Український науковий журнал

ОСВІТА РЕГІОНУ

ПОЛІТОЛОГІЯ ПСИХОЛОГІЯ КОМУНІКАЦІЇ

Університет "Україна"
Всеукраїнська асоціація політичних наук (ВАПН)

Методичні підходи до вивчення здатності студентів – майбутніх практичних психологів до встановлення довірливих стосунків з клієнтом





Тетяна ПОДОЛЬСЬКА, викладач Київського національного лінгвістичного університету

УДК 159.9

 

Анотація: стаття присвячена проблемі висвітлення методичних підходів до психологічного діагностування здатності майбутніх практичних психологів до встановлення довірливих стосунків з клієнтом. У статті представлено результати емпіричного дослідження розвитку компонентів покладених в основу психологічної структури довірливих стосунків.

Ключові слова: довіра, довірливі стосунки, практичний психолог, емпатія, коммунікація,світогляд, організаторські здібності..

 

Аннотация: статья посвящена проблеме освещения методических подходов к психологической диагностике способности будущих практических психологов к установлению доверительных отношений с клиентом. В статье представлены результаты эмпирического исследования развития компонентов положенных в основу психологической структуры доверительных отношений.

Ключевые слова: доверие, доверительные отношения, практический психолог, эмпатия, коммуникация, мировоззрение, организаторские способности..

 

Annotation: the article is devoted to the coverage of methodological approaches to the diagnosis of psychological ability of future clinical psychologists to establish a trusting relationship with the client. The article presents the results of an empirical study of the development of components form the basis of the psychological structure of the trust relationship.

Key words: trust, trusting relationship, practicing psychologist, еmpathy, communication, vision, organizational skills..

 

Постановка проблеми. Політичні та соціально – економічні кризи, розмежування населення за рівнем статку та ціннісна дезорієнтація, що панують у сучасному українському суспільстві, призводять до того, що значна частина населення відчуває несприятливий тиск соціально – психологічних, комунікативних, інформаційних та інших чинників. У таких сучасних реаліях завдання підготовки майбутніх практичних психологів як суб’єктів професійної діяльності перетворюється на одну з найбільш актуальних психологічних і соціальних проблем.

Аналіз наукових досліджень. Окремі аспекти встановлення довірливих стосунків у психологічній практиці висвітлюють у працях В. В. Козлов, Р. Кочюнас [1], А. Н. Моховікова, Г. Н. Раковська, Н. Г. Устінова, С. Д. Хачатурян та ін. Разом із цим у контексті підготовки майбутніх практичних психологів у ВНЗ проблема розвитку здатності до встановлення довірливих стосунків з клієнтом залишається недостатньо дослідженою.

Мета дослідження: експериментально перевірити рівень розвитку здатності майбутніх практичних психологів до встановлення довірливих стосунків з клієнтом.

Об’єкт дослідження: професійна взаємодія психолога з клієнтом.

Предмет дослідження: процес розвитку у майбутніх практичних психологів здатності до встановлення довірливих стосунків з клієнтом.

Методи дослідження: в роботі було використано комплекс психологічних методів, а саме: теоретичний аналіз літератури з проблеми дослідження, аналіз анкетних даних, психодіагностічні методи:

– Методика «Здійснення бажань» Е. О. Помиткіна [3].

– Методика «КОЗ – 2» В. В. Синявського та Б. О. Федоришина [4].

– Методика діагностики рівня емпатійних здатностей В. В. Бойко [2, с. 486].

Провідними критеріями розвитку компонентів здатності майбутнього практичного психолога до встановлення довірливих стосунків з клієнтом визначено: для світоглядного компоненту – ступінь усвідомлення смислу та цінності довіри, довірливих стосунків з клієнтом; для когнітивного компоненту – ступінь прагнення до пошуку інформації з проблем довіри та встановлення довірливих стосунків з клієнтом, сформованість системи відповідних знань, знання прийомів і методів збільшення довіри у процесі консультативної взаємодії з клієнтом; для комунікативного компоненту критеріями виступають здатність встановлювати та підтримувати довірливі стосунки з оточуючими, спроможність організації процесу консультативної взаємодії з клієнтом на засадах довіри та взаєморозуміння; для емпатійного компоненту – інтерес до внутрішнього світу людини, здатність співпереживати, розуміти інших, визначати ступінь довіри у стосунках, прогнозувати по ведінку оточуючих. Визначені критерії розвитку світоглядного, когнітивного, комунікативного та емпатійного компонентів були покладені в основу психодіагностичного інструментарію, за допомогою якого здійснювалося дослідження здатності майбутнього практичного психолога до встановлення довірливих стосунків з клієнтом.

Дослідження особливостей розвитку світоглядного компоненту здатності майбутнього практичного психолога до встановлення довірливих стосунків з клієнтом було спрямоване на виявлення рівня розвиненості свідомості, володіння студентами духовними цінностями (краси, добра та істини), усвідомлення власних життєвих смислів і світоглядних позицій, формування довіри до себе та до інших.

Аналіз отриманих діагностичних даних дозволив встановити, що для 12,7% студентів 1 – го курсу притаманний 5 – й рівень свідомості, який характеризується орієнтацією на буттєві та духовні цінності (краси, добра та істини), усвідомленням цінності вірності, довіри в стосунках, доброзичливості, допомоги потребуючим. 5 – й рівень свідомості було виявлено і у 13,2% студентів 4 – го курсу, що є на 0,5% більше, ніж для студентів перших курсів (12,7%). 3 – 4 – й рівні свідомості, яким притаманна соціальна ціннісна орієнтація, є характерними для 21,8% студентів 1 курсу. Для цих студентів пріоритетними цінностями є соціальна справедливість, порядок у державі, порозуміння між громадянами, добробут країни тощо. 3 – 4 – й рівні свідомості характерні для 32,6% студентів 4 – го курсу. Отже вагомість соціальних цінностей (соціальна справедливість, порядок у державі, порозуміння між громадянами, добробут країни) зросла для 10,8% у порівнянні з відповідними 21,8% у студентів перших курсів. Для 38,2% студентів 1 – го курсу притаманний 2 – й рівень свідомості, що характеризується орієнтацією на такі цінності як сімейний добробут, вигідний шлюб, спокійна старість та слухняні діти. Показник цього рівня для студентів 4 – го курсу склав 41,3%. Ціннісна спрямованість на егоцентризм (1 – й рівень свідомості) виявилася характерною для 27,3% студентської молоді першого курсу. Для них пріоритетними цінностями є різноманітні задоволення, популярність та визнання іншими, влада та впливовість, особиста безпека. 1 – й рівень свідомості було діагностовано у 12,9% студентів 4 курсу.

Таким чином для більшості студентів 1 – го курсу пріоритетними є сімейні та егоцентричні цінності, що треба розцінювати як негативну тенденцію, оскільки психологу – носію сімейно – егоцентричних цінностей важко здійснювати клієнтоцентровану терапію, орієнтуватися на запити та потреби клієнта. А для більшості студентів четвертого курсу пріоритетними є сімейні та соціальні цінності. Аналіз рейтингу довіри дозволив встановити, що середнє значення по вибірці першокурсників дорівнює 5,8 балів, що відповідає середньому рівню розвитку цього компонента. При цьому з усієї вибірки першокурсників високий рейтинг довіри виявлено лише у 9,1% студентів; середній – у 56,4% і низький – у 34,5% майбутніх практичних психологів.

Рейтинг довіри у студентів 4 – х курсів виявився на рівні 5,9 балів, що відповідає середньому рівню розвитку цього компонента і майже не відрізняється від показників студентів 1 – х курсів. При цьому з усієї вибірки старшокурсників високий рейтинг довіри виявлено у 9,4% студентів; середній – у 56,2% і низький – у 34,4% опитуваних.

Подальший аналіз було спрямовано на дослідження розвитку когнітивного компоненту здатності майбутнього практичного психолога до встановлення довірливих стосунків з клієнтом. Рівень розвитку цього компоненту оцінювався як високий (36_50 балів); середній (20 – 35 балів) та низький (0 – 20 балів). Кількісні дані засвідчили, що високий рівень притаманний 18,1% майбутніх психологів, студентів 1 – го курсу. Аналіз гендерного розподілу показав, що серед цієї групи студентів не було жодного юнака. Середній рівень розвитку когнітивного компоненту виявлено у 60,1% респондентів. Аналіз гендерного розподілу засвідчив, що з цієї групи 89,1% були дівчата, а 10,9% – юнаки. Низький рівень притаманний 21,8% студентів. Серед них 1,8% юнаків і 98,2% дівчат. Аналізуючи отримані діагностичні дані в цілому, мусимо відзначити недостатній рівень розвитку когнітивного компоненту здатності майбутнього практичного психолога до встановлення довірливих стосунків з клієнтом як у юнаків, так і у дівчат.

Кількісні дані отримані по виборці студентів 4 – го курсу засвідчили, що високий рівень розвитку цього компоненту притаманний 19,8% студентів. Серед цієї групи молоді виявлено 63,3% дівчат та 36,7% юнаків. Середній рівень розвитку когнітивного компоненту виявлено у 67,2% студентів 4 – х курсів. Аналіз гендерного розподілу засвідчив, що з цієї групи 91,2% були дівчата, а 8,8% – юнаки. Низький рівень притаманний 13% студентів. Серед них 1,6% юнаків і 98,4%о дівчат. У цілому, як і для студентів перших курсів, отримані показники не є достатньо високими для встановлення довірливих стосунків з клієнтом.

Дослідження комунікативного компоненту здатності майбутнього практичного психолога до встановлення довірливих стосунків з клієнтом дозволило встановити, що рівень комунікативних здібностей студентів 1 – го курсу (середнє значення) дорівнює 11 балам. Цей результат свідчить про те, що досліджувані прагнуть до контактів з людьми, відстоюють свою думку, однак потенціал їхніх схильностей не відрізняється високою стійкістю, а отже, необхідною є подальша виховна робота з формування і розвитку цих якостей особистості. Аналізуючи детальніше розподіл студентів за рівнями розвитку комунікативних здібностей, ми встановили, що високий рівень комунікативних здібностей притаманний 18,3% майбутніх психологів; середній рівень – 61,5%; низький рівень – 20,2%. Дослідження комунікативного компоненту здатності студентів старших курсів до встановлення довірливих стосунків з клієнтом дозволило виявити, що рівень комунікативних здібностей (середнє значення) дорівнює 12 балам. Цей результат є трохи вищим, ніж у студентів перших курсів, однак відповідає також середньому рівню. Аналіз розподілу студентів за рівнями розвитку комунікативних здібностей показав, що високий рівень комунікативних здібностей притаманний 19,2% майбутніх психологів; середній рівень – 61,7%; низький рівень – 19,1%. Отримані діагностичні дані майже на відрізняються від показників студентів перших курсів.

У ході подальшого дослідження було проаналізовано розвиток емпатійного компоненту здатності першокурсників – майбутніх психологів до встановлення довірливих стосунків з клієнтом. Аналіз результатів контрольного зрізу з використанням методики діагностики рівня емпатійних здібностей В. В. Бойко дозволив виявити, що усереднений показник дорівнює 17 балам, (низький рівень). Високого рівня емпатійних здібностей досягли лише 13,4% студентів 1 курсу. Середній рівень емпатійних здібностей виявлено у 29,9% першокурсників. Рівень емпатії 56,7% майбутніх психологів виявився нижче середнього (менше 20 балів).

Аналіз розвитку емпатійного компоненту здатності студентів 4 курсу до встановлення довірливих стосунків з клієнтом дозволив виявити, що усереднений показник дорівнює 20 балам і відповідає низькому рівню. Цей показник є дещо кращий у порівнянні з результатами першокурсників (17 балів). Високого рівня емпатійних здібностей досягли 19,3% студентів 4 курсу. Середній рівень емпатії виявлено у 37,5% студентів. Низький рівень емпатії виявлено у 43,2% старшокурсників.

Надалі за допомогою даних, узагальнених у таблиці 1, проаналізуємо в комплексі показники розвитку високого, середнього та низького рівнів розвитку здатності до встановлення довірливих стосунків у студентів перших і четвертих курсів. 

Як видно з даних таблиці, з усіх компонентів здатності до встановлення довірливих стосунків з клієнтом у студентів перших курсів найбільш розвиненим виявився комунікативний (18,3% студентів). Така тенденція пояснюється віковими особливостями цієї групи студентської молоді. Саме в 19 – 20 років молодь прагне до активного спілкування, знайомств, встановлення особистих і ділових контактів.

У студентів 4 – х курсів найбільш розвиненим є когнітивний компонент. Це можливо пояснити тим, що за роки навчання студенти – старшокурсники отримали певні знання, які склалися в систему поглядів та когнітивних установок. Найбільша різниця між показниками студентів перших і четвертих курсів припадає на емпатійний компонент, що можна розцінювати і як результат навчально – професійного зростання, і як результат вікового становлення особистості.

Результати розвитку світоглядного компоненту майже не відрізняються. Найбільшу різницю у показниках середнього рівня першокурсників і старшокурсників можемо спостерігати у когнітивному компоненті, що пояснюється різною інтелектуальною підготовленістю та життєвим досвідом.

Відносно значними є також розбіжності у розвитку емпатійного компоненту, що вже визначалося нами як наслідок професійної підготовки та як результат вікового становлення особистості.

Насамкінець, розглянемо показники низького рівня розвитку компонентів здатності до встановлення довірливих стосунків з клієнтом у студентів 1 – х і 4 – х курсів. Найбільш низькі результати у студентів перших курсів відповідають емпатійному компоненту. Подібна ситуація спостерігається і у студентів – старшокурсників, що в цілому справляє негативний вплив на загальний рівень здатності до встановлення довірливих стосунків з клієнтом.

Як зазначалося, емпатія є необхідною психологічною умовою повноцінної міжособистісної взаємодії і є професійно важливою якістю практичного психолога.

Доволі низькі результати спостерігаємо також у світоглядному компоненті, показники якого майже не відрізняються у студентів перших і четвертих курсів.

У цілому отримані діагностичні дані свідчать про нагальну необхідність здійснення психокорекційної роботи, спрямованої на розвиток у студентів здатності до встановлення довірливих стосунків з клієнтом.

Узагальнюючи результати кількісної та якісної обробки результатів психодіагностики, зазначимо, що оскільки у студентів 1 – х курсів домінує комунікативний компонент, а в студентів 4 – х курсів переважають показники когнітивного компоненту здатності до встановлення довірливих стосунків, психокорекційну роботу треба здійснювати диференційовано, що буде детальніше розглянуто в наступному розділі.

Висновки: Аналіз розвитку компонентів здатності майбутнього практичного психолога до встановлення довірливих стосунків з клієнтом дозволив встановити, що і у студентів перших, і у студентів четвертих курсів ця здатність розвинена недостатньою мірою. Найменш розвиненими у студентів 1 курсу виявилися світоглядний та емпатійний компоненти, а у студентів – старшокурсників – світоглядний та комунікативний. Отримані дані пояснюються не тільки особистісними характеристиками, але й віковими особливостями студентської молоді.

У студентів перших курсів найбільш розвиненим є комунікативний компонент, а у старшокурсників – когнітивний. Це можливо пояснити тим, що за роки навчання студенти – старшокурсники отримали певні знання, які склалися в систему поглядів та когнітивних установок, студенти старших курсів меншою мірою потребують інформації щодо специфіки встановлення довіри з клієнтом або тому, що вже її мають, або тому, що не вважають актуальною. Найбільша різниця між показниками студентів перших і четвертих курсів припадає на емпатійний компонент, що можна розцінювати і як результат професійного зростання, і як результат вікового становлення особистості.

У цілому кількісна та якісної обробка результатів психодіагностики дозволила встановити, що оскільки у студентів 1 – х курсів домінує комунікативний компонент, а в студентів 4 – х курсів переважають показники когнітивного компоненту здатності до встановлення довірливих стосунків, психокорекційну роботу доцільно здійснювати диференційовано.



Номер сторінки у виданні: 236

Повернутися до списку новин