Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Проблеми впроваждення «Електронного уряду» у Великій Британії





Ірина ШЕВЧУК, студентка Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

УДК 328.1: 004.774(410)

 

Анотація: у статті проаналізовано етапи впровадження та перспективи розвитку електронного уряду у Великій Британії та досвід Євро пи у цій сфері.

Ключові слова: «електронний уряд», «Електрон на Європа», ІКТінфраструктура..

 

Аннотация: проанализировано этапы внедрения и перспективы развития «электронного правительства» в Великобритании и опыт Европы в этой сфере.

Ключевые слова: «электронное правительство», «Электронная Европа», ИКТинфраструктура..

 

Annotation: stages of implementation and perspectives of «egovernment» development in Great Britainand European experience in this sphere.

Key words: «egovernment», «EEurope», ICT infrastructure.

 

Швидкий розвиток інформаційно – комунікаційної інфраструктури та прискорення глобалізаційних процесів змусили уряди країн світу замислитись над створенням системи «єдиного вікна», до якого мали б доступ усі верстви населення. Така система здатна пришвидшити роботу приватного й державного сектору, а також заощадити час та гроші громадян. Азія, Європа та Африка працюють над створенням електронних урядів на сьогоднішній день. Країни кожного з цих регіонів світу об’єднали зусилля задля більш ефективного впровадження електронного врядування.

Європейський Союз поставив за мету створення «Електронної Європи» – використання Інтернет – ресурсів та використання «нової економіки» для спрощення щоденних операцій у будь – якій сфері життєдіяльності людини. У 2010 році була завершена дія економічної стратегії під назвою «Лісабонська стратегія», яка діяла з 2000 по 2012 роки. Такі реформи повинні були пришвидшити популярність та кількість користувачів ІТ – ресурсами [1].

У 2012 році кількість інтернет – користувачів досягла 2,27 млрд. В Європі на сьогоднішній день вже 500 млн. користувачів мережею Інтернет [2]. У цій країні більшість комунікаційних мереж належать державі, що спрощує створення централізованої системи електронного врядування.

Запуск «електронного уряду» у найбільш економічно розвинутих країнах світу викликає резонанс серед різних вчених. С. Бондаренко, К. Лейн та Дж. Хілер у своїх роботах розглядають перспективи формування та розвитку електронної держави. Вивчення ідей у структурі дослідження та застосування їх для розгляду питання розвитку інформаційного суспільства розкрито у праці видатного вченого П. Чекланда.

Мета цієї статті – дослідження етапів впровадження та функціонування «електронного уряду» у Великій Британії, а також можливості створення такої системи у європейських країнах.

Надзвичайно швидкі темпи розвитку комунікаційних та інформаційних технологій призвели до того, що кількість Інтернет – користувачів значно збільшилась, особливо це стосується Америки, Європи та Азії. Багато світових лідерів вирішили об’єднати свої сили задля впровадження єдиної державної електронної системи, до якої мали б вільний доступ державний, приватний сектори та громадяни.

Європейський Союз активно впроваджує проект «Електронна Європа». Особливості такого проекту – впровадження дешевого Інтернету, створення такої сфери, як Інтернет – економіка та надання вільного доступу до сайтів органів влади та охорони здоров’я. Найголовнішими факторами роботи швидкісного Інтернету є надшвидкісна інфраструктура, мета якої – прискорити роботу цифрового телебачення та ввести новий Інтернет – протокол для безперебійного функціонування Інтернет – ресурсу у будь – якій точці земної кулі. Найголовнішими аспектами впровадження цього проекту виступили «електронна участь» та «електронний уряд». «Електронна участь» передбачала забезпечення усіх можливостей для отримання освіти людям з обмеженими можливостями. «Електронний уряд» є набором державних послуг, що надаються громадянам, бізнесменам та іншим гілкам державної влади. Інформаційні технології використовуються в системі «електронний уряд». «Електронна участь» є участю громадян в процесах прийняття рішень органами влади з широким використанням інформаційно – комунікаційних технологій[3].

За результатами досліджень експертів, Велика Британія є найбільш підготовленою серед європейських країн до впровадження «електронного уряду» та займає третю позицію за показником підготовки у світовому рейтингу станом на 2012 рік [4]. Це й не дивно, адже у ній є велика кількість інформаційних та телекомунікаційних технологій таких, як Інтернет, мобільний зв’язок, цифрове мовлення, on – line бази даних. Цей факт дозволяє країні створити систему глобального характеру, до якої кожен матиме доступ. Тим більше, що практично всі інформаційні мережі перебувають у власності держави, наприклад, найбільша British Telecom. Північна Корея стоїть на першому місці, а США – на одинадцятому за цим показником. «Електронний уряд» є шлюзом, який об’єднує державні та приватні структури, та комп’ютер пересічного громадянина. Суть такого шлюзу полягає у тому, що буде постійно діяти механізм замкнутого кола, коли державні чи приватні структури, отримуючи запит від фізичних чи юридичних осіб, будуть надсилати їм відповідь залежно від обраної попередніми операції. Для Великої Британії e – government є Інтернет – рішенням та базовою ІТ – інфраструктурою, яке дозволяє громадянам та приватним компаніям користуватися в режимі он – лайн послугами державних органів та впливати на прийняття рішень цими органами. Для громадян та приватних компаній окремо розроблені типи операцій, які можуть ними здійснюватись за короткий проміжок часу. Громадяни можуть шукати роботу, отримувати соціальні пільги, надавати державним службам довідки про оплату податків, отримувати паспорт та права водія, реєструвати автомобілі, подавати заяви до міліції, отримувати свідоцтво про народження, вступати до вищих навчальних закладів та змінювати місце проживання. І це ще не повний перелік того, до чого мають доступ звичайні громадяни у Великій Британії. Фактично, функція «електронного уряду» зводиться до того, що будь – які життєві потреби зможуть бути отримані людиною в режимі он – лайн. Приватні компанії також матимуть змогу здійснювати соціальні нарахування, оплачувати податки, реєструвати нові компанії та здійснювати нові поставки [10]. Із запровадженням «електронного уряду» всі щоденні операції будуть спрощені та, що головне, робота державного уряду буде повністю прозорою. Прем’єр – міністр Великої Британії став тією людиною, зусиллями якої були прискорені темпи впровадження державного шлюзу. Були збільшені держзатрати на створення «електронного уряду» та утворена спеціальна Комісія при Кабінеті міністрів, яка слідкувала за наданням необхідних умов функціонування державної бази даних. Поштовхом до розробки шлюзу державних систем стало прийняття двох законопроектів E commerce act та E signature act [5]. У 2001 році розпочав працювати урядовий шлюз gateway, розроблений корпорацією Microsoft. З часом «електронний уряд» був поділений на три ключові напрями: DirectGov, BusinessLink, NHS Choices. Ці напрями пов’язані між собою та кожен з них виконує свою функцію: перший – відповідає за взаємодію з громадянами; другий – є порталом для юридичних осіб та третій – відповідає за питання охорони здоров’я [7]. DirectGov надає 171 послугу, з яких 124 надають органи виконавчої влади та інші 47 – муніципальні. У 2007 році існував 551 сайт, пов’язаний між собою, проте така кількість сайтів, об’єднана в систему була не вигідна парламенту Великої Британії, тому та ж компанія – розробник Microsoft розробила лише три напрями, пов’язані між собою, зекономивши 9 мільярдів фунтів держбюджету [5]. Треба також зазначити, що з початком функціонування «електронного уряду» виникла проблема щодо ідентифікації особистості, адже громадянину необхідно було наново реєструватися для здійснення наступної операції, тому під час першого запуску системи Шлюз державних служб надавав можливості реєстрації, «перевірки особистості» та міг діяти механізм проведення операцій. Головною метою реєстрації є надання безпечного доступу до системи, пінкоду для здійснення операцій громадянином. «Перевірка особистості» здійснює ідентифікацію особистості. Механізм проведення операцій заснований на базі обміну даних: коли громадянин надсилає запит у державні чи приватні структури для здійснення необхідної йому операції, він потрапляє в одну із Взаємопов’язаних служб державного підприємництва (DIS) та запит надсилається назад користувачу [8].

У 2010 році було прийнято ще один документ щодо осучаснення шлюзу державних структур – Smart Government. Цей документ фактично є реформою усього державного управління. Джонатан Соулер, керівник підрозділу по роботі з центральними органами державної влади Microsoft UK, зазначив, що система «електронного врядування» буде перебудовуватись під потреби громадян та бізнесу, що зробить систему більш популярною серед населення країни. Директор підрозділу по комунікаціям DirectGov Майк Хобан, напряму, який відповідає за взаємодію з громадянами, акцентував увагу на тому, що однією з найголовніших проблем впровадження та експлуатації шлюзу є намагання міністерствами та органами місцевого самоуправління зберегти незалежність від приватних компаній та перешкоджає центральним органам влади впроваджувати процес інтеграції державних та приватних баз даних [5]. Так як Кабінетом Міністрів була розроблена стратегія економії фінансів на удосконалення «електронного уряду» до 2020 року, то головним вбачався запуск проекту G – Cloud при підтримці компанії Microsoft. Унікальність цього проекту полягає в тому, що дана віртуальна модель здатна функціонувати на будь – якому сервері у будь – якій точці світу, адже вона містить програмне забезпечення, тісно пов’язане з інфраструктурою уряду [6]. На сьогоднішній день інтерфейс шлюзу містить «Do It Online» сторінки, які прискорюють виконання більшості щоденних операцій [4]. Найбільшою популярністю серед населення користуються сторінки по оплаті податків та пошуку роботи. Варто також зазначити, що радником британського уряду та консультантом з питань інноваційних технологій в електронному уряді став засновник найпопулярнішої онлайн – енциклопедії «Вікіпедія» Джиммі Уейлс. Маючи великий досвід у сфері онлайн – технологій Уейлс повинен забезпечити  прозорість прийняття політичних рішень та використання механізмів краудсорсінгу [9]. Нещодавно запустили пробну, тобто бета – версію урядового порталу gov.uk, яка скоро замінить DirectGov. На створення такої версії було витрачено 1,7 мільйонів фунтів стерлінгів та ця версія побудована на основі HTML5 та системі G – Cloud. Окрім бета – версії була створена альфа – версія на основі найбільш сучасних систем управління базами даних: MySQL та PostgreSQL. На основі Gmail буде діяти електронна пошта та код інтернет – сторінки сайту електронного уряду, які кожен матиме змогу скачати на сайті GitHub [11]. Приватні компанії зможуть легко розміщувати свої сервіси у загальній базі даних.

Водночас вбачається важливим, що «електронний уряд» відкриває багато можливостей. Передусім це такі можливості, як системна інтеграція, зміни в образі діяльності та управління взаємовідносинами з клієнтами. Бізнес – консультування у державних структурах забезпечить більш швидкий розвиток шлюзу державних структур. Для країни залишаються важливими перехід до інформаційної економіки, інформаційна безпека, людський капітал та електронна комерція, як фактори, які сприяють успішному впровадженню проекту «Електронна Європа». Кількість населення, яке буде користуватись шлюзом державних структур буде залежати від інфраструктури та надійності Інтернету. Використання доступу до Інтернету з мобільних телефонів та безпровідний зв’язок зможуть повністю подолати нерівність, яка існує у світі. Готовність Великобританії до створення інформаційного суспільства залежить від рівня партнерства між державними та діловими лідерами, автоматизації державних служб та пріоритетності інформаційного суспільства для держави. Питання інформаційної безпеки є також одним з найважливіших при створенні «електронного уряду» у Великобританії. Як зазначають англійські дослідники, для збільшення популярності електронної версії уряду необхідно встановити правовий захист інтелектуальної власності, особливо програмного забезпечення, протистояти законним шляхом електронному піратству, обов’язковість електронних підписів та відкритість інфраструктур в країні. Інфраструктура відкритих ключів відкриває нові можливості по залученню користувачів мережею Інтернет. Деякі оглядачі припускають, що недобір людського капіталу є важливою причиною повільного розвитку «електронного уряду» в країнах Східної Європи. Найбільш гостро стоїть питання недобору аналітиків у сфері державного управління, менеджерів, ІТ – спеціалістів, добре обізнаних в Інтернет – сфері та інженери в області програмного забезпечення й комунікаційних технологій [10]. Для збільшення кількості висококваліфікованої робочої сили уряди країн Східної Європи змінюють підхід до імміграційної політики, яка буде сприяти імміграції висококваліфікованих фахівців, проте для стабілізації ситуації по збільшенню людського потенціалу урядам даних країн необхідно буде прийняти закони, які нададуть рівні права для іммігрантів та жителів країн.

За допомогою «електронного уряду» Великобританії планується скоротити витрати держбюджету на 30 – 40%. За три роки, за попередніми даними, економія складе 400 мільйонів фунтів стерлінгів, тому не дивно, що Великобританія лідирує у темпах розвитку шлюзу державних структур серед країн Європи [12].

Можна зробити висновок, що запровадження «електронного уряду» є одним із найголовніших кроків до спрощення виконання державних операцій громадянами та приватними підприємствами. У Великій Британії активно проходить процес впровадження шлюзу державних структур. «Електронний уряд» є одним із кроків до впровадження електронного суспільства у світі, що є одним з етапів глобалізації. У питанні ефективного функціонування «електронного уряду» можна виділити такі аспекти, як усвідомлення, вільний доступ та повна екплуатація.



Номер сторінки у виданні: 192

Повернутися до списку новин