістичні очікування щодо партнера та сімейного життя загалом. Такі очікування знижують здатність особи конструктивно діяти в стосунках із партнером, враховуючи реальні життєві обставини. Т. Андрєєва, описуючи шлюбно – сімейні уявлення, представила результати дослідження (в 1998–2001 рр.) образу майбутньої дружини чи чоловіка серед студентської молоді. Результати свідчать про надмірну вимогливість дівчат до партнера чи чоловіка та про неузгодженість образів партнерки, з якою б хотілось спілкуватись, та майбутньої дружини [1].

Аналіз досліджень О. Головльової, А. Денисенко, Т. Зверко, Н. Ільчишин, Е. Козловської, А. Сидоренко дає підстави трактувати образ ідеальної сім’ї як складову готовності особистості до шлюбу і сімейного життя, зокрема, етико – психологічної готовності [2, 4, 5, 6, 7, 8]. Етико – психологічна готовність передбачає сформовані реалістичні уявлення про сім’ю, подружні та батьківські обов’язки, вміння адекватно оцінювати себе і партнера, розуміння факторів психологічного клімату в сім’ї тощо [6].

Виклад основного матеріалу. В дослідженні взяли участь 28 пар наречених, які на час проведення дослідження безпосередньо готувалися до шлюбу і проходили централізовані передподружні науки, запроваджені Українською Греко – Католицькою Церквою, на базі церков м. Львова та м. Коломиї. Cередній вік досліджуваних жінок — 25 років, чоловіків — 28,5 року. Всі опитувані вперше вступали в шлюб.

Дослідження проводилось анонімно на засадах добровільності з допомогою методів опитування і тестування. Використано такі методики: авторська анкета «Ідеальна сім’я», методика «Вивчення установок у сімейній парі» (Ю. Е. Альошина, Л. Я. Гозман, Е. М. Дубовська); опитувальник дослідження гендерних якостей С. Бем; методика «Q – сортування»; особистісний опитувальник FPI.

Анкета «Ідеальна сім’я» складається з 20 блоків, в кожному з яких від двох до п’яти тверджень. Блоки містять твердження, які відображають різні позиції щодо одного з аспектів сімейного життя. Наприклад, емоційних та сексуальних стосунків, дітонародження, проживання, господарювання, бюджету, спілкування, відпочинку, контактів із родиною. Досліджуваним пропонувалось обрати з кожного блоку те твердження, яке найточніше відображало їхні уявлення про ідеальну сім’ю. Важливість обраної характеристики для означення ідеальної сім’ї пропонувалось оцінити за 10 – бальною шкалою.

Отримані у ході дослідження емпіричні дані опрацьовано з допомогою порівняльного аналізу за t – критерієм Стьюдента, однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA), дискримінантного аналізу (для перевірки коректності поділу групи на підгрупи на основі відповідей на питання анкети). Розділи відповідей досліджуваних чоловіків та жінок на питання анкети зіставлено за  x2 - критерієм Пірсона.

На думку переважної більшості опитаних (85,7%), в ідеальній сім’ї чоловік старший за дружину. Жоден із наречених не вважає, що дружина повинна бути старшою за чоловіка. Але для більшості досліджуваних ця позиція не принципова, середній бал, за яким наречені оцінили важливість віку, становить 5,2 із 10 можливих. Наречені, які взяли участь у дослідженні, одностайні в питанні, яке стосується кохання: всі погодилися з твердженням, що в ідеальній сім’ї чоловік та дружина закохані один в одного. Важливість кохання наречені оцінили в середньому у 9,6 балу.

94,6% опитаних серед ознак ідеальної сім’ї виділили те, що чоловік і дружина задовольняють один одного в сексуальних стосунках. Лише троє досліджуваних (1 жінка і 2 чоловіків) у блоку анкети, який стосувався сексуальної задоволеності партнерів подружжя, обрали варіант «дружина задоволена сексуальними стосунками в шлюбі».

96,4% наречених погодилися з думкою, що в ідеальній сім’ї «ніхто з подружжя не має сексуальних стосунків з іншими партнерами, окрім чоловіка чи дружини». 36 осіб (64% загальної групи) максимально оцінили важливість цієї позиції — в 10 балів. Для 2 осіб важливо, щоб дружина не мала сексуальних стосунків з іншими партнерами (окрім чоловіка).

Більшість досліджуваних (33 особи — 58,9%) вважають, що ідеальна сім’я — це сім’я, в якій є діти. 30,4% зазначили, що в ідеалі подружжя має лише спільних дітей. 4 досліджуваних указали, що ідеальна сім’я — сім’я без дітей. Варто зазначити, що серед цих 4 осіб двоє — наречені з однієї пари, а двоє (чоловік та жінка) — не є парою, їхні наречені дали інші відповіді. Троє з них (пара і чоловік) оцінили важливість відсутності дітей в 10 балів (максимальний бал).

На думку більшої половини наречених, які взяли участь у дослідженні (57,1%), в сім’ї повинно бути двоє дітей; 26,8% вважають, що найкраще, коли в сім’ї троє дітей; 3,6% (2 особи) — в сім’ї більше трьох дітей; 5,4% (3 особи) — в сім’ї одна дитина.

80,4% (45 осіб) наречених уважають, що народження дітей в сім’ї повинно бути планованим.

87,5% (49 осіб) однією з характеристик ідеальної сім’ї вказали рівномірну участь чоловіка і дружини у вихованні дітей. На думку 10,7% наречених (6 осіб: 2 жінок та 4 чоловіків), ідеально для сім’ї, коли дружина більше, ніж чоловік, задіяна у вихованні дітей. Лише 1 досліджуваний чоловік указав, що в ідеальній сім’ї чоловік більше, ніж дружина, мав би бути задіяний у вихованні дітей.

Лише одна жінка з усієї групи досліджуваних розділила думку про те, що ідеальний варіант для сім’ї, коли чоловік та дружина періодично живуть окремо (наприклад, один з подружжя їздить у тривалі відрядження тощо). На думку решти досліджуваних (55 з 56 осіб), чоловік та дружина повинні постійно проживати разом. Переважна більшість опитаних уважають за найкраще, коли подружжя проживає окремо від батьків (89,3%). На думку 4 осіб (7,1%), краще, коли подружжя живе з батьками дружини; 2 осіб (3,6%) — з батьками чоловіка. Проте щодо самостійності у вирішенні подружжям свої завдань і проблем досліджувані не бути такими одностайними. Частка досліджуваних, які вважають, що подружжя в ідеалі повинно самостійно вирішувати свої завдання та проблеми, становить 64,3%. Найкращим варіантом 21,4% опитаних уважають, такий: чоловік чи дружина, після погодження з партнером, звертається по допомогу до батьків у вирішенні сімейних питань. 14,2% віддали перевагу твердженню «для вирішення сімейних питань чоловік чи дружина, за можливості, звертається по допомогу до батьків» (рис. 1).

 

Щодо працевлаштованості, то 78,6% наречених зазначили що ідеальна ситуація в сім’ї, коли і чоловік, і дружина працюють, а 21,4% (6 чоловіків та 6 жінок) — що чоловік повинен працювати, а дружина займатись домашнім господарством.

67,9% наречених уважають, що про матеріальне забезпечення сім’ї подружжя піклується разом, але більша відповідальність за добробут лежить на чоловікові. З твердженням, що про матеріальне забезпечення сім’ї чоловік та дружина піклуються рівною мірою, погодились 25% опитаних. Лише 3,6% (2 осіб) підтримали думку, що в ідеалі про матеріальне забезпечення сім’ї піклується чоловік (рис. 2).

 

Думки про сімейний бюджет в опитуваній групі розподілились таким чином:

— 87,5% (49 осіб) згодні, що в ідеалі чоловік і дружина мають спільний бюджет; середній бал оцінки важливості саме цього аспекту сімейного життя — 8,7;

— 8,9% (5 осіб) віддали перевагу варіанту «чоловік та дружина мають окремі бюджети, з яких виділяють частину коштів у спільний сімейний бюджет»;

— 3,6% (2 осіб) обрали варіант «чоловік та дружина мають окремі бюджети».

Понад половину (57,1%) опитаних вважають, що домашню (хатню) роботу чоловік та дружина мали б виконувати спільно. Жоден із досліджуваних не розділив думку, що хатню роботу повинен виконувати переважно чоловік. На думку 25% досліджуваних, в ідеальній сім’ї домашню (хатню) роботу виконує переважно дружина; на думку 17,9% — обов’язки щодо домашньої (хатньої) роботи повинні бути чітко розподілені між чоловіком та дружиною.

Одностайні досліджувані наречені у питанні довіри між чоловіком та дружиною. 98,2% опитаних вважають, що в ідеальній сім’ї чоловік та дружина абсолютно довіряють один одному. Лише одна наречена (1,8%), віддала перевагу твердженню «в ідеальній сім’ї дружина абсолютно довіряє чоловікові». Важливість цієї ознаки досконалої сім’ї в групі досліджуваних в середньому оцінено в 9,6 балу (за 10 – бальною шкалою).

Більше половини опитаних вважають (53,6%) ідеальним, якщо всі важливі для сім’ї рішення чоловік та дружина приймають разом. 39,3% у рамках блоку анкети, який стосувався прийняття рішень, віддали перевагу твердженню «залежно від ситуації, важливі для сім’ї рішення приймаються спільно або одним із подружжя». Згідно з позицією 7,15 (2 чоловіків, 2 жінок), останнє слово у прийнятті важливих для сім’ї рішень залишається за чоловіком.

Щодо обговорення чоловіком та дружиною переживань та подій їхнього життя отримано такий розподіл відповідей у досліджуваній групі:

— 42,9% — чоловік та дружина обговорюють власні почуття та події, які стосуються і сім’ї, і їхніх справ поза сім’єю;

— 53,6% — чоловік та дружина обговорюють власні почуття та події, які стосуються сімейного життя і спільної взаємодії;

— 3,6 — чоловік та дружина обговорюють далеко не всі почуття та події свого життя, а лише ті, які, на думку кожного з них, доцільно обговорювати. Анкета містила твердження, які стосувались проведення дозвілля і відпустки. Найбільшу частку досліджуваних склали ті, хто вважають, що чоловік та дружина відпустку повинні проводити разом (78,6%). На думку 21,4% наречених, ідеальний варіант, коли відпустку подружжя проводять разом або окремо, залежно від можливостей та ситуації. 50% вважають, що в ідеальній сім’ї дозвілля члени подружжя проводять разом, а 48,2% дотримуються позиції, що переважно чоловік та дружина у вільний час, мали б бути разом, але інколи можуть проводити дозвілля окремо. Лише 1 наречена віддала перевагу твердженню «чоловік та дружина половину вільного часу проводять разом, а половину — окремо».

Рис. 3 ілюструє узгодженість відповідей наречених у парі. Підраховано кількість тематичних блоків в анкеті, в рамках яких досліджувані обирали однакові твердження. В групі досліджуваних найбільше пар, в яких уявлення наречених про ідеальну сім’ю співпадають за 15–16 позиціями із запропонованих 20. Проте, були пари наречених, чиї погляди різнилися за 10 позиціями з 20.

На основі середнього арифметичного (20,7) та середнього квадратичного відхилення (5,2) кількості розбіжностей, які продемонстрували пари за кожним тематичним блоком анкети, виділено уявлення, за яким найбільше та найменше відрізняються погляди в парах.

Найменше розбіжностей виявили пари наречених в уявленнях, які стосуються сексуальних відносин подружжя, спільного проживання чоловіка і дружини, окремого проживання подружжя від батьків, кохання та довіри.

Найбільше розбіжностей у парах наречених спостерігається в уявленнях про кількість дітей в сім’ї, розподілу відповідальності між чоловіком та дружиною за матеріальне забезпечення сім’ї, розподілу домашніх обов’язків, самостійності подружжя у подоланні сімейних труднощів і проведення дозвілля.

28% (41 випадок) від загальної кількості розбіжностей в уявленнях, які продемонстрували всі наречені досліджуваної групи, стосувались позицій, важливість яких обоє наречених в парі оцінювали у 8 – 10 балів, тобто вважали вагомими в означенні ідеальної сім’ї. 

Виявлено значущі відмінності в явленнях про ідеальну сім’ю між нареченими різної статі. 82% опитаних жінок вважають, що про матеріальне забезпечення сім’ї подружжя мало б піклуватися разом, але більша відповідальність за добробут лежить на чоловікові. Такої позиції дотримуються 54% чоловіків. Натомість чоловіки більш схильні вважати, що в ідеалі про матеріальне забезпечення сім’ї чоловік та дружина піклуються рівною мірою. Цю думку поділяють 36% опитаних чоловіків та 14% жінок (x2емп -. = 6,25; x2кр -  = 5,991) (рис. 4).

З допомогою порівняльного аналізу емпіричних даних виявлено соціально – психологічні відмінності наречених з різними уявленнями про ідеальну сім’ю. Встановлено, що прихильники планованого народження дітей вирізняються вищим рівнем маскулінності з – поміж осіб, які мають намір вступити у шлюб.

Опитувані, на думку яких найкраще, коли подружжя має лише спільних дітей, характеризуються вищим рівнем невротичності та більш традиційними уявленнями про роль жінки в сіейному житті порівняно з іншими досліджуваними. Ті, хто припускає, що в ідеальній сім’ї є не лише спільні діти чоловіка та дружини, а й діти одного з подружжя, вирізняються лояльним

ставленням до розлучень та нетрадиційним уявленням про романтичні стосунки.

Встановлено відмінності між нареченими, які вважають за найкраще, коли в сім’ї двоє дітей, і тими, для кого бажано мати трьох дітей. Останні більше орієнтовані на обов’язок, більш ощадливі, відкритіші та мають нижчий рівень агресивності і дратівливості.

Наречені, які вважають ідеальним для сім’ї варіантом, коли про матеріальне забезпечення сім’ї чоловік та дружина піклуються рівною мірою, більше, ніж інші досліджувані, орієнтовані на спільну діяльність подружжя та ощадливість.

Досліджуваних, які вважають, що домашню (хатню) роботу чоловік та дружина мали б виконувати спільно, вирізняють орієнтація на обов’язок, ощадливість, нижчий рівень агресивності та вищий рівень освіти.

Виявлено цікавий зв’язок між уявленнями наречених про ідеальну сім’ю та тривалістю стосунків. Стосунки наречених, які вважають за найкраще, щоб чоловік та дружина разом проводили відпустки і спільно приймали всі важливі для сім’ї рішення, тривають значно менше часу, ніж в інших опитуваних. Також досліджуваним, на чию думку члени подружжя мали б разом проводити відпустки, властиві орієнтація на спільну діяльність; песимістичність, традиційне уявлення про романтичні стосунки та закритість.

Висновки. Отже, більшість наречених, які взяли участь у дослідженні, вважають ідеальною сім’ю, де чоловік і дружина закохані один в одного, абсолютно довіряють один одному, діляться переживаннями, спільно приймають рішення, обоє працюють, разом ведуть домашнє господарство, разом проводять дозвілля та виховують дітей, мають спільний бюджет і проживають окремо від батьківських сімей. Ці уявлення дещо ідеалізовані та суперечливі, оскільки довіра до партнера передбачає надання йому деякої автономності, власного простору; можливість покластись на нього і віру в надійність його рішень. Водночас виявлено, що в основі такого «прагнення до злиття з партнером» лежать закритість та песимістичність. Деяку ідеалістичність виявлених уявлень добре ілюструє інший результат нашого дослідження: наречені, чиї стосунки тривають довше, більшою мірою припускають для себе можливість окремо проводити відпустки чи дозвілля, прийняття важливих для сімї рішень одним із партнерів.

Досліджувані пари продемонстрували досить високий рівень узгодженості уявлень партнерів про ідеальну сім’ю. Проте майже третина виявлених розбіжностей стосувались позицій, які обоє наречених у парі відзначили як важливі.

Наречені чоловічої та жіночої статі продемонстрували відмінні погляди щодо відповідальності подружжя за матеріальний добробут сім’ї. Чоловіки більш схильні розділяти відповідальність за матеріальне забезпечення порівну з дружиною, а серед жінок переважає думка, що про матеріальне забезпечення сім’ї подружжя піклується разом, але більша відповідальність за добробут лежить на чоловікові.



Номер сторінки у виданні: 302

Повернутися до списку новин